Рішення

від 27.02.2025 по справі 359/371/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/1221/2024

Справа № 359/243/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Муранової-Лесів І.В..

за участі секретаря судового

засідання Степаненко А.О., Бокей А.В.,

представника позивача - Хачатурян Е.М.,

відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Золочівська сільська рада Бориспільського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

15.01.2024 Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Стадне» (ОК «СТ «Стадне») звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом з наступними вимогами, уточненими відповідно до заяви про зміну предмету позові від 01.08.2024, а саме :

- зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОК «СТ «Стадне» земельною ділянкою площею 0,076 га, яку вони самовільно зайняли, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Гнідинська сільська рада, Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Стадне», вул. Затишна, 6, шляхом знесення за власний рахунок будинку та всіх побудованих будівель та споруд, які розташовані на вказаній самовільно зайнятій земельній ділянці;

- зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_1 привести самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,076 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у придатний для використання стан (рекультивація) за власний рахунок;

- зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,076 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОК «СТ «Стадне» понесені позивачем судові витрати (т.1 а.с.1-6, т.2 а.с.221-225).

Позов обґрунтовано наступним.

ОК «СТ «Стадне» є орендарем земельної ділянки загальною площею 19,3932 га із кадастровим номером 3220882600:04:007:3003 для ведення колективного садівництва на підставі Договору оренди від 15.04.2008 № 1392 із змінами, внесеними Договорами від 24.02.2015 та 30.06.2016, та сумлінно дотримується умов договору, правомірність отримання у користування якої підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, у справах №911/2764/13, №359/1871/17, №13/185-09.

Право оренди ОК «СТ «Стадне» порушується відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , які самовільно, без відповідних правових підстав зайняли частину земельної ділянки площею 0,076 га, здійснили на ній самочинне будівництво, чим перешкоджають позивачу користуватися орендованою земельною ділянкою. Ці обставини були встановлені актами перевірки від 01.06.2012 № А 29/22, від 02.02.2013, та від 23.06.2023.

Звертають увагу, що рішенням виконкому Гнідинської сільської ради від 20.12.2011 № 183 було відмовлено у присвоєнні юридичної адреси на садові будинки членам СК «Вікторія-Плюс» у зв`язку з відсутністю державних актів на право власності на земельні ділянки, на яких розташоване нерухоме майно, а також, що довідка вих. № 3 від 04.05.2011, на підставі якої було виготовлено технічний паспорт на будинок відповідачам, а у подальшому здійснена його державна реєстрація, була видана раніше, ніж звернення голови СК «Вікторія-Плюс» ОСОБА_3 до Гнідинської сільської ради СК «Вікторія-Плюс».

Вважають, що виготовлення технічного паспорту на садовий будинок АДРЕСА_2 (у подальшому зазначено як Затишна) в Садівничому кооперативі «Вікторія-Плюс», а також у подальшому реєстрація права власності на житловий будинок за відповідачкою ОСОБА_1 , було здійснено з порушеннями чинного законодавства та не спростовують факту відсутності законних прав на земельну ділянку як у відповідачів та так і у СК «Вікторія-Плюс».

Позивач, як законний користувач земельної ділянки, отримав рішення Гнідинської сільської ради від 30.01.2015 № 605-43-VI, яким затверджено назви вулиць в ОК «СТ «Стадне» на території Гнідинської сільської ради за межами села Гнідин Бориспільського району Київської області, відповідно до якого земельній ділянці площею 0,0758 га, яку незаконно використовують відповідачі, присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .

ОК «СТ «Стадне» заперечує щодо визнання права власності на збудовані споруди за відповідачами, оскільки факт самовільного зайняття земельної ділянки перешкоджає реалізації прав позивача на користування цією земельною ділянкою, та посилаючись, зокрема на вимоги ст.376 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вважає, що як користувач земельної ділянки має право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості та звільнення земельної ділянки.

Звертає увагу, що законність укладання Договору оренди земельної ділянки ОК «СТ «Стадне» була предметом розгляду у ряді судових справ та не була спростована, цим ж рішеннями встановлено відсутність у членів СК «Вікторія-Плюс» права користування земельною ділянкою.

30.04.2024до судунадійшов відзиввід представникавідповідачів адвокатаНагорного О.В.(т.2а.с.1-24), в якому він просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на його безпідставність та зловживання позивачем процесуальними правами.

Зазначено, що з 1989 року позивачка ОСОБА_1 з чоловіком фактично користуються земельною ділянкою в урочищі «Осокорки» Бориспільського району, що була виділена радгоспом ім. Щорса Броварського району на користь робітників різних підприємств, які створили Садово-дачне товариство «Стадне». Ділянка забудована будинком, господарськими спорудами та парканом у 1990-1991 роках, а також містить сад і город. Ці факти підтверджені рішеннями судів у справі №359/1871/17.

Відповідач посилається на рішення судів у справах №910/1702/17 та №911/2764/13, в яких встановлено, що з 1989 року близько 200 будинків збудовано громадянами на території СДТ «Стадне». Розпорядженням КМДА №2008 від 29.09.1998 визнано неможливість звільнення земельної ділянку у зв`язку із самозахопленням і забудовою приватними будинками, у зв`язку з чим погоджено надання самоствореним об`єднанням громадян земельної ділянки площею біля 216,0 га в урочищі Осокорки для індивідуального житлового будівництва. 21.10.2004 року СТД «Стадне» було укладено договір №28 на виконання проектних геодезично-вишукувальних робіт із ПП «Смерічка» з метою встановлення зовнішніх меж товариства та садових ділянок, виготовлення проекту відводу та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю, які проводились декілька років. У 2005 році відповідач сплатила 1000 грн. за виготовлення проекту та акту відводу земельної ділянки, та згідно з планом встановлення меж земельної ділянки №96:070:0008, виготовленим ПП «Смерічка» у 2006 році, земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться по АДРЕСА_3 , та межує із користувачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

ОСОБА_1 була членом СДТ «Стадне», у 2005 році перейшла до СК «Вікторія-Плюс», що розташований на частині земель СДТ «Стадне» в межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, де знаходиться земельна ділянка, яку займає відповідач, та на якій побудований будинок.

СК «Вікторія-Плюс», починаючи з вересня 2005 року неодноразово зверталася до Бориспільської районної державної адміністрації щодо передачі земельної ділянки на умовах довгострокової оренди, та листом від 05.03.2007 року № 7-46-665 Бориспільська РДА повідомила, що не заперечує проти передачі земельної ділянки площею близько 15 га на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) для ведення садівництва СК «Вікторія-Плюс» та, враховуючи те, що земельна ділянка забудована, вказала на необхідність проведення інвентаризації освоєних земельних ділянок.

Вказані матеріали інвентаризації були виготовлені та передані на затвердження. Не зважаючи на ці обставини, в 2008 році земельну ділянку, яка була забудована членами СК «Вікторія-Плюс», за розпорядженням Бориспільської РДА отримав в оренду позивач. Після цього спірна земельна ділянка, яка перебувала в користуванні відповідачів і була забудована, була передана ОСОБА_9 , який згодом продав її ОСОБА_10 .

Постановою Київського апеляційного суду від 25.01.2022 року по справі №359/1871/17 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 , задоволено частково. Суд апеляційної інстанції скасував розпорядження Бориспільської РДАї №3067 від 17 вересня 2012 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчувало право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку, та передачі в його власність земельної ділянки площею 0,0758 га з цільовим призначенням для ведення садівництва в обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство «Стадне» на території Гнідинської сільської ради. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 271551, виданий на ім`я ОСОБА_9 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 20 серпня 2013 року між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С.Г, реєстровий №1069. В задоволенні позову ОСОБА_10 про знесення будинку було відмовлено. 22 березня 2023 року ця постанова залишена Верховним Судом без змін.

Представник відповідача наголошує, що ОСОБА_1 та її сім`я проживають у будинку з 2000 року, мають законні очікування на отримання ділянки у власність, а знесення будинку порушить їх право на мирне володіння майном (ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини).

Також зазначено, що ст. 376 ЦК України не застосовується до спірних правовідносин, оскільки будинок збудований до 2004 року. На момент будівництва закон не вимагав державної реєстрації права власності, отже, будівництво не може вважатися самочинним. Крім того, вимоги позивача не відповідають принципу пропорційності, порушують справедливий баланс через те, що позивач своєму праву на користування земельною ділянкою для садівництва протиставляє право ОСОБА_1 та членів її сім`ї на мирне володіння своїм майном та право на повагу до приватного життя, зважаючи на постійне і тривали проживання у будинку відповідача ОСОБА_1 та членів її сім`ї.

01.05.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідачів ОСОБА_2 подано заяву про зловживання стороною процесуальним правом та залишення позовної заяви без розгляду (т.1 а.с.110-122), посилаючись на те, що позивач вдруге звернувся до суду з позовом з тотожними підставами і предметом спору, намагаючись ініціювати перегляд судових рішень, що вже набули чинності і якими встановлено обставини щодо відповідачки ОСОБА_11 , які повторному доведенню не підлягають.

29.05.2024через систему«Електронний суд»представником позивача ОСОБА_12 подано відповідьна відзив(т.2а.с.146-166), за змістом якого позивач не погоджується із запереченнями представника відповідача та, зокрема, звертає увагу, що предметом доказування у цій справі є: чи володіє позивач на законних підставах земельною ділянкою; чи наявні перешкоди у здійсненні позивачем права володіння, користування та розпорядження майном, що йому належить на законних підставах; характер таких перешкод; чи відведена відповідачу земельна ділянка на законних підставах; чи на законних підставах відповідачем відбувалося будівництво; чи мають ознаки самочинного будівництва, що виконане відповідачем. Вказує, що у відповідачки ОСОБА_1 відсутні докази того, що вона працювала на підприємстві чи в організації, які зверталися до радгоспу ім. Щорса щодо виділення земель працівникам в урочищі «Осокорки», а також будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку, у тому числі відсутні правові підстави використання земельної ділянки саме з 1989 року.

Вказує, що земельна ділянка, якою на законних підставах користується позивач, перебуває на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області і ніколи не перебувала в межах міста Києва. Починаючи з 1989 року жодного рішення Верховною Радою України про зміну меж міста Києва та Київської області не приймалося. Право оренди земельної ділянки позивача не припинено, а тому не погоджується з запереченнями відповідача щодо зловживання позивачем процесуальними правами.

05.06.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідачів Нагорним О.В. подано заперечення на відповідь на відзив (т.2 а.с.179-198), у якій,зокрема звертає увагу, що позивачем пропущений строк на подання доказу Листа з ГУ Дерджгеокадастру у м.Києві та Київській області. Зазначає, що рішенням Золочівської сільської ради від 17.05.2024 спірна земельна ділянка прийнята в комунальну власність, у зв`язку з чим відсутність інформації про належність земельної ділянки позивачу, виключає можливість порушення його прав. Вважає, що у даній справі мають бути враховані та не підлягають доказуванню обставини, встановлені судами у цивільний справі №359/1871/17 та у господарських справах №911/2764/13, №910/1702/17, у тому числі щодо того, з якого часу та на яких підставах відповідачка ОСОБА_1 користується земельною ділянкою. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зазначає, що будинок, збудований відповідачами до 5 серпня 1992 року, а тому не підлягав проходженню процедури прийняття в експлуатацію. Єдиним документом, який засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна, є і технічний паспорт на будинк. Також вказує, що документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси не вимагається, коли державна реєстрація права власності на проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.

З цих підстав наголошує, що будинок ОСОБА_1 не може вважатися самочинним будівництвом, право власності на який у відповідачки виникло на підставі Закону України «Про власність», а реєстрація права власності не проводилася у зв`язку з незаконним перебуванням земельної ділянки, на який розташований будинок, у користування ОК «СТ «Стадне» та у власності третіх осіб ( ОСОБА_9 , а згодом ОСОБА_10

22.07.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_12 подано клопотання про залучення співвідповідача ОСОБА_1 (т.1 а.с.215-218).

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.01.2024 позовну заяву ОК «СТ «Стадне» було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків (т.1 а.с.51-52).

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 16.02.2024 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (т.1 а.с.60-61).

Протокольною ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 06.05.2024 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору було залучено Золочівську сільську раду Бориспільського району Київської області (т.1 а.с.80-83).

17.07.2024 заяву представника відповідачки ОСОБА_1 про залишення позову ОК СТ «Стадне» без розгляду з підстав зловживання позивачем процесуальним правом залишено без задоволення (т.1 а.с.207, 208-212).

Протокольною ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 26.07.2024 до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_1 (т.1 а.с.231-232).

Ухвалою суду від 09.09.2024 витребувано у ГУ Держгеокадастру у м.Києві та Київській області витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:007:3003 площею 19,3932 га; витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:007:1980 площею 0,0758 га (т.2 а.с. 249-250).

Ухвалою суду від 09.09.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду (т.2 а.с.245-248, т.3 а.с.1).

Ухвалою судувід 13.01.2025витребувано уРеєстраційної службиБориспільської міськоїради Київськоїобласті належним чиномзасвідчені копіїдокументів,що містятьсяв реєстраційнійсправі,на підставіяких булозареєстровано правовласності назакінчений будівництвомоб`єкт садовий будинок,загальною площею85,8кв.,адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 .(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна 3031147232040)за власником ОСОБА_1 ,а саме: Технічний паспорт - Витяг з ЄДЕССБ , серія та номер: Т101:2907-7164-2548-4143, виданий 23.09.2024; Витяг з ЄДЕССБ серія та номер: AR1:6407-0367-0550-6649, виданий 12.10.2024, видавник : ЄДЕССБ ( т.3 а.с.157-159).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_13 , а також допитаний в якості свідка Голова ОК «СТ «Стадне» ОСОБА_12 позовні вимоги підтримую з підстав, наведених у заявах по суті справи.

Відповідачі ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_1 , а також їх представник ОСОБА_2 проти позову заперечували з підстав, наведених у поданих о суду відзиві та запереченнях, наголошують на тому, що подружжя ОСОБА_14 з 1989 року користуються спірною земельною ділянкою, на якій у 1991 році побудували житловий будинок та господарські споруди, посадили сад, поставили огорожу та з 2000 року постійно в ньому проживають. Вважають, що цієї ситуації не виникло, якщо б Бориспільська РДА не передала забудовану земельну ділянку в оренду іншому штучно створеному об`єднанню ОК «СТ «Стадне». Відповідач ОСОБА_1 будучи членом СТ «Вікторія-Плюс», була позбавлена можливість оформити право власності на земельну ділянку, проте не бажала ставати членом ОК СТ «Стадне» на запропонованих головою кооперативу ОСОБА_12 умовах викупу земельної ділянки. Звертають увагу, що в таких умовах опинилися усі 145 ділянок, які були виділені з СТД «Стадне» в СТ «Вікторія Плюс» у 2005 році у зв`язку з розмежуванням меж міста Києва та Бориспільського району Київської області.

Представник третьої особи Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області с судове засідання не з`явився, направили до суду клопотання проводити розгляд справи за відсутності представника Золочівської сільської ради відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , дослідивши письмові матеріали справи, додатково витребувані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.2 ст.81 ЦПК України).

В силу вимог ч.ч. 4, 5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

В межах цієї цивільної справи встановлено, що Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Стадне» (ЄДРПОУ 34442281) зареєстровано у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.06.2006 року, що підтверджується Відповіддю з ЄДР №1155065 від 27.02.2025 (т.3 а.с.250-251), та діє згідно із Статутом, затвердженим протоколом Загальних зборів №6 від 30 листопада 2011 року, зареєстрованим у Бориспільській районній державній адміністрації 09.12.2011 (т.3 а.с.116-129).

В оренді в ОК «СТ «Стадне» знаходиться земельна ділянка площею 19,3932 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:3003, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягом з Державного земельного кадастру (т.3 а.с.11-12, 29-39).

Судом встановлено, що 15.04.2008 року між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та Обслуговуючим кооперативом «Садівниче товариство «Стадне» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 22,709 га, що знаходиться на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 32208826000:04:007:1020, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Л.Г. (т.1 а.с.8-11)

.

У подальшому 30.06.2016 між Головним управління Держгеокадастру у Київській області (Орендодавець -1), громадянкою ОСОБА_20 (Орендодавець-2) та ОК «СТ «Стадне» було укладеного та нотаріально посвідчено за реєстровим №1179, Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Науменко Л.Г. приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області від 15.04.2008 за реєстром №1392 (т.1 а.с.12-14).

Відповідно до змін внесених до п.1.3 основного Договору оренди земельної ділянки, в оренду передаються земельні ділянки: кадастровий номер 3220882600:04:007:3003 площею 19,3932 га та кадастровий номер 3220882600:04:007:1975 площею 0,0813 га.

Також встановлено, що рішенням Золочівської сільської ради №1156-50-VIII від 17.05.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:007:1980 площею 0,0758 га для ведення колективного садівництва в межах Золочівської територіальної громади Бориспільського району Київської області, була прийнята у комунальну власність, та у подальшому здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за Золочівською сільською радою Бориспільського району Київської області, що підтверджується копією рішення, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягом з Державного земельного кадастру (т.1 а.с.108, т.17-28).

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області від 30.12.2024 № 29-10-0.223-12678/2-24, адресованої адвокату Хачатурян Е.М. (т.3 а.с.145-146), встановлено, що згідно НКС відомості про земельну ділянку з кадастровим номером Ц3220882600:04:007:1980 площею 0,0758 га перенесені до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку за гр. ОСОБА_9 . Згідно інформації, що надійшла у результаті інформаційного взаємообміну від суб`єктів реєстрації речових прав на нерухоме майно, станом на момент розгляду запиту, вищезазначена земельна ділянка перебуває у власності Золочівської сільської ради (дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно - 09.09.2024).

Також в листі зазначено, що згідно з даними Державного земельного кадастру, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробником якого є ПП «Землемір-2010», площа земельної ділянки становить 0,0756 га.

Згідно з даними картографічної основи Державного земельного кадастру, на даний час, земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:007:1980 має повний перетин (повністю накладається) із земельними ділянками з кадастровими номерами 3220882600:04:007:3003, 3220882600:04:007:2124, 3220882600:04:007:2171 та частково із земельною ділянкою з кадастровим номером 3220882600:04:007:4002 (т.3 а.с.145-146).

Як визнано сторонами та підтверджується Технічним паспортом на садовий будинок, виготовленим 12.05.2011 КП Бориспільської районної ради «Бориспільське районне бюро технічної інвентаризації» (т.1 а.с.25-27), Технічним паспортом , виготовленим 19 вересня 2024 року Комунальним підприємством «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» (т.3 а.с.173-180), Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта від 04.12.2024 (т.3 а.с.141-142), рішенням Виконавчого комітету Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 27 вересня 2024 року №253 (т.3 а.с.183) відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , які перебувають у зареєстрованому шлюбі, побудований судовий будинок загальною площею 85,8 кв.м, основною площею 42,6 кв.м., розташований на земельні ділянці для садівництва, площею 0,0758 га кадастровий номер 3220882600:04:007:1980, якою користуються відповідачі та якій згідно із вказаним рішенням виконкому Золочівської сільської ради присвоєно адресу: АДРЕСА_4 .

Право власності на вказаний садовий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3031147232040) було зареєстровано 22.10.2024 на підставі рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 75744549 від 25.10.20234 11:23:51, Власко Яна Валеріївна, Виконавчий комітет Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (т.3 а.с.141-142).

Згідно із Довідкою Комунального підприємства «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» №378 від 19 вересня 2024 року на земельній ділянці 3220882600:04:007:1980 відповідно до технічної інвентаризації розташовані: садовий будинок А2, загальною площею 85,8 кв.; гараж Б, площею 19,3 кв.м.; сарай В, площею 12,1 кв.м.;убиральня Г, площею 1,7 кв.м.; навіс Д, площею 26,2 кв.м, навіс Е, площею 11,3 кв.м.; теплиця З, площею 9,2 к.в.м, сарай Ж, площею 6,0 кв.м., колодязь 1/4К, свердловина М, яма вигрібна Л; огорожа №1, ворота з хвірткою №2, огорожа №3 (т.3 а.с.184).

Державна реєстрація здійснена на підставі наданих відповідачкою ОСОБА_1 документів: Технічний паспорт - Витяг з ЄДЕССБ , серія та номер: Т101:2907-7164-2548-4143, виданий 23.09.2024; Витяг з ЄДЕССБ серія та номер: AR1:6407-0367-0550-6649, виданий 12.10.2024, видавник : ЄДЕССБ (т.3 а.с. 141-142,173-184).

На підтвердження факту забудови земельної ділянки відповідачами позивачем надано: Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №29/22 від 1 червня 2012 року, складеного державним інспектором головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Київській області Король Т.А. (т.1 а.с.16), фото додатки (т.1 а.с.17-18), акти обстеження земельної ділянки ОК «СТ «Стадне» від 02.02.2013 та від 23.06.2023 (т.1 а.с.22-23, 24).

Ці ж обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_4 ..

Крім того, ці обставини були встановлені наступними судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Так, у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області на розгляді перебувала цивільна справа №359/1871/17 за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Стадне», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору садівничий кооператив «Вікторія-Плюс», про визнання незаконними та скасування розпоряджень місцевого органу виконавчої влади, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки, державного акту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу земельної ділянки та позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Бориспільська районна державна адміністрація, обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Стадне», ОСОБА_9 , садівничий кооператив «Вікторія-Плюс» та ОСОБА_1 , про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та знести садовий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року у вказаній справі (№359/1871/17) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 було задоволено частково, скасовано рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2021 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації №3067 від 17 вересня 2012 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчувало право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку, та передачі в його власність земельної ділянки площею 0,0758 га з цільовим призначенням для ведення садівництва в обслуговуючому кооперативі «Садівниче товариство «Стадне» на території Гнідинської сільської ради. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 271551, виданий на ім`я ОСОБА_9 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 20 серпня 2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою Світланою Геннадіївною та зареєстрований в реєстрі за №1069. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В задоволенні позову ОСОБА_10 відмовлено.

За змістом постанови Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року (т.1 а.с.179-194) судом апеляційної встановлено наступні обставини, які в силу вищенаведених вимог ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

«У 1990-1991 роках ряд підприємств та організацій (ВО «Київський радіозавод», Поліграфкомбінат «Молодь» та інші) звернулись до Радгоспу імені Щорса щодо виділення працівникам цих підприємств непридатних земель в районі урочища «Осокорки» (озера «Стадне») під садово-городні ділянки, у відповідь на які Радгосп повідомив, що не користується землею в урочищі з 1990 року, тому не заперечує, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

05.12.1991 року загальні збори садово-городнього товариства «Стадне» вирішили об`єднати три масива: «Озерний», «Приозерний», «Південний», що підтверджується випискою з протоколу загальних зборів.

Рішенням 8 сесії 21 скликання від 21.01.1992 року Броварської районної ради Київської області земельну ділянку площею 247,8 га було виключено з користування радгоспу ім. Щорса і в державному земельному звіті по Броварському району Київської області дана земельна ділянка не враховувалася, а подальше її використання вирішувала Київська міська рада.

На загальних зборах садово-городницького товариства «Стадне» від 11.05.1997 року було створено Об`єднане садове товариство (ОСТ) «Стадне» на базі окремих садівничих товариств: Північного-1, Північного-2, Лісового, Східного, Західного, Дальнього, Південного, Озерно-Центрального, Кар`єрного та інших, що підтверджується протоколом №1 загальних зборів членів ОСТ «Стадне» від 11.05.1997.

29.09.1998 року Голова Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_21 видав Розпорядження №2008 від 29.09.1998 року «Про вирішення питань щодо статусу самозахоплених земельних ділянок, які входять в межі забудови ІІ черги житлового масиву Осокорки», в якому Київська міська державна адміністрація погодилась надати членам створених товариств земельну ділянку загальною площею 216 га для індивідуального житлового будівництва в урочищі Осокорки; встановлено процедуру і порядок робіт для легалізації земельних ділянок. Зарезервовано земельну ділянку за товариством забудовників на період до виготовлення проектної документації. Київському міському управлінню земельних ресурсів доручено здійснити відведення товариству забудовників території при умові звільнення частини території для розміщення кар`єру площею 13 га та представлення розробленої та затвердженої проектно-кошторисної документації. Харківській районній у м. Києві державній адміністрації доручено, після виплати всіма членами самостворених товариств в межах урочища Стадне відповідної компенсації місту витрат, понесених ним при підготовці території під багатоповерхову забудову, провести реєстрацію товариства та укласти з ним відповідну угоду щодо подальшого використання території.

На виконання вказаного розпорядження Харківська районна державна адміністрація міста Києва 06.12.1998 року мала організувати роботу по розробці проектно-кошторисної документації, відведенню земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва та виконанню інших завдань, передбачених розпорядженням №2008.

17.11.1999 року між Управлінням капітального будівництва Київської міськдержадміністрації та громадською організацією «Стадне» було укладеного договір №16, за яким ГО «Стадне» зобов`язалась сплатити компенсацію за інженерну підготовку території, що виділена під індивідуальну житлову забудову в урочищі «Осокорки» в Харківському районі міста Києва в сумі 205,886 тис. грн.

Листом від 03.12.1999 року Управління економіки КМДА повідомило ГоловКиївархітектурі, що не заперечує проти оформлення дозволу ГО «Стадне» на розробку проектно-кошторисної документації для створення району індивідуальної житлової забудови в урочищі «Осокорки».

Таким чином, з 1989 року позивач ОСОБА_1 разом з третьою особою ОСОБА_1 фактично користуються земельною ділянкою, що розташована в урочищі «Осокорки» Бориспільського району на території Гнідинської сільської ради Київської області. Вказана земельна ділянка та інші земельні ділянки були виділені на початку 1990-х років із земель радгоспу імені Щорса Броварського району на користь робітників різних підприємств.

Вказана земельна ділянка позивачем була забудована протягом 1990-1991 років, був побудований капітальний будинок, господарські споруди та капітальний паркан. На ділянці розташований багаторічний сад та город, який постійно обробляється.

Позивач ОСОБА_1 та інші особи, - члени СК «Вікторія-Плюс», який був створений у 2005-му році шляхом виходу з СДТ «Стадне».

СДТ «Стадне» було зареєстроване на території м. Києва і не є тотожнім з ОК СТ «Стадне», створеним пізніше внаслідок розподілу меж між містом Києвом та Київською областю.

Члени СК «Вікторія-Плюс» Бориспільського району, а в минулому - члени СТД «Стадне» м. Києва, з 1990-х років користувалися біля 16 га земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів. Разом із тим, таке користування землею не є самочинним, оскільки розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.09.1998 року № 2008 було надано згоду на надання самоствореним товариствам земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва в урочищі Осокорки.

У зв`язку із встановленням меж між містом Києвом та Київською областю частина земельної ділянки відведена СДТ «Стадне», перейшла до території Бориспільської РДА (Гнідинської сільської ради Бориспільського району, Київської області).

На підставі вказаного розпорядження СДТ «Стадне», в тому числі і нинішні члени СК «Вікторія-Плюс», у 1999-му році сплатили 205,886 тис. грн. компенсації за інженерну підготовку території, що виділена під індивідуальну житлову забудову в урочищі «Осокорки», що підтверджується Договором № 16 від 17.11.1999 року.

Восени 2005 року постановою Верховної Ради України була уточнена межа між містом Києвом і Київською областю.

Уточнена межа м. Києва та області пройшла по території ОСТ «Стадне», по мікрорайонах «Південний», «Луговий», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », тому члени ОСТ «Стадне» мікрорайону «Південний» майже у повному складі та 10-15 ділянок з мікрорайонів «Луговий», «Центрально-озерний» опинилися за межею м. Києва в Бориспільському районі на території Гнідинської сільської ради.

Даний поділ призвів до того, що ОСТ «Стадне» зменшилося і їм довелося переробляти всі документи, у зв`язку із чим довелося створити новий Садовий кооператив «Вікторія-Плюс», який був зареєстрований у Бориспільському районі Київської області (дата державної реєстрації 30.08.2005) і починати знову, вдруге, готувати комплект дозвільних документів на отримання земельної ділянки, фактична площа якої становила 16.2 га. На початку 2008 року технічна документація була виготовлена, зібрані майже всі узгодження і дозволи, після чого виявилося, що у березні 2008 року Бориспільською районною радою було прийнято рішення про виділення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство Стадне» (дата державної реєстрації 15.06.2006), із земельною ділянкою площею 22,7 га.

Починаючи з вересня 2005 року СК «Вікторія Плюс» неодноразово зверталася до Бориспільської районної державної адміністрації щодо передачі земельної ділянки площею приблизно 15 га на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) для ведення садівництва. Після численних листувань між СК «Вікторія Плюс» та Бориспільською РДА, остання, листом від 05.03.2007 року № 7-46-665 повідомила, що адміністрація не заперечує проти передачі земельної ділянки площею близько 15 га на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) для ведення садівництва СК «Вікторія-Плюс» та роз`яснила, що для оформлення відповідних документів, першочерговим із яких є дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження по відводу земельної ділянки, а також, враховуючи те, що земельна ділянка забудована, - необхідно провести інвентаризацію освоєних земельних ділянок і одночасно запропонувала виконати такі дії за рахунок членів кооперативу через відсутність грошових коштів у бюджеті району.

На виконання цих вимог СК «Вікторія-Плюс» виконав за власні кошти інвентаризацію освоєних земельних ділянок, залучивши до цього відповідні організації та передав розроблену Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області. Даними, які містяться у Технічній документації чітко зафіксовано, що земельна ділянка в урочищі «Осокорки» Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області забудована членами СК «Вікторія-Плюс».

Не зважаючи на це, в 2008 році земельну ділянку, яка не була вільною (бо була забудована членами СК «Вікторія-Плюс») за розпорядженням Бориспільської РДА передано ОК «СТ «Стадне».

ОК «СТ «Стадне» було відомо про те, що в склад орендованої ними земельної ділянки входять земельні ділянки, які не є вільними, а освоєні та забудовані особами, що є членами СК «Вікторія-Плюс». Однак, ОК «СТ «Стадне» почало виділяти землю іншим особам, які входили до складу цього СТ.

Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_9 одержав у власність земельну ділянку площею 0,0757 га за розпорядженням Бориспільської РДА від 17.09.2012 року № 3067, а ОСОБА_10 купив цю ділянку за договором купівлі-продажу від 20.08.2013 року, незважаючи на те, що зазначена ділянка не була вільною, а перебувала в користуванні та з 1991 року забудована сім`єю ОСОБА_14 .

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в 1991 році ОСОБА_1 збудувала садовий будинок загальною площею 81,3 кв.м. та житловою площею 42,6 кв.м., а також надвірні будівлі та споруди: гараж, два сараї, убиральня, два навіси, теплиця, питний колодязь, вигрібна яма, огорожа та ворота, що підтверджується технічним паспортом на будинок».

Постановою Верховного Суду від 22.03.2023 (т.1 а.с.195-206) вищевказану постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року було залишено без змін.

Суд звертає увагу, що, хоча згадані у постанові суду апеляційної інстанції письмові докази були долучені сторонами до матеріалів цієї справи, досліджені і проаналізовані судом, відсутні підстави для неврахування вищенаведених обставин, встановлених рішенням суду, що набрало законної сили.

Протилежне суперечило б принципу правової визначеності.

Так, виходячи з практики Європейського суду, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Крім того, встановлено в іншій господарській справі №910/1702/17 за позовом Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство» Стадне» до Обслуговуючого кооперативу «Садівничий кооператив «Вікторія» та Садівничого кооперативу «Вікторія-Плюс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_17 , 2. ОСОБА_1 , 3. ОСОБА_22 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_23 , 6. ОСОБА_24 , 7. ОСОБА_25 , 8. ОСОБА_26 , 9. ОСОБА_27 , 10. ОСОБА_28 , 11. ОСОБА_29 , 12. ОСОБА_30 , 13. ОСОБА_31 , 14. ОСОБА_32 , 15. ОСОБА_33 , 16. ОСОБА_34 , 17. ОСОБА_35 , 18. ТОВ «Київські енергетичні послуги» про визнання недійсними договорів та усунення перешкод у здійсненні права, постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2021 року було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОК «СТ «Стадне», а рішення Господарського суду Київської області від 17 лютого 2021 року залишено без змін (т.2 а.с.89-100, 101-112).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2021 року (т.2 а.с.101-112) встановлено наступне.

( «Уточнена межа м. Києва та області пройшла по території ОСТ «Стадне», по мікрорайонах «Південний», «Луговий», «Центрально-озерний», тому члени ОСТ «Стадне» мікрорайону «Південний» майже у повному складі та 10-15 ділянок з мікрорайонів «Луговий», «Центрально-озерний» опинилися за межею м. Києва, в Бориспільському районі на території Гнідинської сільської ради. Даний поділ призвів до того, що ОСТ «Стадне» зменшилося і їм довелося переробляти всі документи, у зв`язку із чим довелося створити новий Садовий кооператив «Вікторія-Плюс», який був зареєстрований у Бориспільському районі Київської області (дата державної реєстрації 30.08.2005) і починати знову, вдруге, готувати комплект дозвільних документів на отримання земельної ділянки, фактична площа якої становила 16.2 га. На початку 2008 року технічна документація була виготовлена, зібрані майже всі узгодження і дозволи - залишався останній підпис голови Бориспільської РДА, після чого виявилося, що у березні 2008 року Бориспільською районною радою було прийнято рішення про виділення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу «Садове товариство Стадне» (дата державної реєстрації 15.06.2006), із земельною ділянкою площею 22,7 га.

Так, Розпорядженням Бориспільської РДА від 27.08.2007 №1590 Обслуговуючому кооперативу «СТ «Стадне» надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) площею 25 га для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради.

Розпорядженням від 21.12.2007 №3233 на виконання протесту прокурора від 19.12.2007 №5071 скасовано Розпорядження голови Бориспільської РДА від 27.08.2007 №1590 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) садівницькому товариству «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради».

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2008 у справі №2а-122/2008р визнано протиправним та скасовано Розпорядження голови Бориспільської РДА від 21.12.2007 №3233 «Про скасування розпорядження голови Бориспільської РДА «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) садівницькому товариству «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради".

27.02.2008 Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області надано висновок державної експертизи землевпорядної документації №4-176е, відповідно до якого проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим правилам і нормам, оцінюється позитивно при умові виконання зауважень, вказаних в п. 10 відсутній список громадянів - членів СТ «Стадне», відсутній висновок Київського облводгоспу про погодження проекту землеустрою.

11.03.2008 Бориспільською райдержадміністрації Київської області, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради, розробленого ТОВ «Кроки-5», враховуючи позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 27.02.2008 №4-176е, прийнято розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) СТ «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» №1497, яким:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) Обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради (далі проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки);

- надано земельну ділянку Обслуговуючому кооперативу "Садівниче товариство «Стадне» на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) загальною площею 22,709 га, в тому числі 10,709 га сіножатей для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради;

- зобов`язано ОК СТ «Стадне» надану в оренду земельну ділянку використовувати тільки за цільовим призначенням;

- зобов`язано Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації підготувати наказ про встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою;

- зобов`язано Райдержадміністрацію укласти договір оренди земельної ділянки, а також оформити інші необхідні для вчинення цієї угоди документи;

- зобов`язано СТ «Стадне» зареєструвати договір оренди земельної ділянки у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України;

- вирішено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) для ведення колективного садівництва в межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району передати на зберігання в управління земельних ресурсів у Бориспільському районі».

Постановою Верховного Суду від 06.07.2022 вищевказану постанову Північного апеляційного господарського суду Київської області від 16.12.2021 у справі №910/1702/17 було залишено без змін (т.2 а.с.113-1170.

Отже, наведені встановлені судами фактичні обставини не підлягають доказуванню в силу вимог ч.4 ст.84 ЦПК України.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно збудованого відповідачами нерухомого майна ОК «СТ «Стадне» посилається порушення свого права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в оренді у позивача.

Як справедливо і вірно звертає увагу позивач, предметом доказування у цій справі є: чи володіє позивач на законних підставах земельною ділянкою; чи наявні перешкоди у здійсненні позивачем права володіння, користування та розпорядження майном, що йому належить на законних підставах; характер таких перешкод; чи відведена відповідачу земельна ділянка на законних підставах; чи на законних підставах відповідачем відбувалося будівництво; чи мають ознаки самочинного будівництва, що виконане відповідачем.

В цьому зв`язку суд звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ст.16 Закону України «Про оренду землі» в редакції, що набула чинності 01.01.2008, а також з урахуванням змін, яких на момент укладення договору оренди земельної ділянки між Бориспільською РДА та ОК «СТ «Стадне» від 15.04.2008 року зазнала ст.124 Земельного кодексу України в редакції Закону від 28 грудня 2007 року № 107-VI, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Встановлено, що на переданій в оренду ОК «СТ «Стадне» земельній ділянці, дійсно, були розташовані об`єкти нерухомого майна, зокрема, спірний будинок з господарськими будівлями, якій побудовані подружжям ОСОБА_14 , проте, будівництво було здійснено членами іншого садівничого кооперативу СК «Вікторія-Плюс».

Отже, позивач набув право оренди зазначеної ним земельної ділянки без проведення конкурсу, тобто в порушення вимог ст.16 Закону України «Про оренду землі» та ст.124 Земельного кодексу України, при цьому, як зазначено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2021 року (справа №910/1702/17) у Проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах довгострокової оренди був відсутній список громадян-членів СТ «Стадне».

.

Разом з цим вищенаведеними судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що відповідачі у даній справі ОСОБА_1 разом з ОСОБА_1 з 1989 року фактично користуються земельною ділянкою, що розташована в урочищі «Осокорки» Бориспільського району на території Гнідинської сільської ради Київської області. Вказана земельна ділянка та інші земельні ділянки були виділені на початку 1990-х років із земель радгоспу імені Щорса Броварського району на користь робітників різних підприємств. Вказана земельна ділянка позивачем була забудована протягом 1990-1991 років.

Вищезазначені досліджені у судовому засіданні докази підтверджують факт будівництва відповідачами житлового будинку і господарських споруд на земельній ділянці, що перебувають у комунальній власності Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Щодо того, чи на законних підставах відповідачами відбувалося будівництво та чи мають ознаки самочинного будівництва, що виконане відповідачами, а також щодо наявності у позивача перешкод у користування спірною земельною ділянко та обраного позивачем способу захисту : шляхом знесення житлового будинку, господарських будівель і споруд, то в цій частині суд також звертає увагу на висновки суду апеляційної та суду касаційної інстанції, зроблені у вказаній цивільній справі №359/1871/17, учасниками якої були як ОК «СТ «Стадне» та і відповідачі ОСОБА_14 .

Зокрема висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.03.2023 (справа (№359/1871/17) має застосовуватися судом та є обов`язковим для суду при розгляд цієї справи, оскільки, не зважаючи на частково різні підставі пред`явлення позовів про знесення самочинного будівництва у ОК «СТ «Стадне» (право оренди земельної ділянки) та у ОСОБА_10 (власник земельної ділянки за договором купівлі-продажу, укладеним з попереднім власником ОСОБА_9 ), встановлені судами обставини щодо підстав користування земельною ділянкою відповідачами ОСОБА_14 та здійсненого ними будівництва, залишилися незмінними.

Так, Верховний Суд у постанові від 22.03.2023 (справа №359/1871/17) (т.1 а.с.195-206) зазначив наступне.

«Відповідно до статті 12 Закону України «Про власність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) праця громадян вважалась основою створення і примноження їх власності. Громадянин набував право власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про власність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктами права індивідуальної власності вважались жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Відповідно до частини першої статті 30 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Згідно з частинами другою, третьою статті 67 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах 0,25 гектара, селищах міського типу 0,15 гектара, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів не більше 0,25 гектара, у містах 0,1 гектара. Розмір земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва не повинен перевищувати 0,1 гектара, будівництва індивідуальних гаражів не більше 0,01 гектара.

У справівстановлено,що у1991році ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_1 власною працею звели будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами на території Гнідинської сільської ради, і на підставі статті 12 Закону України «Про власність» вони мали право претендувати на набуття права власності на цей об`єкт нерухомого майна за спрощеною процедурою.

Крім того, на підставі частини першої статті 30 ЗК України ОСОБА_1 та ОСОБА_1 мали право очікувати, що до них перейде право користування земельною ділянкою, на якій розташовувався житловий будинок та господарські споруди».

Відхиляючи аргументу касаційної скарги ОСОБА_10 . Верховний Суд зазначив наступне.

«Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 5 січня 2000 року у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202, § 100).

Так, за певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування (legitimate expectation) успішної реалізації майнових прав (право вимоги). Для того, щоб «очікування» було «легітимним», воно має бути заснованим на нормі закону або іншому правовому акті такому, як судове рішення, пов`язаному із майновим інтересом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 28 вересня 2004 року у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia), заява № 44912/98, § 49-50). Проте стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не гарантує право на набуття майна (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Копецький проти Словаччини», § 35).

Тобто, особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має «легітимне очікування» успішної реалізації її права вимоги (зокрема, відшкодування державою шкоди) у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві. Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який, наприклад, має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема, у судовому рішенні (див. для порівняння mutatis mutandis ухвалу ЄСПЛ щодо прийнятності від 2 липня 2002 року у справі «Гайдук та інші проти України» (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви № 45526/99 та інші). Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Копецький проти Словаччини», § 50).

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, рішення уповноваженого органу щодо легітимізації фактичного користування земельною ділянкою необхідно констатувати, що ОСОБА_1 мала «легітимне очікування» успішної реалізації права на забудову спірної земельної ділянки та подальшого оформлення права власності на житловий будинок на підставі лише технічного паспорта.

Згідно з листом-роз`ясненням Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року «Щодо державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарчі (присадибні) будівлі і споруди, збудовані до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі за окремою визначеною «спрощеною» процедурою. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування такого об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на об`єкт.

Пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі Порядок), передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 149/2547/19-ц (провадження № 61-14132св21) зазначено, що «будинки, які були збудовані до 1992 року, не потребували введення до експлуатації, при набутті права власності на такі об`єкти. Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 26 лютого 2020 року у справі № 607/16873/18, провадження № 61-12451св19; від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17, провадження № 61-1978св20».

На підтвердження свого права на будинок та господарські споруди, ОСОБА_1 надала копію технічного паспорта, який містить технічну інформацію про будинок, в тому числі інформацію щодо року побудови об`єкта нерухомого майна 1991 рік.

Таким чином, для набуття права власності ОСОБА_1 на будинок достатньо наявності технічного паспорта, а інші документи для державної реєстрації цього права не є необхідними.

Враховуючи викладене, за встановлених у цій справі фактичних обставин справи, будинок, побудований ОСОБА_1 , не можна вважати самочинно побудованим, оскільки згідно з вимогами законодавства, чинного на час будівництва будинку, ОСОБА_1 могла претендувати на оформлення права власності на житловий будинок, яке може бути зареєстроване нею на підставі технічного паспорта згідно з пунктом 42 Порядку».

Крім того, залишаючи в силі рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у зазначеній постанові від 22.03.2023 (справа №359/1871/17) (т.1 а.с.195-206) відхилів доводи касаційної скарги ОСОБА_10 про те, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що право власності ОСОБА_1 на будинок підтверджується технічним паспортом, а інші документи для державної реєстрації цього права не потрібні, є необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства України, при цьому зазначив, що такі доводи спростовуються змістом пункту 42 Порядку та висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 149/2547/19-ц (провадження № 61-14132св21), від 26 лютого 2020 року у справі № 607/16873/18 (провадження № 61-12451св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 623/214/17 (провадження № 61-1978св20).

Про наявність таких висновків Верховного Суду ОК «СТ «Стадне» був обізнаний, оскільки приймав безпосередню участь у розгляду вказаної цивільної справи.

Жодні доводи позивача їх не спростовують в силу вимог ч.4 ст.82 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.3 ст.16 ЦК України визначено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13цього Кодексу.

Так, в силу вимог ч.ч.1-3 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Встановлено, що відповідачі протягом понад тридцять років фактично користуються земельною ділянкою та набули право власності на збудований у 1991 році на земельній ділянці садовий будинок із господарськими будівлями і спорудами, внаслідок чого мали законні очікування на отримання земельної ділянки у власність, у тому числі за давністю користування.

Право власності на садовий будинок зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_1 відповідно до встановленого законом порядку.

Позивач ОК «СТ «Стадне» отримало земельну ділянку в оренду з порушенням чинного земельного законодавства та достовірно знаючи про те, що земельна ділянка, яка передається в оренду не є вільною та забудована членами іншого садівничого кооперативу СК «Вікторія-Плюс», зокрема, відповідачами ОСОБА_14 , і погоджувався з цим, тобто не вважав знаходження на ділянці нерухомого майна відповідачів порушенням своїх прав.

Таким чином, поведінка позивача під час укладення Договору оренди земельної ділянки, як і його вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будинку ОСОБА_1 , звільнення земельної ділянки, приведення її у первинний стан, є недобросовісними, а тому цивільне право позивача ОК «СТ «Стадне» не підлягає захисту в силу вищенаведених вимог ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч.3 ст.16 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають. Документально підтверджені витрати відповідачів у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,137,141,223, 258,259,263-265,266,268,273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Золочівська сільська рада Бориспільського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня підписання рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів