Ухвала

від 27.02.2025 по справі 338/1435/24

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1435/24

27 лютого 2025 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Двібородчин І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2024 року по цивільній справі №338/1435/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення транспортного засобу,

в с т а н о в и в :

В провадженні Богородчанського районного суду Івано-Фанківської області перебуває, цивільна справа №338/1435/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення транспортного засобу.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2024 року, позов задоволено, зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 транспортний засіб марки ВАЗ 2109, тип легковий, колір сірий, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, оригінал свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від нього. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

17 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2024 року.

У вказаній заяві ОСОБА_1 просить роз`яснити судове рішення, зазначивши, що ним було серед інших завлено вимогу про повернення транспортного засобу у технічно справному стані. Його позов було задоволено. Разом з цим, у резолютивній частині не зазначено, щодо повернення транспортного засобу у технічно справному стані, а тому просив роз`яснити судове рішення, щодо необхідності повернення відповідачем транспортного засобу під час виконання судового рішення у технічно справному стані.

Ознайомившись із заявою, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.»

Отже, роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

Крім того, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі№233/3676/19 (провадження №14-65цс20) вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2024 року, набрало законної сили 09 січня 2025 року.

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що воно є зрозумілим і таким, що не припускає іншого тлумачення. У ньому чітко зазначені встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, повно і ясно викладені мотиви та висновки суду.

Так, у резолютивній частині рішення суду чітко зазначено, який саме позов був предметом судового розгляду, результати вирішення позову, зазначено, що зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 транспортний засіб марки ВАЗ 2109, тип легковий, колір сірий, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, оригінал свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від нього. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Також у мотивувальній частині судового рішення зазначено, що вимога щодо повернення транспортного засобу в технічно справному стані, є передчасною та некоректною, оскільки не надано достатніх доказів, що підтверджують порушення прав позивача в цій частині на час розгляду позову. Судом зазначено, що повернення транспортного засобу повинно відбуватися з можливістю подальшої оцінки його стану, а також з правом позивача пред`явити вимоги щодо відшкодування шкоди у разі виявлення недоліків, після повернення йому транспортного засобу.

Крім того, зазначення у позові щодо необхідності повернення транспортного засобу у технічно справному стані не є самостійною вимогою, оскільки позивачем заявлено вимогу про повернення йому транспортного засобу.

Таким чином, суд у своєму рішенні зазначив, що вимога про повернення транспортного засобу у технічно справному стані не є самостійною, оскільки позивач заявив загальну вимогу про повернення автомобіля. Це означає, що суд розглядав питання лише в рамках повернення транспортного засобу як такого, без додаткових умов щодо його технічного стану.

Якби позивач чітко виокремив вимогу щодо технічного стану як окрему позовну вимогу (наприклад, про відшкодування можливих збитків у разі пошкодження авто), суд міг би її розглянути окремо. Проте у цьому випадку суд визнав, що така вимога була лише частиною загальної вимоги про повернення автомобіля і не потребує окремого розгляду або уточнення.

Таким чином, формально вимога про технічний стан не є самостійною, а є уточненням основної вимоги про повернення автомобіля. Якщо після повернення авто виявиться, що воно у несправному стані, позивач має право звернутися до суду з новим позовом про відшкодування збитків.

Резолютивна частина рішення не містить положень, які б викликали суперечки щодо розуміння рішення та унеможливлювали виконати це рішення, саме рішення є чітким і зрозумілим, а зазначені у ньому дані дають належним чином виконати вказане рішення, щодо повернення транспортного засобу позивачу.

Резолютивна частина рішення не припускає інших варіантів тлумачення, ніж ті, які у ній зазначені.

Враховуючи викладене, а також те, що при розгляді заяви про роз`яснення рішення суд не може вносити зміни у суть рішення і торкатись питань, які не були предметом судового розгляду, а також, що рішення суду за своїм змістом є чітким та зрозумілим, тому заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2024 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.271,353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2024 року по цивільній справі №338/1435/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення транспортного засобу - залишити без задоволення.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: