Ухвала

від 06.04.2021 по справі 357/12704/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12704/20

2/357/268/21

У Х В А Л А

06.04.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у цивільній справі за позовною заявою Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум субсидії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум субсидії.

Ухвалою суду від 28 січня 2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 09 березня 2021 року о 15 год. 30 хв.

09 березня 2021 року до канцелярії суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» за вх. № 10914.

09 березня 2021 року в судовому засіданні по справі, за клопотанням відповідача, було оголошено перерву до 06 квітня 2021 року о 15 год. 00 хв.

05.04.2021 року до канцелярії суду за вх. № 15756 від відповідача ОСОБА_1 надійшло доповнення до її клопотання про звільнення від сплати судового збору від 09.03.2021 року з додатками, спільна заява Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради та ОСОБА_1 про визнання мирової угоди та мирова угода від 25 березня 2021 року.

З п. 3 поданої мирової угоди вбачається, що питання судових витрат по справі сторони просять вирішити в порядку, визначеному ч. 1 ст. 142 ЦПК України та відповідно до прийнятого судом рішення за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Вивчивши матеріали справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6714 від 09 грудня 2020 року.

В обґрунтування заявленого клопотання, позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона є членом малозабезпеченої сім`ї, пенсіонером за віком, на даний час проходить лікування, на яке змушена витрачати великі для її майнового стану грошові кошти. У разі визнання позовних вимог, буде сплачувати щомісячно, згідно з складеним позивачем графіком, отримані кошти в сумі 19649,54 грн. зі своєї мізерної пенсії, оскільки інших доходів немає. Тому, враховуючи її майновий стан, просила суд звільнити її від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Так, згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ч.1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З огляду на викладене, випливає, що Закон України «Про судовий збір» чітко визначає випадки у яких сторона звільняється від сплати судового збору. При цьому, положеннями ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Крім цього, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Клопотання про зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати, в зв`язку з тим, що особа має незадовільний майновий стан повинно бути належним чином оформлене, містити доводи та підтверджуватися доказами того, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 як на підставу звільнення від сплати судового збору послалась на те, що вона має незадовільний майновий стан.

На підтвердження свого скрутного майнового становища, позивачем було надано:

- копію виписки з історії хвороби № 3862 від 28.07.2021 року;

- копію акту виконаних робіт з надання медичних послуг від 29.03.2021 року;

- копію направлення до лабораторії на медичні дослідження від 24.03.2021 року;

- копії аптечних чеків;

- копію знімку на здійснення протезування зубів.

Будь-яких інших доказів на підтвердження незадовільного майнового стану відповідачем надано не було (зокрема, який дохід вона отримала у попередньому календарному році, яке майно перебуває у її власності та інше).

З огляду на викладене, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , як на підставу звільнення від сплати судового збору, послалась на хворобливий стан що не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи заявлене відповідачем ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що не вбачає достатньо підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не надано жодного належного доказу про її незадовільний майновий стан, які б підтверджували відсутність можливості сплатити судовий збір у розмірі передбаченому Законом.

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.133,136, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум субсидії, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО. І. Орєхов