Постанова

від 27.02.2025 по справі 380/12387/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа №380/12387/23

адміністративне провадження № К/990/22593/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/12387/23

за позовом Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №29 м. Львова

до Північного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним висновку

за касаційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року (головуючий суддя: Глушко І.В., судді: Довга О.І., Запотічний І.І.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У червні 2023 року Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №29 м. Львова пред`явила позов до Північного офісу Держаудитслужби, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-16-014375-а, проведеної Середньою загальноосвітню школою І-ІІІ ступенів № 29 міста Львова за процедурою відкриті торги з особливостями на закупівлю "Послуги з організації шкільного харчування" ДК 021:2015 55510000-8 Послуги їдальнь.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 24 травня 2023 року UA-2023-01-16-014375-а про результати моніторингу процедури закупівлі

Стягнуто з Північного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань в користь Середньої загальноосвітної школи І-ІІІ ступенів № 29 міста Львова 2684,00 грн судових витрат.

21 березня 2024 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Північного офісу Держаудитслужби на рішення суду першої інстанції, датована 14 березня 2024 року.

15 квітня 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою залишив без руху апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби, надавши десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд мотивував ухвалу тим, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження 7 грудня 2023 року. Апеляційна скарга скаржником подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом її скерування засобами поштового зв`язку 14 березня 2024 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження рішення та скаржником не порушується питання про його поновлення.

29 квітня 2024 року у порядку усунення недоліків апеляційної скарги, Північний офіс Держаудитслужби подав до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги. На його обґрунтування Північний офіс Держаудитслужби покликався на неотримання повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу. Скаржником зазначалось, що повний текст рішення отримано 15 лютого 2024 року і зареєстровано за вх. №262600-17-1379-24. На основі цих обставин і доводів Північний офіс Держаудитслужби просив суд поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2023 року.

13 травня 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав наведені Північним офісом Держаудитслужби підстави для поновлення процесуального строку неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2023 року, керуючись пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України та фактом неповажності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Північний офіс Держаудитслужби звернувся із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Північний офіс Держаудитслужби покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права та стверджує, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки Північний офіс Держаудитслужби не отримав повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу.

У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач свого відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Ухвала Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі отримана позивачем 24 червня 2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0600272976578 ).

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.

Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Імперативні приписи частини третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.

Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).

Положеннями статті 169 КАС України визначено, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).

Отже, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

У цій справі 7 грудня 2023 року суд першої інстанції ухвалив рішення у порядку письмового провадження.

11 грудня 2023 року забезпечено надання загального доступу до рішення суду першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи 7 грудня 2023 року суд першої інстанції розглянув справу й ухвалив рішення. Копія рішення суду першої інстанції скерована на офіційну електронну адресу Північнго офісу Держаудитслужби. Документ доставлено до електронного кабінету 8 грудня 2023 року 0 21:50 год.

За змістом частин першої і четвертої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі також ЄСІТС), яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Приписами частин шостої і сьомої цієї статті обумовлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення).

У підпункті 5.8 пункту 5 Положення визначено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 24 Положення підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених (пункт 37 Положення).

Указаний порядок надсилання учасникам справи процесуальних документів у справі за допомогою засобів ЄСІТС узгоджується з положеннями частин п`ятої і шостої статті 251 КАС України, згідно з якими учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У силу вимог абзацу двадцять третього підпункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку опубліковано в газеті "Голос України" 4 вересня 2021 року (№168 (7668) від 4 вересня 2021 року).

Отже, з 5 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС ("Електронний кабінет", "Електронний суд", відеоконференцзв`язок), що дозволяє суду вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише в разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою - в паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Таким чином, зазнав змін порядок вчинення процесуальних дій (або інших) дій особливості вчинення яких передбачені, серед іншого, пунктами 15.1, 15.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

У справах № 459/3660/21, № 460/9523/21, № 240/13276/21, № 380/2760/21, за результатами аналізу наведених норм, Верховний Суд дійшов висновку про те, що функціонування "Електронного кабінету" та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь, пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС, пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації "Електронного кабінету" з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Наведене свідчить про виконання судом першої інстанції вимог статей 18 і 251 КАС України щодо надсилання відповідачу в електронній формі на його офіційну електронну адресу, зареєстровану в підсистемі "Електронний суд" копії рішення від 7 грудня 2023 року.

Пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України установлює, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 251 КАС України).

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста статті 120 КАС України).

Отже, тридцятиденний строк апеляційного оскарження, визначений частиною другою статті 295 КАС України, закінчився 9 січня 2024 року.

Апеляційна скарга Північного офісу Держаудитслужби направлена засобами поштового зв`язку 14 березня 2024 року й зареєстрована в суді апеляційної інстанції 21 березня 2024 року.

За таких обставин і правового регулювання, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що Північний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне скарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2023 року.

Доводи скаржника про неотримання повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу спростовуються матеріалами справи.

У пункті 49 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказав, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

З огляду на зазначене, наведені Північним офісом Держаудитслужби причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2023 року не можна розцінювати як обставини, які об`єктивно унеможливили звернення відповідача з апеляційною скаргою аж до 14 березня 2024 року.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, наведене у сукупності та взаємозв`язку дає підстави вважати правильними висновки суду апеляційної інстанції про неповажність вказаних відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Північного офісу Держаудитслужби.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду