Постанова

від 26.02.2025 по справі 620/8181/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/8181/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у змішаній формі у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСШИП-ТРАКС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСШИП-ТРАКС" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.04.2024 № 10872835/44395867; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНСШИП-ТРАКС» від 03.04.2023 №118 датою її фактичного подання - 28.04.2023.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 р. позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 р. прийнято додаткове рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСШИП-ТРАКС» витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у змішаній формі в письмовому провадженні на 26.02.2025.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно норм ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід врахувати, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів наголошує на тому, що суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору, а не автоматично стягувати увесь заявлений стороною до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано Договір про надання правової допомоги від 15.05.2023, додаток № 42 від 07.05.2024 до Договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 та ордер серії ВЕ № 1121925.

Відповідно до додатку № 42 від 07.05.2024, адвокат Бобров А.О. зобов`язується надати позивачу правову допомогу, з метою захисту прав та законних інтересів позивача, порушених рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.04.2023 № 118. За надання адвокатом правової допомоги сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару у розмірі 4000,00 грн.

Також, з метою підтвердження понесених витрат надано деталізацію виконаних адвокатом робіт, акт здачі-приймання від 22.10.2024, рахунок № 52 від 22.10.2024, платіжну інструкцію від 22.10.2024 № 3913 на суму 4000,00 грн.

Надані до справи стороною позивача докази взаємопов`язані між собою та повністю підтверджують факт, як обсягу наданої правової допомоги, так і факт понесення позивачем витрат на правову допомогу, розмір яких є обґрунтованим і пропорційним до предмету спору, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, солідарно.

Апелянт категорично заперечує визначену суму стягнення судом першої інстанції, однак, вказані доводи не розкривають обґрунтування яка саме частина складових правничої допомоги є недоведеною чи завищеною. Колегія суддів констатує, що у контексті аспекту складності даної справи (спір не є складним, розглядався у спрощеному провадженні), обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, витраченого часу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав підстави для висновку, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн є доведеною та співмірною, за наведеними критеріями формально відповідає принципу справедливості, у зв`язку з чим, розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. (солідарно з відповідачів)

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про розподіл судових витрат.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко