Ухвала

від 27.02.2025 по справі 910/15186/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження та

призначення справи до судового розгляду по суті

м. Київ

27.02.2025Справа № 910/15186/24

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю Радивилівський "РАЙАГРОПОСТАЧ"до третя особа,Міністерства юстиції України яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської областіпро визнання незаконним та скасування наказу Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:Воронко В.О.; Пащук Т.С.; не з`явився; не з`явився.ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Радивилівський «Райагропостач» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.06.2024 № 1647/5 «Про задоволення скарги».

Ухвалою від 14.01.2025 суд відкрив провадження у справі № 910/15186/24 та призначив підготовче засідання на 27.02.2025. Також, суд залучив до участі в справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Радивилівську міську раду Дубенського району Рівненської області (третя особа).

28.01.2025 відповідачем подано відзив на позов, у якому, зокрема, заявлено про закриття провадження в частині.

03.02.2025 третя особа на виконання вимог суду надала письмові пояснення по справі.

Позивач, у свою чергу, 07.02.2025 надав відповідь на відзив.

26.02.2025 третя особа подала клопотання про проведення засідання за відсутності учасника.

Представники позивача безпосередньо в підготовчому засіданні 27.02.2025 проти закриття провадження заперечили та надали усні пояснення у справі.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у підготовче засідання 27.02.2025 не забезпечили.

За результатами розгляду клопотання відповідача про закриття провадження в частині. суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Як стверджує відповідач, в частині позовних вимог про скасування пунктів 3, 5 резолютивної частини наказу Міністерства юстиції України від 032.06.2021 № 1647/5 «Про задоволення скарги» щодо тимчасового блокування доступу до ДРРП строком на 1 (один) місяць державному реєстратору, оскільки спір є публічно-правовим, який виник між державними реєстраторами та Міністерством юстиції України, а тому такі позовні вимоги можуть бути розглянуті за правилами адміністративного судочинства за позовною заявою цього державного реєстратора. ТОВ Радивилівський «РАЙАГРОПОСТАЧ» є неналежним позивачем в частині позовних вимог про скасування пунктів 3, 5 резолютивної частини наказу Мін`юсту від 03.06.2021 № 1647/5 «Про задоволення скарги».

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України)

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини десятої статті 34 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Отже, наказ Мін`юсту може бути оскаржений до суду згідно з прямою вказівкою закону, і відповідати за таким позовом має саме Мін`юст (належний відповідач), як орган влади, що прийняв відповідне рішення.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.06.2024 № 1647/5 «Про задоволення скарги».

Верховний Суд у постанові від 14 січня 2021 у справі №910/838/20 дійшов висновку про те, що спір у справі про визнання неправомірним та скасування наказу Мін`юсту, що стосувався скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про зобов`язання вчинити дії, заявлений до відповідача - Мін`юсту, не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, на сьогодні Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду також сформована стала практика, що такі спори (про визнання неправомірним та скасування наказу Мін`юсту, виданого за результатом розгляду скарги на реєстраційні дії, вчинені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) мають розглядатися саме господарськими судами (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 826/15468/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 640/20032/18, від 21 грудня 2020 року у справі № 640/12435/19, від 08 липня 2021 року у справі № 640/6595/20).

Зазначені висновки Верховного Суду щодо належності подібних спорів до господарської юрисдикції були також підтверджені висновками Верховного суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду (далі - Палата), викладеними у постанові від 11 жовтня 2021 року у справі № 910/5971/20. У зазначеній постанові Палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10 червня 2020 року у справі № 910/11688/19 та від 08 липня 2021 року у справі № 640/18150/19, стосовно можливості вирішення господарським судом спору про скасування наказу Мін`юсту, у якому відповідачем є лише Мін`юст, а також Палата уточнила, що такі спори за своєю суттю є найбільш наближеними до таких, що виникають з корпоративних відносин відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, оскільки пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, а також виникають з корпоративних прав.

З огляду на викладене, з урахуванням практики Верховного Суду, суд вважає, що вирішення спору у цій справі належить здійснювати в порядку господарського судочинства, а клопотання відповідача про закриття провадження в частині не підлягає задоволенню.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 12, 42, 119, 177, 178, 185, 195, 196, 207, 227, 234, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2. Судове засідання у справі № 910/15186/24 призначити на 10.04.25 о 12:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 21. Явку сторін визнати обов`язковою.

3. Повідомити учасників процесу про розгляд справи по суті.

4. Попередити учасників судового процесу про наслідки неявки в судове засідання відповідно до ст. ст. 202-203 Господарського процесуального кодексу України.

5. Учасникам процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження, яких повинні бути оформлені у відповідності з вимогами ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Суддя Ю.О.Підченко