Ухвала

від 06.02.2025 по справі 569/24132/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/24132/24

1-кс/569/951/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданнівзалі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024180000000030,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17.12.2024.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явився, подав заяву про розгляд вказаного клопотання без його участі та задоволити з підстав викладених у ньому.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна без його участі, розгляд вказаного клопотання покладає на розсуд суду.

З урахуванням заяв учасників судового розгляду, відповідно до ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Всебічно та повно дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено,що у провадженні СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42024180000000030 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204, ч. 1 ст. 204 КК України.

13.12.2024 під час обшуку автомобіля марки «Volkswagen Crafter», державний номерний знак « НОМЕР_1 », номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , що перебуває у власності гр. ОСОБА_4 та у користуванні гр. ОСОБА_5 під час якого виявлено та вилучено наступні речі:

- автомобіль марки «Volkswagen Crafter», державний номерний знак « НОМЕР_1 », номер кузова (VIN) НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також були отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді від 17.12.2024 накладено арешт на вищевказане вилучене в ході обшуку майно.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником вилученогов ходіобшуку автомобіля марки «Volkswagen Crafter», являється ОСОБА_4 .

Відповідно до ухвали суду про накладення арешту на майно слідує, що підставою для цього слугувала необхідність збереження речового доказу з метою повного, всебічного та неупередженого проведення слідчий (розшукових) дій, що в свою чергу може позбавити можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, а також проведення судових експертиз.

Згідно вимогст. 321 ЦПК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідност. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539 Кримінального процесуального кодексу Українидо суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Відповідно до ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 ст. 100 КПК України, визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166 (тимчасовий доступ до речей і документів), 170-174 (арешт майна) КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1Європейської конвенції з прав людини.

Під час судового розгляду встановлено недостатність одного лише посилання слідчого на те, що майно є речовим доказом по даному кримінальному провадженні, а тому таке майно підлягає арешту.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатисяперегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метоюповторного слухання справи і постановленнянового рішення. Відхід від цього принципу можливийлише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі" Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі"Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Як встановлено в ході судового розгляду, даний час арештований автомобіль марки Volkswagen Crafter» органом досудового розслідування оглянуто, усі слідчі (розшукові) дії, необхідні експертизи за його участі виконані, а накладений арешт майна уже протягом тривалого часу позбавляє ОСОБА_4 , як власника можливості користуватися вказаним майном на власний розсуд. У кримінальному провадженні №42024180000000030 ОСОБА_4 не являється підозрюваною чи обвинуваченою, повідомлення про підозру не вручалось.

Окрім того подальше застосування арешту автомобіля не виправдовує такий ступінь і потреби органу досудового розслідування у втручання в права власності ОСОБА_4 , а також створює для нього значні незручності та матеріальні збитки, і на даний час є всі підстави вважати, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Таким чином слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для скасування арешту на транспортний засіб Volkswagen Crafter» та передачі його на відповідальне зберігання його власнику, що буде достатнім для збереження майна, та запобіжить ризикам зникнення, втрати, тощо.

Відповідно до положень статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вище викладеного, враховуючи нормиКонституції України,ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2016 року №5"Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки повернення арештованого майна його власнику у користування не зашкодить подальшому досудовому розслідуванню і проведенню інших процесуальних дій та не вплине на правильність прийнятого судом рішення.

Відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі № 569/17036/118 (провадження № 51-598 кмо 19), ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правиламист. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.

Така ж позиція об`єднаної палати щодо вказаних правовідносин у даному кримінальному провадженні узгоджується з висновком про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.05.2024 в справі №712/191/23 (провадження №51-3208кмо 23).

За таких обставин, ухвали слідчого судді проповне або часткове скасування арешту майна тапро відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядкуст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають. При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядкуст. 174 КПК Українияк на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст.170,171,174,309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024180000000030 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 17.12.2024, на: автомобіль марки«VolkswagenCrafter»,державний номернийзнак « НОМЕР_1 »,номер кузова(VIN) НОМЕР_2 та свідоцтвопро реєстраціютранспортного засобусерії НОМЕР_3 , скасувавши заборону власнику користуватися та володіти ним, до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42024180000000030 безоплатно повернути ОСОБА_4 автомобіль марки «Volkswagen Crafter» та свідоцтво про його реєстрацію, на відповідальне зберігання, з правом користування, без права відчуження.

Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя