Постанова

від 27.02.2025 по справі 420/10030/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10030/24

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай плюс» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай плюс» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И Л А :

29 березня 2024 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай плюс», що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що, що станом на 13.12.2023 року податкова заборгованість ТОВ «Дунай плюс» перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить 1 316 583 гривень 98 копійок.

Позивач прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу №280/15- 32-13-06-22 від 29.03.2023 року.

Враховуючи те, що за відповідачем обліковується податковий борг, а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, контролюючий орган просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай плюс», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №50/15-32-13-02-35 від 27.04.2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 оку позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволені позову.

Зокрема, апелянт зазначає, що ним сплачено:

- 158 051,25 грн відповідно до платіжного доручення № 979 від 31.01.2022 року;

- 79 140,74 грн відповідно до платіжної інструкції № NAGC04NOQ3 від 16.10.2023 року;

- 200 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції №1185 від 30.04.2024 року;

- 200 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції №1186 від 03.05.2024 року;

- 198 500,00 грн відповідно до платіжної інструкції №2 від 13.12.2024 року, всього

835 691,99 грн.

Отже, у погашенні суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Дунай плюс», що

перебуває у податковій заставі, не має необхідності з огляду на добровільне погашення заборгованості боржником. Крім того, у разі продажу готельного комплексу за адресою: 68607, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, вул. Запорозьких козаків, 1А, який перебуває у податковій заставі, відповідач не зможе здійснювати свою господарську діяльність та надалі наповнювати бюджет України, сплачуючи податки.

Окремо наголошено на військовому стані, що впливає на економіку України та платоспроможність українців. ТОВ «Дунай плюс», як і більшість підприємств України, перебуває у скрутному положенні та потребує час для повного погашення суми податкового боргу. Однак, працююче підприємство зможе сплатити набагато більше податків, ніж можна здобути одноразовим погашенням заборгованості.

Крім того, відповідач не отримував податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

Також апелянт наголошував на порушенні судом першої інстанції вимог процесуального закону, оскільки позов податкового органу прийнято до провадження без сплати судового збору.

Головне управління Державної податкової служби в Одеській області своїм правом на подання відзиву не скористалось.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунай плюс» зареєстроване Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області за №15531200000000507 від 23.02.2001 року.

За даними Головного управління ДПС в Одеській області товариство з обмеженою відповідальністю «Дунай плюс» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області, Ізмаїльській державній податковій інспекції (м. Ізмаїл)за №817 від 05.03.2001 року.

Відповідно до довідок про суми податкового богу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай плюс» перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить всього 1 316 583 гривень 98 копійок.

Заборгованість, що підлягає сплаті по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті: нарахування по податковій декларації №11768818 від 18.02.2022 року на загальну суму 684 888,75 грн (основний платіж); нарахування по податковій декларації №5682167 від 19.02.2023 року на загальну суму 705962, 25 грн (основний платіж).

Платнику податків також нарахована пеня на загальну суму 5 214,93 грн, відповідно до п.п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України.

В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ю» №0000095-1306-1532 від 28.03.2023 року та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №280/15-31-13-06-22 від 29.03.2023 року, які направлено відповідачу засобами поштового зв`язку (а.с.16-19).

На підставі опису позивачем складено акт опису майна відповідача за №50/15-31-13-06-22 від 27.04.2023 року, який також направлено відповідачу за його податковою адресою (а.с.22-23).

Як зазначає відповідач, ним частково самостійно сплачено податковий борг, а саме:

158051,25 грн відповідно до платіжного доручення №979 від 31.01.2022 року; 79140,74 грн відповідно до платіжної інструкції №NAGC04NOQ3 від 16.10.2023 року; 200000,00 грн відповідно до платіжної інструкції №1185 від 30.04.2024 року; 200000,00 грн відповідно до платіжної інструкції №1186 від 03.05.2024 року; 198500,00 грн відповідно до платіжної інструкції №2 від 13.12.2024 року, всього 835 691,99 грн.

Враховуючи те, що за відповідачем обліковується податковий борг, а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, ГУ ДПС в Одеській області звернулось до суду з цим позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС в Одеській області вжило всіх передбачених ПК України заходів, щодо погашення податкового боргу які не привели до позитивного результату. За відсутності доказів вчинення відповідачем дій по погашенню суми податкового боргу та за наявності доказів вчинення податковим органом усіх передбачених ПК України заходів для його погашення, наявні підстави для погашення суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями абзацу першого підпункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (підпункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Разом з тим, стягнення податкового боргу, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань, як і в межах даної справи, відповідно до п.95.5 ПК України не вимагає звернення податкового органу до суду, а відбувається на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яким у даній справі є Рішення ГУ ДПС про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Колегія суддів звертає увагу на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 06 грудня 2022 року у справі № 813/4632/16, згідно якого обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі. З огляду на зазначене, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен надати суду докази вчинення всіх належних дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність податкового боргу (самостійно задекларованого, а тобто узгодженого) та його розмір відповідачем не оспорюється та підтверджується наявними у справі податковими деклараціями, витягами з облікової (інтегрованої) картки підприємства та довідкою про суми заборгованості, що наявні в матеріалах справи.

В свою чергу, в матеріалах справи наявні платіжні інструкції на примусове списання (стягнення), які повернуто банками з частковим виконанням у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника податку необхідних сум (а.с. 27-28).

Крім того, майно підприємства передано у податкову заставу, згідно з актом опису від 280/15-32-13 06-22 від 29.03.2023 року.

Матеріали справи містять докази направлення податкової вимоги форми «Ю» №0000095-1306-1532 від 28.03.2023 року, рішення про опис майна у податкову заставу №280/15-31-13-06-22 від 29.03.2023 року та акту опису майна відповідача за №50/15-31-13-06-22 від 27.04.2023 року відповідачу за його податковою адресою (а.с.18, 23).

Таким чином, контролюючим органом вжито всіх заходів, які повинні передувати зверненню до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Враховуючи вжиття контролюючим органом заходів з погашення податкового боргу, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення цього позову щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 440/14765/21.

При цьому, слід наголосити, що апелянт, зазначаючи в апеляційній скарзі про самостійне погашення податкового боргу, не надає жодних доказів щодо наявних коштів на рахунках ТОВ «Дунай Плюс» станом на момент звернення до суду. Відповідач з моменту виникнення податкового боргу мав достатньо часу для самосійного повного погашення заборгованості.

Оцінюючи довод апелянта щодо порушення вимог процесуального закону у частині відкриття провадження у даній справі без сплати позивачем судового боргу, колегія суддів зауважує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03 листопада 2022 року №2719-IX, який набрав чинності 25 листопада 2022 року, частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI, доповнено пунктом 27 такого змісту: "27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», серед іншого, цей законопроект розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено заходи, які контролюючий орган здійснює з метою погашення податкового боргу платника податків, одним із яких є звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків, в т.ч. за подання позовних заяв про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу, що перебуває у податковій заставі.

Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 року у справі №160/4973/24.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 03 квітня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Плюс» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко