Постанова

від 25.02.2025 по справі 1909/3089/2012

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 1909/3089/2012

провадження № 61-7449св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Транс Фінанс»»,

заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство«Універсал Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу- ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Муха Роман Михайлович, на ухвалу Тернопільського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Гірського Б. О. Костіва О. З., Хоми М. В.,

від 09 травня 2024 року, про відмову у відкритті апеляційного провадження,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

1. У серпні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Транс Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Транс Фінанс») звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

2. Заява мотивована тим, що 08 квітня 2013 року Кременецький районний суд Тернопільської області ухвалив рішення у справі № 1909/3089/2012, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 30 жовтня 2007 року № 22/153-к, укладеним між публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_2 , в розмірі 1 029 967, 32 грн, з яких: 88 157,99 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 831 127, 30 грн - сума дострокового стягнення кредиту, 110 682, 03 грн - сума прострочених відсотків, 107,30 грн - судовий збір, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки

від 30 жовтня 2007 року, укладеним між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , комплекс, в який входить: будівля пташника під літерою «Д», площею

1076,9 кв. м, будівля пташника «Г» з тамбуром «г», площею 1127,0 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 17 жовтня 2006 року

3. На виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист, який був пред`явлений до виконання.

4. Станом на 13 серпня 2021 року рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2013 року не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена.

5. 30 квітня 2021 року між АТ «Універсал Банк» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» були укладені договори факторингу, за умовами яких ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги за кредитним договором

від 30 жовтня 2007 року № 22/153-к та договором іпотеки від 30 жовтня

2007 року.

6. 11 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» і ТОВ «ФК «Транс Фінанс» були укладені договори факторингу, за умовами яких ТОВ «ФК «Транс Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги за кредитним договором від 30 жовтня 2007 року

№ 22/153-к та договором іпотеки від 30 жовтня 2007 року.

7. Посилаючись на те, що заміна сторони правонаступником може бути проведена на будь-якій стадії процесу, ТОВ «ФК «Транс Фінанс» просило замінити стягувача з примусового виконання виконавчих листів, виданих Кременецьким районним судом Тернопільської області у справі

№ 1909/3089/2012 з АТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Транс Фінанс».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

8. Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області

від 28 березня 2022 року заяву ТОВ «ФК «Транс Фінанс» задоволено. Замінено стягувача АТ «Універсал Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «Транс Фінанс» у справі № 1909/3089/2012.

9. Задовольняючи заяву, суд вказав, що право вимоги за кредитним договором від 30 жовтня 2007 року № 22/153-к щодо боржника ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «ФК «Транс Фінанс», що відповідно до вимог статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України є підставою для заміни сторони виконавчого провадження.

Кроткий зміст ухвали апеляційного суду

10. Не погодившись з ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 березня 2022 року, 03 травня 2024 року

ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив залучити його до участі у справі № 1909/3089/2012 як правонаступника третьої особи ОСОБА_2 ; поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 березня 2022 року та скасувати цю ухвалу.

11. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 09 травня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

12. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, після спливу одного року з моменту постановлення оскарженої ухвали, що відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

13. ОСОБА_3 не наведено, а судом не встановлено, яким чином ухвала районного суду про заміну сторони у виконавчому провадженні порушує права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 .

14. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що він є правонаступником третьої особи - ОСОБА_2 , однак питання щодо виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки стосується прав та обов`язків іпотекодавця ОСОБА_1 , яка вже реалізувала право на апеляційне оскарження ухвали Кременецького районного суду Тернопільської області

від 28 березня 2022 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. У касаційній скарзі ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Муха Р. М., просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу передати до цього ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. У червні 2024 року ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Муха Р. М., подав касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського апеляційного суду

від 09 травня 2024 року.

17. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2024 року відкрито касаційне провадження.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_3 , зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.

19. Касаційна скарга мотивована тим, що виконання ОСОБА_1 рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2013 року у справі № 1909/3089/2012 покладає на ОСОБА_3 обов`язок погасити заборгованість перед новим кредитором ( ОСОБА_1 ).

20. Посилається на те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» не передавало своїх прав стягувача ТОВ «ФК «Транс Фінанс», у зв`язку з чим стягувачем у справі № 1909/3089/2012 стало дві особи, що впливає на майнові права та обов`язки ОСОБА_3 .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

21. У серпні 2024 року ТОВ «ФК «Транс Фінанс» подало відзив на касаційну скаргу, в якому звертає увагу, що станом на 06 серпня 2024 року за заявою нового кредитора відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення.

22. Вказує, що в ухвалі суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження відсутні висновки про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

23. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

24. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

25. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

26. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

27. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

28. Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (VOLOVIKv. UKRAINE, № 15123/03, § 53, 55, від 06 грудня 2007 року).

29. Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

30. Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ,

від 03 квітня 2008 року).

31. Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

32. При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

33. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

34. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

35. Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

36. За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

37. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

38. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

39. Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

40. Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскарженої ухвали) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

41. Аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.

42. Таким чином, сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

43. Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

44. Ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області

від 28 березня 2022 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31 березня 2022 року.

45. Подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_3 посилався на те, що він є правонаступником особи, яка була залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 .

46. З огляду на положення статті 55 ЦПК України, правонаступники учасників справи, в розумінні частини першої статті 352 ЦПК України, не можуть вважатися особами, які не брали участі у справі.

47. Врахувавши викладене та відсутність доказів існування обставин непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд дійшов загалом обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

48. Крім того апеляційний суд правильно врахував, що ОСОБА_1 (матір заявника) оскаржувала ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 березня 2022 року в апеляційному порядку. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, а ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду.

49. ОСОБА_4 , яка як і заявник стверджувала, що є правонаступником ОСОБА_2 , оскаржувала ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 березня 2022 року в апеляційному порядку. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду

від 25 березня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, а ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду.

50. Оскаржене судове рішення є достатньо вмотивованими та містить висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

51. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржене судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженої ухвали апеляційного суду - без змін.

52. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Муха Роман Михайлович, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 09 травня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович Н. Ю. Сакара Є. В. Синельников