Справа № 629/4986/24
Провадження № 2/629/41/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2025 Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Лозівський відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату/несплату аліментів на утримання дитини, -
встановив:
Позивач звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до відповідача, третьої особи. про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина, з посиланням на те, що вона перебувала з відповідачем по справі у цивільному шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 25.01.2012 рішенням Лозівського міськрайоного суду Харківської області з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 20.12.2012 і до досягнення дитиною повноліття , на підставі чого був виданий лист №2025/2-1841/11. В зв`язку з не виконанням відповідачем у добровільному порядку рішення суду, позивачка звернулася до примусового виконання. Постановою головного державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко О.М. від 03.05.2022, на підставі виконавчого листа №2025/2-1841/11 від 25.01.2012, відкрито виконавче провадження за №68923816 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, щомісяця, починаючи з 20.12.2012 і до досягненням дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Добровільно відповідач аліменти за рішенням суду не платить, жодного платежу починаючи з 2012 року ним не здійснено. Відповідно до довідки про наявність заборгованості зі сплаті аліментів та розрахунку заборгованості зі сплаті аліментів, станом на 29.07.2024 за ОСОБА_2 рахується заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 за період з 20.12.2011 по 19.08.2024 у розмірі 154004 грн. В зв`язку з чим просила стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 151373,39 грн.
Позивач ОСОБА_1 та її представник-адвокат Остапенко С.Ю. в судове засідання не з`явилися, адвокат надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, не надав.
Представник третьої особи Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Н.Лопашова у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували в цивільному шлюбі, від якого мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
25.01.2012 рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 грудня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
03.05.2022 було відкрито виконавче провадження ВП №68923816 на підставі виконавчого листа №2025/2-1841/11 від 25.01.2012 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 грудня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд вказує, що за загальним правилом, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
У справі, що розглядається стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Аналіз норми статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
Тобто, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. При цьому перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів чітко законодавцем не визначений та може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих сторонами доказів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне уточнити висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі №572/1689/16-ц (провадження №61-311св17), зазначивши, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Частиною 9 статті 7 СК України передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
За правилами статей 12,13,78,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, був здійснений починаючи з 2012 року по 29.07.2024, сукупний розмір якої складає 154004 грн., однак позивач звернулась до органів виконавчої служби для примусового стягнення аліментів по виконавчому листу №2025/2-1841/11 від 25.01.2012 лише у травні 2022 року, тобто заборгованість по аліментам була нарахована відповідно до ст.194 СК України за минулий час, з дня видання виконавчого листа.
Відповідно до довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів №14/26.12-30/3 від 17.01.2025, станом на 19.09.2024 наявна заборгованість у ОСОБА_2 зі сплати аліментів, що була нарахована починаючи з 03.05.2022 по 19.08.2024 та становить 51842 грн.
Розмір неустойки (пені) за вказаний період складає 222610,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Враховуючи викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, за період з 03.05.2022 по 19.08.2024, підлягають задоволенню та стягує з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в загальному розмірі 51842 грн.
Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.12,13,76,81,89,131,141,200,223,247,259,264,265,268,430 ЦПК України, ст.182,183,185,191 Сімейного кодексу України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Лозівський відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату/несплату аліментів на утримання дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період 03.05.2022 по 19.08.2024, в розмірі 51842 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот сорок дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 84 коп. (одержувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/рUA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106)..
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Остапенко Світлана Юріївна, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2421 від 19.11.2011, адреса: м.Лозова, вул.Я.Мудрого,14.
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Третя особа: Лозівський відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Харківська область, м.Лозова, вул.Грушевського, б.7.
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО
Суд | Лозівський міськрайонний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2025 |
Оприлюднено | 03.03.2025 |
Номер документу | 125492611 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Лозівський міськрайонний суд Харківської області
ТКАЧЕНКО О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні