ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/16929/24
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Ключковича В.Ю., Мельничука В.П.
За участю секретаря: Руденко Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, суддя Головенко О.Д., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Кулікової Анни Олександрівни, Міністерства юстиції України, треті особи: Комунальне підприємство «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЧ КОМПАННІ» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
У С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Кулікової Анни Олександрівни, Міністерства юстиції України, треті особи: Комунальне підприємство «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЧ КОМПАННІ», у якому просила:
- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис від 01.12.2018 №10701020000079753 про проведення державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ «РІЧ КОМПАННІ» (код ЄДРПОУ 42661260);
- зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про скасування записів від 01.12.2018 №10701020000079753 про проведення державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ «РІЧ КОМПАННІ» (код ЄДРПОУ 42661260).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка 12.01.2024 з офіційного сайту НАЗК дізналась що з 2018 року є власником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ КОМПАННІ» (код ЄДРПОУ 42661260, дата запису: 01.12.2018, номер запису: 10701020000079753). При цьому, позивачка зазначила, що жодних дій для здійснення державної реєстрації створення зазначеного товариства не здійснювала, не зверталась до державних реєстраторів, не надавала жодних документів та не доручала жодній особі здійснювати такі дії від свого імені.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запис від 01.12.2018 № 10701020000079753 про проведення державної реєстрації створення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ КОМПАННІ» (код ЄДРПОУ 42661260).
Зобов`язано Міністерство юстиції України внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про скасування запису від 01.12.2018 № 10701020000079753 про проведення державної реєстрації створення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ КОМПАННІ» (код ЄДРПОУ 42661260).
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного реєстратора Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Кулікової Анни Олександрівни судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Міністерство юстиції України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до Міністерства юстиції України та ухвалити нове рішення, яким відовити у задоволенні позову до Міністерства юстиції України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серія НОМЕР_1 , виданим Берегівським РВ УМВС України в Закарпатській області.
01.12.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10701020000079753 про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ КОМПАННІ» (код ЄДРПОУ 42661260), засновником та директором якого вказано ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що для з`ясування обставин, які слугували підставою для державної реєстрації зазначеної вище юридичної особи, представником позивачки 25.01.2024 надіслано адвокатський запит № 25-01 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.
Згідно листа Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.01.2024 № 105-1066, станом на 26.01.2024 паперові матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ КОМПАНІ» до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації як суб`єкта зберігання паперових матеріалів реєстраційної справи не надходили. Державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ КОМПАНІ» здійснювалась державним реєстратором Куліковою Анною Олександрівною.
04.03.2024 представником позивача на адресу Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області направлено адвокатський запит № 04-03а для отримання документів, які стали підставою для проведення державної реєстрації створення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧ КОМПАНІ».
Зазначений адвокатський запит повернувся без вручення адресату з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою».
З інформації на офіційному сайті Міністерства юстиції України в розділі «Суб`єкти державної реєстрації, які здійснюють державну реєстрацію в умовах воєнного стану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вбачається, що у Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області наразі відсутні повноваження на здійснення реєстраційних дій.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1 - 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа №826/9341/17), від 19.06.2019 (справа №802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа №826/3731/18), неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
У відповідності до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 59 ГК України, припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.
За змістом ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (крім установ, які не можуть бути перетвореними. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (ч. 1 ст. 110 ЦК України); дані про рішення щодо припинення юридичної особи належать до відомостей, які вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі відповідних заяв (п. 27 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Кулікової Анни Олександрівни, Міністерства юстиції України про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису від 01.12.2018 №10701020000079753 про проведення державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ «РІЧ КОМПАННІ» (код ЄДРПОУ 42661260) та зобов`язаня Міністерство юстиції України внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про скасування записів від 01.12.2018 №10701020000079753 про проведення державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ «РІЧ КОМПАННІ» (код ЄДРПОУ 42661260).
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.
При цьому, процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.
Велика Палата Верховного Суду постанові від 20 вересня 2018 року у справі №813/6286/15, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 1 статті 20 ГПК України), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.
Отже, коегія суддів приходить до висновку, що даний спір має вирішуватися за правилами ГПК України незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірні правовідносини повинні розглядатися за правилами, встановленими КАС України.
Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно з частиною 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року, а провадження у справі закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Зважаючи на вищенаведене, позивачу слід роз`яснити право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. У разі неподання такої заяви, справу буде повернуто до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Кулікової Анни Олександрівни, Міністерства юстиції України, треті особи: Комунальне підприємство «Правочин» Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЧ КОМПАННІ» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії закрити.
Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Ключкович В.Ю.
Мельничук В.П.
Повний текст виготовлено: 27 лютого 2025 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2025 |
Оприлюднено | 03.03.2025 |
Номер документу | 125483865 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні