Постанова

від 27.02.2025 по справі 260/5748/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 260/5748/23

адміністративне провадження № К/990/31777/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК ВУД" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року (прийняте у складі головуючого судді Плеханов З.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шинкар Т.І., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.)

УСТАНОВИВ;

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОК ВУД» (далі - ТОВ «КРОК ВУД», позивач, товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 16.06.2023 року №2812/07-1607-06, яким за порушення ч.3 ст.13 Закону України «Про валютну і валютні операції» до Товариства застосовано пеню у розмірі 2 459 976,19 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що Наказом ГУ ДПС у Закарпатській області від 27.04.2023 року за № 235-п (далі - наказ про проведення перевірки) з покликанням на пп. 20.1.4 п. 20 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, абз. 2 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX, ст.ст. 75, 78 ПК України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Крок Вуд» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів).10.05.2023 року ГУ ДПС у Закарпатській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Крок Вуд» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні вказаних вище зовнішньоекономічних договорів (контрактів) складено акт за № 2967/07-16-07-06/36586411 (далі - акт перевірки). Висновками акту перевірки встановлено ч. З ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року № 2473-VIII. Не погоджуючись з актом перевірки, ТОВ «Крок Вуд» подало заперечення на нього. Листом ГУ ДПС у Закарпатській області від 15.06.2023 року за № 7098/6/07-16-07- 06 ТОВ «Крок Вуд» повідомлено про те, що за результатами розгляду заперечення на акт перевірки прийнято рішення, що висновки даної документальної перевірки залишаються без змін. Податковим повідомленням-рішенням від 16.06.2023 року за № 2812/07-16-07-06 на підставі акту перевірки № 2967/07-16-07-06/36586411 від 10.05.2023 року у зв`язку з порушенням ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» застосовано щодо ТОВ «Крок Вуд» суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2 459 976,19 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення валютного законодавства. Зазначає, що ГУ ДПС у Закарпатській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Крок Вуд» за відсутності передбачених пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України на те підстав.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року позов задоволено повністю.

3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області від 16.06.2023 року № 2812/07-16-07-06, яким за порушення ч.3 ст. 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Вуд" застосовано пеню у розмірі 2 459 976,19 грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки укладені з фірмою «EUROHANDEL GmbH» правочини не визнані в судовому порядку недійсними, не є нікчемними та ніким не оспорені, такі породжують передбачені ними правові наслідки. Суд першої інстанції заначив, що до повноважень контролюючого органу не входить право ревізувати наявність чи відсутність виробничої необхідності в укладенні тих чи інших договорів, а також надавати їм власну довільну оцінку під час виконання публічно-владних управлінських функцій незважаючи на відсутність визначених на це підстав. Суд першої інстанції зауважив, що з цих підстав не заслуговує на увагу і твердження про ненадання ТОВ «Крок Вуд» підтверджуючих документів про взаєморозрахунки з «EUROHANDEL GmbH». Суд першої інстанції вказав, що в частині авансового платежу по імпорту товару від 29.06.2021 року згідно з зовнішньоекономічним договором (контрактом) №KD21062021 від 21.06.2021 року, а також іншого зовнішньоекономічного договору (контракту) №01032021 від 01.03.2021 року (дата експорту товару - 24.02.2022 року, 06.06.2022 року, 20.06.2022 року, 04.07.2022 року, 19.07.2022 року, 27.07.2022 року та 04.08.2022 року), що також був предметом перевірки, ТОВ «Крок Вуд» письмових запитів ГУ ДПС у Закарпатській області не отримувало, що виключає визначені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстави для проведення документальної позапланової перевірки. Суд першої інстанції звернув увагу, що п. 112.8. ст. 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такими обставинами, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). Таким чином, наявність підтверджених форс-мажорних обставин, відповідно до пп.112.8.9. п.112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють позивача від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та нарахування позивачу пені за ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №260/5748/23 змінено в частині мотивів задоволення позову.

6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

6.1. Також суд апеляційної інстанції вказував, що в Управління були законні підстави для проведення перевірки Товариства, однак суд першої інстанції залишив такі поза увагою. Окрім того зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі дослідження зовнішньоекономічного договору KD21062021 від 21.06.2021, та не стосується договорів № 01032021 від 01.03.2021 та №25/10/2021 від 25.10.2021. Окрім того зазначив, що до відзиву на позовну заяву долучено запит № 8861/6/07-16-07-06 від 17.08.2022 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) № KD 21062021 від 21.06.2021 (дата авансового платежу по імпорту товару - 29.06.2021) та поштове відправлення, яке вручено Товариству 19.08.2022. Аналогічно надіслані і вручені запити від 20.01.2023 та 27.02.2023 щодо договорів KD21062021 від 21.06.2021, № 01032021 від 01.03.2021 та №25/10/2021 від 25.10.2021. Товариством усієї запитуваної інформації не надано. В свою чергу запит від 28.04.2023 надсилався Товариству під час перевірки і вручений 01.05.2023.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. Податковий орган не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судоми попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 260/5748/23 та прийняте нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/9653/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7.2. Так, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 140/10623/23, від 28.07.2022 у справі № 826/1078/15, від 23.07.2024 у справі №240/2564/22 , щодо застосування зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

7.3. Відповідач указає, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №240/2564/22 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі №420/11208/23 та сформулював наступний правовий висновок, що пеня яка передбачена частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVI^-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюється дія абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

7.5. Відтак, помилковими є висновки суду апеляційної інстанції у даній справі, про те, що оскільки пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, то відповідно до абзацу 11 п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ТОВ «КРОК ВУД» звільняється від передбаченої Законом України «Про валюту і валютні операції» відповідальності за порушення валютного законодавства.

Головне управління ДПС у Закарпатській області вважає, що правовідносини у справах № 140/10623/23, № 826/1078/15 та №240/2564/22 є аналогічними правовідносинам у даній справі, оскільки стосуються правомірності нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину за результатами проведених перевірок.

8. У відзиві на касаційну скаргу товариство підтримує висновки судів попередніх інстанцій та зазначає, що касаційна скарга відповідача є необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі Наказу від 27.04.2023 № 235-п та направлень від 27.04.2023 № 898/07-16-07-06 та від 27.04.2023 № 899/07-16-07-06, виданих ГУ ДПС в Закарпатській області, керуючись пп. 20.1.4 п. 20 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, абз. 2 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу, ст.ст. 75, 78 ПК України Управлінням проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КРОК ВУД» (код ЄДРПОУ 36586411) з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів): - № KD 21062021 від 21.06.2021 року за період діяльності з 21.06.2021 року по 28.04.2023 року; -№ 01032021 від 01.03.2021 року за період діяльності з 01.03.2021 року по 28.04.2023 року; -№25/10/2021 за період діяльності з 25.10.2021 року по 28.04.2023 року.

10. 10 травня 2023 року, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні вказаних вище зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Управлінням складено акт за № 2967/07-16-07-06/36586411 в якому зазначено, що ГУ ДПС у Закарпатській області, направлено на адресу Товариства листи:

-№ 8861/6/07-16-07-06 від 17.08.2022 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) № KD 21062021 від 21.06.2021 (дата авансового платежу по імпорту товару - 29.06.2021). Товариством відповідь не надано;

-№ 804/6/07-16-07-06 від 20.01.2023 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) № 01032021 від 01.03.2021 (дата експорту товару - 05.05.2022, 20.05.2022), № 25/10/2021 від 25.10.2021 (дата експорту товару - 11.11.2021, 25.11.2021), № KD 21062021 від 21.06.2021 (дата авансового платежу по імпорту товару - 01.11.2021);

-№ 2351/6/07-16-07-06 від 27.02.2023 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) № 01032021 від 01.03.2021 (дата експорту товару - 06.06.2022, 20.06.2022, 04.07.2022, 19.07.2022, 27.07.2022, 04.08.2022);

-№ 5231/6/07-16-07-06 від 28.04.2023 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) № 01032021 від 01.03.2021 дата експорту товару - 24.02.2022.

11. ТОВ «КРОК ВУД» надало відповідь та підтверджуючі документи листом від 27.02.2023 № 42 (вх. 4236/6/07 від 09.03.2023) щодо листа ГУ ДПС у Закарпатській області від 20.01.2023 за № 804/6/07-16-07-06. Стосовно інших листів від 17.08.2022 за № 8861/6/07-16-07-06, від 19.12.2022 за № 13816/6/07-16-07-06, від 27.02.2023 за № 2351/6/07-16-07-06, від 28.04.2023 за № 5231/6/07-16-07-06, Товариством відповідь не було надано.

12. Висновками акта перевірки встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року № 2473-VIII: несвоєчасне надходження товару (повернення коштів) в законодавчо встановлені терміни при виконанні зовнішньоекономічного контракту № KD 21062021 від 21.06.2021, укладеного між ТОВ «КРОК ВУД» та фірмою «WEINIG VERTRIEB UND SERVICE GMBH CO.KG, Німеччина.

13. Не погоджуючись з висновками акта перевірки, Товариство подало заперечення на нього. Листом ГУ ДПС у Закарпатській області від 15.06.2023 року за № 7098/6/07-16-07- 06 Товариство повідомлено про те, що за результатами розгляду заперечення на акт перевірки прийнято рішення, що висновки даної документальної перевірки залишаються без змін.

14. На підставі акта перевірки № 2967/07-16-07-06/36586411 від 10.05.2023 року, ГУ ДПС у Закарпатській області 16.06.2023 року прийняло податкове повідомлення-рішення № 2812/07-16-07-06 у зв`язку з порушенням частині третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та застосовано щодо Товариства суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2459976,19 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення валютного законодавства.

15. Уважаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

V. Оцінка Верховного Суду

16. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

17. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

18. Суд апеляційної інстанції змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів задоволення позову, виходив з того, що пеня за порушення резидентами строків розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України та, відповідно, нарахування пені у період з 01 січня 2021 року суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

19. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

20. Питання порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та питання розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів були предметом розгляду Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків і зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 240/25642/22.

21. У постанові від 23 липня 2024 року у справі № 240/25642/22 Верховний Суд зазначив про необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі № 420/1538/23, від 28 березня 2024 року у справі № 380/17879/22, від 13 травня 2024 року у справі № 420/11208/23, та сформулював правовий висновок відносно непоширення положень абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України на застосування пені, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

22. Крім того, у наведеній справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

23. Також, Верховний Суд у названій постанові зазначив про помилковість тверджень стосовно того, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

24. Таким чином, зазначені судом апеляційної інстанції мотиви для задоволення позовних вимог є помилковими.

25. Отже, доводи позивача та відповідача, якими вони обґрунтовують свою позицію у справі, а також подані ними докази вимагають оцінки та належного мотивування.

26. Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що надання судом оцінки всім важливим аргументам, що були передумовою прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного індивідуального акта, який є предметом судового контролю, є визначеною процесуальним законом гарантією справедливого судового розгляду, одним із елементів якого є мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

27. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

28. Отже, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України в основі обґрунтованого рішення лежать повнота і всебічність з`ясування обставин справи, це виключає існування будь-яких не спростованих судом належним чином розбіжностей між доказами, поданими сторонами.

29. Верховний Суд зазначає, що приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суди наділені правом збирати докази з власної ініціативи, а також повноваженням сприяти в реалізації обов`язку доказування (у випадку неможливості самостійного надання особами, які беруть участь у справі доказів) і витребовувати необхідні докази. Тобто законодавцем передбачено активну участь суду в збиранні доказів, а тому покладення обов`язку надання доказів виключно на осіб, які беруть участь у справі без сприяння судами в реалізації зазначеного обов`язку, а також вияв власної їх ініціативи у процесі збору доказів, як мети встановлення дійсних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є надмірним тягарем, що, в деякій мірі, є неспівмірним із розподілом обов`язку доказування, визначеного адміністративним процесуальним законодавством.

30. Тому Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції не вжив усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшов передчасних висновків по суті справи. Висновки суду апеляційної інстанції в цій справі не відповідають завданням адміністративного судочинства щодо справедливого і неупередженого вирушення спору.

31. Водночас, в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.

32. Розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено повне та всебічне з`ясування обставин у справі та не вжито усіх, визначених законом заходів для цього.

33. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

34. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

35. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

36. Ураховуючи те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені судом першої інстанції, тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

37. Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також суду слід врахувати наведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв`язку.

38. Оскільки справа направляється на новий розгляд, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України суд касаційної інстанції не змінює розподіл судових витрат між сторонами. Питання розподілу судових витрат залежить від кінцевого рішення, яким буде остаточно вирішено позовні вимоги, а отже, має бути здійснений за наслідками нового розгляду у судовому рішенні по суті спору. Тому додаткова постанова суду апеляційної інстанції від 12 червня 2024 року, є невід`ємною частиною основного рішення, щодо здійсненого розподілу судових витрат також підлягає скасуванню.

39. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області - задовольнити частково.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №260/5748/23 - скасувати.

3.Справу №260/5748/23 направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко