Ухвала

від 30.01.2025 по справі 757/60280/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60280/24-к

пр. 1-кс-3797/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням ОСОБА_5 , який є директором Підприємства «Господарське управління Федерації профспілок України», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2019,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_5 , який є директором Підприємства «Господарське управління Федерації профспілок України», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/12536/23-к від 03.04.2023, у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2019.

В обґрунтуванні клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/12536/23-к від 03.04.2023 накладено арешт серед іншого на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1774808580000, який розташований за адресою: м. Київ, Незалежності майдан, будинок 2. Зазначеною ухвалою слідчого судді заборонено розпорядження та користування нерухомим майном, що порушує права Підприємства «Господарське управління Федерації профспілок України» як юридичної особи, котра наділена правом господарського відання на арештоване майно та здійснює господарську діяльність.

Представник власника майна в судовому засіданні клоптання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надавши письмові заперечення.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, заслухавши позицію учасників судового розгляду, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить наступного висновку.

Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 209 КК України.

Під час досудового розслідування досліджуються обставини щодо неналежного виконання Головою Фонду державного майна України своїх службових обов`язків та системне ігнорування вимог ст. ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» в частині відсутності належного контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, призвело до відчуження об`єктів нерухомості, які перебували в управлінні Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ: 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ: 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та є державною власністю.

Також досліджуються обставини щодо незаконного заволодіння державним майном, а саме цілісними майновими комплексами, пансіонатами, спортивними комплексами, адміністративними будівлями, концертними залами, готелями, іншими об`єктами нерухомості, що розташовані на території України, невстановленими на даний час особами, у тому числі керівниками та працівниками Федерації професійних спілок України, акціонерних товариств «Укрпрофоздоровниця», «Укрпрофтур», та інших, заснованих ними суб`єктів господарювання, які розробили злочинний план, згідно якого, крім іншого, місцеві органи виконавчої влади, в порушення вимог Указу Президії Верховної Ради України № 1452-XII від 30.08.1991 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України від 10.09.1991 «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», Постанови Верховної Ради України № 3943 від 04.02.1994- ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, мали оформити та видати в порушення вказаних вимог законодавства представникам Федерації профспілок України, акціонерних товариств «Укрпрофоздоровниця», «Укрпрофтур», та інших заснованих ними суб`єктів господарювання, свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, яке перебувало в їх віданні, а також подальше незаконне відчуження вказаного майна на користь третіх осіб.

У рамках вказаного кримінального провадження, 03.04.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/12536/23-к за клопотанням прокурора Офісу Генерального прокурора серед іншого накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є Федерації професійних спілок України (код ЄДРПОУ 00014479), а саме: на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1774808580000, який розташований за адресою: м. Київ, Незалежності майдан, будинок 2.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023, при накладенні арешту слідчий суддя дійшов висновку, що вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об`єктивних фактах і правових підставах.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави, на які посилається заявник, які свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження №62019100000001170 від 20.08.2019.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності Підприємства «Господарське управління Федерації профспілок України» обумовлене законними критеріями, тобто вчинено з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідно принципу верховенства права. Також слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав Підприємства «Господарське управління Федерації профспілок України» та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_5 , який є директором Підприємства «Господарське управління Федерації профспілок України», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2019- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1