Ухвала

від 26.02.2025 по справі 580/8209/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8209/24

УХВАЛА

26 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Штульман І.В.,

суддів - Заїки М.М., Черпака Ю.К.,

при секретарі - Руденко Я.С.,

за участю: Бобер Д.О., - представника позивача, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» (далі - позивач, ТОВ «Каштан-Плюс») звернулося в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2024 №0049600403.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд, врахувавши ряд правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах, зазначив, що штрафні санкції у зменшеному розмірі відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 цього підрозділу граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, починаючи з 08.02.2023. Крім того, суд вказав, що норми законодавства щодо мораторію застосування штрафних санкцій на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не застосовуються на час дії воєнного стану, що прямо передбачено підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано позицію Верховного Суду у справі №380/7070/23 щодо застосування норм Податкового кодексу України в аналогічних правовідносинах, за якою податкові накладні, складені з 01.03.2020 по 31.05.2022, мають бути зареєстровані до 15.07.2022, а не 27.05.2022, як безпідставно зазначив контролюючий орган. Крім того, наголошує на безпідставному незастосуванні судом першої інстанції до спірних правовідносин положень пунктів 89-90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» з урахуванням пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за яким штрафні санкції мають застосовуватися у розмірі, визначеному законом на день прийняття рішення щодо застосування таких санкцій.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 24.12.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022, оскільки з 27.05.2022 скасовано дію указаних норм на час дії воєнного стану. Наголошує, що всупереч доводів апелянта зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом від 12.01.2023 №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023). Окремо підкреслює, що позивач не заперечує факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних і водночас не надає доказів неможливості своєчасного виконання відповідного обов`язку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.02.2025.

У судовому засіданні колегією суддів поставлено на обґоворення питання про зупинення апеляційного провадження у справі №580/8209/24 до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №200/4768/23.

Представник позивача не заперечує проти зупинення апеляційного провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає належне зупинити провадження у справі №580/8209/24 з таких підстав.

Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2024 передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів справу №200/4768/23 за позовом ПрАТ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Прийняття такого процесуального рішення судом касаційної інстанції обґрунтоване необхідністю відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року по справі №280/4484/23 та від 06 лютого 2024 року у справі №160/10740/23 щодо застосування положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Так, на переконання колегії суддів Верховного Суду, зменшені розміри штрафних санкцій, які введено в дію 08 лютого 2023 року з набранням чинності Закону України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ, мають застосовуватись за факти несвоєчасної реєстрації всіх податкових накладних, складених та зареєстрованих протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови, що рішення про застосування штрафної санкцій приймається контролюючим органом після 08 лютого 2023 року. Таке правозастосування відповідатиме системному аналізу норм пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 201.10 статті 201 та пунктам 89, 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у їх спільному взаємозв`язку з матеріальними нормами підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункту 56.21 статті 56 та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Крім того, у згаданій ухвалі Верховний Суд вказав на необхідність враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан.

В обох випадках йдеться про запровадження мораторію на застосування штрафних санкцій. В обох випадках законодавство спочатку пов`язувало припинення мораторію з припиненням існування самих надзвичайних обставин - ковідної пандемії або воєнного стану відповідно.

Щодо обох категорій несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних законодавець припинив дію мораторію з тієї самої дати - 27 травня 2022 року, поновивши з цього моменту обов`язок здійснювати своєчасну реєстрацію податкових накладних.

Разом із тим, встановлюючи особливості виконання раніше невиконаного обов`язку, законодавчий орган вдався до невиправданого розмежування правових наслідків для податкових накладних, складених після 1 лютого 2022 року та до цієї дати.

Фактично, в такий спосіб було встановлено різну відповідальність за вчинення однакових за своєю суттю діянь - несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після припинення мораторію. Водночас, умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

Як вбачається з матеріалів справи №580/8209/24, спірним у ній є питання зокрема щодо застосування положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Тобто, процесуальний закон наділив суд можливістю зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі у касаційному порядку палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішенням у такій справі.

Як вже було зазначено вище, аналіз змісту ухвали Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі №200/4768/23 свідчить, що спір у цій справі, а також у справі №580/8209/24, виник щодо аналогічних за своїм змістом правовідносин. При цьому, визначальним в указаних справах є вирішення питання щодо застосування положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, а тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Розгляд справ у судах полягає саме в тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці. Відступ суду від попередньої позиції може бути, наприклад, виправданий з метою забезпечення того, що нове тлумачення відображає соціальні зміни та відповідає умовам сьогодення.

Як рекомендовано у пункті 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів «Про якість судових рішень» судді повинні послідовно застосовувати закон, однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні; з виняткових обставин може бути доречним, щоб суд зазначив, що таке нове тлумачення застосовуватиметься лише з дня ухвалення цього рішення або з дня, вказаного у рішенні.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження в адміністративній справі №580/8209/24 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №200/4768/23.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 308, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Зупинити апеляційне провадження у справі №580/8209/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №200/4768/23.

Зобов`язати учасників справи після усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, повідомити про це суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді М.М. Заїка

Ю.К. Черпак