Рішення

від 27.02.2025 по справі 497/2704/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.02.2025

Справа № 497/2704/24

Провадження № 2-о/497/35/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,

заявника - ОСОБА_1 (ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Болградська міська рада Одеської області, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, якою просить:

- встановити факт того що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Городнє, Болградського району Одеської області є рідним сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 ;

- встановити факт того, що ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним батьком ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто є дідом заявника.

Свої вимоги мотивує тим, що він заявник є сином і спадкоємцем за законом першої черги ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Других спадкоємців за законом першої черги, окрім нього, після смерті батька немає.

Батько заявника загинув при виконанні бойового завдання на території Курської області, російської федерації, біля населеного пункту Нижня Парова, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть, копією свідоцтва про смерть, копією сповіщення сім`ї про загибель батька під час виконання бойового завдання.

В сповіщенні сім`ї вказано, що дане сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії, матеріальної допомоги і надання пільг.

Отже, заявник як єдиний спадкоємець за законом першої черги після смерті батька має право на отримання матеріальної допомоги. З цією метою йому необхідно підтвердити документами родинні відносини з батьком та виявилось, що їхні прізвища з батьком по різному записані в належних їм документах: його, заявника свідоцтві про народження і в свідоцтві про смерть батька, а саме його прізвище заявника значиться в свідоцтві про народження і в паспорті « ОСОБА_4 », а прізвище батька в його свідоцтві про смерть і в його паспорті « ОСОБА_5 ».

Отже, заявнику необхідно встановити в судовому порядку факт родинних відносин з батьком задля оформлення і отримання матеріальної допомоги після смерті батька.

Окрім цього, після смерті батька з`ясувалось про наявність розбіжностей в написанні прізвища померлого батька « ОСОБА_5 » та дідуся « ОСОБА_3 », що перешкоджає заявнику підтвердити відсутність інших спадкоємців після смерті батька.

Зазначене стало підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 28.11.2024 року о 10:00 годині (а.с.22-23), та повідомлено сторін по справі (а.с.24).

В судове засіданні 28.11.2024 року:

-заявник - не прибув, надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.42);

-представник заявника прибула, підтримала вимоги заяви, пояснила, що встановлення даного факту заявнику необхідно для отримання державної допомоги в зв`язку з загибеллю батька, який був військовослужбовцем;

- представник заінтересованої особи Болградської міської ради Одеської області до суду не прибув. Через систему електронний суд надіслав заяву про розгляд справи у відсутність представника. При цьому не заперечував щодо вимог заявника (а.с.39-40).

До початку судового розгляду представником заявника подано клопотання про допит свідка в судовому засіданні ОСОБА_6 (а.с.41).

За ініціативою суду на обговорення поставлено питання щодо необхідності залучення до участі в розгляді цієї справи у якості заінтересованої особи Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З цих підстав, представником заявника заявлено клопотання про надання часу для підготовки необхідного клопотання (а.с.45).

Клопотання представника заявника судом задоволено, відкладено судовий розгляд на 17.12.2024 року, надано час для підготовки необхідного клопотання та уточнення вимог (а.с.45).

17.12.2024 року представником заявника подано до суду заяву про залучення заінтересованих осіб: Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 та подано заяву по суті вимог в новій редакції до якої додано ряд письмових доказів (а.с.48, 49-51, 52-64).

В судовому засіданні 17.12.2024 року:

-заявник не прибув, раніше 28.11.2024 року надсилав на електронну адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.42);

-представник заявника прибула, наполягала на задоволенні клопотання про залучення заінтересованих осіб: Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- представник заінтересованої особи Болградської міської ради Одеської області до суду не прибув. Через систему електронний суд раніше 25.11.2024 року надіслав заяву про розгляд справи у відсутність представника (а.с.39-40).

Ухвалою суду від 17.12.2024 було залучено до участі у розгляді цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Болградська міська рада Одеської області про встановлення факту родинних відносин у якості заінтересованих осіб: Міністерство оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено судовий розгляд на 04.02.2025 року(а.с.68-69), про що були повідомлені сторони по справі (а.с.70, 71).

03.03.2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення з приводу розгляду заяви про встановлення факту родинних відносин (а.с.76-79).

Представник заінтересованої особи Міністерство оборони України проси в заяві відмовити так як вважає, що звернення до суду з заявою було передчасним, оскільки заявником не були використані позасудові способи захисту своїх прав та інтересів, що передбачені Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання». Вважав, що заявником не підтверджено, що факт, який просить встановити заявник безпосередньо породжує юридичні наслідки щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із чим вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Також у своїх поясненнях посилається на п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російсько Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1- 3 пункту 2 статті 16 цього Закону (в редакції станом на травень 2023 року), право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що затверджений постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року, визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) - надалі Порядок № 975. У п. 5 Порядку № 975 регламентовано, зокрема, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Пунктом 10 Порядку №975 визначено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), відповідні документи. Відповідно до п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15- денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

В судове засідання 04.02.2025 року сторони не прибули. В зв`язку з перебування головуючого судді у відпустці, судовий розгляд не здійснювався, справу було знято з розгляду (а.с.81-82).

Після виходу судді з відпустки, ухвалою суду від 06.02.2025 року справу призначено до розгляду на 09:00 годину 27.02.2025 року (а.с.83-84) та було задоволено клопотання представника заінтересованої особи Міністерства оборони України (а.с.73-74) про участь в розгляді справи в режимі ВКЗ з використанням власних технічних засобів (а.с.83-84), про що повідомлено сторін по справі (а.с.85, 86-87).

В судовому засідання 27.02.2025 року:

- заявник надав пояснення з підстав зазначених в заяві, наполягав на її задоволенні. Стверджував, що мають місце розбіжності в написанні його прізвища ОСОБА_1 та прізвища батька ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання. Сповіщення про загибель батька було складено на його ім`я як сина та видано йому. В даному повідомленні значиться, що він як син загиблого має право на подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги), надання пільг в установленому законодавством порядку.

На його прохання та в зв`язку з тим, що він перебуває за межами України, похованням батька займалася його мати ОСОБА_6 , та саме їй було повідомлено працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 про необхідність подання документів, згідно надано переліку для отримання державної допомоги. Та саме працівниками РТЦК було виявлено розбіжності в написанні його заявника прізвища та його батька.

В державному реєстрі актів цивільного стану про народження батька його прізвище пишеться вірно « ОСОБА_4 », тому він не звертався з питання виправлення помилки.

Просив врахувати надані докази та задовольнити його заяву;

-представник заявника - не прибула, подала заяву про проведення судового розгляду у її відсутність (а.с.88);

- представник заінтересованої особи Болградської міської ради Одеської області до суду не прибув. Через систему «Електронний суд» раніше 25.11.2024 року було подано заяву про розгляд справи у відсутність представника. Не заперечував щодо вимог заявника (а.с.39-40).

- представник за довіреністю Міністерство оборони України, до суду не прибув, в режимі ВКЗ на зв`язок не вийшов.

- представник ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду не прибув, будь-яких заяв та клопотань не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, наявні у справі та витребувані судом, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню за таких підстав.

Конституція України гарантує право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

З точки зору права всі життєві факти, які так чи інакше зачіпають суспільні відносини поділяються на юридично значимі та юридично байдужі, з якими право не зв`язує будь-яких юридичних наслідків.

Таким чином, не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами не самі по собі чи в силу будь-яких особливих властивостей, а в результаті визнання їх такими державою та закріплення у законі.

Так, ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно положень ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Главою 6 ЦПК України врегульовано порядок розгляду судом справ про встановлення юридичних фактів.

Статтею 315 ч.1 п.1 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином, дані відносини є цивільними правовідносинами і регулюються нормами: ст.293-294, 315-319 ЦПК України, п. 10, 12 Постанови пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами від 25.05.1998 року.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народився заявник ОСОБА_1 , про що 03.05.2001 року складено актовий запис про народження № 9 виконавчим комітетом Городненської сільської ради Болградського району Одеської області (а.с.8), на підставі якого видано повторно свідоцтво про народження, серія НОМЕР_1 від 31.08.2017 року, в якому відомості про батька дитини, тобто заявника вказано « ОСОБА_7 ». Прізвище дитини, тобто заявника також зазначено « ОСОБА_4 » (а.с.7).

Згідно свідоцтва про встановлення батьківства серії НОМЕР_9 від 03.05.2001 року ОСОБА_7 визнано батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мати дитини ОСОБА_6 , про, що в книзі реєстрації актів про встановлення батьківства 03.05.2001 року Городненською сільською радою Болградського району Одеської області зроблено актовий запис №2 (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане ОСОБА_6 повторно 08.04.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розірвано 09 червня 2004 року, про що свідчить актовий запис № 77 на підставі рішення Болградського районного суду Одеської області від 06.05.20 03 року, прізвище дружини після розірвання шлюбу « ОСОБА_10 » (а.с.61, 93-94).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 01.11.2024 року виданого Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) (а.с.8).

Відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження слідує, що при реєстрації народження батька заявника його прізвище ім`я по батькові « ОСОБА_7 », народився ІНФОРМАЦІЯ_10 в смт. Тарутине Одеської області. У розділі відомості про батька зазначено « ОСОБА_3 », в розділі відомості про матір: ОСОБА_11 (а.с.64).

Тобто, прізвище батька від народження правильно пишеться « ОСОБА_4 », що відповідає прізвищу заявника « ОСОБА_1 ».

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1724 від 28.110.2024 року за підписом лікаря ОСОБА_12 прізвище померлого значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: населений пункт Нижня Парова, Курська область російська федерація, місце проживання померлого: АДРЕСА_1 , помер під час виконання бойового завдання в результаті отриманих травм (а.с.9).

29.10.2024 ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_14 отримав на своє ім`я ( ОСОБА_13 ) сповіщення сім`ї № 134, в якому сповіщалося про те, що його батько солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 21:30 години внаслідок ворожого мінометного обстрілу в районі населеного пункту Нижня Парова Курської області російської федерації під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом батьківщині відданий військовій присязі на вірність українському народу - загинув (а.с.10).

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 11 квітня 1997 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області прізвище власника паспорта зазначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.11).

У подальшому померлим було отримано ID картку громадянина України № НОМЕР_5 , відповідно до якої вона видана на ім`я ОСОБА_2 (а.с.12).

А відтак надалі в свідоцтві про смерть дані про померлу особу зазначено згідно ID картки громадянина України № НОМЕР_5 , яким дана особа користувалася останні роки.

Зазначене вказує на те, що саме при видачі нового паспорту на ім`я ОСОБА_2 було не вірно зазначено його прізвище, оскільки від народження, як вище зазначав суд, правильність написання прізвища померлого ОСОБА_14 .

Болградською міською радою Одеської області 06.11.2024 року видана довідки № 529 про зареєстрованих у житловому приміщені осіб з якої вбачається, що адресою: АДРЕСА_1 , з 2006 року був зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер дідусь заявника ОСОБА_3 , у віці 64 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 11.07.2014 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби у Болградського районного управління юстиції Одеській області (а.с.9), на підставі актового запису про смерть № 579 від 14.10.2022 року (а.с.6), де прізвище померлого значиться « ОСОБА_15 ».

ІНФОРМАЦІЯ_11 померла бабуся заявника ОСОБА_16 , у віці 64 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 11.04.2014 року виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції Одеській області (а.с.60), на підставі актового запису про смерть № 1 від 01.01.2006 року (а.с.6), де прізвище померлої значиться « ОСОБА_5 ».

Тоді як було встановлено судом відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження слідує, що при реєстрації народження батька заявника його прізвище ім`я по батькові « ОСОБА_7 », народився ІНФОРМАЦІЯ_10 смт.Тарутине Одеської області. У розділі відомості про батька зазначено « ОСОБА_3 », в розділі відомості про матір: ОСОБА_11 (а.с.64).

Окрім цього на підтвердження родинних відносин судом були досліджені Форми 1 (Заява про видачу паспорту) на ім`я батька заявника « ОСОБА_17 » - російською мовою, з якої слідує, що батьками останнього є (російською мовою): « ОСОБА_3 , ОСОБА_18 », сімейний стан: одружений ОСОБА_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 (а.с.37).

З іншої Ф1 (Заява про видачу паспорту) на ім`я померлого батька заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 слідує, що адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , підпис померлого в цій формі проставлений як « ОСОБА_5 » (а.с.36).

З Ф1 (Заява про видачу паспорту) на ім`я діда заявника ОСОБА_3 вбачається, що його батьками є: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які є рідними прадідом та прабабою заявника, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 (а.с.38).

Згідно даних, що занесені до особових рахунків погосподарських книг на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що в книзі:

за 2006-2010 роки у домоволодінні значиться зареєстрованим « ОСОБА_17 » (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.30-31).

за 2011-2015 роки у домоволодінні значиться зареєстрованим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.28-29).

за 2021-2025 роки у домоволодінні значиться зареєстрованим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.28-29).

В судовому засіданні 27.02.2025 року було допитано свідка ОСОБА_6 (а.с.95-96), мати заявника, яка суду пояснила, що заявник ОСОБА_1 є її сином, який наразі проживає в Англії, де працює, а ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком та батьком її сина.

Восени 2024 року їм було повідомлено про загибель ОСОБА_2 та на прохання сина, саме вона займалася організацією його поховання.

Після поховання, військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомили особисто їй про необхідність прибути до РТЦК для оформлення документів на отримання державної допомоги в зв`язку з загибеллю батька її сина.

Через декілька днів після поховання вона особисто, за дорученням сина ОСОБА_1 прибула в ІНФОРМАЦІЯ_12 , де їй надали перелік документів, які необхідно подати разом з заявою до РТЦК. При цьому саме працівниками РТЦК було виявлено і вказано на наявність розбіжностей в написанні прізвища сина « ОСОБА_4 » та його загиблого батька « ОСОБА_5 », та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин.

В зв`язку з цим, вона почала збирати усі документи для підтвердження цього факту та необхідності звернення до суду, частину яких їй надала рідна сестра померлого.

Будучи під присягою, вона свідок підтверджує той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є рідним сином загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

При цьому свідком було надано суду довіреність від 25.11.2024 року, складену в м. Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, яка посвідчена нотаріусом Джессіка Пей, з відповідним перекладом на українську мову посвідчувального напису та апостиля (а.с.97-100).

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 15 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спором є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 26 травня 2021 року у справі № 523/19129/19 та від 17 листопада 2021 року у справі № 214/1816/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Як вбачається з заяви, метою звернення заявника є встановлення факту того, що він є сином загиблого батька, а його батько є сином діда, встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для отримання допомоги у зв`язку із загибеллю його батька військовослужбовця ЗСУ.

Судом, досліджено усі наявні у матеріалах справи документи, які підтверджують факт родинних відносин заявника та його загиблого батька ОСОБА_2 .

Доказів на спростовування такого факту заінтересованими особами надано не було.

У даному випадку суть заяви зводиться до розбіжностей в написаннях прізвищ заявника, його померлого батька та діда внаслідок їх перекладу на українську мову та неможливості у позасудовому порядку підтвердити родинні відносини.

Враховуючи зазначене, судом відзначається, що документи, які є предметом судового розгляду, були складені різними установами, в різний час і різними мовами (російською, українською).

В цьому контексті слід звернути увагу, що під впливом російської орфоепії та орфографії в українських документальних записах повних імен фізичних осіб трапляються випадки сплутування літер в основах слів. Відповідні розбіжності виникають внаслідок відхилення від орфографічних норм при міжмовних перетвореннях слів під впливом російської орфоепії, внаслідок чого ідентифікація таких орфографічно відмінних записів може ґрунтуватись на їх співвіднесенні з типовими девіаціями.

Натомість варто зауважити, що основним документом, який ідентифікує фізичну особу, є паспортний документ, а також документи, що видаються органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Таким чином, помилки виникли внаслідок перекладу прізвища з російської мови українською, що призвело до утворення у різних документах розбіжностей у написанні імені батька заявника, зокрема, « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_4 », а саме при отриманні ID карки.

В ході розгляду даної справи судом достеменно встановлено, що заявник ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 є його рідним батьком.

Відповідно до пунктів 1, 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).

Встановлення факту саме того, що у зв`язку із розбіжностями в написанні прізвища військовослужбовця та сина, які неможливо усунути іншим шляхом, не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про будь - яке право.

Окрім того судом установлено, що у даній справі заінтересована особа - МОУ не відмовляла у задоволенні заяви про призначення одноразової грошової допомоги, натомість заявник розумів про необхідність встановлення факту родинних відносин між загиблим та його померлим батьком.

Оскільки заявник не отримав відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, тому відсутні підстави стверджувати, що в нього наявний спір із уповноваженим органом.

Безпідставними є заперечення представника заінтересованої особи Міністерства Оброни України, що звернення до суду з даною заявою є передчасним, оскільки заявник не вирішив дане питання в позасудовому порядку оскільки не звертався до органу ДРАЦС з питання усунення розбіжностей в написанні прізвища заявника та померлого військовослужбовця.

Так, судом встановлено, що відповідно до Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження слідує, що при реєстрації народження батька заявника його прізвище ім`я по батькові « ОСОБА_7 », народився ІНФОРМАЦІЯ_13 у смт.Тарутине Одеської області. У розділі відомості про батька зазначено « ОСОБА_3 », в розділі відомості про матір: ОСОБА_11 (а.с.64). Тобто, прізвище батька від народження правильно пишеться « ОСОБА_4 », що відповідає прізвищу заявника « ОСОБА_1 ».

Тоді як, реєстрація смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 була здійснена Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), за результатами якої видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 01.11.2024 року (а.с.8) на підставі лікарського свідоцтва про смерть № 1724 від 28.110.2024 року за підписом лікаря ОСОБА_12 , де прізвище померлого значиться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: населений пункт Нижня Парова, Курська область російська федерація, місце проживання померлого: АДРЕСА_1 , помер під час виконання бойового завдання в результаті отриманих травм (а.с.9), саме відповідно до ІД картки громадянина України № НОМЕР_5 на ім`я померлого ОСОБА_2 , яким останній користувався на день смерті (а.с.12).

А тому у заявника відсутні підстави для виправлення даної помилки в позасудовому порядку.

Разом із цим, дослідивши надані заявником письмові докази, суд переконався, щодо наявності родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 який є його батьком та дідом заявника ОСОБА_3 , а наявні розбіжності в написанні їх прізвищ зумовлені особливостями перекладу прізвища з російської на українську мову.

А тому такі дані не повинні позбавляти заявника права на отримання грошової допомоги, оскільки під час розгляду справи судом був встановлений відповідний факт родинних відносин між зазначеними особами.

Таким чином, беручи до уваги вищевказані норми процесуального права та зважаючи на те, що встановлення факту родинних відносин має для заявника юридичне значення, яке дозволить реалізувати право на отримання грошової допомоги, спадщини, і зазначений факт судом визнано доведеним, тому заява про встановлення факту родинних відноси підлягає задоволенню.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно зі ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений заявником відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши докази, надані учасниками справи, враховуючи, що факт, який просить встановити заявник, повністю доводиться наданими ним доказами та поясненнями свідка, допитаного у судовому засіданні, та має для заявника юридичне значення, від встановлення якого залежить реалізація його права на отримання одноразової грошової допомоги, прийняття спадщини тощо, іншого порядку встановлення даного факту немає, тому вважає, що заява про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.

На підставі вище зазначеного, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним батьком ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто є дідом заявника, а тому є всі підстави вважати встановленим факт родинних відносин між батьком та сином, між онуком та дідом.

Керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 95, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293-294, 315-316, 318, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Болградська міська рада Одеської області, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити юридичний факт того що :

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Городнє, Болградського району Одеської області є рідним сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який загинув - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто є дідом заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.02.2025 року.

Суддя

---

С.В.Кодінцева