Рішення
від 28.02.2025 по справі 911/3097/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/3097/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеттен»

про стягнення 157 912, 50 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеттен» про стягнення 157 912, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № УБГ 319/015-23 від 05.06.2023 в частині своєчасної поставки товару. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 157 912, 50 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2024 у справі № 911/3097/24 позовну заяву Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишено без руху.

28.11.2024 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 20.11.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. з 01.12.2024 по 08.12.2024 у відрядженні, питання про відкриття провадження у справі № 911/3097/24 було вирішено після повернення судді з відрядження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2024 було відкрито провадження у справі № 911/3097/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.12.2024 була доставлена відповідачу в його електронний кабінет 12.12.2024 о 20:40, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК та те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача пізніше 17 години, днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі є 13.12.2024.

26.12.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі з наступних підстав. Як зазначив відповідач, крайнім строком поставки згідно графіку поставки товару від 05.06.2023 (додаток № 3 до договору поставки) було 24.01.2024. Так, у акті вхідного контролю ТМЦ № 52 від 02.02.2022 зазначено, що 22.01.2024 товар прибув на місце поставки та були виявлені недоліки поставленого товару щодо його комплектності. Таким чином, за ствердженням відповідача, постачальник зобов`язання за договором поставки № УБГ 319/015-23 від 05.06.2023 щодо строку поставки товару та здійснення поставки самого товару виконав у погоджені сторонами строки. Відповідач також посилається на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у cправі № 916/3027/21 та постанові Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 910/7195/21 та вважає, що доказом фактичного постачання товару у передбачений договором строк є акт вхідного контролю ТМЦ № 52 від 02.02.2022, в якому зазначена дата прибуття товару на місце поставки 22.01.2024. Як зазначив відповідач, позивач у своїх позовних вимогах ставить питання про сплату пені за прострочення виконання зобов`язань з поставки товару, яка фактично відбулася у строк, встановлений сторонами, про що вказано вище, а не щодо некомплектності поставленого товару, про що зазначалося в акті вхідного контролю ТМЦ № 52 від 02.02.2022. З урахуванням зазначеного вище, відповідач вважає вимоги про сплату пені за невиконання зобов`язань щодо поставки товару незаконними та необґрунтованими, у зв`язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

30.12.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву у справі № 911/3097/24, в якій позивач зауважив, що твердження відповідача стосовно того, що моментом закінчення поставки товару є дата прибуття товару на місце поставки товару, не враховують умови укладеного між сторонами договору, які узгоджуються з нормами цивільного та господарського законодавства. Позивач з посиланням на пп. 5.2, 5.9 договору зауважив, що поставка товару та виконання постачальником обов`язку з поставки товару закінчується в момент, встановлений сторонами в договорі та пов`язується з прийняттям товару у власність покупця. Позивач зазначив, що 22.01.2024 відповідно до договору № УБГ 319/015-23 від 05.06.2023 товар прибув на місце поставки для розвантаження та відбулась передача товару для прийняття, проте під час проведення вхідного контролю ТМЦ та перевірки комплектності товару спеціалістами БУ «Укрбургаз» були виявлені недоліки товару щодо його комплектності, у зв`язку із чим товар вирішено не оприбутковувати (не приймати у власність), про що зазначено в акті вхідного контролю ТМЦ № 53 від 02.02.2024, з чим погодився відповідач у листі № 24-2501/1 від 24.01.2024. Отже, як зазначив позивач, прийняття товару у власність не відбулось, тобто не відбулась поставка товару (завершальний етап поставки не було закінчено з вини постачальника). Після того як постачальником були усунуті недоліки товару, 19.02.2024 та 20.02.2024 відбулась поставка товару, проте із порушення строків такої поставки. За ствердженням позивача, з аналізу норм ст. 664, 712 ЦК України вбачається, що поставка товару та виконання постачальником обов`язку з поставки товару закінчується в момент, встановлений сторонами в договорі, та пов`язується з прийняттям товару у власність покупця.

06.01.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в якому відповідач зазначив, що прийняття товару, як визначено у п. 1.1 договору, є обов`язком покупця, який, як вбачається з умов договору, зокрема зі змісту п. 5.10 договору, пов`язується з необхідністю виконання покупцем рішень правління АТ «Укргазвидобування» щодо дотримання затвердженого на підприємстві позивача порядку приймання ТМЦ, оприбуткування товару за результатами приймання та здійснення оплати за оприбуткований товар. За ствердженням відповідача, договір не містить жодних посилань на обов`язки постачальника забезпечувати прийняття товару покупцем як складової процесу поставки. Таким чином, за ствердженням відповідача, поставка товару за договором відбулася саме 22.01.2024, що підтверджується підписаними позивачем товарно-транспортними накладними. На переконання відповідача, не прийняття товару у власність покупцем у день його отримання (передачі для прийняття постачальником) не свідчить про те, що поставка товару не відбулась, а свідчить лише про визнання покупцем поставленого товару як такого, що має недоліки. З огляду на те, згідно пояснень відповідача, що про своє рішення вимагати усунення недоліків (доукомплектування) товару покупець повідомив 09.02.2024 листом №305.4-305-3-1002, а усунення цих недоліків відбулося до 19.02.2024, відповідачем, серед іншого, була виконана зазначена вимога ч. 3 ст. 270 ГК України щодо строків доукомплектування.

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кеттен» (далі постачальник, відповідач) та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі позивач) в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (покупець) укладено договір поставки № УБГ 319/015-23 (далі договір), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві канати для підйому веж та основ Хунхуа, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації, яка є додатком № 1 до договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно з п 2.1 договору, постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором (невідповідність товару умовам договору для цілей застосування розділу VII. «Відповідальність сторін» прирівнюється до неналежної якості товару), якість якого відповідає сертифікатам якості/відповідності та/або паспорту/-ам виробника, Держстандартам (при необхідності), технічним або іншим вимогам/умовам, які пред`являються до товару даного виду та підтверджується відповідними документами.

За змістом пп. 3.1, 3.2 договору, ціна товару вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом України, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом відповідно до чинного законодавства України далі нерезидент в Україні). Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить до 10 166 256, 00 грн з ПДВ (включно).

Відповідно до пп. 4.1, 4.2 договору, розрахунки проводяться шляхом: 100 % попередньої оплати покупцем, яка здійснюється на підставі рахунку (інвойсу), наданого постачальником, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника, на умовах, зазначених у специфікації.

Постачальник протягом 10 з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання-передачі товару або проміжним звітом про використання коштів за призначенням, підписаним уповноваженим представником постачальника.

У пункті 5.1 договору сторони узгодили, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені договором.

Згідно з п. 5.2 договору, датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку № 4 до цього договору, який є невід`ємною частиною (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні) або видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

У випадку, якщо покупець виявить помилки в документах, що передбачені пп. 5.4, 5.5.1.-5.5.4 та/або відсутність одного з документів, передбачених п. 5.4, 5.5.1-5.5.4, постачальник зобов`язаний виправити такі помилки та/або надати відсутній документ/-ти (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом України) строк поставки не буде продовжено на час виправлення помилок та/або надання відсутніх документів.

Відповідно до п. 5.7 договору, по прибуттю товару в кінцевий пункт призначення його приймання проводиться безпосередньо вантажоотримувачем покупця.

Пунктом 5.8 договору передбачено, що прийняття товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову /видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов`язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати покупця, спричинені такими недоліками. Поставка товару з недоліками вважається поставкою неякісного товару.

Сторони договору цим Порядком встановлюють окремий порядок приймання-передачі товарів по кількості та якості. Порядок є обов`язковим для виконання покупцем та постачальником під час приймання товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) по кількості та якості за договорами, по яких здійснюється закупівля ТМЦ на умовах поставки груп «Д» та «С» Інкотермс 2010, на умовах поставки груп «D» та «С» Інкотермс 2020, а у випадках незастосування правил Інкотермс якщо місцем поставки ТМЦ є склад покупця.

Відповідно до п. 5.18 договору, товар, що не відповідає комплекту/комплектності та/або кількості, або/та якості може прийматися покупцем або вантажоотримувачем на відповідальне зберігання за рахунок постачальника, до його заміни та/або доукомплектації. Постачальник зобов`язаний розпорядитися товаром, прийнятим на відповідальне зберігання протягом 10 днів. Якщо постачальник у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар для відшкодування понесених своїх збитків.

За змістом п. 6.1 договору, покупець зобов`язаний, зокрема: - своєчасно та в повному обсязі сплачувати за прийнятий товар у разі відсутності зауважень; - приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною.

За змістом п. 6.2 договору, покупець має право, зокрема: - контролювати поставку Товару у строки, встановлені цим договором; - відмовитися від товару, який не поставлений в строк, вказаний у специфікації.

Згідно з п. 6.3 договору, постачальник зобов`язаний, зокрема: - забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором; - забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору.

Згідно з п. 7.8 договору, у випадку прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково оплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання.

Пунктом 7.11 договору передбачено, що при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним договором покупець має право направити постачальнику письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки). У такому випадку постачальник зобов`язаний перерахувати покупцю суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги. Датою направлення вимоги про сплату штрафних санкцій та/або збитків є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв`язку, через яке надсилалась така вимога.

Відповідно до п. 10.1 договору, договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору і діє до 30.06.2024 (включно).

За змістом пп. 11.1, 11.5 договору, зміни та доповнення в цей договір можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Всі доповнення, специфікації і додатки до договору є його невід`ємними частинами, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками (за наявності).

При тлумаченні умов поставки за цим договором застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс (редакція 2010 року) з урахуванням особливих умов поставки, визначених сторонами у даному договорі (п. 11.8 договору).

Додатком № 1 до договору є специфікації № 1 від 05.06.2023, якою сторони узгодили найменування, асортимент товару, одиниці виміру, його кількість, ціну за одиницю без ПДВ, загальну вартість без ПДВ та загальну вартість товару з ПДВ.

Відповідно до змісту специфікації № 1, поставляється наступний товар: 1. Канат KETTEN-72/50 d72mm x 50000mm для підйому основи бурової DZ450/10.5-G, обладнаний з обох кінців заливної канатною муфтою (сергею) типу HFS-OSS120-72; стандарт API Spec 9A-2011; УКТ ЗЕД 7312108900; в кількості 18 шт., ціна за одиницю 236 490, 00 грн без ПДВ; загальна вартість 5 108 184, 00 грн з ПДВ; 2. Канат KETTEN-72/48.25 d72mm x 48250mm для підйому вишки бурової 2 JJ450/45/72-К, обладнаний з обох кінців заливної канатною муфтою (сергею) типу HFS-OSS120-72; стандарт API Spec 9A-2011; УКТ ЗЕД 7312108900; в кількості 18 шт., ціна за одиницю 234 170, 00 грн без ПДВ; загальна вартість 5 058 072, 00 грн з ПДВ.

Згідно з п. 1 специфікації № 1, загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, складає до: 10 166 256, 00 грн включно, у т.ч. ПДВ 1 694 376, 00 грн.

У пункті 2 специфікації № 1 наведено наступні умови поставки товару: DDP (згідно Інкотермс 2010) станція (склад) призначення відповідно до місця поставки, вказаного в п. 10.1 цієї специфікації. Транспортні витрати по доставці товару в місце призначення включені в ціну товару.

Відповідно до 3 специфікації № 1, строк поставки товару: відповідно до графіка поставки товару.

За змістом п. 4 специфікації № 1, умови та строки оплати: попередня оплата у розмірі 100 % вартості товару по договору поставки, що сплачується покупцем на рахунок постачальника в два етапи: 1 етап: 60 % вартості товару, що зазначений в специфікації до договору поставки, на підставі оригіналу рахунку (електронної копії інвойсу для нерезидентів) постачальника та банківської гарантії повернення авансового платежу, що відповідає формі зазначеної у договорі. Строк сплати авансу 20 календарних днів з дати укладання договору на підставі зазначених документів; 2 етап: 40 % вартості товару, що фактично виготовлений відповідно до специфікації до договору поставки та готовий до відвантаження. Строк сплати: протягом 15 календарних днів з дати надання постачальником покупцю наступних документів: - банківської гарантії повернення авансового платежу, що відповідає формі зазначеної у договорі; - оригінал рахунку (електронної копії інвойсу для нерезидентів) постачальника.

У пунктах 9, 10 специфікації № 1 наведені реквізити вантажовідправника: адреса юридична вул. Олімпійська, буд. 8-Б, кв. 102, м. Бровари, Київська обл., 07400; адреса фактична вул. Підприємницька, буд. 22, оф. 311, м. Бровари, Київська обл., 07403; ТОВ «Кеттен» та реквізити вантажоотримувача: вул. Полтавська, 86, м. Красноград, Харківська обл., 63304, ФБУ «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування».

Згідно з п. 10.1 договору, місце поставки: склад (станція) вантажоотримувача: поставка залізничним транспортом: - станція Красноград Південної залізниці, код 441606, отримувач: ФБУ «Укрбургаз», код 9239. Поставка автомобільним транспортом: - ФБУ «Укрбургаз», 63303, Харківська обл., м. Красноград, вул. Українська, 165, Красноградська база виробничо-технічного забезпечення і комплектації (КБВТЗіК).

Додатком № 3 до договору є графік поставки товару від 05.06.2023, в якому сторонами узгоджено назву товару, що поставляється, одиниці виміру та його кількість; пункт приймання товару та строк поставки.

За змістом графіку поставки товару, постачальник зобов`язаний поставити узгоджений сторонами у специфікації № 1 товар у строк протягом 180 календарних днів з дати попередньої оплати в наступний пункт приймання товару: Філія БУ «Укрбургаз»: поставка залізничним транспортом: - станція Красноград Південної залізниці, код 441606, отримувач: ФБУ «Укрбургаз», код 9239; поставка автомобільним транспортом: - ФБУ «Укрбургаз», 63303, Харківська обл., м. Красноград, вул. Українська, 165, Красноградська база виробничо-технічного забезпечення і комплектації (КБВТЗіК).

Додатком № 5 до договору є технічних характеристики товару, який містить найменування продукції, що поставляється за договором, та повна її характеристика.

Вказані вище додатки підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені їх відтисками печаток та є невід`ємними частинами договору, а копії долучені до справи.

Суд встановив, що 28.07.2023 позивач здійснив попередню оплату товару на загальну суму 6 099 753, 60 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 644570 від 28.07.2023 із призначенням платежу «П/опл за канат дог.№УБГ319/015-23 від05.06.2023 рах. 127 від 13.07.2023. ПДВ 1016625,60 грн, UA-2023-04-10-002795-А».

Отже, як зазначив позивач, поставку узгодженого сторонами в специфікації № 1 товару, враховуючи дату здійснення передоплати, постачальник повинен був здійснити у строк до 24.01.2024.

Як зазначив позивач, 22.01.2024 відповідно до умов договору № УБГ 319/015-23 від 05.06.2023 товар прибув на місце поставки для розвантаження та відбулась передача товару для його прийняття, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних № Р4-01 від 19.01.2024, № Р4-02 від 19.01.2024 та № Р4-03 від 19.01.2024, які підписані з боку відповідальних осіб вантажовідправника та вантажоодержувача та скріплені їх відтисками печаток.

Крім того суд встановив, що товарно-транспортні накладні в графі «супровідні документи на вантаж» містять посилання на видаткову накладну № 4 від 19.01.2024. Проте в матеріалах справи вказана видаткова накладна відсутня.

Згідно пояснень позивача, відповідно до Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укргазвидобування», який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/товарів по кількості та якості, комісією з вхідного контролю приймання ТМЦ було проведено вхідний контроль доставленого відповідачем товару, за наслідками чого складено акт вхідного контролю ТМЦ № 53 від 02.02.2024. За ствердженням позивача, під час проведення вхідного контролю ТМЦ та перевірки комплектності товару спеціалістами БУ «Укрбургаз» були виявлені недоліки товару щодо його комплектності, а саме були відсутні пальці діаметром 120 мм зі шплінтом для заливної муфти, про що було повідомлено постачальника. Як зазначив позивач, у зв`язку з виявленими недоліками, з якими погодився постачальник у листі вих. № 24-2501/1 від 24.01.2024, товар вирішено не оприбутковувати (не приймати у власність), про що зазначено в акті вхідного контролю ТМЦ № 53 від 02.02.2024.

В матеріалах справи наявний акт вхідного контролю ТМЦ № 52 від 02.02.2024, відповідно до змісту якого дата початку проведення вхідного контролю ТМЦ 22.01.2024; дата та час зупинення вхідного контролю ТМЦ 30.01.2024 о 10:00; дата та час поновлення вхідного контролю 02.02.2024 о 14:00; дата прибуття ТМЦ до розвантаження 22.01.2024; постачальник ТОВ «Кеттен»; договір № УБГ319/015-23 від 05.06.2023.

В графі «загальні зауваження (при наявності)» акта вхідного контролю зазначено наступне: поставлені канати для підйому веж та основ Хунхуа (36 шт.) не комплектні, а саме відсутні пальці заливної муфти діаметром 120 мм із шилінгом.

В графі «загальний висновок» акта вхідного контролю зазначено, що постачальник ТОВ «Кеттен» не дотримався вимоги, передбаченої додатком № 5 «технічні характеристики товару» договору № УБГ319/015-23 від 05.06.2023 в частині комплектності. Внаслідок огляду ТМЦ вирішено не оприбутковувати товар, про що зазначено в акті вхідного контролю.

Вказаний акт вхідного контролю підписаний членами комісії в кількості 5 осіб та уповноваженим представником постачальника, який з висновком комісії не погодився, про що зазначено в акті, та вказав зауваження наступного змісту:

«Необхідність поставки «пальців» як потрібних складових частин заливних муфт («серг») згідно до умов договору не вбачається чітко визначеною і у договорі відсутні детальні технічні характеристики «пальців», необхідні та достатні для їх виготовлення; конструкція та комплектація фактично поставлених заливних муфт у складі ТМЦ відповідають погодженому у договорі ескізу заливної серги (викладено без «пальців») та можуть застосовуватись з оригінальними пальцями» типу діаметром 120 мм зі шилінгом, що виготовляється безпосередньо виробником бурового обладнання Хунхуа та постачаються ним у складі веж та основ бурових верстатів. Пропонуємо провести двосторонні консультації щодо можливості застосування «сторонніх» по відношенню до устаткування веж та основ Хунхуа «пальців», узгодження належним чином їх детальних технічних характеристик (ескіз, габаритне креслення, спосіб виготовлення тощо) з урахуванням конструктивних особливостей місць з`єднання заливних муфт з частинами веж та основ бурових верстатів, а також чітких аргументованих вимог щодо додаткових супровідних документів, в разі необхідності їх надання».

Суд встановив, що ТОВ «Кеттен» зверталось до позивача з листом вих. № 24-2501/1 від 24.01.2024 щодо забезпечення належного виконання договору № УБГ319/015-23 від 05.06.2023 та уникнення фінансових втрат АТ «Укргазвидобування», в якому відповідач визнав, що 24.01.2024 під час огляду товарів працівниками БУ «Укрбургаз» було виявлено відсутність сталевих штирів у складі наконечників канатів та зазначив про причини виникнення такої ситуації. Відповідач у листі погодився з встановленою невідповідністю якості товару, обумовленого договором, та повідомив про готовність її усунути. Проте відповідач зазначив, що застосування фінансової відповідальності згідно умов договору в даному випадку зумовить неможливість здійснення підприємством відповідача заходів, необхідних для виготовлення та постачання штирів для наконечників канатів та завершення виконання взятих на себе зобов`язань за договором. З урахуванням зазначеного, відповідачем викладено у листі наступні пропозиції/прохання: - затвердити та приймати приймання поставленою за видатковою накладною ТОВ «Кеттен» № 4 від 19.01.2024 продукції (дата прийняття не пізніше 24.01.2024 без застосування штрафних санкції згідно з п. 7.8 договору); - забезпечити можливість усунення підприємством відповідача невідповідності якості товару на умовах п. 6.5 договору (виявлену протягом гарантійного строку, за рахунок ТОВ «Кеттен» у погоджений сторонами строк).

За ствердженням позивача, в подальшому постачальником були усунуті недоліки товару, у зв`язку з чим 19.02.2024 та 20.02.2024 відбулась поставка товару з порушенням строків поставки, узгодженими сторонами у графіку поставки товару, що підтверджується видатковими накладними № 15 від 19.02.2024 на суму 1 135 152, 00 грн та № 16 від 20.02.2024 на суму 9 031 104, 00 грн, копії яких позивач долучив до матеріалів справи.

Суд встановив, що вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень. Крім того суд встановив, що видаткова накладна № 15 від 19.02.2024 містить дату її підписання покупцем « 19.02.2024» та видаткова накладна № 16 від 20.02.2024 містить дату її підписання покупцем « 20.02.2024».

Як зазначив позивач, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, 20.03.2024 на адресу ТОВ «Кеттен» була направлена претензія за № 305.4-305-2-1966 від 20.03.2024 про стягнення відповідно до п 7.8 договору пені за несвоєчасно поставлений товар (копія наявна в матеріалах справи). Доказів направлення вказаної претензії відповідачу засобами поштового/електронного зв`язку матеріали справи не містять та позивачем до суду не надано.

Позивач стверджує, що 17.04.2024 від ТОВ «Кеттен» надійшов лист вих. № 24-1604/1 від 16.04.2024 (вх. №12/2293-305-2 від 17.04.2024) відповідь на претензію, в якому постачальник не погодився із правомірністю нарахування покупцем пені за несвоєчасно поставлений товар. Проте копії вказаного листа відповідача матеріали справи не містять.

У зв`язку з тим, що відповідач порушив умови договору в частині дотримання строків поставки товару, що є підставою для сплати ним штрафних санкцій відповідно до п. 7.8 договору, та нараховані штрафні санкції відповідачем в добровільному порядку сплачені не були, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 157 912, 50 грн пені за порушення строків поставки товару.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поставки № УБГ 319/015-23 від 05.06.2023 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України,за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України,за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до пп. 4.1, 4.2 договору, розрахунки проводяться шляхом: 100 % попередньої оплати покупцем, яка здійснюється на підставі рахунку (інвойсу), наданого постачальником, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, на умовах, зазначених у специфікації.

Відповідно до пп. 1, 4 специфікації № 1, загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, складає до: 10 166 256, 00 грн включно, у т.ч. ПДВ 1 694 376, 00 грн. Умови та строки оплати: попередня оплата у розмірі 100 % вартості товару по договору поставки, що сплачується покупцем на рахунок постачальника в два етапи: 1 етап: 60 % вартості товару, що зазначений в специфікації до договору поставки, на підставі оригіналу рахунку (електронної копії інвойсу для нерезидентів) постачальника та банківської гарантії повернення авансового платежу, що відповідає формі зазначеної у договорі. Строк сплати авансу 20 календарних днів з дати укладання договору на підставі зазначених документів; 2 етап: 40 % вартості товару, що фактично виготовлений відповідно до специфікації до договору поставки та готовий до відвантаження. Строк сплати: протягом 15 календарних днів з дати надання постачальником покупцю наступних документів: - банківської гарантії повернення авансового платежу, що відповідає формі зазначеної у договорі; - оригінал рахунку (електронної копії інвойсу для нерезидентів) постачальника.

Суд встановив вище, що 28.07.2023 позивач, на виконання умов договору, здійснив попередню оплату товару на загальну суму 6 099 753, 60 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 644570 від 28.07.2023.

За змістом статті 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

За змістом статті 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як було встановлено судом вище та передбачено у п. 1.2 договору, строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід`ємною частиною.

У пункті 5.1 договору узгоджено, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені договором.

За змістом п. 6.1 договору, покупець зобов`язаний, зокрема приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною.

Відповідно до змісту специфікації № 1, за договором поставляється наступний товар:

1. Канат KETTEN-72/50 d72 mm x 50000 mm для підйому основи бурової DZ450/10.5-G, обладнаний з обох кінців заливної канатною муфтою (сергею) типу HFS-OSS120-72; стандарт API Spec 9A-2011; УКТ ЗЕД 7312108900; в кількості 18 шт, ціна за одиницю 236 490, 00 грн без ПДВ; загальна вартість 5 108 184, 00 грн з ПДВ;

2. Канат KETTEN-72/48.25 d72 mm x 48250 mm для підйому вишки бурової 2 JJ450/45/72-К, обладнаний з обох кінців заливної канатною муфтою (сергею) типу HFS-OSS120-72; стандарт API Spec 9A-2011; УКТ ЗЕД 7312108900; в кількості 18 шт, ціна за одиницю 234 170, 00 грн без ПДВ; загальна вартість 5 058 072, 00 грн з ПДВ;

Відповідно до 3 специфікації № 1, строк поставки товару: відповідно до графіка поставки товару.

За змістом графіку поставки товару (додаток № 3), постачальник зобов`язаний поставити узгоджений сторонами у специфікації № 1 товар у строк протягом 180 календарних днів з дати попередньої оплати в наступний пункт приймання товару: Філія БУ «Укрбургаз»: поставка залізничним транспортом: - станція Красноград Південної залізниці, код 441606, отримувач: ФБУ «Укрбургаз», код 9239; поставка автомобільним транспортом: - ФБУ «Укрбургаз», 63303, Харківська обл., м. Красноград, вул. Українська, 165, Красноградська база виробничо-технічного забезпечення і комплектації (КБВТЗіК).

Додатком № 5 до договору є технічні характеристики товару, який містить найменування продукції, що поставляється за договором, та повна її характеристика.

Суд встановив, що 28.07.2023 позивач здійснив попередню оплату товару на загальну суму 6 099 753, 60 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Отже, враховуючи наведені вище приписи законодавства, умови договору та додатків до нього, а також дату здійснення позивачем попередньої оплати товару, суд дійшов висновку, що строк здійснення відповідачем поставки обумовленого в специфікації № 1 та додатку № 3 товару є таким, що настав 24.01.2024.

Суд встановив та не заперечується сторонами, що 22.01.2024 відповідач, на виконання умов договору, поставив товар у погоджене сторонами місце поставки товару для розвантаження та відбулась передача товару для його прийняття, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних № Р4-01 від 19.01.2024, № Р4-02 від 19.01.2024 та № Р4-03 від 19.01.2024, які підписані відповідальними особами вантажовідправника вантажоодержувача та скріплені їх відтисками печаток.

У пункті 5.9 договору закріплено, що підписанням цього договору постачальник підтверджує, що він з Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укргазвидобування», який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/товарів по кількості та якості (далі Порядок) і розміщений на офіційному сайті АТ «Укргазвидобування» http://ugv.com.ua/, (за посиланням: http://ugv.com.ua/uk/page/docs?count=6 у розділі закупівлі нормативні документи), ознайомлений, та зобов`язується дотримуватись вимог цього Порядку. Сторони договору цим Порядком встановлюють окремий порядок приймання-передачі товарів по кількості та якості. Порядок є обов`язковим для виконання покупцем та постачальником під час приймання товарно-матеріальних цінностей по кількості та якості за договорами, по яких здійснюється закупівля ТМЦ на умовах поставки груп «Д» та «С» Інкотермс 2010, на умовах поставки груп «D» та «С» Інкотермс 2020, а у випадках незастосування правил Інкотермс якщо місцем поставки ТМЦ є склад покупця.

Позивач долучив до матеріалів справи Порядок приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укргазвидобування», затверджений рішенням правління АТ «Укргазвидобування» від 19 грудня № 450, згідно з п. 2.1 якого комісія покупця здійснює приймання ТМЦ шляхом вибіркового контролю та/або суцільного контролю, про що робиться відповідна позначка в акті вхідного контролю ТМЦ. У випадках, передбачених чинним законодавством України, комісією може встановлюватись інший метод приймання ТМЦ, вид, зміст та застосування якого зазначається в акті вхідного контролю ТМЦ.

Відповідно до п. 2.2 Порядку, основні критерії приймання ТМЦ, відповідною комісією покупця: - фактично доставлений ТМЦ відповідає тому, що вказаний в супровідній документації; - фактично доставлений ТМЦ відповідає тому, що вказаний в договорі; - наявність належним чином оформленої всієї супровідної документації до ТМЦ, в тому числі щодо кількості екземплярів документів, відповідає вимогам, що вказані в договорі; - упаковка/тара, у якій доставлено ТМЦ є цілою, непошкодженою; - доставлений ТМЦ є цілим, непошкодженим та комплектним; - маркування ТМЦ відповідає умовам договору; - ТМЦ є новим та не був у використанні, якщо інше прямо не передбачено умовами договору; - кількість ТМЦ відповідає зазначеній у товарносупровідних документа та не перевищує кількості по договору; - дата виготовлення ТМЦ та/або строк придатності до використання відповідає вимогам договору; - виробник ТМЦ відповідає тому, який вказаний у договорі; - ТМЦ не потребує додаткового контролю з якості (лабораторний) аналіз, випробування, тощо) виходячи з його зовнішнього вигляду та/або умовами договору чи вимогами чинного законодавства України не передбачено такого додаткового контролю; - відповідно до візуального огляду якісні характеристики ТМЦ відповідають вимогам, які встановлені нормативно-правовими актами, в тому числі, але не обмежуючись, технічними умовами, державними стандартами, та положеннями договору.

Згідно з п. 2.3 Порядку, результати перевірки ТМЦ комісією за вказаними критеріями вносяться до акта вхідного контролю ТМЦ (додаток № 1 до Порядку).

Пунктом 2.4 Порядку передбачено, що у разі встановлення комісією невідповідності ТМЦ хоча б одному із критеріїв, встановлених у п. 2.2 Порядку, приймання ТМЦ зупиняється, про що невідкладно повідомляється відповідальний підрозділ за договором. Відповідальний підрозділ в найкоротший строк, але не пізніше наступного дня з дня отримання такого письмового повідомлення та/або повідомлення електронною поштою, повідомляє постачальника про зупинення процедури прийняття ТМЦ та пропонує постачальнику направити уповноважену особу до місця приймання ТМЦ для продовження проведення огляду та складання документів про прийняття/неприйняття ТМЦ.

Про зупинення процедури прийняття ТМЦ постачальник повідомляється засобами телефонного зв`язку та/або електронною поштою на електронну адресу постачальника, вказану в договорі, та/або телеграмою та/або будь-яким іншим способом передбаченим договором, та/або іншими засобами зв`язку, що використовувались постачальником під час процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір (п. 2.5 Порядку).

При цьому відповідно до п. 2.8 Порядку, процедура приймання ТМЦ поновлюється після прибуття уповноваженого представника постачальника на місце приймання ТМЦ, про що робиться відповідна відмітка в Акті вхідного контролю ТМЦ із зазначенням дати, часу, та вносяться дані уповноваженого представника постачальника. Після поновлення приймання ТМЦ комісія покупця вказує уповноваженій особі постачальника на невідповідності, які стали підставою для зупинення приймання ТМЦ, після чого комісія покупця та уповноважена особа постачальника проводять спільний огляд ТМЦ відповідно до цього Порядку, якщо інше не передбачено чинним законодавством України чи договором. Уповноважена особа/представник постачальника зобов`язана/ний мати та надати для огляду документ, що посвідчує його особу. Повноваження уповноваженої особи/представника постачальника повинні бути підтверджені відповідним документом.

Пунктом 2.9. Порядку встановлено, що за результатом огляду ТМЦ за процедурою, встановлено у Порядку, комісія покупця оформлює акт вхідного контролю ТМЦ, який підписується всіма членами комісії, у випадку проведення приймання за участі уповноваженого представника постачальника, таким представником.

У разі незгоди з висновками, які викладені в акті вхідного контролю ТМЦ, уповноважений представник постачальника підписує його із зазначенням пропозицій та зауважень (письмових обґрунтувань) до відповідного акта (п. 2.10 Порядку).

Пунктом 2.14 Порядку визначено, що вхідний контроль ТМЦ проводиться та акт вхідного контролю ТМЦ складається, підписується та затверджується комісією не пізніше ніж протягом 12 календарних днів з дати прибуття ТМЦ на місце поставки та розвантаження, але в будь-якому разі не більше граничного строку для підписання покупцем первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з постачання ТМЦ, встановленого договором.

При цьому, відповідно до пункту 3.1. Порядку, у випадках, коли за результатами огляду ТМЦ комісією покупця з уповноваженою особою постачальника, сторони не дійшли згоди щодо вирішення спірних питань, які викладені в загальних зауваженнях та висновку в Акті вхідного контролю ТМЦ, та уповноважений представник постачальника підписав останній з пропозиціями та зауваженнями (письмові обґрунтування), сторони залучають особу, яка не може бути пов`язаною особою ані покупця, ані продавця, і має відповідну освіту, знання, навички та досвід щодо предмету дослідження, з урахуванням даного розділу 3 Порядку.

Згідно пояснень позивача, відповідно до Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укргазвидобування», який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/товарів по кількості та якості, комісією з вхідного контролю приймання ТМЦ було проведено вхідний контроль доставленого відповідачем товару, за наслідками чого складено акт вхідного контролю ТМЦ № 53 від 02.02.2024. Згідно пояснень позивача, відповідно до Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укргазвидобування», який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/товарів по кількості та якості, комісією з вхідного контролю приймання ТМЦ було проведено вхідний контроль доставленого відповідачем товару, за наслідками чого складено акт вхідного контролю ТМЦ № 53 від 02.02.2024.

За ствердженням позивача, під час проведення вхідного контролю ТМЦ та перевірки комплектності товару спеціалістами БУ «Укрбургаз» були виявлені недоліки товару щодо його комплектності, а саме були відсутні пальці діаметром 120 мм зі шплінтом для заливної муфти, про що було повідомлено постачальника. Як зазначив позивач, у зв`язку з виявленими недоліками, з якими погодився постачальник у листі вих. № 24-2501/1 від 24.01.2024, товар вирішено не оприбутковувати (не приймати у власність), про що зазначено в акті вхідного контролю ТМЦ № 53 від 02.02.2024.

В графі «загальні зауваження (при наявності)» акта вхідного контролю зазначено наступне: поставлені канати для підйому веж та основ Хунхуа (36 шт) не комплектні, а саме відсутні пальці заливної муфти діаметром 120 мм із шилінгом.

В графі «загальний висновок» акта вхідного контролю зазначено, що постачальник ТОВ «Кеттен» не дотримався вимоги, передбаченої додатком № 5 «технічні характеристики товару» договору № УБГ319/015-23 від 05.06.2023 в частині комплектності, внаслідок чого вирішено не оприбутковувати товар.

Вказаний акт вхідного контролю підписаний членами комісії в кількості 5 осіб та уповноваженим представником постачальника, який з та висновком не погодився, про що зазначено в акті, та вказав зауваження наступного змісту: «Необхідність поставки «пальців» як потрібних складових частин заливних муфт («серг») згідно до умов договору не вбачається чітко визначеною і у договорі відсутні детальні технічні характеристики «пальців», необхідні та достатні для їх виготовлення; конструкція та комплектація фактично поставлених заливних муфт у складі ТМЦ відповідають погодженому у договорі ескізу заливної серги (викладено без «пальців») та можуть застосовуватись з оригінальними пальцями» типу діаметром 120 мм зі шилінгом, що виготовляється безпосередньо виробником бурового обладнання Хунхуа та постачаються ним у складі веж та основ бурових верстатів. Пропонуємо провести двосторонні консультації щодо можливості застосування «сторонніх» по відношенню до устаткування веж та основ Хунхуа «пальців», узгодження належним чином їх детальних технічних характеристик (ескіз, габаритне креслення, спосіб виготовлення тощо) з урахуванням конструктивних особливостей місць з`єднання заливних муфт з частинами веж та основ бурових верстатів, а також чітких аргументованих вимог щодо додаткових супровідних документів, в разі необхідності їх надання».

Суд встановив вище, що ТОВ «Кеттен» зверталось до позивача з листом вих. № 24-2501/1 від 24.01.2024 щодо забезпечення належного виконання договору № УБГ319/015-23 від 05.06.2023 та уникнення фінансових втрат АТ «Укргазвидобування», в якому відповідач визнав, що 24.01.2024 під час огляду товарів працівниками БУ «Укрбургаз» було виявлено відсутність сталевих штирів у складі наконечників канатів та зазначив про причини виникнення такої ситуації. Відповідач у листі погодився з встановленою невідповідністю якості товару, обумовленого договором, та повідомив про готовність її усунути. Проте відповідач зазначив, що застосування фінансової відповідальності згідно умов договору в даному випадку зумовить до неможливості здійснення підприємством відповідача заходів, необхідних для виготовлення та постачання штирів для наконечників канатів та завершення виконання взятих на себе зобов`язань за договором. З урахуванням зазначеного, відповідачем викладено у листі наступні пропозиції/прохання: - затвердити та приймати приймання поставленою за видатковою накладною ТОВ «Кеттен» № 4 від 19.01.2024 продукції (дата прийняття не пізніше 24.01.2024 без застосування штрафних санкції згідно з п. 7.8 договору); - забезпечити можливість усунення підприємством відповідача невідповідності якості товару на умовах п. 6.5 договору (виявлену протягом гарантійного строку, за рахунок ТОВ «Кеттен» у погоджений сторонами строк).

За ствердженням позивача, в подальшому постачальником були усунуті недоліки товару, у зв`язку з чим 19.02.2024 та 20.02.2024 відбулась поставка товару з порушенням строків поставки, узгодженими сторонами у графіку поставки товару, що підтверджується видатковими накладними № 15 від 19.02.2024 на суму 1 135 152, 00 грн та № 16 від 20.02.2024 на суму 9 031 104, 00 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

Крім того суд встановив, що видаткова накладна № 15 від 19.02.2024 містить дату її підписання покупцем « 19.02.2024» та видаткова накладна № 16 від 20.02.2024 містить дату її підписання покупцем « 20.02.2024».

Як зазначив позивач, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, наявні підстави для стягнення з відповідача на підставі п. 7.8 договору пені за несвоєчасно поставлений товар.

У свою чергу відповідач стверджує, що постачальник зобов`язання за договором поставки № УБГ 319/015-23 від 05.06.2023 щодо строку поставки товару та здійснення поставки самого товару, виконав належним чином, а доказом фактичного постачання товару у передбачений договором строк є акт вхідного контролю ТМЦ № 52 від 02.02.2022, в якому зазначена дата прибуття товару на місце поставки 22.01.2024. Як зазначив відповідач, позивач у своїх позовних вимогах ставить питання про сплату пені за прострочення виконання зобов`язань з поставки товару, яка фактично відбулася у погоджений сторонами строк, а не щодо некомплектності поставленого товару, про що зазначалося в акті вхідного контролю ТМЦ № 52 від 02.02.2022.

Суд дослідив вказані вище аргументи та заперечення відповідача, з приводу чого зазначає наступне.

Як було зазначено судом вище та не заперечується сторонами, 22.01.2024 (тобто у строк, узгоджений сторонами у графіку поставки товару) товар прибув у місце поставки для розвантаження та відбулась передача товару для його прийняття.

Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття.

Право власності на товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

При цьому згідно з п. 6.3 договору, постачальник зобов`язаний, зокрема забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, а також забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору.

Додатком № 5 до договору є технічні характеристики товару, який містить найменування продукції, що поставляється за договором, та повна її характеристика. При цьому додаток № 5 договору є невід`ємною частиною договору, про що зазначено в п. 13.5 договору.

Аналіз наведених вище умов договору дає підстави до висновку, що обов`язок постачальника в частині передачі товару для прийняття покупцем є виконаним за умови поставки до узгодженого сторонами місця поставки товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору, у тому числі додатку № 5 до договору, який є його невід`ємною частиною.

У пункті 2.1 розділу ІІ договору визначено, постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором (невідповідність товару умовам договору для цілей застосування розділу VII. «Відповідальність сторін» прирівнюється до неналежної якості товару), якість якого відповідає сертифікатам якості/відповідності та/або паспорту/-ам виробника, Держстандартам (при необхідності), технічним або іншим вимогам/умовам, які пред`являються до товару даного виду та підтверджується відповідними документами.

Водночас, пунктом 5.8 договору передбачено, що поставка товару з недоліками вважається поставкою неякісного товару.

Отже, передача постачальником товару у строк, встановлений графіком поставки товару, для прийняття покупцем в місці поставки товару, який не відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору, не може вважатись належним виконання постачальником зобов`язання щодо своєчасної передачі постачальником товару для прийняття покупцем.

Судом встановлено вище, що під час проведення вхідного контролю ТМЦ та перевірки комплектності товару спеціалістами БУ «Укрбургаз» були виявлені недоліки товару щодо його комплектності, а саме були відсутні пальці діаметром 120 мм зі шплінтом для заливної муфти, про що було повідомлено постачальника. У зв`язку з виявленими недоліками, товар вирішено не оприбутковувати, про що зазначено в акті вхідного контролю ТМЦ № 53 від 02.02.2024.

Так в графі «загальні зауваження (при наявності)» акта вхідного контролю зазначено наступне: поставлені канати для підйому веж та основ Хунхуа (36 шт) не комплектні, а саме відсутні пальці заливної муфти діаметром 120 мм із шилінгом.

В графі «загальний висновок» акт вхідного контролю зазначено, що постачальник ТОВ «Кеттен» не дотримався вимоги, передбаченої додатком № 5 «технічні характеристики товару» договору № УБГ319/015-23 від 05.06.2023 в частині комплектності. Представник постачальника з висновком комісії не погодився, про що зазначено в акті, та вказав зауваження, зміст яких судом було зазначено вище.

Отже відповідач скористався свої правом, передбаченим п. 2.10 Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ «Укргазвидобування», та зазначив свої пропозиції та зауваження до відповідного акта.

Водночас суд встановив вище, що ТОВ «Кеттен» зверталось до позивача з листом вих. № 24-2501/1 від 24.01.2024 щодо забезпечення належного виконання договору № УБГ319/015-23 від 05.06.2023 та уникнення фінансових втрат АТ «Укргазвидобування», в якому відповідач визнав, що 24.01.2024 під час огляду товарів працівниками БУ «Укрбургаз» було виявлено відсутність сталевих штирів у складі наконечників канатів та зазначив про причини виникнення такої ситуації. Відповідач у листі погодився з встановленою невідповідністю якості товару, обумовленого договором, та повідомив про готовність її усунути. Проте відповідач зазначив, що застосування фінансової відповідальності згідно умов договору в даному випадку зумовить неможливість здійснення підприємством відповідача заходів, необхідних для виготовлення та постачання штирів для наконечників канатів та завершення виконання взятих на себе зобов`язань за договором. З урахуванням зазначеного, відповідачем викладено у листі наступні пропозиції/прохання: - затвердити та приймати приймання поставленою за видатковою накладною ТОВ «Кеттен» № 4 від 19.01.2024 продукції (дата прийняття не пізніше 24.01.2024 без застосування штрафних санкції згідно з п. 7.8 договору); - забезпечити можливість усунення підприємством відповідача невідповідності якості товару на умовах п. 6.5 договору (виявлену протягом гарантійного строку, за рахунок ТОВ «Кеттен» у погоджений сторонами строк).

Статтею 682 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.

При цьому статтею 683 ЦК України встановлено, якщо договором купівлі-продажу встановлений обов`язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов`язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов`язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно з ст. 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених вище приписів Цивільного кодексу України дає підстави до висновку, що зобов`язання продавця з передачі певного товару у комплекті (комплект товару) припиняється переданням продавцем усього товару, включеного до відповідного комплексу.

Як зазначив позивач та підтверджується матеріалами справи, в подальшому постачальником були усунуті недоліки товару, у зв`язку з чим 19.02.2024 та 20.02.2024 відбулась поставка обумовленого сторонами товару, що підтверджується видатковими накладними № 15 від 19.02.2024 на суму 1 135 152, 00 грн та № 16 від 20.02.2024 на суму 9 031 104, 00 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без будь-яких зауважень та заперечень.

При цьому, зміст вказаного вище листа ТОВ «Кеттен» вих. № 24-2501/1 від 24.01.2024 щодо забезпечення належного виконання договору № УБГ319/015-23 від 05.06.2023 свідчить про те, що відповідач погодився з встановленою невідповідністю якості товару, обумовленого договором, та повідомив про готовність її усунути, а відтак визнав неналежне виконання відповідачем зобов`язання в частині комплектності поставленого товару, який був переданий позивачу для прийняття товару 22.01.2024.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що право власності на товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Суд встановив вище, що видаткова накладна № 15 від 19.02.2024 містить дату її підписання покупцем « 19.02.2024» та видаткова накладна № 16 від 20.02.2024 містить дату її підписання покупцем « 20.02.2024».

Отже, з урахуванням того, що відповідач у листі вих. № 24-2501/1 від 24.01.2024 погодився з встановленою невідповідністю якості товару, обумовленого договором, та повідомив про готовність її усунути, враховуючи дати підписання покупцем видаткових накладних та оскільки товар, який був поставлений відповідачем на виконання умов договору поставки, фактично прийнятий позивачем лише 19.02.2024 та 20.02.2024 після усунення постачальником виявлених недоліків товару, суд доходить до висновку, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання з поставки обумовленого сторонами товару у погоджений сторонами строк.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що 22.01.2024 постачальником передано товар для прийняття покупцем в місце поставки товару (тобто у строк, узгоджений сторонами в графіку поставки товару), якість якого відповідала умовам договору.

З урахуванням усього зазначеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язання за договором виконав неналежним чином та з порушенням строків поставки товару, узгодженого сторонами у графіку поставки товару, поставив позивачу обумовлений договором товар на загальну суму 10 166 256, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень. Протилежного суду не доведено.

Отже, враховуючи наведене вище, відповідачем допущено порушення умов договору в частині поставки товару у погоджений сторонами строк, наслідком чого є застосування до відповідача відповідальності, передбаченої умовами договору.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 7.8 договору, в разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0, 1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині поставки обумовленого товару в узгоджений сторонами строк, позивач на підставі п. 7.8 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 157 912, 50 грн пені за порушення строків поставки товару, розраховану наступним чином:

- за порушення строків поставки товару за видатковою накладною № 15 від 19.02.2024 на суму 1 135 152, 00 грн позивачем нараховано пеню в сумі 17 027, 28 грн за період прострочення з 25.01.2024 до 18.02.2024, розраховану на суму, яка складає 60 % від суми вказаної видаткової накладної (681 091, 20 грн);

- за порушення строків поставки товару за видатковою накладною № 16 від 20.02.2024 на суму 9 031 104, 00 грн позивачем нараховано пеню в сумі 140 885, 22 грн за період прострочення з 25.01.2024 до 19.02.2024, розраховану на суму, яка складає 60 % від суми вказаної видаткової накладної (5 418 662, 40 грн).

Як було зазначено судом вище, строк здійснення відповідачем поставки обумовленого в специфікації № 1 та додатку № 3 до договору товару є таким, що настав 24.01.2024, у зв`язку із чим починаючи з 25.01.2024 відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов`язку з поставки позивачу обумовленого товару у погоджений сторонами строк, наявні підстави для застосування до відповідача встановленої договором відповідальності.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, з урахуванням умов договору та додатків до нього, прострочення відповідачем обов`язку з поставки продукції у погоджений сторонами строк, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача сум пені арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 157 912, 50 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Водночас суд зазначає, що положеннями ст. 233 ГК України передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Згідно з ч. 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення заявленої до стягнення пені на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Водночас Верховний Суд, зокрема у постановах від 30.03.2021 у справі № 902/538/18 (п. 32 постанови), від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, від 19.09.2023 у справі № 912/1083/22 (5.11 постанови), від 09.05.2024 у справі № 923/77/22 (п. 9.63) та інших неодноразово наголошував на тому, що на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, суд зазначає, що ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (такий висновок міститься у пункті 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 зазначила, що враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Суд також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.

Наразі суд, вирішуючи питання про можливість зменшення з власної ініціативи розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов`язання, враховує наступні обставини.

Позивачем не доведено понесення збитків внаслідок прострочення відповідачем зобов`язання з поставки товару, не доведено невиконання позивачем своїх зобов`язань перед іншими контрагентами внаслідок порушення відповідачем строків поставки товару, як і не доведено обставину того, що стягнення з відповідача пені є мірою покарання останнього за таке порушення, а не способом збагачення іншої сторони.

Суд також враховує допущення відповідачем незначного прострочення виконання зобов`язання (за договором відповідач зобов`язаний був поставити товар у строк до 24.01.2024; видаткові накладні підписані 19.02.2024 та 20.02.2024. Тобто прострочення склало менше 30 календарних днів).

Крім того судом враховано поведінку відповідача у спірних правовідносинах, який у листі вих. № 24-2501/1 від 24.01.2024 щодо забезпечення належного виконання договору № УБГ319/015-23 від 05.06.2023 погодився з встановленою невідповідністю якості товару, обумовленого договором, та повідомив про готовність її усунути.

Суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням того, що позивачем не понесено жодних матеріальних збитків у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору, враховуючи ступінь невиконання відповідачем зобов`язання, з урахуванням того, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, з урахуванням поведінки винної особи, а також з огляду на те, що основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, суд приходить до висновку про можливість зменшення з власної ініціативи заявленої до стягнення пені та застосувати до спірних правовідносин приписи ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що розумним, справедливим та оптимальним для забезпечення балансу інтересів сторін у цьому спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача, є зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 50 % та підлягає до стягнення з відповідача в сумі 78 956, 25 грн.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи суд зазначає, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16 наведено правовий висновок, відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Тобто, при розподілі судового збору в такому випадку враховується, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі статті 233 ГК та частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача повністю, оскільки, таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічний правовий висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, в ухвалі від 27.08.2024 у справі № 910/18480/23.

В частині сплати суми судового збору за подання позову суд враховує зазначені вище положення та практику Верховного Суду.

З огляду на наведене вище, оскільки суд вимоги позову визнав обґрунтованими повністю, а зменшуючи розмір пені суд використав власні дискреційні повноваження, з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду, витрати по сплаті судового збору покладаються повністю на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеттен» (місцезнаходження: вул. Підприємницька, буд. 22, офіс 311, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл., 07403; код ЄДРПОУ 37722022) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (місцезнаходження: вул. Кудрявська, буд. 26/28, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 30019775) 78 956, 25 грн пені та 2 422, 40 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 28.02.2025.

Суддя Л.В. Сокуренко


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	28.02.2025
Оприлюднено	03.03.2025
Номер документу	125495159
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Судовий реєстр по справі —911/3097/24

Ухвала від 24.03.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Ухвала від 24.03.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Майданевич А.Г.

Рішення від 28.02.2025

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л.В.

Ухвала від 12.12.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л.В.

Ухвала від 20.11.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 28.02.2025 по справі 911/3097/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/3097/24

Ухвала від 24.03.2025

Ухвала від 24.03.2025

Рішення від 28.02.2025

Ухвала від 12.12.2024

Ухвала від 20.11.2024

Рішення
від 28.02.2025 по справі 911/3097/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ