Рішення

від 18.02.2025 по справі 215/6964/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/6964/24

2/215/743/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року Тернівський районнийсуд містаКривого РогуДніпропетровської областів складі:головуючого суддіНауменко Я.О.,за участюсекретаря КулієвоїО.Л.,представника позивачаТрепутень Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки і піклування виконавчого комітету Металургійної у місті ради про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024до судунадійшла зазначенапозовна заява,в обґрунтуванняякої вказано,що відповідач ОСОБА_3 є матір`юмалолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Батько дітей ОСОБА_4 рішенням Жовтневогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від13.07.2021позбавлений батьківськихправ.Постановою Дніпровськогоапеляційного судувід 13.09.2021вищевказане рішеннязалишено беззмін вчастині позбавленняостаннього батьківськихправ.Малолітні дітиперебували наобліку вслужбі усправах дітейвиконкому Покровськоїрайонної умісті радияк такі,що опинилисяу складнихжиттєвих обставинах,у зв`язкуз ухиленнямбатьків відвиконання батьківськихобов`язків.З 04.10.2021по 15.10.2024діти перебувалиу КЗ«Центр соціально-психологічноїреабілітації дітей№ 1»КМР.Рішенням Дзержинськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від02.07.2024у задоволенніпозову органуопіки тапіклування виконкомуПокровської районноїу містіради вінтересах малолітніхдітей провідібрання дітейвід матерібез позбавленняїї батьківськихправ відмовлено.05.09.2024відповідач звернуласядо позивачаз заявоюпро повернення їйна вихованнядітей таповідомила,що натеперішній часмешкає заадресою: АДРЕСА_1 в квартирі,яка належитьїї матері.Службою усправах дітейвиконкому Тернівськоїрайонної умісті радиза результатамирозгляду доданихдо заявидокументів булоприйнято висновокпро доцільністьповернення дітейна вихованнявідповідачу.21.10.2024спеціалістами службиу справахдітей виконкомуТернівської районноїу містіради буловідвідано родину ОСОБА_3 за місцемїї фактичногопроживання.Встановлено,що відповідачказа даноюадресою відсутнята змоменту поверненнядітей останнійна вихованнядіти проживаютьз бабусею ОСОБА_5 ,тоді якмати дітеймешкає заіншою адресою;відповідач дітейвідвідує нечасто,їх вихованнямта фінансовимзабезпеченням незаймається;діти донавчання неприступили. З наведених підстав позивач просить відібрати у відповідача її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав та стягнути з неї аліменти на їх утримання в розмірі 1/3 частини її доходів.

Ухвалою від 12.11.2024 відкрито провадження по вищевказаній справі та визначено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, призначено проведення підготовчого судового засідання на 05.12.2024.

05.12.2024 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні було відкладено до 09.01.2025 в зв`язку з неявкою відповідача та відсутністю у суду відомостей про її належне повідомлення про розгляд справи.

09.01.2025 за клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи для належного повідомлення відповідача, яка знаходилась на лікуванні, підготовче судове засідання було відкладено до 28.01.2025.

Ухвалою суду від 28.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 18.02.2025.

Третя особа орган опіки і піклування виконавчого комітету Металургійної у місті ради заявою від 28.01.2025 просив проводити розгляд справи за відсутності свого представника (вх.№259 від 28.01.2025).

Відповідач жодного разу до суду не з`явилась, судові повістки, що направлялись на адресу її місця реєстрації, повернуті з відміткою пошти про причини її невручення: за закінченням терміну зберігання та адресат відсутній за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасника справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, тобто, суду.

Згідно з положеннями ч. ч. 7, 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що участь у судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з мотивів, викладених у позові. Також повідомила, що поведінка відповідачки не змінилася, тому прийняття рішення суду у найкоротший термін надасть можливість здійснити заходи щодо надання дітям відповідного статусу, що в свою чергу сприятиме якнайкращому забезпеченню їх інтересів.

Заслухавши представника позивача, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких в інтересах дітей звернувся позивач, суд дійшов до наступного.

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить витяг з реєстру територіальної громади від 04.09.2024 (а.с.10 зворот).

Відповідач ОСОБА_3 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 20 липня 2017 року, а також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 10 грудня 2019 року (а.с.11, а.с.11 зворот).

Батьком цих дітей є ОСОБА_4 , якого позбавлено батьківських прав щодо них на підставі Постанови Дніпровського апеляційного суду від 13.02.2022 (а.с. 24-27).

Дитина ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить витяг з реєстру територіальної громади від 04.09.2024 (а.с.13).

Дитина ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 25.03.2016 по теперішній час, що підтверджується відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади станом на 08.11.2024 (а.с.62).

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.07.2024 відмовлено у задоволенні позову Органу опіки та піклування виконкому Покровської ради в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей №1» Криворізької міської ради про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав. При цьому суд виходив з того, що відповідачем не було ініційовано питання щодо повернення дітей до держави постійного проживання, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку належного виконання відповідачем ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей, які тривалий час, а саме з березня 2022 року, перебувають у Республіці Австрія (а.с.12).

Відповідач ОСОБА_3 звернулась 05.09.2024 із заявою до Начальника служби у справах дітей виконкому Тернівської у місті ради про надання висновку-дозволу щодо доцільності повернення їй на виховання власних дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебувають у КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації №1» Криворізької міської ради та на даний час перебувають в Австрії разом із вихованцями закладу у зв`язку із військовими діями в Україні (а.с.14-15).

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 , наданих 26.09.2024 службі у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, вона отримала рішення від 11.09.2024 №454 «Про надання погодження на передачу малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 матері ОСОБА_10 та визначення представника закладу, у супроводі якого діти можуть бути повернуті в Україну». При цьому, поставлена до відома, що їй будуть повернуто дітей на виховання з Республіки Австрії та вона зобов`язується забезпечити їм належні умови для проживання та контролювати їх навчання, а також вирішити питання про влаштування дітей до навчального закладу (а.с.18).

Актом обстеження умов проживання від 21.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , складеним представниками служби у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, встановлено, що під час відвідування сім`ї мати дітей ОСОБА_3 за даною адресою була відсутня. Бабуся дітей ОСОБА_5 повідомила, що ОСОБА_3 мешкає в іншому районі, іноді навідує дітей, але їх вихованням та утриманням займається бабуся. Було з`ясовано, що діти не приступили до навчання, оскільки їх мати не займалася цим питанням, свої батьківські обов`язки майже не виконує (а.с.16 зворот).

Бабуся дітей ОСОБА_5 у поясненнях, наданих 21.10.2024 та 24.10.2024 службі у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, зазначила, що після повернення її онуків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з-за кордону їх мати ОСОБА_11 мешкає за іншою адресою, дітей відвідує іноді, їх вихованням не займається, веде себе агресивно, перебуває на обліку в ПНД внаслідок проблем зі здоров`ям. На даний час мати не вирішила питання з навчанням дітей і діти до навчання не приступили. Під час візиту до дітей 24.10.2024 за місцем їх проживання разом із бабусею, мати дітей ОСОБА_3 поводила себе агресивно, кричала, смикала дітей за руки і хотіла їх забрати за невідомою адресою. Через таку поведінку матері діти були налякані. Щодо навчання дітей, то їх мати повідомила, що не віддасть їх до школи за місцем проживання. Діти знаходяться на утриманні бабусі, яка їх годує та одягає (а.с.19, 20).

Наказами №№53, 54 від 23.10.2024 служби у справах дітей виконавчого комітету Тернівської у місті ради про постановку на облік дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останніх поставлено на облік як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах, оскільки проживають у сім`ї, в яких батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків (а.с.41, 42).

Відповідно до акту від 24.10.2024, складеного спеціалістами служби у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, ОСОБА_3 24.10.2024 з`явилась до служби з повідомленням про те, що вона бажає змінити місце проживання своїх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , проте не повідомила, де знаходиться житло. Також зазначила, що не згодна перевести дітей на навчання до гімназії, наближеної до їх теперішнього місця проживання. Взагалі, мати протягом двох тижнів після повернення дітей із евакуації так і не вирішила питання з їх навчанням, через що останні не приступили до навчання та не отримали підручники. Весь час, поки ОСОБА_3 спілкувалась із спеціалістами служби, вона не доглядала за дітьми, лише їх періодично смикала і кричала на них, поводила себе неадекватно та агресивно. Свою поведінку не могла контролювати, не змогла дати зрозумілі відповіді на питання, поставлені спеціалістами служби. Також мала неохайний вигляд та брудний одяг. Крім того, вела себе агресивно щодо бабусі дітей, ОСОБА_5 , погрожувала їй. Примушувала дітей обирати між нею і бабусею, чим чинила на останніх психологічний тиск (а.с.39).

Актом обстеження умов проживання від 25.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , складеним представниками служби у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради, встановлено, що мати дітей ОСОБА_3 за даною адресою була відсутня. бабусею, ОСОБА_5 , створено необхідні умови для проживання та виховання дітей. Мати за станом здоров`я не може здійснювати свої батьківські обов`язки, з дітьми не проживає, тому вихованням та їх утриманням займається бабуся (а.с.17).

Службою у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради видано накази №№9,10 від 25.10.2024 про тимчасове влаштування малолітньої дитини ОСОБА_9 , ОСОБА_8 в сім`ю ОСОБА_12 до вирішення питання надання дітям соціально-правового статусу, влаштування або повернення їх на виховання матері, ОСОБА_3 (а.с.21, а.с.21 зворот).

Відповідно до актів про згоду дитини на тимчасове влаштування до сім`ї родичів або інших осіб, з якими у неї склалися близькі стосунки (сусіди, знайомі) від 25.10.2024, складених посадовою особою служби у справах дітей, діти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , виявили згоду на тимчасове їх влаштування до бабусі ОСОБА_12 . При цьому обставинами залишення дитини без батьківського піклування є те, що рішенням виконкому Тернівської у місті ради №526 від 25.10.2024 дітей було відібрано від матері, яка не може здійснювати батьківський обов`язок за станом здоров`я (а.с.23-23 зворот).

З актів проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_13 вбачається, що на підставі бесіди з дитиною вона повідомляє про небезпеку та просить допомоги, оскільки мати кричить, смикає за одяг, намагається забрати з місця постійного проживання проти волі дитини. Також мама часто не буває вдома, не готує їжу, догляд здійснює бабуся. Мама дивно себе поводить, говорить незрозумілі речі, не доглядає за собою, не міняє одяг. При цьому, мати заперечує проти даних фактів. Проте за зовнішніми ознаками та поведінкою матері видно, що вона перебуває в неадекватному психічному стані, збуджена, агресивна, на зауваження не реагує. За візуальним оглядом матері та спостереженням за її поведінкою, в ході розмови усі факти, викладені дитиною, підтвердилися. Дитина знервована, психологічний стан нестабільний. За висновками спеціалістів, які склали даний акт, подальше перебування дітей із матір`ю може негативно позначитись на їх здоров`ї (а.с.28-32, 33-37).

Рішенням виконавчого комітету Тернівської у місті ради №526 від 25.10.2024 про невідкладне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_9 у матері ОСОБА_14 , винесеного на підставі клопотання служби у справах дітей №26/25-26/1430 від 25.10.2024 та актів проведення оцінки рівня безпеки дітей від 25.10.2024, відібрано вищезгаданих дітей від їх матері та тимчасово влаштовано в сім`ю бабусі ОСОБА_5 (а.с.38).

Служба у справах дітей виконкому Тернівської районної у місті ради листом №12/25-12/1415 від 25.10.2024 повідомила Криворізьку північну окружну прокуратуру про те, що 25.10.2024 на підставі проведеної оцінки рівня безпеки малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , вищевказаних дітей було відібрано від матері ОСОБА_3 відповідно до рішення виконкому Тернівської районної у місті ради від 25.10.2024 №526 та готується позовна заява про відібрання малолітніх дітей у матері без позбавлення батьківських прав до суду (а.с.16).

Довідками №№139, 140 від 01.11.2024 підтверджено, що ОСОБА_15 навчається у 2-А класі, а ОСОБА_1 у 3-А класі Криворізької гімназії №48 (а.с.40, а.с.40 зворот).

З характеристики на сім`ю учнів ОСОБА_2 , учня 2-А класу, та ОСОБА_1 , учениці 3-А класу Криворізької гімназії №48 Криворізької міської ради вбачається, що обидві дитини проживають разом із бабусею ОСОБА_16 та дядьком ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_1 . до гімназії дітей влаштувала бабуся, на яку покладено тимчасову опіку над дітьми. Вона приводить дітей на навчання та забирає їх після уроків, проте часто невчасно, із запізненням. хлопчик на вимоги і прохання бабусі не реагує зовсім або неадекватно. ОСОБА_18 намагається забезпечити дітей відповідним навчальним приладдям та одягом відповідно до сезону. також підтримує зв`язок із класними керівниками та прагне виконувати поради з приводу навчального процесу. бабуся влаштувала дітей до спортивної секції.

Мати ОСОБА_3 у вихованні дітей не приймає, зв`язок із класними керівниками не підтримує. Під час візиту до гімназії поводилась неадекватно: кричала, говорила нісенітниці, шарпала дітей, кидалась із кулаками на бабусю, намагаючись відібрати документи. Зі слів бабусі, ОСОБА_19 зараз проходить лікування в психоневрологічному диспансері міста Кривого Рогу (а.с.78).

ОСОБА_5 надала до служби у справах дітей виконкому Тернівської у місті ради пояснення від 03.12.2024, в яких зазначила, що з моменту повернення дітей ОСОБА_20 і ОСОБА_6 , вона займається їх вихованням і забезпеченням. Мати дітей з 25.10.2024 їх не відвідує, матеріально не підтримує, їх навчанням не цікавиться, в школу не приходила і з вчителями не спілкувалася. На даний час перебуває на стаціонарному лікуванні (а.с.79).

У висновку виконкому Тернівської у місті ради викладені факти, які підтверджують, що відповідачка не бажає змінювати своє ставлення до дітей, не займається їх вихованням, фінансовим забезпеченням, не проживає разом із дітьми, категорично відмовляється від лікування, своєю поведінкою фактично вчиняє психологічний тиск на них, не забезпечує їх базових потреб, зокрема у безпеці, є загроза здоров`ю дітей. На підставі рішення виконкому Тернівської у місті ради від 25.10.2024 дітей тимчасово влаштовано в сім`ю їх бабусі ОСОБА_5 , яку повідомлено, що вона має повністю обмежити дітей від побачень і спілкування з їх матір`ю з метою убезпечення від її агресивної та неадекватної поведінки. Така поведінка та не здатність відповідачки її контролювати свідчить про те, що перебування дітей із мамою у такому стані несе загрозу для їх психічного і фізичного життя, відповідачка не усвідомлює своїх вчинків та їх наслідків, не може в повній мірі здійснювати належного догляду та виховання своїх малолітніх дітей, не усвідомлює необхідності в забезпеченні їх навчання, не намагається матеріально утримувати своїх дітей, систематично ігнорує рекомендації служби у справах дітей, на співпрацю не йде, тобто повністю самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків. За таких обставин виконком Тернівської у місті ради вважає за доцільне відібрати малолітніх дітей ОСОБА_20 і ОСОБА_6 від їх матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав та стягнути аліменти на їх утримання (а.с.81-84).

З акту обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей виконкому Металургійної у місті ради, 28.10.2024 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачка ОСОБА_3 разом із своїми малолітніми дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_21 не проживають із 2020 року (а.с.107, зворот - а.с.108).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що є матір`ю відповідачки ОСОБА_3 , яка часто хворіє, перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері. Діти ОСОБА_7 та ОСОБА_22 зараз проживають разом із нею з того часу, як повернулись із-за кордону, і їй дали тимчасову опіку над ними. Вона влаштувала дітей до школи, забезпечує їх всім необхідним для навчання і розвитку. Часто також допомагає Служба у справах сім`ї, зокрема шкільним приладдям та продуктами. Відповідачка дітям не допомагає та й вони її бояться і не хочуть до неї йти. Коли відповідачка телефонує, то розказує про свого чоловіка, з яким вона стала разом проживати, а дітьми не цікавиться. Де зараз проживає остання, свідок не знає. Просить залишити дітей з нею.

За встановлених судом обставин до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідностатті 150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Тобто, основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 СК України.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-X11 від 27 лютого 1991 року, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-и) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

З огляду на зазначене, судом відзначається, що підставою відібрання дітей без позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї небезпечної для дитини обстановки: її життя, здоров`я і морального виховання.

Таким чином, суд констатує безумовне право батьків на виховання дитини, однак вважає, що у даному випадку неможливо надати перевагу саме цьому праву, оскільки воно суперечить інтересам дитини, які мають першочергове значення при вирішенні справи.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Оцінивши усі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що доводи позивача, про те, що відповідачка ухиляється від свого обов`язку щодо виховання дітей та забезпечення здобуття ними повної середньої освіти, а також, щозалишення дітей у відповідачки є небезпечним для їх життя, здоров`я і морального виховання, знайшли своє підтвердження належними доказами.

Судом встановлено, що відповідачка дітям не приділяє належної уваги, турботи, фінансового забезпечення, що враховуючи вік дітей, є неприпустимим, та підтверджує винну поведінку матері в ухиленні від виховання дітей та у свідомому нехтуванні батьківськими обов`язками, а проживання дітей з матір`ю є небезпечним для їх психоемоційного стану та здоров`я.

За умови байдужого ставлення до дітей, відсутності місця роботи та доходів, залишення малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з матір`ю не буде відповідати інтересам дітей, що суд констатує на день ухвалення рішення.

Більше того, суд вважає, що у даному випадку, відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав сприятиме захисту інтересів дітей з метою унеможливлення їх негативного розвитку, а також недогляду, враховуючи вік дітей, що є неприпустимим.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не приділяє достатньої уваги вихованню своїх дітей, не забезпечує нормальних умов для їх проживання, навчання та розвитку, залишення малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відповідачкою може призвести до тяжких наслідків.

Отже, наведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування такого тимчасового заходу як відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав, який здійснюється на підставі ст. 170 СК України, в якнайкращих інтересах дітей з метою охорони їх фізичного та психічного здоров`я, забезпечення нормального розвитку.

Аналізуючи обставини справи суд вважає за доцільне застосувати такий тимчасовий захід як відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав, мета якого є захист прав та інтересів дітей.

Суд звертає увагу на те, що відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідачка не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із позовом про повернення їй дітей.

Тлумачення статті 4, частини першої статті 170 СК України дає змогу дійти висновку про те, що у разі неможливості (у тому числі, на час пред`явлення позову і вирішення справи) передати дитину родичам, то дитина передається органу опіки та піклування для вжиття заходів щодо захисту особистих та майнових прав дитини й забезпечення тимчасового влаштування дитини.

Зазначене повністю узгоджується із положеннями частини четвертої та п`ятої статті 167 СК України, згідно з якими, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим; якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (частина четверта статі 170 СК України).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Згідно з вимогами ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Нормами ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Якщо батькине берутьучасті вутриманні дитини,влаштованої додержавного абокомунального закладуохорони здоров`я,навчального абоіншого закладу,аліменти надитину можутьбути стягнутіз нихна загальнихпідставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ст. 193 СК України).

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню, встановлено наявність підстав для відібрання дитини від матері та стягнення з неї аліментів у розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходу) на користь та на утримання малолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Нормами ч.1 ст.430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, враховуючи вказану норму, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Щодо вимоги позивача про негайне відібрання дітей, то суд зазначає, що згідно з п.5 ч.1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень про відібрання дитини і повернення її тому, з ким проживала.

Оскільки у даній справі встановлено, що позивач у порядку ч.2 ст.170 СК видав рішення №526 від 25.10.2024 про невідкладне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_9 у матері ОСОБА_14 , на підставі якого відібрано вищезгаданих дітей від їх матері та тимчасово влаштовано в сім`ю бабусі ОСОБА_5 , суд вважає, що застосування негайного виконання рішення про відібрання малолітніх дітей є недоцільним.

Відповідно до вимог ч.1ст.141 ЦПК Українитаст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідачки підлягає також стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за розгляд вимоги про відібрання дітей та 1211,20 грн. за розгляд вимоги про стягнення аліментів.

На підставівищенаведеного,керуючись ст.ст. 12, 13, 19,77-80, 89, 90, 141, 258,259, 263-265, 352 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовну заяву виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки і піклування виконавчого комітету Металургійної у місті ради про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без позбавлення її батьківських прав.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти наутримання тау власність у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.11.2024 та до досягнення повноліття дітей, на користь установи чи фізичної особи, до якої буде влаштована дитина.

В частині стягнення аліментів в розмірі місячного платежу рішення підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,на користь держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп..

Малолітніх дітей, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , передати органу опіки і піклування виконкому Металургійної районної у місті ради для вирішення питання їх подальшого влаштування та надання їм соціально-правового статусу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 лютого 2025 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: виконавчий комітетТернівської районноїу містіради,код ЄДРПОУ04052554,місцезнаходження:вул.Антона Ігнатченка,буд.1а,м.Кривий Ріг,Дніпропетровська область,50079;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, орган опіки і піклування виконавчого комітету Металургійної у місті ради, код ЄДРПОУ 34544626,місцезнаходження: проспект Миру, будинок 42, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50069.

Суддя