Рішення

від 28.02.2025 по справі 915/1608/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року Справа № 915/1608/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС ТЕХБУД» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 32; ідентифікаційний код 39618812)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ БЕТОНУ» (54003, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 130, офіс 1; ідентифікаційний код 44852162)

про: стягнення 44 625,37 грн,

Суть спору:

24.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС ТЕХБУД» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 23.12.2024 (вх. № 16258/24) (з додатками), в якій просить суд

1.Прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ БЕТОНУ», код ЄДРПОУ 44852162, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС ТЕХБУД», код ЄДРПОУ 39618812, заборгованість за договором поставки №ЕТ П 1603/2023 від 16 березня 2023 року в сумі 30 420,90 грн. (тридцять тисяча чотириста двадцять гривень 90 коп.); пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості в сумі 6 759,69 грн. (шість тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять гривень 69 коп.); штраф у розмірі 10% від суми боргу в сумі 3 042,09 грн. (три тисячі сорок дві гривні 09 коп.); інфляційні втрати в сумі 2 971,45 грн (дві тисячі дев`ятсот сімдесят одна гривня 45 коп.); 3% річних в загальному за період з травня 2023 року по 11.12.2024 в сумі 1 431,24 грн (одна тисяча чотириста тридцять одна гривня 24 коп.).

3. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору поставки № ЕТП 1603/2023 від 16.03.2023; видаткових накладних № 324 від 12.04.2023, № 549 від 11.05.2023, № 603 від 12.05.2023, № 803 від 16.05.2023; банківської виписки за період з 16.03.2023 по 11.12.2024; акту звірки взаєморозрахунків за договором № ЕТП 1603/2023 від 16.03.2023; застосування норм статей 509, 526, 530, 612, 614, 617, 625, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 193, 216, 217, 218, 230, 232 Господарського суду України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 27.12.2024 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1608/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Так, копію ухвали було надіслано позивачу в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету позивача 27.12.2024 о 19:30, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.12.2024 у справі № 915/1608/24 позивач отримав 30.12.2024.

Копія ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була 22.01.2025 повернута поштовим відділенням за зворотною адресою з відміткою: «За закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610218545192).

Копія ухвали суду від 27.12.2024, повторна направлена на адресу відповідача, з проставлянням відмітки «судова повістка» була 05.02.2025 повернута поштовим відділенням за зворотною адресою з відміткою: «неправильно зазначена (відсутня) адреса» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610226802935). Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що відповідний процесуальний документ направлено вказаній особі за правильною адресою. Водночас, судом встановлено, що за даними трекінгу на офіційному вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610226802935 було повернуто відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення відповідачу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.12.2024 у справі № 915/1608/24 є 05.02.2025.

Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 27.12.2024 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. Копію вказаної ухвали слід вважати врученою відповідачу 05.02.2025.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 20.02.2025 включно.

Разом із тим, ані протягом встановленого строку, ані станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань по спірним правовідносинам суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Натомість, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 визначено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи неможливість у вказаний період констатувати сплив строку на подання відзиву у даній справі, з урахуванням строку поштового перебігу, суд вважав за можливе та необхідне розглянути справу № 915/1608/24 поза межами встановленого ст. 248 ГПК України строку у розумний строк згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ухвалити рішення суду після закінчення строку на подання відзиву (з урахуванням строку поштового перебігу) для забезпечення принципу рівності та змагальності сторін.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС ТЕХБУД», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ БЕТОНУ», як покупцем, був укладений Договір поставки № ЕТ П 1603/2023 (далі Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався поставити покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором щебінь, пісок тощо (далі за текстом продукція), а покупець зобов`язався приймати продукцію та оплачувати її на умовах цього Договору (п. 1.1).

За умовами наведеного Договору сторони погодили, зокрема, таке:

- кількісні характеристики, а також асортимент Продукції визначаються заявками Покупця і закріплюються у відповідних видаткових накладних (п. 1.3);

- ціна Договору складається із суми вартості Продукції, поставленої за всіма підписаними Сторонами видатковими накладними або акцептованих (шляхом оплати, часткової оплати) рахунків Постачальника виставлених Покупцю (п. 2.1);

- загальна ціна Продукції визначається на підставі видаткових накладних, підписаних у період дії цього Договору (п. 2.4);

- розрахунки між Сторонами здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника 100% попередньої оплати вартості Продукції (у тому числі її навантаження та доставки). Сторони можуть передбачити інший порядок розрахунків, про що укладається і підписується Сторонами додаткова угода до цього Договору (п. 2.5);

- у випадку поставки Продукції на умовах п. 3.5. цього Договору Покупець повинен оплатити повну вартість поставленої Продукції протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки (п. 2.6);

- зараховані на поточний рахунок Постачальника кошти незалежно від призначення платежу зазначеного в платіжних документах Покупця, розподіляються у наступній черговості: 1) погашення існуючої заборгованості за поставлену Продукцію згідно з цим Договором; 2) оплата поставленої Продукції у звітному періоді; 3) оплата Продукції, що поставляється у зарахування коштів; 4) аванс (п. 2.10);

- за наслідками діяльності за певні періоди Сторони зобов`язуються проводити звірку взаєморозрахунків, результати якої оформляються відповідним Актом звірки взаєморозрахунків (далі - «Актом звірки»). Дані, підтверджені Сторонами в Акті звірки, є підставою для остаточних взаєморозрахунків. Покупець, що отримав Акт звірки від Постачальника, зобов`язується у строк до 3 (трьох) робочих днів з дня отримання такого Акта підписати його зі свого боку та надіслати (передати) підписаний примірник Акта звірки Постачальнику. У випадку незгоди Покупця з даними,що зазначені в Акті звірки Постачальника, Покупець зобов`язується у строк до 3 (трьох) робочих днів з дня отримання такого Акта надіслати (передати) свій варіант Акта звірки. У разі не підписання (не надсилання) Покупцем чи ненадання свого варіанту Акта звірки у зазначений строк Сторони вважають дані, викладені в Акті звірки Постачальника, погодженими (п. 2.12);

- Постачальник зобов`язується здійснити поставку узгодженої Продукції за умови оплати 100 % її вартості (п. 3.4);

- Постачальник має право не очікуючи надходження на свій поточний рахунок оплати повної вартості узгодженої Продукції поставити її Покупцю (п. 3.5);

- уся Продукція, отримана Покупцем від Постачальника в період дії цього Договору, вважається отриманою на виконання цього Договору (п. 3.9);

- Постачальник зобов`язується, зокрема: поставити Покупцю узгоджену партію Продукції належної якості протягом строку вказаного в рахунку (п. 4.1.1);

- Покупець зобов`язується, зокрема: своєчасно та в повному обсязі провести оплату вартості Продукції на умовах цього Договору (п. 4.2.4);

- за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 5.1);

- у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим Договором Покупцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (десяти) % від суми заборгованості (п. 5.6);

- усі спори, що виникають в процесі виконання умов даного Договору вирішуються в порядку, визначеному чинним в Україні законодавством (п. 5.11);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2023, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання Сторонами (п. 6.1).

Наведений Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника, щодо стягнення з відповідача, як покупця, заборгованості за поставлений товар, а також компенсаційних нарахувань та штрафних санкцій, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір поставки № ЕТП 1603/2023 від 16.03.2023;

- видаткові накладні № 324 від 12.04.2023, № 549 від 11.05.2023, № 603 від 12.05.2023, № 803 від 16.05.2023;

- банківська виписка за період з 16.03.2023 по 11.12.2024;

- акт звірки взаєморозрахунків за договором № ЕТП 1603/2023 від 16.03.2023.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС ТЕХБУД» поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ БЕТОНУ», а останнім прийнято у власність товар на загальну суму 46 820,90 грн, що вбачається з підписаних обома сторонами без будь-яких зауважень та заперечень видаткових накладних:

- № 324 від 12.04.2023 на суму 10 769,20 грн;

- № 549 від 11.05.2023 на суму 10 311,00 грн;

- № 603 від 12.05.2023 на суму 13 686,70 грн;

- № 803 від 16.08.2023 на суму 12 054,00 грн.

Покупець, в свою чергу, здійснив лише часткову оплату поставленого товару на загальну суму 16 400,00 грн, що вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи банківської виписки за період з 16.03.2023 по 11.12.2024, зокрема здійснивши два платежі:

- від 11.04.2023 на суму 11 400,00 грн;

- від 08.12.2023 на суму 5 000,00 грн.

У подальшому між сторонами було оформлено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за 2023 рік, зі змісту якого вбачається як поставка позивачем відповідачу товарів на загальну суму 46 820,90 грн, так і здійснення відповідачем оплати на загальну суму 16 400,00 грн.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ БЕТОНУ» не здійснило оплату за поставлену Продукцію за наступними видатковими накладними: від 11 травня 2023 року №549 частково на суму 4 680,20 грн; від 12 травня 2023 №603 на суму 13 686,70 грн; від 16 травня 2023 №803 на суму 12 054,00 грн, що і стало для позивача підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасної та у повному обсязі оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не представив, доводів позивача не спростував.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині оплати за поставлений товар на суму сумі 30 420,90 грн, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 30 420,90 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача (згідно з наведеними у позовній заяві розрахунками):

1. Пеню в загальному розмірі 6 759,69 грн, у тому числі:

- за порушення грошового зобов`язання в розмірі 4 680,20 (видаткова накладна № 549 від 11.05.2023) у період з 17.05.2023 по 17.11.2023 нараховано пеню в сумі 1043,75 грн;

- за порушення грошового зобов`язання в розмірі 13 686,70 (видаткова накладна № 603 від 12.05.2023) у період з 18.05.2023 по 18.11.2023 нараховано пеню в сумі 3045,57 грн;

- за порушення грошового зобов`язання в розмірі 12 054,00 (видаткова накладна № 803 від 16.05.2023) у період з 20.05.2023 по 20.11.2023 нараховано пеню в сумі 2670,37 грн.

2. Штраф у розмірі 10% від суми боргу в сумі 3 042,09 грн.

3. Інфляційні втрати в загальному розмірі 2 971,45 грн, у тому числі:

- за порушення грошового зобов`язання в розмірі 4 680,20 (видаткова накладна № 549 від 11.05.2023) у період з червня 2023 по жовтень 2024 нараховано інфляційні втрати на суму 457,15 грн;

- за порушення грошового зобов`язання в розмірі 13 686,70 (видаткова накладна № 603 від 12.05.2023) у період з червня 2023 по жовтень 2024 нараховано інфляційні втрати на суму 1336,89 грн;

- за порушення грошового зобов`язання в розмірі 12 054,00 (видаткова накладна № 803 від 16.05.2023) у період з червня 2023 по жовтень 2024 нараховано інфляційні втрати на суму 1177,41 грн.

4. Три проценти річних в загальному розмірі 1 431,24 грн, у тому числі:

- за порушення грошового зобов`язання в розмірі 4 680,20 (видаткова накладна № 549 від 11.05.2023) у період з 17.05.2023 по 11.12.2024 нараховано 3 % річних на суму 220,82 грн;

- за порушення грошового зобов`язання в розмірі 13 686,70 (видаткова накладна № 603 від 12.05.2023) у період з 18.05.2023 по 11.12.2024 нараховано 3 % річних на суму 644,65 грн;

- за порушення грошового зобов`язання в розмірі 12 054,00 (видаткова накладна № 803 від 16.05.2023) у період з 20.05.2023 по 11.12.2024 нараховано 3 % річних на суму 565,77 грн.

Щодо нарахованих позивачем до стягнення з відповідача сум пені та штрафу, суд зазначає, що за приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.6 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим Договором Покупцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (десяти) % від суми заборгованості.

Отже, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та умов Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.

Суд перевірив розрахунок пені та штрафу, наведений позивачем, та встановив, що відповідні нарахування проведено правильно, а отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум процентів річних та інфляційних витрат, суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Отже, на підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача проценти річні та інфляційні втрати за відповідні періоди.

За перевіркою суду відповідні нарахування процентів річних та інфляційних втрат позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ БЕТОНУ» (54003, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 130, офіс 1; ідентифікаційний код 44852162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС ТЕХБУД» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 32; ідентифікаційний код 39618812) за договором поставки №ЕТ П 1603/2023 від 16.03.2023 заборгованість в сумі 30 420,90 грн, пеню в розмірі 6 759,69 грн, штраф у розмірі 3 042,09 грн, інфляційні втрати в сумі 2 971,45 грн, 3 % річних в розмірі 1 431,24 грн, а також 3 028,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС ТЕХБУД» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 32; ідентифікаційний код 39618812);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРИТОРІЯ БЕТОНУ» (54003, м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 130, офіс 1; ідентифікаційний код 44852162).

Повне рішення складено та підписано судом 28.02.2025.

Суддя О.Г. Смородінова