Постанова

від 24.02.2025 по справі 916/1967/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1967/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від прокуратури Кущ В.Г.;

Від Херсонської міської ради Херсонської області Табакар В.С.;

Від Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області Гостєв А.В.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" Костинюк Ю.Д.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2024 (повний текст складено та підписано 25.10.2024)

по справі №916/1967/24

за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ"

про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії,

(суддя першої інстанції: Невінгловська Ю.М., дата та місце ухвалення рішення: 17.10.2024, Господарський суд Одеської області, м. Одеса),

02.05.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№2022/24) Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області до відповідача ТОВ "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ", в якій прокурор просить суд:

розірвати договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 25,5101 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1314, розташованої на території Херсонської міської ради Херсонського району Херсонської області, укладений 16.07.2018 Херсонською міською радою (Антонівською селищною радою) з ТОВ "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ", зареєстрований 16.07.2018.

зобов`язати ТОВ "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" повернути Херсонській міській територіальній громаді в особі Херсонської міської ради земельну ділянку площею 25,5101 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1314, яка розташована по вул.Бурназяна,1-а, смт. Антонівка, м. Херсон, Херсонської області.

Обґрунтовуючи звернення з відповідним позовом, Херсонська обласна прокуратура зазначає, що відповідачем здійснюється систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати (упродовж 2020 2024 року), що є вичерпною підставою для розірвання такого договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2024 по справі №916/1967/24 позов задоволено; розірвано договір оренди земельної ділянки комунальної власності площею 25,5101 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1314, розташованої на території Херсонської міської ради Херсонського району Херсонської області, укладений 16.07.2018 Херсонською міською радою (Антонівською селищною радою) з ТОВ "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ", зареєстрований 16.07.2018; зобов`язано ТОВ "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" (61166, Харківська обл., місто Харків, пр. Науки, будинок 40, офіс 4-В; код ЄДРПОУ 41739681) повернути Херсонській міській територіальній громаді в особі Херсонської міської ради (73025, м. Херсон, просп. Незалежності, 37; код ЄДРПОУ 44732846) земельну ділянку площею 25,5101 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1314, яка розташована по вул. Бурназяна, 1-а, смт. Антонівка, м. Херсон, Херсонської області; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" на користь Херсонської обласної прокуратури судовий збір у сумі 4 844/чотири тисячі вісімсот сорок чотири/грн 80 коп.

В рішенні суду місцевим господарським судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу (систематично) орендну плату за земельної ділянки комунальної власності площею 25,5101 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1314, яка є предметом спірного Договору, не вносив, що відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст.141 Земельного кодексу України, п."а", ст. 651 Цивільного кодексу України та умов Договору оренди землі від 16.07.2017, в редакції Додаткової угоди від 13.11.2018, є достатньою підставою для його розірвання.

Оскільки Договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований в реєстрі за №734 від 16.07.2017 укладений між Антонівською селищною радою (Херсонською міською радою) та ТОВ "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ", в редакції Додаткової угоди від 13.11.2018, підлягає розірванню у зв`язку з порушенням орендарем його істотних умов, та в останнього відсутні правові підстави для подальшого користування спірною земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що дана земельна ділянка з кадастровим номером: 6510165300:02:001:1314, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Херсон, смт. Антонівка, вулиця Бурназяна, земельна ділянка № 1-а (один «а»), підлягає поверненню до Херсонської міської ради.

04.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2024 по справі №916/1967/24.

На переконання апелянта суд безпідставно відхилив доводи відповідача щодо неправомірного звернення Херсонської обласної прокуратури до суду від імені Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації до суду із даним позовом. Суд не взяв до уваги що, як свідчать матеріали господарської справи, Херсонська обласна прокуратура звернулася до суду від імені Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації всупереч вимог закону.

Апелянт зазначає, що станом на день звернення Херсонської обласної прокуратури до господарського суду, у Херсонської обласної прокуратури, з огляду на час направлення першого листа до Херсонської міської військової адміністрації не було будь-яких юридичних та фактичних підстав вважати, що компетентний орган, який може захищати інтереси держави ухиляється від виконання цього обов`язку, тому висновки суду у цій частині оскаржуваного рішення є необґрунтованими, зробленими всупереч вимог процесуального закону.

Щодо відсутності матеріально-правових підстав для задоволення позовних вимог, то заявник апеляційної скарги вказав, що суд не надав належної правової оцінки доводам відповідача щодо обставин невнесення відповідачем орендної плати на умовах договору, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам та не враховують умов воєнного стану, введеного в Україні, та спеціальних положень чинного законодавства України.

Відповідач зазначає, що територія, на якій розташована орендована земельна ділянка відноситься до територій, які зазначені в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у зв`язку із чим до даних правовідносин мають бути застосовані пп. 69.14. п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, згідно яких, тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Відповідач стверджує, що з лютого 2022 року до травня 2023 року у ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ» взагалі не було визначеного законом обов`язку сплачувати плату за землю, а за інші згадані періоди або відсутні правові підстави для сплати (сплив строків позовної давності), або є підстави для звільнення від оплати з підстав визначених законом (обстріли та неможливість ведення через це господарської діяльності), тому у цій частині позов прокурора безпідставний, та має на меті увести суд в оману.

Враховуючи дані обставини, відповідач просить суд або залишити позов Херсонської обласної прокуратури без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, або відмовити у задоволенні позову Херсонської обласної прокуратури.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст.258 Господарського процесуального кодексу України, та роз`яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.

14.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" надійшла заява про усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою, в якій апелянт надав докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2725,20 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2024 по справі №916/1967/24; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1967/24.

22.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1967/24.

29.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Аргументи відповідача стосовно передчасності звернення прокурора до суду належать до компетенції позивача Херсонської міської ради, яка не висловлювала заперечень щодо задоволення позову.

Судом першої інстанції у рішенні встановлено, що відповідачем взагалі не сплачувалась оренда плата за користування спірною земельною ділянкою з 2020 року. Натомість відповідач на спростування доводів позову та встановлених судом фактичних обставин невиконання договірних умов щодо внесення орендних платежів не надав жодних доказів, а під час розгляду справи першою інстанцією та у апеляційній скарзі не заперечує, що ним не виконувались умови спірного договору у період 2020 2021 роки, що свідчить про систематичне порушення своїх зобов`язань.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2024 по справі №916/1967/24 призначено на 03.02.2025 року о 12-30 год.

29.01.2025, а також 03.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

03.02.2025 судове засідання з розгляду справи №916/1967/24 не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-учасника колегії суддів Колоколова С.І. з 27.01.2025 про що помічником судді складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2024 по справі №916/1967/24 відбудеться: 24.02.2025 о 14-00 год.

13.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Херсонської міської ради Херсонської області, а також 19.02.2025 від Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 задоволено заяви Херсонської міської ради Херсонської області та Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №916/1967/24 поза межами приміщення суду; розгляд справи №916/1967/24 призначено на 24.02.2025 о 14-00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

В судове засідання 24.02.2025, яке проводилось в режимі відеоконференції з`явились представники позивачів, прокурор та представник відповідача, які підтримали вимоги та доводи, викладені ними письмово.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2017 між Антонівською селищною радою (Орендодавець) та ТОВ "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" (ОРЕНДАР) укладено Договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований в реєстрі за № 734 (далі Договір), згідно з п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктив передачі електричної та теплової енергії, з кадастровим номером: 6510165300:02:001:1314, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Херсон, смт. Антонівка, вулиця Бурназяна, земельна ділянка № 1-а (один «а»).

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 25,5101 га, у тому числі, за земельними угіддями, землі, які використовуються для технічної інфраструктури 7,2565 га, землі, які використовуються для технічної інфраструктури 6,4039 га., землі, які використовуються для технічної інфраструктури 4,5360 га., які використовуються для технічної інфраструктури 2,9435 га., землі, які використовуються для технічної інфраструктури 2,5199 га., землі, які використовуються для технічної інфраструктури 1,3428 га., землі, які використовуються для технічної інфраструктури 0,3063 га., землі, які використовуються для технічної інфраструктури 0,2012.

Пунктами 3 7 Договору, передбачається наступне:

На земельній ділянці (земельних ділянках) розміщені об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури: немає.

Земельна ділянка (земельні ділянки) передається (передаються) в оренду разом: немає.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 39 763 375,71 грн.

Земельна ділянка, що є предметом цього договору, належить Антонівській селищній раді, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Гороховою Н.В. 16 липня 2018 року.

Право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано за Антонівською селищною радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 червня 2018 року, номер запису про право власності: 26775718, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1584514565101.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має такі недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини немає.

Згідно пункту 8 Договору, Договір укладено строком на 49 років до 12 липня 2067року.

Відповідно пункту 9 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки (згідно рішення Антонівської селищної ради № 309 від 12 липня 2018 року), що на поточний рік становить 1988 168, 79, за ділянку площею 25,5101 га.

Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата вноситься Орендарями до бюджету Антонівської селищної ради на рахунок № 33218815700006, код платежу 18010900, код ОКПО 37959779 в ГУДКСУ у Херсонській області, МЦП 852010, щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного місяця. плата вноситься Орендарем з моменту реєстрації договору оренди.

Відповідно до пунктів 12-14 Договору, згідно зі ст. 22 Закону «Про оренду землі» орендна плата, що перебуває у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.

Розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності;

- в інших випадках, передбачених законом.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня за кожний день прострочення у розмірі, передбаченому діючим законодавством України.

Пунктами 15-17 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктив передачі електричної та теплової енергії.

Цільове призначення земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії.

Умови збереження стану об`єкта оренди забороняється самовільна забудова земельної планки використання земельної ділянки в супереч умовам цього договору.

Відповідно до пункту 28 Договору Орендар зобов`язаний зокрема, у відповідності до п. 10 Договору своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 32 Договору передбачається, що його дія припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання Орендарем земельної ділянки у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- ліквідації юридичної особи-орендаря.

- договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.33 Договору його дія припиняться шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачене, договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження та орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктами 36 та 37 Договору унормовано, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідну та цього договору.

Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що порушення сталося не з її вини.

Даний Договір оренди було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Гороховою Н.В. 16.07.2017 та зареєстровано в реєстрі за № 734.

13.11.2018 між Антонівською селищною радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" (Орендар) укладено Додаткову угоду (Угода) до зазначеного Договору оренди, відповідно до якої на підставі рішення XLІІ сесії VII скликання Антонівської селищної ради м. Херсона Херсонської області за № 333 від 08 листопада 2018 року, сторони вирішили внести зміни до пунктів 1,15,16 Договору, та викласти їх в наступній редакції.

Пункт 1 Договору врегульовує, що Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, з кадастровим номером 6510165300:02:001:1314, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Херсон, смт. Антонівка, вулиця Бурназяна, земельна ділянка № 1-а (один - «а»);

Пункт 15 Договору передбачає, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

Цільове призначення земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та підприємств, установ і організацій (пункт 16 Договору).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 6510165300:02:001:1314, реєстраційний об`єкт нерухомого майна 1584514565101, належить на праві власності Херсонській міській раді Херсонської області, також дана земельна ділянка перебуває в оренді на підставі Договору оренди землі № 734 від 16.07.2018, строком дії до 12.07.2067, орендар Товариство обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ", код ЄДРПОУ 41739681.

05.04.2024 керівник Херсонської обласної прокуратури звернувся до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі з листом № 15/1-15ВИХ-24, в якому, з метою вирішення питання щодо захисту порушених інтересів держави в суді, на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» просив надати інформацію, зокрема, відносно ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ» код ЄДРПОУ 41739681, а саме інформації яка стосується задекларованих з 2020 року платежів з орендної плати за використання земельних ділянок, стану здійснення розрахунків з бюджетом (виокремивши за період воєнного стану); суми існуючої заборгованості; дати виникнення заборгованості, вжиті заходи до стягнення (зменшення) заборгованості. Також просив надати копії податкових декларацій з плати за землю підприємств за вказаний період.

У відповідь на даний лист Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі , повідомило, зокрема, що ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ» (код ЄДРПОУ 41739681) з 05.04.2024 в стані переходу на облік до Головного управління ДПС у Харківській області Шевченківська ДПІ (Шевченківський р-н м. Харкова). За період 2020-2024 роки підприємством податкові зобов`язання з орендної плати за землю (код платежу 18010600) не декларувалися та відповідно не сплачувались. За даними особових рахунків заборгованість з орендної плати за використання земельних ділянок (18010600), а також по іншим платежем відсутня.

05.04.2024 керівник Херсонської обласної прокуратури з метою вирішення питання щодо захисту порушених інтересів держави в суді, на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернувся із листом до Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації, в якому зазначало, що ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ», код ЄДРПОУ 41739681, використовує на підставі договору оренди від 16.07.2018 земельну ділянку комунальної власності на території міста Херсона площею 25,5101 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:1314. Визначена умовами договору орендна плата становить 1988 тис грн на рік та вноситься щомісячно. Наявні в аналітичних платформах про юридичних осіб та стан розрахунків податкових агентів з бюджетом відкриті дані свідчать про систематичне невиконання юридичною особою обов`язків зі сплати податкових платежів, систематичну наявність заборгованості до місцевого та державного бюджетів, зокрема на кінець 2021 року у розмірі понад 1 млн грн.

У відповідь на лист прокуратури Херсонська міська військова адміністрації Херсонського району Херсонської області листом № 8-2340-11/26 від 15.04.2024, повідомила, що договір оренди землі укладено у 2018 році, орендодавцем виступала Антонівська селищна рада, яка мала відповідні повноваження розпорядника земель. У 2020 році, відповідно до рішення Херсонської міської ради від 11.12.2020 № 10, Антонівська селищна рада була реорганізована шляхом приєднання до Херсонської міської ради. В процесі реорганізації до департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів міської ради передано договір оренди вищезазначеної земельної ділянки (від 16.07.2018 № 734), в якому зазначено нормативну грошову оцінку (НГО) землі, відповідно до витягу від 11.07.2018 - 39 763 375,71 грн, та розмір орендної плати - 5% від НГО на рік (1988 168, 79 грн). Орендована земельна ділянка станом на 12.04.2024 не використовується за цільовим призначенням, об`єкти нерухомості на ділянці відсутні.

Із наданого до суду копії акту обстеження земельної ділянки від 12.04.2024. вбачається, що головним спеціалістом управління земельних ресурсів департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради Гусак В.Є. було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у м. Херсоні по вул. Бурназяна, 1-а (смт. Антонівка) з фотофіксацією.

За результатами даного обстеження було засвідчено відсутність на земельній ділянці огороджень або межових знаків; будь яка господарська діяльність не здійснюється, будівництво не ведеться; на ділянці знаходиться сміття, залишки сухої трави минулого року, чагарники та поодинокі дерева, що також вбачається із наданих до суду копій фотознімків.

Також із листа управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради № 235/01-21 від 27.06.2024 вбачається, що на час підготовки даного листа, інформація щодо ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ», як замовника будівництва будь-якого будівельного об`єкту, в реєстрі будівельної діяльності відсутня.

17.04.2024 керівник Херсонської обласної прокуратури звернувся з листом до Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації, в якому просив надати інформацію за період з 2020 року про надходження до місцевого бюджету Херсонської територіальної громади орендної плати за земельну ділянку комунальної власності на території міста Херсона площею 25,5101 га, кадастровий номер 6510165300:02:001:1314 від ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ» код ЄДРПОУ 41739681.

У відповідь на вказаний лист Херсонська міська військова адміністрація листом № 01-01-16/2329 від 23.04.2024 повідомила, що за період із 2020 року до 2024 року до бюджету Херсонської міської територіальної громади орендна плата за земельну ділянку комунальної власності, площею 25,5101 га, по вул. Бурназяна, 1-а у м. Херсоні (кадастровий номер: 6510165300:02:001:1314) від ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ» (код ЄДРПОУ - 41739681) не надходила.

17.04.2024 керівник Херсонської обласної прокуратури направив до Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації лист за № 15/1-2998-24 в якому, на виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначав, що систематична несплата земельного податку або орендної плати відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України є підставами припинення права користування земельною ділянкою.

Також, в даному листі прокуратура зазначає, що ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ» код ЄДРПОУ 41739681, за період 2020-2024 років податкові зобов`язання з плати за землю не декларувалися та відповідно не сплачувалися, до місцевого бюджету плата за використання на підставі договору земельної ділянки не надходить. Про що Херсонська міська рада обізнана, та тривалий час не вживає заходи щодо усунення порушень виконання господарських зобов`язань чи припинення.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю заходів реагування з боку Херсонської міської ради, повноваження якої на цей час покладено на Херсонську міську військову адміністрацію, Херсонською обласною прокуратурою відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прийнято рішення про звернення до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, Херсонської міської військової адміністрації до ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ» про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду, перш ніж здійснювати оцінку правомірності оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги по суті позовних вимог, вважає за необхідне перевірити підставність представництва прокурором інтересів держави.

За змістом ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Так, відповідно до частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, у розумінні положень ст.ст. 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

При зверненні до суд з відповідним позовом в інтересах держави, прокурором зазначено позивачами Херсонську міську раду Херсонської області та Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області, оскільки в даному спорі уповноваженим суб`єктом владних повноважень є Херсонська міська рада, повноваження якої на даний час виконує Херсонська міська військова адміністрація.

На території міста Херсон інтереси Херсонської міської територіальної громади представляє Херсонська міська рада.

Як було встановлено судом з копії договору оренди та інформаційної довідки № 372845261, земельна ділянка яка передана в оренду відповідачу за Договором оренди земельної ділянки розташована на території смт. Антонівка в місті Херсон Херсонської області.

Херсонська міська рада виступає в якості суб`єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Згідно зі статтею 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України. Також, згідно Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №14, орендна плата за землю з юридичних осіб (код доходів бюджетної класифікації 18010600) є складовою податку на майно.

З огляду на вищевикладене, вимоги чинного законодавства, на даний час саме Херсонська міська рада є отримувачем коштів у вигляді орендної плати з юридичних осіб за оренду зазначеної земельної ділянки.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, сформованою у постанові від 11.05.2016 за наслідками розгляду справи №6-824цс16, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Таким чином, ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному обсязі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому, однак вищезазначене залишилось поза увагою уповноваженого державою органу - Херсонська міська рада.

Інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної громади, а держава в свою чергу гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Виходячи із наведених норм законодавства, суд вважає, що «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - припинення істотного порушення орендарем умов договору, шляхом його розірвання та повернення земельної ділянки, оскільки орендодавець позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, зокрема, своєчасного та в повному обсязі надходження платежів з орендної плати за землю до місцевого бюджету.

Тобто, з урахуванням наведеного, систематична несплата відповідачем орендної плати за землю, а також її сплата несвоєчасно та не в повному розмірі, порушує право даної територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй; ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування з огляду на наповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів.

Як було встановлено судом, орендодавцем за Договором оренди земельної ділянки є Антонівська селищна рада, код ЄДРПОУ 35120813.

Водночас, відповідно до рішення Херсонської міської ради №10 від 11.12.2020 «Про реорганізацію сільських (селищних) рад (розформованих територіальних громад) шляхом приєднання до Херсонської міської ради», Антонівська селищна рада була реорганізована шляхом приєднання до Херсонської міської ради, яку визнано правонаступником усіх прав та обов`язків Антонівської селищної ради.

Окрім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України №474-р від 29.04.2020 затверджено Перспективний план формування територій громад Херсонської області, згідно з яким до складу Херсонської територіальної громади увійшла, у тому числі Антонівська територіальна громада.

Отже, Херсонська міська рада є органом, який наділений повноваженнями реагувати, у тому числі заходами цивільно-правового характеру, на порушення вимог законодавства, які впливають на інтереси територіальної громади, тобто уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

При цьому необхідно зазначити, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

Окрім цього, Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та наразі триває.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону визначено, що у разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та ч. 12 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» визначено, що повноваження військових (військово-цивільних) адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій, та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, визначених цими законами.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Указом Президента України №658/2022 від 19.09.2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» створено Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області.

У зв`язку з цим, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, представляти територіальну громаду Херсонського району та здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, права суб`єкта комунальної власності, в даному випадку виступає Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області.

Як вказав суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, Херсонська обласна прокуратура неодноразово направляла до Херсонської міської ради та Херсонської міської військової адміністрації листи (№15/1-13вих-24 від 05.04.2024, №15/1-2998-24 від 17.04.2024, №15/1-2998-24 від 26.04.2024) в яких було зазначено, зокрема, про неналежне виконання ТОВ "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" своїх обов`язків з оплати оренди за Договором оренди земельної ділянки від 16.07.2018 та про необхідність вжиття відповідних заходів.

Однак на вказані листи Херсонська міська військова адміністрація спочатку повідомила, що за період із 2020 року до 2024 року до бюджет територіальної громади орендна плата за користування земельною ділянкою від відповідача не надходила.

При цьому, Херсонська міська військова адміністрація не вжила заходів у напрямку раціонального використання земель та забезпечення повноти надходження коштів від плати за землю до бюджету громади.

Тобто, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства а також умов договору оренди земельної ділянки, Херсонська міська рада, Херсонська міська військова адміністрація, не вживали заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави.

Вказане свідчить про нездійснення Херсонською міською радою, Херсонською міською військовою адміністрацією з моменту її створення захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Зволікання зі зверненням уповноважених органів до суду з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки за яким орендар не здійснює сплату орендних платежів, призводить до втрати бюджету місцевої громади значних грошових коштів, які могли б вноситися добросовісним орендарем за користування земельною ділянкою, що у свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді безоплатного використання земельних ресурсів держави.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Звертаючись до суду з позовом прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, зокрема, бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Матеріалами справи також підтверджується, що Херсонська обласна прокуратура на адресу позивачів скерувала повідомлення, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», № 15/1-2998-24 від 26.04.2024 про намір звернутися до суду в їх інтересах із зазначеним позовом.

Стосовно доводів апелянта в частині строку, який минув з моменту першого звернення прокуратури до уповноважених органів, та до моменту повідомлення про подання прокуратурою до суду позову, судова колегія вважає такий строк таким, протягом якого Херсонська міська військова адміністрація повинна була вжити заходів та самостійно звернутися до суду із відповідним позовом, що зроблено не було, у зв`язку з чим доводи апелянта в цій частині не приймаються до уваги.

За таких обставин, доводи апелянта щодо безпідставного звернення прокурора до суду до уваги не приймаються, а суд першої інстанції правомірно дійшов висновку висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави.

Стосовно вимог апелянта по суті позовних вимог та наявності підстав для розірвання Договору оренди та повернення земельної ділянки, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 cт. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини 1 ст. 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України врегульовано, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з вимогами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Ст. 144 Господарського кодексу України передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, а також ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст. 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, зокрема, належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності.

У відповідності до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Подібне визначення міститься і у статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Нормативна грошова оцінка земель з урахуванням коефіцієнта індексації є основою для визначення розміру земельного податку та розміру орендної плати.

Так, відповідач з моменту прийняття в оренду земельної ділянки згідно з п. 11. Договору мав сплачувати на користь позивача орендну плату за користування земельною ділянкою щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, в порушення умов договору відповідачем не здійснювалась передбачена договором оплата за період з 2020 року по 2024 року, що не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Згідно п.п. 69.14. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно до даного Переліку територія Херсонської міської територіальної громади, на якій розташована земельна ділянка що передана в користування відповідачу, в період з 01.03.2022 по 11.11.2022 була тимчасово окупованою рф, в період з 11.11.2022 по 01.05.2023 віднесена до території можливих бойових дій, а з 01.05.2023 дана територія відноситься до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що ТОВ "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" звільнене від орендної плати за користування земельною ділянкою за Договором оренди в період з 01.03.2022 по 30.11.2022 та в період з 01.05.2023 - до теперішнього часу.

Разом з тим, від такого обов`язку орендар не був звільнений в період з моменту укладення договору оренди по 28.02.2022 та в період з 11.11.2022 по 30.04.2023, що цілком обґрунтовано встановлено судом першої інстанції.

При цьому, апелянтом не надано, а матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем орендних платежів у вказані періоди.

Судом першої інстанції правомірно відхилено твердження відповідача стосовно сливу строку позовної давності щодо невнесення орендної плати за 2020 рік та до березня 2021 року включно, відповідно до ст. 257 та ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, з огляду на наступне.

30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Також, згідно п. 7 Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Скасування карантину відбулась на підставі Постанови Кабінету Міністрів №651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

До скасування карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, а саме 15.03.2022 року, Верховною Радою України прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнені пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

В подальшому 08.11.2023 року Верховною Радою України прийнятий Закон України №3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», відповідно до якого пункт 19 прикінцевих та перехідних положень ЦК України змінено і викладено в такій редакції: у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Виходячи з вищенаведених положень законодавства, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до березня 2017 року. Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після березня 2017 року, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п. 7 Прикінцевих положень ГК України.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до приписів частини першої статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, виходячи зі змісту наведених вище норм права для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Несплата відповідачем орендної плати за договором оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Частинами 3, 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Положеннями п. 33 Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2017 визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до пункту 28 Договору Орендар зобов`язаний зокрема, у відповідності до п. 10 Договору своєчасно вносити орендну плату.

Крім того, ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Як встановлено судом із наданого до суду копії акту обстеження земельної ділянки від 12.04.2024, на орендованій земельній ділянці відсутні огородження або межові знаки; будь яка господарська діяльність не здійснюється, будівництво не ведеться; на ділянці знаходиться сміття, залишки сухої трави минулого року, чагарники та поодинокі дерева.

Також, із листа управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради № 235/01-21 від 27.06.2024, судом встановлено, що на час підготовки даного листа, інформація щодо ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ», як замовника будівництва будь-якого будівельного об`єкту, в реєстрі будівельної діяльності відсутня.

Відповідно до п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності;

- в інших випадках, передбачених законом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи умови укладеного між сторонами договору, орендар у зв`язку з фактичним припиненням здійснення господарської діяльності на орендованій земельній ділянці сторони могли дійти згоди щодо зменшення розміру орендної плати, однак доказів направлення відповідного звернення ТОВ «СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ» до орендодавця матеріали не містять.

Слід зазначити, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, навіть незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17.

Систематичною вважається несплата орендної плати у двох та більше випадках у встановлений строк протягом певного періоду поспіль, який визначено договором (постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 та постанова ВП ВС від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 383/708/16-ц зазначив, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про те, що несплата орендної плати за 2012-2015 у строк, передбачений договором оренди землі, не є систематичною несплатою орендної плати, не врахував, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, а тому той факт, що відповідач сплатив суму заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди (подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17).

Відповідно до частини 2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині того, що відповідачем протягом тривалого часу (систематично) з 2020 року по 28.02.2022 та за період з 11.11.2022 по 30.04.2023, орендну плату за земельної ділянки комунальної власності площею 25,5101 га з кадастровим номером 6510165300:02:001:1314, яка є предметом спірного Договору, не вносив, що відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст.141 Земельного кодексу України, п."а", ст. 651 Цивільного кодексу України та умов договору оренди землі від 16.07.2017, в редакції Додаткової угоди від 13.11.2018, є достатньою підставою для його розірвання.

Невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Так, в даному випадку невнесення орендарем орендної плати є підставою для дострокового розірвання спірного договору оренди, оскільки орендар порушує істотні умови договору та не вносить плату за користування об`єктом оренди понад трьох місяців підряд.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У ч 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні підстави для розірвання Договору оренди земельної ділянки, у відповідача відсутні правові підстави для подальшого користування спірною земельною ділянкою, дана земельна ділянка з кадастровим номером: 6510165300:02:001:1314, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Херсон, смт. Антонівка, вулиця Бурназяна, земельна ділянка № 1-а (один «а»), підлягає поверненню до Херсонської міської ради.

Відтак суд першої інстанції цілком обґрунтовано і правомірно задовольнив позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача повернути раді земельну ділянку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2024 по справі №916/1967/24 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2024 по справі №916/1967/24 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ЕНТЕРПРАЙЗ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2024 по справі №916/1967/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2024 по справі №916/1967/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.02.2025 року.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

С.І. Колоколов