Постанова

від 18.02.2025 по справі 910/9107/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. Справа № 910/9107/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Вовк У.Я. (у режимі відеоконференції)

від відповідача: Акуленко А.В.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1. Державного підприємства "Гарантований покупець";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 (повний текст рішення складено 13.12.2024) (суддя Алеєва І.В.)

у справі № 910/9107/20 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС"

до Державного підприємства "Гарантований покупець",

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго (третя особа-1);

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третя особа-2),

про стягнення 25 539 224,08 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про стягнення витрат на правову допомогу

29.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" (позивач) у справі № 910/9107/20, в якій позивач просив суд стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (відповідач) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 151 975,24 грн.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 910/9107/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 100 000,00 грн.

Додаткове рішення мотивовано тим, що, виходячи з критерію співмірності та реальності адвокатських витрат, суд вважав за необхідне частково задовольнити подану позивачем заяву і розподілити заявлену до відшкодування суму за надання правничої допомоги позивачу у даній справі частково та стягнути з відповідача 100 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із додатковим рішенням Господарського суду міста Києва 02.12.2024 у справі № 910/9107/20, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 126, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" також подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва 02.12.2024 у справі № 910/9107/20, в якій просить суд його скасувати в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 51 975,24 грн як таке, що ухвалене з порушенням норм ст. 126, 129, 238 ГПК України, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву про стягнення витрат про професійну правничу допомогу задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим та співмірним ціні позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Державного підприємства "Гарантований покупець" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 910/9107/20; об`єднано апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 910/9107/20 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційних скарг призначено на 18.02.2025 о 09:45; встановлено строк для подання відзивів на апеляційні скарги, пояснень, клопотань, заперечень - до 14.02.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Явка представників учасників справи

У судовому засіданні 18.02.2025 взяли участь представники позивача (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) та відповідача (в залі суду).

Представники третіх осіб у судове засідання 18.02.2025 не з`явились.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників третіх осіб.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги позивача підтримав і просив суд її задовольнити, проти апеляційної скарги відповідача заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги відповідача підтримав і просив суд її задовольнити, проти апеляційної скарги позивача заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 25 539 224,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 528/01 від 19.08.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі № 910/9107/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" 24 020 327,75 грн основного боргу, 396 456,70 грн пені, 996 300,56 грн штрафу, 78 728,68 грн 3 % річних, 47 410,39 грн збитків від інфляції та 383 088,36 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 (з урахуванням ухвали від 07.12.2021 про виправлення описок) апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі № 910/9107/20 залишено без задоволення. Прийнято відмову позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" від позову у справі № 910/9107/20 щодо частини позовних вимог. Визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі № 910/9107/20 в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" 12 727 313,47 грн основного боргу за електричну енергію, пені в розмірі 198 228,35 грн, штрафу в розмірі 498 150,28 грн, відсотків за користування коштами (3 % річних) у розмірі 39 364,34 грн та закрито провадження у цій частині. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі № 910/9107/20 щодо стягнення 11 293 014,28 грн основного боргу, 198 228,35 грн пені, 498 150,28 грн штрафу, 39 364,34 грн - 3 % річних, 47 410,39 грн збитків від інфляції залишено без змін. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" 372 052,22 грн судового збору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У поданій заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 151 975,24 грн.

Як свідчать матеріали справи, заявником на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу надано суду договір про надання правової від 09.06.2020 № 0906-20, укладений з Адвокатським об`єднанням "Арцінгер", додаткову угоду від 21.11.2020 до зазначеного договору, в якій погоджено надання професійної правничої допомоги при розгляді судами справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості за договором № 528/01 від 19.08.2019.

Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що згідно з п. 2.1 зазначеної додаткової угоди гонорар виконавця за надання правової допомоги складає суму, розраховану за погодинною ставкою виконавця 150 євро/година, є незмінним та становить 10 000 (десять тисяч) євро (з урахуванням ПДВ) у гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України станом на дату виставлення виконавцем рахунка.

Загальна вартість наданої та сплаченої професійної правничої допомоги - 151 429,24 грн, у тому числі ПДВ - 25 238,21 грн, загальна сума додаткових витрат, що підлягають оплаті, становить 455,00 грн (без ПДВ).

Також, позивачем надано звіт про надання професійної правничої допомоги від 21.12.2020, який містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У п. 3 вказаної додаткової угоди погоджено, що зазначений у цій додатковій угоді розмір гонорару виконавця включає також будь-які транспортні витрати виконавця, пов`язані з виконанням умов цієї додаткової угоди, та не включає витрати на оплату судового збору, поштові послуги, нотаріусів (за необхідності), які підлягають сплаті замовником окремо.

Відповідно до звіту про надання професійної правничої допомоги від 21.12.2020 та відповідних підтверджуючих документів (поштових накладних та описів вкладення, що наявні в матеріалах справи, та інформації з реєстру речових прав) Адвокатським об`єднанням "Арцінгер" для надання професійної правничої допомоги здійснено:

- поштові витрати в розмірі 432,30 грн - на відправлення учасникам справи необхідних процесуальних документів (позовної заяви, відповіді на відзив, додаткових пояснень та інших документів);

- 33 грн витрат за сплату збору за формування довідки щодо нерухомого майна відповідача.

Всього Адвокатським об`єднанням "Арцінгер" здійснено 455 грн витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги.

Окрім того, матеріали справи містять рахунок-фактуру від 11.06.2020 від Адвокатського об`єднання "Арцінгер" та платіжне доручення від 16.06.2020 № 656 про сплату позивачем на користь Адвокатського об`єднання "Арцінгер" 151 429, 29 грн.

Апеляційний господарський суд у даному випадку зважає на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію, викладену в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з якою витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Як правильно враховано місцевим господарським судом, з урахуванням заперечень відповідача на заяву позивача про розподіл судових витрат, заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також розумності, співмірності та пропорційності.

Таким чином, зважаючи на рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом правомірно зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу до 100 000,00 грн, що в повній мірі є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Таким чином, додаткове рішення Господарського суду міста Києва ухвалено відповідно до встановлених обставин та норм права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши додаткове рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційних скарг, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.

Судові витрати

Виходячи з положень ст. 129 ГПК України, під час оскарження додаткового рішення, яким вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, що виключає необхідність здійснення розподілу судових витрат у вигляді судового збору.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД ЛЕКС" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 910/9107/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 28.02.2025.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська