Ухвала

від 21.02.2025 по справі 740/3984/24

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/3984/24

Провадження № 2/740/282/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,

учасники справи:

- позивачка ОСОБА_1 ,

- представник відповідача - Вертелецька Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про скасування нарахованої заборгованості; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

установив:

26.06.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з указаною позовною заявою, в якій просила визнати нараховану відповідачем заборгованість у розмірі 8673,44 грн - такою, що не відповідає дійсності і скасувати її.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 справу передано головуючому судді Гагаріній Т. О.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 28 серпня 2024 року 12-00 год.

18.07.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 , в якій товариство просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2021 по 30.06.2024 у розмірі 8706,62грн та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 серпня 2024 року вказану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Господарському суду Чернігівської області.

Постановою Чернігівськогоапеляційного судувід 21жовтня 2024року апеляційнускаргу ОСОБА_1 задоволено,ухвалу Ніжинськогоміськрайонного судуЧернігівської областівід 28серпня 2024року скасовано,справу направленодля продовженнярозгляду досуду першоїінстанції.Постанову мотивованотим,що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 у цій справі, з урахуванням надходження на розгляд зустрічного позову, підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тобто Господарським судом Чернігівської області за правилами господарського судочинства, однак прийшов до помилкового висновку про можливість передачі справи Господарському суду Чернігівської області керуючись нормами ст. 31 ЦПК України, якою не регламентовано передачу цивільних справ судами загальної юрисдикції до судів іншої предметної юрисдикції, у даному випадку до господарської юрисдикції, а лише передбачено передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції з метою дотримання територіальної юрисдикції. Отже, у даному випадку, суд першої інстанції дійшовши до висновку про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, повинен був закрити провадження у справі та роз`яснити позивачці до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи для подальшого її звернення до належного суду.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.11.2024 справу передано головуючому судді Гагаріній Т. О.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13листопада 2024 року цивільну справу прийнято до провадження, судове засідання призначено на 18 грудня 2024 року 08-30 год.

09.12.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, в якій позивачка просила збільшити оскаржувану суму заборгованість до 9473,15 грн, яка зазначена в квитанції ТОВ «НіжинТеплоМережі» за листопад 2024 року, та скасувати її, відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1221,20грн та 620,60 грн, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн, а також призупинити нарахування відповідачем необґрунтованої заборгованості до вирішення справи в суді.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 грудня 2024 року задоволено самовідвід судді Гагаріної Т. О. в розгляді вказаної цивільної справи, справу передано до канцелярії суду для вирішення питання про її розгляд іншим суддею, визначеним у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 справу передано головуючому судді Шевченко І. М.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 грудня 2024 року вказану цивільну справу прийнято до провадження; судове засідання у справі призначено на 23 січня 2025 року 11-00 год.

09.01.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, в якій вона просила збільшити оскаржувану суму заборгованості до 10065,53 грн, яка зазначена в квитанції ТОВ «НіжинТеплоМережі» за грудень 2024 року, та скасувати її, відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1221,20 грн та 620,60грн, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн, а також призупинити нарахування відповідачем необґрунтованої заборгованості до вирішення справи в суді.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 січня 2025 року заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ«НіжинТеплоМережі» про скасування нарахованої заборгованості, відшкодування моральної шкоди та призупинення нарахування заборгованості - повернуто позивачці; зустрічний позов ТОВ «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - прийнято до провадження та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 ; судове засідання відкладено на 21лютого 2025 року 12-00 год.

31.01.2025 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву.

10.02.2025 позивачка подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій вона просила збільшити оскаржувану суму заборгованості до суми, яка буде нарахована ТОВ «НіжинТеплоМережі» на момент закінчення розгляду справи за її позовною заявою, та скасувати таку заборгованість, відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1221,20 грн та 620,60грн, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн.

У судовому засіданні позивачка за первісним позовом - ОСОБА_1 зазначила, що копію заяви про уточнення позовних вимог надано відповідачу наручно, просила прийняти до провадження її заяву, подану до суду 10.02.2025, та розглянути справу по суті. Не погодилася з висновком апеляційного суду щодо розгляду вказаної справи в господарському суді, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство товариства.

Представник відповідача за первісним позовом - Вертелецька Л. А. підтвердила отримання товариством заяви позивачки про уточнення позовних вимог від 10.02.2025, але просила відмовити в її прийнятті, посилаючись на те, що заява подана до суду після першого судового засідання, тобто з порушенням норм ЦПК України. Крім того, зазначила, що станом на сьогоднішній день Верховний Суд розглянув касаційну скаргу ТОВ «НіжинТеплоМережі» у справі, в якій з`ясовувалося питання, до якої юрисдикції відносяться справи за участю ТОВ «НіжинТеплоМережі», щодо якого розглядається справа про банкрутство в господарському суді (постанова від 29січня 2025 року у справі № 740/4733/23). Так, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду, всі справи, в яких стороною є ТОВ«НіжинТеплоМережі», підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, а тому просила закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з п.1,2ч.2ст.49ЦПК Українипозивач вправівідмовитися відпозову (всіхабо частинипозовних вимог),відповідач маєправо визнатипозов (всіабо частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Указаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судувід01 листопада 2021 рокуу справі№405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

У постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 (міститься посилання у касаційній скарзі), від 25 травня 2022 року у справі №753/1908/15-ц (провадження № 61-5815св21) та від 12 жовтня 2022 року у справі №723/1233/17 (провадження № 61-8418св22) вказано, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №570/5639/16-ц (провадження № 61-19440св21) зазначено, що зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

10.02.2025 року позивачка подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила збільшити розмір оскаржуваної заборгованості, відшкодувати моральну шкоду, а також стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Із поданої ОСОБА_1 до суду заяви про уточнення позовних вимог убачається, що позивачка збільшила кількісні показники за немайновою вимогою про визнання оскаржуваної заборгованості такою, що не відповідає дійсності, та її скасування. Крім того, позивачка ОСОБА_1 фактично не тільки збільшила розмір позовних вимог, а також заявила нову вимогу про відшкодування моральної шкоди.

У контексті вищевказаного, перевіривши заяву позивачки про уточнення позовних вимог,суд розцінюєїї як заяву про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову.

Крім цього, слід зазначити, що розгляд указаної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. У справі розпочато судовий розгляд по суті заявлених вимог. 23 січня 2025 року відбулося перше судове засідання у вказаній цивільній справі після зміни складу суду, в якому була присутня позивачка, та за результатами якого постановлено ухвалу про повернення заяв позивачки про уточнення позовних вимог, а також прийняття до провадження зустрічного позову відповідача.

Позивачка подала до суду нову заяву про уточнення позовних вимог 10.02.2025, тобто після першого судового засідання у справі. Отже, заява позивачки про уточнення позовних вимог подана з порушенням процесуальних строків, визначених ст. 49 ЦПК України.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що заяву про уточнення позовних вимог від 10.02.2025 слід повернути позивачці.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, слід зазначити таке.

Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» с удові рішення, внесені доЄдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, що узгоджується з правовим висновком, викладеним постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2024року у справі № 752/8103/13-2 (провадження № 61-6892св23).

З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19 лютого 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «НіжинТеплоМережі».

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 12 липня 2021 рокуу справі № 927/184/13-г визнано банкрутом ТОВ «НіжинТеплоМережі» і відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 листопада 2021 року постанову Господарського суду Чернігівської області від 12 липня 2021року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12 січня 2023 року продовжено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна боржника.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), щодо ТОВ«НіжинТеплоМережі» відкрито справу про банкрутство та триває процедура розпорядження майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 29січня 2025 року у справі № 740/4733/23, судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Згідно із ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Критеріями розмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

21 жовтня 2019 року набрав чинностіКодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.

У п. 4Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутствавстановлено, що з дня введення в дію цьогоКодексуподальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цьогоКодексуперебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно доЗакону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутстваспори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченимиГосподарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначенимиГосподарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (ч. 2ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Частина 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутствавизначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження №14-404цс19), розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

У постанові від 29 січня 2025 року у справі № 740/4733/23 Верховний Суд, залишаючи без змін постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 червня 2024року, погодився з висновками апеляційного суду про закритя провадження у справі з тих підстав, що Господарським судом Чернігівської області у межах справи № 927/184/13-г про банкрутство ТОВ «НіжинТеплоМережі» відповідно до ст. 7 КУзПБ розглядаються майнові спори за участю товариства та інших суб`єктів господарської діяльності (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), в яких ТОВ«НіжинТеплоМережі» є як позивачем, так і відповідачем, зазначивши, що такий висновок апеляційного суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц (провадження №14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження №12-143гс19), відступати від яких правових підстав немає. Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що Господарський суд Чернігівської області є судом, встановленим законом, до юрисдикції якого віднесено розгляд майнового спору за позовом ТОВ «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від15листопада 2023 року у справі № 187/442/15-ц (провадження № 61-10026св23), від 10 квітня 2024 року у справі № 187/1079/15 (провадження №61-6125св23), від 11грудня 2024 року у справі № 495/5193/18 (провадження № 61-6417св24).

Згідно ізч.1ст.255ЦПК Українисуд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеноїпунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Таким чином, оскільки стосовно відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ТОВ «НіжинТеплоМережі» порушено справу про банкрутство, то розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є товариство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тобто Господарським судом Чернігівської області, у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

За таких обставин, справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «НіжинТеплоМережі» про скасування нарахованої заборгованості та за зустрічним позовом ТОВ«НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися за правилами господарського судочинства судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «НіжинТеплоМережі», тобто Господарським судом Чернігівської області.

Ураховуючи вищевказане суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача слід задовольнити та закрити провадження у справі, роз`яснивши, що заявлені в справі вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. 2, 11-13, 43, 49, 255, 256, 259 - 261 ЦПК України, суд

ухвалив:

У прийнятті заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 10лютого 2025 року відмовити.

Клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» Вертелецької Лесі Анатоліївни про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» про скасування нарахованої заборгованості; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги закрити.

Роз`яснити, що заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно дост. 261 ЦПК України.

Суддя І. М. Шевченко