Постанова

від 17.02.2025 по справі 922/4129/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/4129/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю представника Акціонерного товариства «Укртрансгаз», представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (вх. №33 Х/1) та апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича (вх. №38 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі №922/4129/24

за позовною заявою: Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», м. Харків

про: стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

13.12.2024 до Господарського суду Харківської області звернулось Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у справі №922/4129/19.

У поданій скарзі заявник просить суд:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. щодо відкриття виконавчого провадження №76708672;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. про відкриття виконавчого провадження №76708672 від 04.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі №922/4129/24 скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича - задоволено; визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. щодо відкриття виконавчого провадження №76708672; визнано протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. про відкриття виконавчого провадження №76708672 від 04.12.2024.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що АТ «ОГС «Харківгаз» є підприємством, частка держави в якому перевищує 25%, отже примусове виконання судових рішень щодо нього може здійснювати лише Державна виконавча служба, а не приватний виконавець. Місцевий суд зазначає, що корпоративні права підприємства передані в управління державному органу АРМА, отже фактично вона здійснює їх володіння, користування та розпорядження, що за своєю суттю є тотожним праву власності.

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович з відповідною ухвалою суду не погодились, звернулись з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять її скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги у задоволені скарги АТ «Харківгаз» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №76708672 в повному обсязі.

В обґрунтуванні скарг апелянти зазначають, що:

- суд першої інстанції помилково ототожнює поняття передання в управління АРМА корпоративних прав акціонерів АТ «Харківгаз» та переходу в державне володіння права власності на такі права. Вказує, що у разі скасування арешту, дія договору про управління активами припиняється. Апелянт не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо релевантності з висновком Верховного Суду у справі 903/62/23, адже останнім не враховано ст.1032 Цивільного кодексу України;

- не проведено реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо наявності частки держави у статутному капіталі АТ «Харківгаз» та в Реєстрі корпоративних прав держави у статутних капіталах господарських товариств;

- обраний спосіб захисту АТ «Харківгаз» у вигляді скасування постанови приватного виконавця є неефективним.

27.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника АТ «Харківгаз» надійшов відзив на апеляційні скарги, в яких останній просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтуванні свого відзиву зазначає:

- дії приватного виконавця Корольова М.А. порушують законні права та інтереси відповідача, а також суперечать нормам ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», адже корпоративні права АТ «Харківгаз» передані в управління Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у розмірі, що перевищує 25% статутного капіталу;

- Велика палата Верховного Суду від 16.11.2022 по справі №910/7310/20 зробила висновок, що суди наділені правом скасовувати постанови приватних виконавців, тому відповідачем було обрано ефективний спосіб захисту, а судом не порушено меж своїх повноважень та порядку розгляду і винесення рішення за скаргою на дії приватного виконавця.

Детальний рух справи викладено в процесуальних документах суду.

14.02.2025 від представника Акціонерного товариства «Нафтогаз України» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання від 17.02.2025 з`явився представник Акціонерного товариства «Укртрансгаз», представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович.

На початку засідання колегія суддів вирішила об`єднати апеляційні скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича з підстав оскарження одного судового рішення - ухвали Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі №922/4129/24.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила таке.

29.11.2022 Господарським судом Харківської області у справі №922/4129/19 ухвалено додаткове рішення, яким заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - 1 008 525,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 1 344 700,00 грн за подання касаційної скарги.

Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання був виданий відповідний наказ.

04.12.2024 стягувач - АТ «Укртрансгаз» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. із заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій просив відкрити виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 13.04.2023 у справі №922/4129/19 про стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на користь АТ «Укртрансгаз» 1 008 525,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 1 344 700,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. від 04.12.2021 відкрито виконавче провадження №76708672 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 13.04.2023 у справі №922/4129/19.

Боржник - АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» вважає, що постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. від 04.12.2024 про відкриття виконавчого провадження №76708672 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки, по-перше, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; по-друге, приватний виконавець зобов`язаний утриматися від дій і прийомів, що мають ознаки недобросовісної конкуренції та порушення принципу територіальності, які проявляються шляхом відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження коштів на рахунках боржника.

Враховуючи наведені обставини, боржник вважає, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. щодо відкриття виконавчого провадження №76708672 є неправомірними та такими, що суперечать законодавству про виконавче провадження.

Заперечуючи проти поданої боржником скарги, стягувач та приватний виконавець зазначають, що боржник помилково ототожнює передачу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, корпоративних прав АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» з передачею їх у власність держави. За таких обставин, боржник не є юридичною особою, частка держави в статутному капіталі якої перевищує 25%, а тому приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А. мав право здійснювати примусове виконання наказу Господарського суду Харківської області від 13.04.2023 у справі №922/4129/19.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом апеляційного перегляду є питання наявності/відсутності підстав для вчинення Приватним виконавцем виконавчих дій задля виконання судового рішення у справі №922/4129/19 (у зв`язку з перебуванням активів АТ «Харківгаз» в управлінні держави в собі Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), тобто частка державної власності у статутному капіталі Боржника перевищує 25 відсотків).

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, дійшов висновку, щодо неправомірності дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М.А. стосовно винесення постанови від 04.12.2024 про відкриття виконавчого провадження №76708672, адже частка держави у статутному капіталі АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» перевищує 25%.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналогічне право на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця закріплене у ст. 339 ГПК України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже можливість оскарження до суду дій або бездіяльності державних/ приватних виконавців є гарантією прав сторін виконавчого провадження.

При цьому відповідно до наведених норм закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржити до суду як кожне окреме рішення, дію чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення, так і сукупність певних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, які на думку скаржника порушують його права, свободи чи інтереси. Заборони на оскарження якихось рішень, дій чи бездіяльності виконавця чинне законодавство не містить.

Завданням господарського судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує господарське судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Пунктом 2 частини 2 статті 5 Закону приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

Отже, приватний виконавець не має права здійснювати примусове виконання рішень щодо боржників-юридичних осіб, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків.

Як свідчить інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.06.2024 у справі №757/29029/24-к (кримінальне провадження №62021000000000160 від 22.02.2021) накладено арешт на цінні папери та корпоративні права, що випливають із прав власності на такі цінні папери, зокрема:

- цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» (ідентифікаційний код 03359500) у кількості 1 057 990 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED, місцезнаходження: Eleftheriou Venizelou, 35 Cyprus, Nicosia, 1107 КІПР) та становлять 14,531% від загальної кількості; заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, заборонивши КОМПАНІЇЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED, місцезнаходження: Eleftheriou Venizelou, 35 Cyprus, Nicosia, 1107 КІПР) здійснювати відчуження зазначеного майна та розпорядження ним, заборонивши уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, державним реєстраторам, акредитованим суб`єктам, депозитарним установам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації відчуження та/або розпорядження зазначеним рухомим майном;

- цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» (ідентифікаційний код 03359500) у кількості 1 251 703 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ СОДЕМАН ЛІМІТЕД (SODEMAN LIMITED, місцезнаходження: Irakleous, 9А, Pallouriotissa Nicosia 1046 КІПР) та становлять 17,1915% від загальної кількості; заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, заборонивши КОМПАНІЇ СОДЕМАН ЛІМІТЕД (SODEMAN LIMITED, місцезнаходження: Irakleous, 9А, Pallouriotissa Nicosia 1046 КІПР) здійснювати відчуження зазначеного майна та розпорядження ним, заборонивши уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, державним реєстраторам, акредитованим суб`єктам, депозитарним установам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації відчуження та/або розпорядження зазначеним рухомим майном;

- цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» (ідентифікаційний код 03359500) у кількості 958 925 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ САГАСІТІ ЛІМІТЕД (SAGACITY LIMITED, місцезнаходження: Nicosia Karpenisiou, 11, of.301 Nicosia 1077 КІПР) та становлять 13,1704% від загальної кількості; заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, заборонивши КОМПАНІЇ САГАСІТІ ЛІМІТЕД (SAGACITY LIMITED, місцезнаходження: Nicosia Karpenisiou, 11, of.301 Nicosia 1077 КІПР ) здійснювати відчуження зазначеного майна та розпорядження ним, заборонивши уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, державним реєстраторам, акредитованим суб`єктам, депозитарним установам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації відчуження та/або розпорядження зазначеним рухомим майном;

- цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» (ідентифікаційний код 03359500) у кількості 1 437 017 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ ХАМГЕЙТ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (HUMGATE HOLDINGS LIMITED, місцезнаходження: Karpenisiou, 11, flat/office 301 Nicosia 1077 КІПР) та становлять 19,7367% від загальної кількості; заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, заборонивши КОМПАНІЇ ХАМГЕЙТ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (HUMGATE HOLDINGS LIMITED, місцезнаходження: Karpenisiou, 11, flat/office 301 Nicosia 1077 КІПР) здійснювати відчуження зазначеного майна та розпорядження ним, заборонивши уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, державним реєстраторам, акредитованим суб`єктам, депозитарним установам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації відчуження та/або розпорядження зазначеним рухомим майном;

- цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» (ідентифікаційний код 03359500) у кількості 991 142 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED, місцезнаходження: Laskareos, 21, Strovolos Nicosia 2028 КІПР) та становлять 13,6129% від загальної кількості; заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, заборонивши КОМПАНІЇ ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (TANTER HOLDINGS LIMITED, місцезнаходження: Laskareos, 21, Strovolos Nicosia 2028 КІПР) здійснювати відчуження зазначеного майна та розпорядження ним, заборонивши уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, державним реєстраторам, акредитованим суб`єктам, депозитарним установам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації відчуження та/або розпорядження зазначеним рухомим майном;

- цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» (ідентифікаційний код 03359500) у кількості 1 288 724 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать ТОВ «ЛАСФАНО УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 35850662) та становлять 17,7% від загальної кількості; заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, заборонивши ТОВ «ЛАСФАНО УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 35850662) здійснювати відчуження зазначеного майна та розпорядження ним, заборонивши уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, державним реєстраторам, акредитованим суб`єктам, депозитарним установам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації відчуження та/або розпорядження зазначеним рухомим майном.

Зазначені цінні папери та корпоративні права, що випливають із прав власності на ці цінні папери, передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління вказаними цінними паперами та корпоративними правами.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках» від 20.08.2024 №777-р вирішено з метою запобігання ризику виникнення надзвичайних ситуацій в енергетичній сфері, відповідно до статті 21-1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» погодитися з пропозицією Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та Міністерства енергетики щодо передачі в управління акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

У подальшому на виконання вимог Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.2024 №777-р між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та ДАТ «Чорноморнафтогаз» був укладений Додатковий договір від 12.11.2024 №2 до Договору управління активами (майном) від 05.07.2022 №11/2022 та підписаний Акт приймання-передачі.

Шляхом укладення Додаткового договору №2 та підписанням Акту приймання-передачі АРМА повторно передано в управління ДАТ «Чорноморнафтогаз» активи, зокрема:

- корпоративні права, що належать на праві власності КОМПАНІЇ ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED, місцезнаходження: Eleftheriou Venizelou, 35 Cyprus, Nicosia, 1107 КІПР), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA2000461002, емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» (ідентифікаційний код 03359500) у кількості 1 057 990 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать КОМПАНІЇ ЕРІСВЕЛЛ ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД (ERISWELL TRADING LIMITED, місцезнаходження: Eleftheriou Venizelou, 35 Cyprus, Nicosia, 1107 КІПР) та становлять 14,531% від загальної кількості;

- корпоративні права, що належать на праві власності ТОВ «ЛАСФАНО УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 35850662), а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA2000461002, емітовані АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ХАРКІВГАЗ» (ідентифікаційний код 03359500) у кількості 1 288 724 штук номінальною вартістю 0,5 грн кожна (депозитарна установа - Публічне акціонерне товариство «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», ідентифікаційний код 21665382), що належать ТОВ «ЛАСФАНО УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 35850662) та становлять 17,7% від загальної кількості.

Наведене свідчить, що корпоративні права АТ «ОГС «Харківгаз» передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у розмірі, що перевищує 25% статутного капіталу.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон №772-VIII) Національне агентство є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Статті 9, 10 цього ж закону серед функцій Національного агентства визначають управління арештованими в кримінальному провадженні активами, формування та реалізацію державної політики у сфері управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Стаття 1 Закону №772-VIII визначає управління активами як діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

З аналізу статті 100 КПК України вбачається, що в управління чи для реалізації Національному агентству передаються активи за сукупності умов: такі активи визнані речовими доказами в кримінальному провадженні; вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; можуть бути передані Національному агентству за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням суду.

Строк управління активами, що передані Національному агентству, залежить від строку дії арешту в кримінальному провадженні. З припиненням арешту або закриттям кримінального провадження припиняється і дія управління арештованим майном.

Статті 21, 21-1 Закону №772-VIII визначають, що управління активами здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави. У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, якими скасовано арешт прийнятих в управління активів та/або скасовано передачу активів в управління Національному агентству, за умови наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Національне агентство протягом десяти робочих днів повертає їх законному власнику.

Виходячи із системного тлумачення статей 124, 129-1 Конституції України, статей 317, 318 ЦК України, статті 1 Закону №772-VIII, пункту 2 частини другої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що після запровадження управління майном, держава в особі Національного агентства набула тимчасово права власника таких корпоративних прав з метою забезпечення збереження активів та збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості.

Такий висновок щодо транспозиції права власності відповідає, зокрема пункту 8 статті 21 Закону №772-VIII, за вимогами якого у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, якими скасовано арешт прийнятих в управління активів та/або скасовано передачу активів в управління Національному агентству, останнє протягом десяти робочих днів повертає їх законному власнику.

Тобто застосована законодавцем юридична конструкція свідчить про те, що під час здійснення процедури управління активами повноваження власника реалізуються саме Національним агентством (АРМА), а майно та корпоративні права фактично перебувають у його власності та повертаються власнику лише після відповідного рішення прокурора чи суду.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що у випадку якщо арешт буде скасовано, активи можуть бути повернуті попередньому власнику. Проте на момент виконання судового рішення і відкриття виконавчого провадження активи перебувають під державним управлінням, що унеможливлює примусове виконання судових рішень приватними виконавцями.

Той факт, що договір про управління припиняється після скасування арешту, не впливає на чинність обмежень у момент відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, суд першої інстанції правильно ототожнив передання корпоративних прав в управління АРМА з фактичним набуттям державою повноважень власника, оскільки управління активами в цьому випадку є тотожним змісту права власності, що включає володіння, користування та розпорядження відповідними активами.

Апелянт помилково стверджує, що висновки Верховного Суду у справі №903/62/23 не можуть бути застосовані у даній справі через те, що останнім не врахувано положення статті 1032 Цивільного кодексу України під час розгляду справи. Дане твердження є необґрунтованим, оскільки ст.1032 ЦК України містить загальні положення про договір управління майном і не суперечить висновкам Верховного Суду щодо тимчасового набуття державою прав власника у випадку передачі корпоративних прав в управління АРМА.

Верховний Суд у справі №903/62/23 виходив із системного тлумачення норм права, зокрема положень Конституції України, Цивільного кодексу, Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами". Встановив, що передача корпоративних прав в управління державному органу не є просто механізмом збереження майна, а надає державі всі повноваження власника на період управління.

При цьому ст.1032 ЦК України, на яку посилається апелянт, регулює загальні аспекти управління майном у цивільних відносинах. Вона жодним чином не виключає можливості надання управителю повноважень, які за своїм змістом дорівнюють правам власника. Навпаки, Верховний Суд у справі №903/62/23 підтвердив, що у випадку передачі корпоративних прав АРМА фактично відбувається тимчасове набуття державою статусу власника, що є підставою для застосування обмежень, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто, Верховний Суд у справі №903/62/23 чітко встановив, що така передача фактично означає тимчасове набуття корпоративних прав у власність держави, що має наслідки, аналогічні прямому володінню. Отже, цей правовий підхід підлягає застосуванню у всіх подібних ситуаціях.

Апелянти стверджують, що оскільки державна частка у статутному капіталі АТ «Харківгаз» не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі корпоративних прав держави, то підприємство не підпадає під обмеження, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак цей аргумент не відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі №903/62/23 де є чітке роз`яснення стосовно цього питання:

1)для застосування пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» не є обов`язковою формальна реєстрація частки держави в офіційних реєстрах;

2)головним фактором є фактичний контроль держави над корпоративними правами боржника, який здійснюється через механізм управління активами Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА);

3)закон не містить жодної вимоги, що частка держави повинна належати їй виключно на праві власності або бути відображеною у державних реєстрах, щоб діяли обмеження щодо примусового виконання судових рішень приватними виконавцями.

Таким чином, аргумент апелянтів є хибним, оскільки він ґрунтується на виключно формальному підході до визначення державної частки в підприємстві, тоді як правова реальність враховує фактичний контроль держави через АРМА, що тягне за собою обмеження, встановлені законом.

Отже, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи апелянтів, застосувавши правовий підхід, сформований Верховним Судом у справі №903/62/23.

Також апелянти вважають, що обраний спосіб захисту АТ «Харківгаз» у вигляді скасування постанови приватного виконавця є неефективним. Апелянти зазначають, що суд першої інстанції перевищив межі своїх повноважень та порушив порядок розгляду і ухвалення рішення за скаргою на дії приватного виконавця.

З приводу цього, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.343 Господарського процесуального кодексу України, суд наділений правом у разі встановлення обґрунтованості скарги скасовувати оскаржувані рішення та визначати дії чи бездіяльність неправомірними.

Таким чином, рішення приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, прийняте в формі постанови про відкриття виконавчого провадження, підлягає скасуванню.

Окрім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/7310/20, суд наділений повноваженнями скасовувати рішення органів державної виконавчої служби чи приватний виконавців.

« 8.33. Велика Палата Верховного Суду враховує, що за змістом частини третьої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Цей начальник при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Однак можливість оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в порядку, визначеному частиною третьою статті 74 Закону № 1404-VIII, не позбавляє стягувача можливості захистити свої порушені права та інтереси шляхом звернення з відповідною скаргою до суду, що передбачено частиною першою статті 74 зазначеного Закону та частиною першою статті 339 ГПК України. Такий захист має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.».

« 8.36. Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків КГС ВС про застосування частини другої статті 343 ГПК України, викладених у постановах від 21.05.2021 у справі № 905/64/15, від 25.06.2021 у справі № 905/2214/14-908/5734/14, від 25.06.2021 у справі № 25/7, від 30.06.2021 у справі № 905/2190/14, від 15.07.2021 у справі № 924/408/19, від 24.11.2021 у справі № 908/3994/14, від 11.04.2022 у справі № 916/3143/19 та від 04.08.2022 у справі № 910/11419/20, а також висновків КЦС ВС про застосування аналогічних положень частини другої статті 451 ЦПК України, викладених у постанові від 23.02.2022 у справі № 1005/7141/2012, про те, що суд не наділений повноваженнями на скасування рішень органів державної виконавчої служби / приватних виконавців.».

Таким чином, звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, АТ «Харківгаз» обрало ефективний спосіб захисту, а судом першої інстанції не порушено меж своїх повноважень та порядку розгляду і ухвалення рішення за скаргою на дії приватного виконавця.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вказує, що приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження та здійснювати виконавчі дії щодо майна боржника, оскільки частка держави в статутному капіталі, з урахуванням їх перебування в управлінні Національного агентства, складає більше 25%.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно визначив, що АТ «Оператор газорозподільної системи Харківгаз» обґрунтовано посилався на неправомірність дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова М.А. щодо винесення постанови від 04.12.2024 про відкриття виконавчого провадження №76708672.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що зазначене не є перешкодою для примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 13.04.2023 у справі №922/4129/19 Державною виконавчою службою, не обмежує стягувача у здійсненні відповідних дій у порядку, встановленого законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційних скарг не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційні скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі № 922/4129/24 має бути залишена без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275-276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі №922/4129/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 27.02.2025.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян