Рішення

від 27.02.2025 по справі 907/1028/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 р. м. УжгородСправа № 907/1028/24

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроатом", код ЄДРПОУ - 43752840, 61166, Харківська обл., місто Харків, пр. Науки, будинок 40,

до відповідача: Державної організації (установа, заклад) "Ужгородське міжрайонне управління водного господарства", код ЄДРПОУ - 22112707, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Загорська, будинок 61 А,

про стягнення коштів,

Секретар судового засідання - Ігнатко О.В.

Без виклику учасників справи,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроатом", код ЄДРПОУ - 43752840, звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Державної організації (установа, заклад) "Ужгородське міжрайонне управління водного господарства", код ЄДРПОУ - 22112707, з позовними вимогами стягнення на свою користь з відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію у розмірі 147 012.60 грн.

Описова частина рішення.

Ухвалою суду від 06.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Надалі, 20.12.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву по справі №907/1028/24 (вх. №02.3.1-02/9958/24 від 20.12.2024 року), в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог про стягнення 147 012.60 грн. відмовити повністю.

Також, 20.02.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроатом" (вх. №02.3.1-02/1715/25 від 20.02.2025 року), в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену електричну енергію у розмірі 147 012.60 грн.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Правова позиція Позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за твердженням позивача у справі, ним було поставлено електричну енергію відповідачу в березні 2023 року в обсязі 33102 кВт*г. Вважає, що факт споживання електричної енергії відповідачем підтверджується актами №1,2,3 узгодження фактичних (звітних) обсягів розподілу електричної енергії ПрАТ "Закарпаттяобленерго" для споживачів ТОВ "Електроатом" від 31.12.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023 (відповідно) та реєстрами №102-01-2023, 102-02-2023, 102-03-2023 оператора системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" щодо фактичних (звітних) обсягів купівлі електричної енергії постачальником ТОВ ""Електроатом"" з розподілом за споживачами у тому числі із розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б" за січень - березень 2023 року, наданими Оператором системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго".

Позивач вказує, що відповідачем не було оплачено спожиту у березні 2023 року електричну енергію на суму 147 012.60 грн., стягнення якої з відповідача на користь позивача і стало предметом розгляду у даній судовій справі.

У поданій відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що предмет та підстави позовних вимог у справі №907/105/24 зовсім інші ніж у справі №907/1028/24. Предметом даної справи є стягнення заборгованості за фактично поставлену електричну енергію. Також позивач стверджує, що саме він був постачальником відповідача у спірний період, а не Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", що підтверджується належними доказами.

Позивач зазначає у відповіді на відзив, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2024 по справі №907/105/24 було встановлено, що неоплачений обсяг електроенергії було поставлено в березні 2023 року, не за договором №23/01-02 від 23.12.2022 року.

Позиція відповідача у справі.

У поданому відзиві (вх. №02.3.1-02/9958/24 від 20.12.2024 року) відповідач зазначає, що не визнає позовні вимоги позивача ТОВ "Електроатом" з наступних підстав. Так, відповідач вказує, що позивач вже звертався до Господарського суду з позовною заявою до Ужгородського МУВГ про стягнення заборгованості за березень 2023 року - справа №907/105/24. Спір між сторонами виник саме про постачання за березень 2023 року. В березні 2023 року Ужгородське МУВГ мало 2 (двох) постачальників активної електричної енергії: 01 - 08 березня 2023 року - ТОВ "Електроатом" та 09 - 31 березня 2023 року - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".

Надалі, ПрАТ "Закарпаттяобленерго" здійснив розподіл кВт/год за березень 2023 року між ТОВ "Електроатом" та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго". Ужгородське МУВГ здійснило оплату ТОВ "Електроатом" в межах граничної ціни договору №23/01-02, додаткових угод в частині збільшення суми договору сторони не укладали.

На підставі вищевказаного, відповідач просить в задоволенні позовних вимог про стягнення 147 012.60 грн. - відмовити повністю.

Мотивувальна частина рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин. Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке. Судом встановлено, що дійсно 23.12.2022 року за результатом проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОАТОМ» (далі Позивач) та Державною організацією (установою, закладом) «Ужгородське міжрайонне управління водного господарства» (далі Відповідач) було укладено договір № 23/01-02 про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір), за умовами якого Постачальник продає Електрична енергій (09310000-5) (ДК 021:2015) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість 384 615 кВт./год. (п. 2.1. Договору).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Ціна за спожиту електричну енергію у 2023 р., за 1 кВ г/год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,44 гри. (Чотири гривні сорок чотири копійки) з урахуванням ПДВ, у тому числі: - ціна електричної енергії 3,35436 гри.; - тариф на послуги з передачі електричної енергії-0,34564 гри.; - податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 0,74 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 707 690,60 гри. (Один мільйон сімсот сім тисяч шістсот дев`яносто гривень 60 копійок) з ПДВ, ПДВ - 284 615,10 гри. (Двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот п`ятнадцять і рішень 10 копійок) (п. 5.1 Договору).

Зобов`язання сторін були предметом спору у справі № 907/105/24 за позовом ТОВ ЕЛЕКТРОАТОМ до Державної організації (установа, заклад) "Ужгородське міжрайонне управління водного господарства" (відповідач у цій справі) про стягнення суми 404 168,65 грн. з яких 153 397,98 грн. основного боргу та інші вимоги.

У задоволенні вимоги про стягнення основної заборгованості відмовлено з тих мотивів, що Позивачем не доведено факт здійснення постачання вказаного обсягу електроенергії на суму 153 397,98 грн. саме на виконання Договору № 23/01-02 про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.2022 року.

Не підтверджено постачання електроенергії за цим Договором і наданими Позивачем актами приймання передачі електричної енергії за договором про постачання електричної енергії в від 23.12.2022 №23/01-02 за період з 01.03.2023 по 08.03.2023, які не підписані Відповідачем. Тому судом не визнано поширення умов вказаного договору на постачання електричної енергії на суму та в обсязі, що не охоплюються умовами договору та з перевищенням загальної ціни Договору.

Позивач у цьому позові здійснив перерахунок не визнаного об`єму поставленої Відповідачеві електроенергії за цінами собівартості, та просить задовольнити позов, оскільки Відповідачем цей об`єм електроенергії є спожитим.

За твердженням позивача, заборгованість відповідача перед ним складає 147 012.60 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію у березні 2023 року в обсязі 33 102 кВт*U.

Позивач зазначає, що факт споживання електричної енергії відповідачем підтверджується актами №1,2,3 узгодження фактичних (звітних) обсягів розподілу електричної енергії ПрАТ "Закарпаттяобленерго" для споживачів ТОВ "Електроатом" від 31.12.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023 (відповідно) та реєстрами №102-01-2023, 102-02-2023, 102-03-2023 оператора системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" щодо фактичних (звітних) обсягів купівлі електричної енергії постачальником ТОВ "ЕЛЕКТРОАТОМ" з розподілом за споживачами у тому числі із розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б" за січень - березень 2023 року, наданими Оператором системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго". Також, позивач додатково долучає до матеріалів справи розрахунок суми боргу відповідача, який є не підписаним з його сторони.

Судом встановлено, що позивачем надсилалась на адресу відповідача вимога №0212-01 від 02.12.2024 року, в якій він просив сплатити заборгованість за поставлену електроенергію в розмірі 147 012.60 грн.

Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України).

Враховуючи, що договір № 23/01-02 про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.2022 р., який позивачем визначено в якості підстави заявленого позову, укладено сторонами за наслідком проведеної відповідачем публічної закупівлі за бюджетні кошти, до спірних правовідносин підлягають застосуванню також приписи Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідні положення містяться й в укладеному сторонами Договорі (п.п. 13.3., 13.10. Договору).

Матеріалами справи підтверджується факт початкового укладення між сторонами Договору та внесення Додатковими угодами №1, 2 змін до Договору в частині загальної вартості (ціни) договору - 1 707 689,02 грн. та обсяг постачання електричної енергії становить - 368 505 кВт./год, про що однозначно вказано Сторонами в п. 1 Додаткової угоди №2 до Договору.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2024 у справі №907/105/24, на яке посилаються сторони спору у своїх заявах по суті справи, позов задоволено частково. Стягнуто з Державної організації (установа, заклад) "Ужгородське міжрайонне управління водного господарства", м. Ужгород (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Загорська, будинок 61 А, код ЄДРПОУ 22112707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОАТОМ» (01004, місто Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 13/1, кімната 416, код ЄДРПОУ 43752840) суму 212 447,18 грн. (двісті дванадцять тисяч чотириста сорок сім гривень 18 коп.) з яких 182 486,92 грн. пені, 18 215,82 грн. інфляційних втрат, 11 744,44 грн. - 3 % річних, а також суму 3 186,71 грн. (три тисячі сто вісімдесят шість гривень 71 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 в межах даної справи рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2024 у справі №907/105/24 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Електроатом" - без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2024 в межах справи №907/105/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Електроатом" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у справі №907/105/24.

Як встановлено судом у справі №907/105/24, відповідачем Державною організацією (установа, заклад) "Ужгородське міжрайонне управління водного господарства" протягом строку дії Договору здійснено оплату вартості поставленої йому в період з січня по березень 2023 року включно електричної енергії в розмірі 1 707 689,02 грн., тобто загальна вартість (ціна) зміненого Додатковою угодою №2 до Договору Відповідачем сплачена в повному обсязі згідно з його граничною сумою, яка визначена Додатковою угодою №2 до Договору. Разом з тим, доказів внесення змін в Договір № 23/01-02 про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.2022 р. в частині збільшення обсягу електричної енергії та, відповідно й ціни Договору за січень - березень 2023 року позивачем не надано, як і не доведено факт здійснення постачання електроенергії на суму 153 397,98 грн. в рамках виконання сторонами саме Договору № 23/01-02 про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.2022 р. При цьому, суд взяв до уваги ту обставину, що надані Позивачем акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 16.10.2023 та акт приймання передачі електричної енергії за договором про постачання електричної енергії в від 23.12.2022 №23/01-02 за період з 01.03.2023 по 08.03.2023 не підписані Відповідачем, а надані ПрАТ «Закарпаттяобленерго» реєстри споживання не дають можливість встановити споживання відповідачем зазначених в них обсягів електричної енергії саме на підставі договору № 23/01-02 про постачання електричної енергії споживачу від 23.12.2022 року.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини у справі №907/105/24, на яку посилаються обидві сторони та копії рішення по якій долучено позивачем до матеріалів справи №907/1028/24, суд погоджується з твердженням позивача, що питання стягнення заборгованості за поставлену електроенергію в березні 2023 року ще не було предметом розгляду у справі 907/105/24. Предмет та підстави позовних вимог у справі №907/105/24 зовсім інші ніж у справі №907/1028/24. Позовними вимогами у справі №907/105/24 було стягнення заборгованості за договором №23/01-02 про постачання електроенергії споживачу від 23.12.2022 року. У справі №907/1028/24 предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за фактично поставлену електричну енергію. Слід зазначити, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2024 по справі №907/105/24 було встановлено, що неоплачений обсяг електроенергії було поставлено в березні 2023 року, не за Договором №23/01-02 від 23.12.2022 року.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт споживання електричної енергії відповідачем підтверджується актами №1, 2, 3 узгодження фактичних (звітних) обсягів розподілу електричної енергії ПрАТ "Закарпаттяобленерго" для споживачів ТОВ "Електроатом" від 31.12.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023 (відповідно) та реєстрами №102-01-2023, 102-02-2023, 102-03-2023 оператора системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго" щодо фактичних (звітних) обсягів купівлі електричної енергії постачальником ТОВ "Електроатом" з розподілом за споживачами у тому числі із розбивкою по площадках вимірювання групи "а" та групи "б" за січень - березень 2023 року, наданими Оператором системи розподілу ПрАТ "Закарпаттяобленерго". Тобто, зазначений обсяг фактично поставленої відповідачу електроенергії був поставлений в березні 2023 року саме позивачем, а не Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", як стверджує відповідач.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Щодо обґрунтованості рішення.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на позивача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної організації (установа, заклад) "Ужгородське міжрайонне управління водного господарства", код ЄДРПОУ - 22112707, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Загорська, будинок 61 А, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроатом", код ЄДРПОУ - 43752840, 61166, Харківська обл., місто Харків, пр. Науки, будинок 40, заборгованість за поставлену електричну енергію у розмірі 147 012.60 грн. (сто сорок сім тисяч дванадцять гривень 60 копійок).

3. Судові витрати покласти на відповідача.

4. Стягнути з Державної організації (установа, заклад) "Ужгородське міжрайонне управління водного господарства", код ЄДРПОУ - 22112707, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Загорська, будинок 61 А, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроатом", код ЄДРПОУ - 43752840, 61166, Харківська обл., місто Харків, пр. Науки, будинок 40, сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 27.02.2025 року.

Суддя П. Д. Пригуза