Постанова

від 26.02.2025 по справі 200/11893/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 200/11893/19-а

касаційне провадження № К/9901/17607/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2020, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2020 (суддя - Арестова Л.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 (головуючий суддя - Блохін А.А., судді - Арабей Т.Г., Гаврищук Т.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів" (далі у тексті - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі у тексті - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу від 12.07.2019 №0005611403 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 336000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність визначення контролюючим органом платнику податків грошового зобов`язання в результаті неправильного застосування курсових різниць і заниження бази оподаткування на суму 137930,73 грн, оскільки ці обставини були предметом оскарження в судовому порядку, зокрема у справі № 200/5731/19-а, за результатами розгляду якої ухвалено рішення про скасування податкового повідомлення-рішення на суму штрафу 1379,00 грн. Позивач вказує, що ним подано звіт про контрольовані операції за 2017 рік у визначений строк до 01.10.2018, засобами електронного зв`язку та про отримання звіту позивачу надіслано квитанцію від 28.09.2018 №2 без будь-яких зауважень. Рішення відповідача про визначення іншої суми контрольованих операцій по звіту за 2017 рік відсутнє. Також позивач зазначає про порушення відповідачем вимог податкового законодавства при призначення та проведення перевірки. Зауважує, що акт перевірки не містить зауважень щодо первинних документів платника податків, а норми статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не ототожнюють дату здійснення контрольованої операції з датою переходу власності. Відповідач одночасно оспорює загальну вартість товару в гривнях з причини неправильного визначення дати перерахунку валют і тут же визнає правильними дати визначення позивачем у звіті за 2017 рік курсу іноземних валют при перерахунку операцій. Вважає, що ним вимоги підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України виконані в повному обсязі, подання позивачем звіту про контрольовані операції у строк, встановлений законом, відображення у звіті всіх контрольованих операцій та відсутність помилок у звіті виключає обов`язок позивача подавати будь-який уточнюючий звіт, а отже і виключає правомірність накладення на позивача штрафу за його неподання.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 15.01.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 12.07.2019 №0005611403.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем подано звіт про контрольовані операції у встановлений законодавством строк з відображенням усіх контрольованих операцій.

Також, Донецький окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 30.01.2020 стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Управління на користь Товариства витрати на правничу допомогу у сумі 7514,00 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Товариством були надані у повному обсязі документи, які підтверджують понесення ним витрат на правничу допомогу та їх співмірність.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

На обґрунтування касаційної скарги, відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39, пункту 120.3 статті 120 ПК України, Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8, зареєстрованого Міністерством юстиції України 04.02.2016 за №187/28317. Скаржник зазначає про неврахування судами, що позивачем не було своєчасно подано звіт про контрольовані операції, чим порушено вимоги пункту 39.4 за що до платника правомірно було застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог пункту 120.3 статті 120 ПК України.

Доводи касаційної скарги є аналогічними тим, які були викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі.

Крім того, скаржник зазначає, що підлягають розподілу лише витрати на правничу допомогу, які вже були понесені та які є деталізованими.

У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення і з встановленням яких він не погоджується.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.09.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.02.2025 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 26.02.2025.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено перевірку Товариства з питань подання звітів по контрольованим операціям, за наслідками якої складено акт перевірки від 12.06.2019 № 610/05-99-14-03/40448794 (далі - акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення Товариством підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України, з урахуванням вимог абзаців 5, 6, 7 пункту 120.3 статті 120 ПК України, в частині надання звіту про контрольовані операції за 2017 рік до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що за результатами попередньої документальної перевірки встановлено, що Товариство у Звіті про контрольовані операції за 2017 рік неправильно визначено загальну суму контрольованих операцій за даними бухгалтерського обліку на загальну суму 137930,52 грн та згідно акту №1234/05-99-14-10/40448794 від 29.10.2018 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0008971403 на суму штрафної санкції в розмірі 1379,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що 28.09.2018 платником подано звіт про контрольовані операції за 2017 рік із зазначенням відомостей про контрольовані операції позивача з ООО "Торгівельний дім "Артемівський завод по обробці кольорових металів" на суму 322568113,00 грн, "ANGEL STOILOV-96" AD на суму 12861837,00 грн, ОсОО "Eastern Trading Company" на суму 16832588,00 грн та Rise Team International Limited на суму 92245416,00 грн

В обґрунтування відображення відомостей про контрольовані операції в звіті за 2017 рік позивач надав:

Контракт №1/337 від 06.07.2016, укладений між позивачем (продавець) та "JSC ANGEL Stoilov-96" (покупець), предметом якого є придбання продукції кольорових металів. Позивачем контрагенту JSC "ANGEL STOILOV-96" AD (Болгарія) митними деклараціями: від 20.02.2017 UA 700030000/2017/000173 перераховано суму в валюті дол. США 94 171,20 за курсом НБУ на загальну суму 2545083,85 грн; від 25.04.2017 UA 700020/2017/100322 перераховано суму в валюті дол. США 92 955,16 за курсом НБУ на загальну суму 2479457,78 грн; від 04.08.2017 UA 700020/2017/100910 перераховано суму в валюті дол. США 102 299,10 за курсом НБУ на загальну суму 2648089,14 грн; від 03.11.2017 UA 700020/2017/101516 перераховано суму в валюті дол. США 100477,50 за курсом НБУ на загальну суму 2705997,53 грн; від 27.11.2017 UA 700020/2017/101700 перераховано суму в валюті дол. США 92265,80 за курсом НБУ на загальну суму 2483209,08 грн.

Контракт №1/1007 від 31.01.2017, укладений між позивачем (постачальник) та "Eastern Trading Company" (покупець), предметом якого є постачання продукції кольорових металів. Позивачем контрагенту OcOO "Eastern Trading Company" (Киргизька Республіка) митними деклараціями: від 28.02.2017 № UA700030000/2017/000208 перераховано суму в валюті дол. США 470 804,10, за курсом НБУ на загальну суму 12736979,69 грн; від 06.04.2017 №UA700020/2017/100213 перераховано суму в валюті дол. США 150812,20, за курсом НБУ на загальну суму 4095608,27 грн.

Контракт №1/1138 від 20.04.2017, укладений між позивачем (продавець) та "Rise Team International Limited" (покупець), предметом якого є постачання продукції кольорових металів Позивачем контрагенту Rise Team International Limited (Китай, Гонконг) митними деклараціями: від 30.04.2017 UA 700020/2017/100352 перераховано суму в валюті дол. США 92381,80 за курсом НБУ на загальну суму 2452871,02 грн; від 30.04.2017 UA 700020/2017/100353 перераховано суму в валюті дол. США 105 587,60 за курсом НБУ на загальну суму 2803504,20 грн; від 05.05.2017 UA 700020/2017/100380 перераховано суму в валюті дол. США 92442,20 за курсом НБУ на загальну суму 2448403,59 грн; від 05.05.2017 UA 700020/2017/100386 перераховано суму в валюті дол. США 104354,96 за курсом НБУ на загальну суму 2763922,30 грн; від 06.05.2017 UA 700020/2017/100387 перераховано суму в валюті дол. США 102240,88 за курсом НБУ на загальну суму 2707929,25 грн; від 10.05.2017 UA 700020/2017/100394 перераховано суму в валюті дол. США 104115,28 за курсом НБУ на загальну суму 2760027,46 грн; від 10.05.2017 UA 700020/2017/100395 перераховано суму в валюті дол. США 104517,60 за курсом НБУ на загальну суму 2770692,70 грн; від 20.05.2017 UA 700020/2017/100461 перераховано суму в валюті дол. США 104743,10 за курсом НБУ на загальну суму 2764530,93 грн; від 26.05.2017 UA 700020/2017/100499 перераховано суму в валюті дол. США 92217,76 за курсом НБУ на загальну суму 2423175,65 грн; від 26.05.2017 UA 700020/2017/100500 перераховано суму в валюті дол. США 92082,40 за курсом НБУ на загальну суму 2419618,84 грн; від 12.06.2017 UA 700020/2017/100560 перераховано суму в валюті дол. США 98446,88 за курсом НБУ на загальну суму 2571901,01 грн; від 12.06.2017 UA 700020/2017/100562 перераховано суму в валюті дол. США 98 674,24 за курсом НБУ на загальну суму 2577840,74 грн; від 21.06.2017 UA 700020/2017/100621 перераховано суму в валюті дол. США 98308,84 за курсом НБУ на загальну суму 2559458,85 грн; від 23.06.2017 UA 700020/2017/100638 перераховано суму в валюті дол. США 99 940,96 за курсом НБУ на загальну суму 2601032,94 грн; від 26.06.2017 UA 700020/2017/100658 перераховано суму в валюті дол. США 102755,56 за курсом НБУ на загальну суму 2674841,49 грн; від 27.06.2017 UA 700020/2017/100667 перераховано суму в валюті дол. США 102839,36 за курсом НБУ на загальну суму 2677587,90 грн; від 30.07.2017 UA 700020/2017/100870 перераховано суму в валюті дол. США 96 261,50 за курсом НБУ на загальну суму 2493214,72 грн; від 30.07.2017 UA 700020/2017/100871 перераховано суму в валюті дол. США 95092,30 за курсом НБУ на загальну суму 2462931,94 грн; від 31.07.2017 UA 700020/2017/100878 перераховано суму в валюті дол. США 96577,50 за курсом НБУ на загальну суму 2502862,80 грн; від 31.07.2017 UA 700020/2017/100884 перераховано суму в валюті дол. США 95661,10 за курсом НБУ на загальну суму 2479113,75 грн; від 01.08.2017 UA 700020/2017/100889 перераховано суму в валюті дол. США 105 519,12 за курсом НБУ на загальну суму 2728174,58 грн; від 09.08.2017 UA 700020/2017/100942 перераховано суму в валюті дол. США 105176,72 за курсом НБУ на загальну суму 2706465,94 грн; від 18.08.2017 UA 700020/2017/100996 перераховано суму в валюті дол. США 110966,88 за курсом НБУ на загальну суму 2830366,63 грн; від 19.08.2017 UA 700020/2017/101001 перераховано суму в валюті дол. США 110604,48 за курсом НБУ на загальну суму 2819352,55 грн; від 30.08.2017 UA 700020/2017/101068 перераховано суму в валюті дол. США 100183,79 за курсом НБУ на загальну суму 2548733,32 грн; від 30.08.2017 UA 700020/2017/101069 перераховано суму в валюті дол. США 100611,75 за курсом НБУ на загальну суму 2559620,87 грн; від 30.08.2017 UA 700020/2017/101070 перераховано суму в валюті дол. США 111141,00 за курсом НБУ на загальну суму 2827491,06 грн; від 30.08.2017 UA 700020/2017/101071 перераховано суму в валюті дол. США 11063,00 на загальну суму 2817874,52 грн; від 12.09.2017 UA 700020/2017/101162 перераховано суму в валюті дол. США 118066,00 за курсом НБУ на загальну суму 3070743,53 грн; від 12.09.2017 UA 700020/2017/101163 перераховано суму в валюті дол. США 117339,44 за курсом НБУ на загальну суму 3051846,65 грн; від 14.09.2017 UA 700020/2017/101184 перераховано суму в валюті дол. США 118828,80 за курсом НБУ на загальну суму 3099012,68 грн; від 15.09.2017 UA 700020/2017/101187 перераховано суму в валюті дол. США 119040,00 за курсом НБУ на загальну суму 3114326,38 грн; від 26.10.2017 UA 700020/2017/101454 перераховано суму в валюті дол. США 116490,44 за курсом НБУ на загальну суму 3118454,44 грн; від 27.10.2017 UA 700020/2017/101472 перераховано суму в валюті дол. США 113226,74 за курсом НБУ на загальну суму 3037490,61 грн.

28.09.2018 звіт про зазначені контрольовані операції доставлено до контролюючого органу та прийнято ДФС України, про що надіслано позивачу квитанцію № 2.

Управління був складений акт від 29.10.2018 №1234/05-99-14-10/40448794 про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та ін. законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.07.2017 по 30.06.2018, відповідно до висновків якого, окрім іншого, встановлено порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України в частині неповного декларування контрольованих операцій, проведених протягом 2017 рік на загальну суму 137930,52 грн.

На підставі висновків вказаного акту Управлінням було прийняте, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 12.11.2018 № 0008971403 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1379,00 грн. Вказаний штраф був сплачений позивачем у повному обсязі 19.11.2018.

25.06.2019 позивачем подані заперечення за № 101 на акт від 12.06.2019 №610/05-99-14-03/40448794, які залишені без задоволення.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019 форми "ПС" № 0005611403, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.3 статті 120 ПК України за неподання звіту про контрольовані операції застосовано штрафні санкції у сумі 336000,00 грн.

22.07.2019 позивачем подано на адресу ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019 № 0005611403.

22.07.2019 позивачем направлено повідомлення на адресу Управління про подання скарги на податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019 № 0005611403.

Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 20.09.2019 за вих. № 2652/6/99-00-08-05-05, відповідно до якого скаргу позивача залишено без задоволення.

16.08.2019 за вих. № 3846/6/99-99-31-01-01-15 ДФС України, позивачу надано податкову консультацію, відповідно до якої роз`яснено окремі питання заповнення звіту про контрольовані операції.

В свою чергу, судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач оскаржив усі податкові повідомлення-рішення, прийняті 12.11.2019 та 19.11.2018 на підставі акту перевірки від 29.10.2018 №1234/05-99-14-10/40448794.

Відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №200/13590/18а, позовні вимоги позивача задоволені, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.11.2018 скасовані. Рішення набрало законної сили.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі № 200/5731/19-а було визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення № 0008971403 від 12.11.2018 про застосування до Товариства штрафних санкцій у сумі 1379,00 грн. При дослідженні та встановленні обставин правомірності складання звіту про контрольовані операції за 2017 рік, судом досліджено контракт № 1/337 від 06.07.2016, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів" (Продавець) та "JSC ANGEL Stoilov-96" (Покупець), контракт № 1/1007 від 31.01.2017, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів" (Постачальник) та "EasternTradingCompany" (Покупець); контракт № 1/1138 від 20.04.2017, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів" (Продавець) та "RiseTeamInternationalLimited" (Покупець) та відповідні первинні документи, а саме митні декларації до кожного Контракту, рахунки-фактури Invoice. Рішення набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України господарські перації, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до підпункту 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 ПК України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України встановлено, що патники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді. У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати: новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період; уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду. Подання платником податку уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої підпунктом 120.3 статті 120 цього Кодексу. Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції. Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 120.3 статті 120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції; 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції; 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов`язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення. Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Як вбачається з акту перевірки, за результатами перевірки податковий орган визначив порушення платником підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39, з урахуванням вимог абзаців 5, 6, 7 пункту 120.3 статті 120 ПК в частині надання звіту про контрольовані операції за 2017 рік до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу.

Разом з цим, судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами попередньої документальної перевірки, результати якої оформлені актом № 1234/05-99-14-10/40448794 від 29.10.2018, контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008971403 на суму штрафної санкції в розмірі 1379,00 грн, яке у подальшому скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі 200/5731/19-а.

Вищезазначеним рішенням суду встановлено, що позивачем не допущено заниження обсягу операцій, що звіт про контрольовані операції за 2017 рік позивача до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, подано 28.09.2018, тобто своєчасно.

Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №200/13590/18а позовні вимоги Товариства були задоволені, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.11.2018 скасовані. Зазначеним рішенням підтверджено правильність визначення Товариством, зокрема, об`єкта оподаткування податком на прибуток за період, який перевірявся. Рішення набрало законної сили.

Ураховуючи встановлені судами обставини стосовно того, що позивачем не допущено порушення податкового законодавства стосовно заниження обсягу операцій на загальну суму 137930,52 грн у 2017 році, та те, що позивачем своєчасно було подано звіт про контрольовані операції у встановлений законодавством строк, у якому у повному обсязі відображено контрольовані операції, колегія суддів вважає правильним висновок судів про безпідставність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час вчинення відповідної процесуальної дії) (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з абзацом 1 частини сьомої цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За вимогами статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частин другої - п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи, що судом досліджено та встановлено, що сторонами виконані умови договору про надання правничої допомоги, позивачем дійсно понесені витрати на оплату правничої допомоги у цій справі, враховано складність справи та співмірність з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є співмірною, зокрема, зі складністю справи, об`ємом виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони та погоджується з встановленим судом апеляційної інстанції розміром.

Колегія суддів не може прийняти посилання скаржника на непідтвердження понесених позивачем витрат, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем сплачено такі витрати за договором, що підтверджується відповідними документами, наявними у матеріалах справи та яким судом надано відповідну оцінку.

Верховний Суд також зазначає, що в силу приписів статті 134 КАС України законодавець пов`язує визначення розміру витрат на правничу допомогу з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у кожному конкретному випадку.

Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанції встановлено обсяг робіт (наданих послуг) та понесення позивачем витрат, пов`язаних з виконанням таких робіт (наданих послуг), колегія суддів погоджується з висновками судів про задоволення вимог, визначених у заяві Товариства про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про співмірність витрат на правничу допомогу у розмірі 7415,00 грн.

Доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2020, додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк