Рішення

від 18.02.2025 по справі 915/726/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року Справа № 915/726/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» (65114, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 62, офіс 6/1; ідентифікаційний код 38721674)

до відповідача: Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, буд. 7; ідентифікаційний код 03365707)

про: визнання недійсним правочину щодо розірвання Договору підряду № 1490 від 14.08.2024,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Опря С.І., адвокат за ордером,

від відповідача: Лисенко О.С., у порядку самопредставництва,

Суть спору:

18.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.06.2024 (вх. № 7210/24) (з додатками), в якій, з урахуванням заяви б/н від 08.11.2024 (вх. № 1387/24) про уточнення позовної вимоги, просить суд:

- визнати недійсним правочин (повідомлення про розірвання №240/08.01.01-10/07/028/22 від 31.01.2022) щодо одностороннього розірвання Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ: 03365707) Договору підряду № 1490 від 14.08.2020 (відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-07-01-000568-c від 18.02.2022);

- стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ: 03365707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» (ЄДРПОУ: 38721674) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028 грн та 76 500 грн на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору підряду № 1490 від 14.08.2020 з додатками та додатковими угодами до нього; Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-07-01-000568-с (дата формування звіту 18.02.2022); довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) (13 шт.); актів на додаткові роботи (12 шт.); застосування норм статей 202, 203, 215, 509, 525, 526, 611, 612, 615, 626, 629, 651, 849 Цивільного кодексу України, статей 188, 320 Господарського кодексу України; та мотивовані, зокрема, таким:

14.08.2020 за результатами проведення процедури закупівлі у вигляді відкритих торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» (ЄДРПОУ: 38721674) та Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ: 03365707) укладено Договір підряду № 1490.

Додатковою угодою № 4 від 20.04.2021 до Договору підряду № 1490 від 14.08.2020 змінені строки: дії договору - до 31.12.2022, водночас до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором; виконання робіт - до 15.04.2022. Також, Додатковою угодою № 4 від 20.04.2021 змінено план фінансування будівництва наступним чином: на 2020 рік - 4 666 033,20 грн. з ПДВ; на 2021 рік - 13 212 174,32 грн. з ПДВ; на 2022 рік - 14 252 792,48 грн. з ПДВ.

На початку березня 2022 року при підготовці офіційного листа щодо форс-мажорних обставин, викликаних повномасштабним вторгненням РФ, у результаті вивчення позивачем офіційного сайту державних закупівель (prozorro.gov.ua), випадково з`ясовано, що відповідно до опублікованого Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-07-01-000568-c від 18.02.2022 відповідачем в односторонньому порядку розірвано Договір підряду № 1490 від 14.08.2020 на підставі п. 6.3.1. та п. 6.3.5. Договору та ч. 2 ст. 320 Господарського кодексу України (надалі - ГК України). Відповідно до наведеного Звіту, розірвання відбулось 10.02.2022.

Водночас позивач зазначає, що:

- позивач не отримував від відповідача жодного повідомлення про розірвання Договору підряду № 1490 від 14.08.2020 ані поштовим відправленням, ані електронною поштою;

- відсутні обставини значного порушення прав Відповідача щодо строків виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором підряду № 1490 від 14.08.2020 для його одностороннього розірвання, а саме позивач: своєчасно розпочав виконання будівельних робіт за Договором підряду № 1490 від 14.08.2020 та не мав жодних зауважень з цього приводу зі сторони відповідача; станом на 10.02.2022 фактично освоїв 100% фінансування будівництва за 2020 рік та 60% фінансування будівництва за 2021 рік, а всього - 12 642 494,40 грн; до 24.02.2022 (повномасштабне вторгнення РФ) планував виконати свої зобов`язання перед Відповідачем у строки, визначені Договором підряду № 1490 від 14.08.2020, не зважаючи на: (1) велику кількість вже виконаних додаткових робіт, не передбачених проектною документацією; (2) велику кількість додаткових робіт, які ще необхідно було виконати, (3) необхідність внесення змін до проектної документації будівництва.

Отже, на переконання позивача правочин щодо одностороннього розірвання Відповідачем Договору підряду № 1490 від 14.08.2020 (відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-07-01-000568-c від 18.02.2022) суперечить вимогам самого Договору підряду № 1490 від 14.08.2020 щодо порядку такого розірвання, а також актам законодавства щодо підстав його вчинення, у зв`язку з чим є недійсним.

У зв`язку з тим, що при поданні позовної заяви позивачем не було дотримано вимог ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу від 24.06.2024, якою позовну заяву залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

01.07.2024 до суду від позивача надійшла заява б/н від 01.07.2024 (вх. № 7828/24) про усунення недоліків, з якою товариством подано до суду клопотання б/н від 01.07.2024 про витребування у відповідача документу (документів), яким вчинено правочин щодо одностороннього розірвання Договору підряду № 1490 від 14.08.2020 (відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-07-01-000568-с від 18.02.2022).

За перевіркою наданих матеріалів, суд вважав за можливе прийняти позовну заяву до розгляду.

Ухвалою суду від 08.07.2024 після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/726/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 06 серпня 2024 року о 12:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

23.07.2024 до суду від Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради надійшов відзив на позовну заяву б/н від 23.07.2024 (вх. № 8892/24), в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, ґрунтуються, зокрема, на такому:

1) Стосовно порушень ТОВ «Навекастрой» зобов`язань за Договором, які стали підставою для дострокового розірвання договору в односторонньому порядку, відповідач зазначає, що Підрядником було порушено умови Договору щодо обсягу виконання робіт на суму 2021 року, що тягне за собою застосування відповідальності до винної сторони. Відповідно до умов Договору, а саме п. 2.1. Ціна цього Договору становить 32 131 000,00 грн з ПДВ. Сума Договору сплачується поетапно у відповідності до плану фінансування будівництва: - на 2020 рік - 4 666 033,20 грн з ПДВ (виконано на суму коштів передбачених у 2020 році у повному обсязі); - на 2021 рік - 13 212 174,32 грн з ПДВ (виконано лише на 7 976 461,20 грн): - на 2022 рік - 14 252 792,48 грн з ПДВ. Всі ці обставини також було зазначено у листі до ТОВ «Навекастрой» від 31.01.2022 вих. № 240/08.01.01-10/07/028/22 щодо розірвання договору. Таким, чином, департамент ЖКГ ММР, користуючись своїм правом, передбаченим чинним законодавством та п. п. 6.3.1, 6.3.5 Договору, вирішив достроково розірвати договір підряду від 14.08.2020 № 1490 в односторонньому порядку.

2) Стосовно належного повідомлення ТОВ «Навекастрой» про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку, відповідач наголошує, що у зв`язку з порушенням ТОВ «Навекастрой» умов Договору щодо обсягу виконаних робіт у 2021 році, що в свою чергу тягне за собою порушення строків, передбачених цим Договором та додатковими угодами до нього, департаментом ЖКГ ММР на адресу Підрядника було направлено лист від 31.01.2022 вих. № 240/08.01.01-10/07/028/22, в якому повідомлялося про дострокове розірвання договору від 14.08.2020 № 1490 в односторонньому порядку, згідно п.п. 6.3.1, 6.3.5 Договору. Представником ТОВ «Навекастрой» не було отримано рекомендований лист від Замовника про розірвання договору у термін, вказаний вище, що підтверджується довідкою про причину повернення (копія додається), саме тому останній було повернуто на адресу департаменту ЖКГ ММР за закінченням терміну зберігання. Таким чином, відповідач вважає, що департаментом ЖКГ ММР було вжито всіх необхідних заходів для повідомлення Підрядника про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку, що в свою чергу свідчить про виконання Відповідачем умов Договору та вимог, на які посилається позивач у своїй позовній заяві для законності правочину, а саме: 1) відповідачем встановлено факт, що Підрядник своєчасно не розпочав роботи, або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором закупівлі робіт, стає неможливим; 2) відповідач належним чином повідомив позивача про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку.

Виходячи з цього, департамент ЖКГ ММР не вбачає жодних підстав для визнання правочину щодо дострокового розірвання договору підряду № 1490 від 14.08.2020 в односторонньому порядку недійсним.

До вказаного відзиву відповідачем було долучено, зокрема копію листа Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради № 240/08.01.01-10/07/028/22 від 31.01.2022 «Щодо розірвання договору», з доказами його направлення (копії фіскального чеку, рекомендованого повідомлення, поштового конверту, з довідкою про причини повернення).

29.07.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» надійшла заява б/н від 26.07.2024 (вх. № 9081/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 29.07.2024.

30.07.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» надійшла відповідь на відзив б/н від 29.07.2024 (вх. № 9138/24), в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

05.08.2024 до суду від Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 02.08.2024 (вх. № 9318/24), в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У підготовчому засіданні, проведеному 06.08.2024 за участю представників позивача та відповідача, було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/726/24 та оголошено перерву до 01 жовтня 2024 року о 12:00.

01.10.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» надійшла заява б/н від 01.10.2024 (вх. № 11739/24) про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 01.10.2024 було відкладено підготовче засідання у справі № 915/726/24 на 29 жовтня 2024 року об 11:50.

29.10.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 28.10.2024 (вх. № 13141/24).

Ухвалою від 29.10.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 915/726/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 26 листопада 2024 року о 12:15.

11.11.2024 до суду від позивача надійшла заява б/н від 08.11.2024 (вх. № 1387/24) про уточнення позовної вимоги, з урахуванням якої товариство просить суд прийняти та врахувати дану Заяву про уточнення та викласти позовну вимогу наступним чином: «Задовільнити Позовну заяву та визнати недійсним правочин (повідомлення про розірвання №240/08.01.01-10/07/028/22 від 31.01.2022) щодо одностороннього розірвання Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ: 03365707) Договору підряду №?1490 від 14.08.2020 (відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-07-01-000568-c від 18.02.2022)».

У зв`язку з перебуванням головуючої у даній справі судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 25.11.2024 по 16.12.2024, ухвалою суду від 11.11.2024 судове засідання у справі № 915/726/24 було відкладено на 18 грудня 2024 року о 13:00.

Судове засідання, з розгляду даної справи по суті, яке було призначено на 18 грудня 2024 року о 13:00, мало розпочатися із запізненням, у зв`язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. в іншому судовому засіданні, однак не відбулося оскільки у період з 13:14 до 14:25 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 18.12.2024 судове засідання у справі № 915/726/24 було призначено на 15 січня 2025 року о 12:30.

В судовому засіданні 15.01.2025, проведеному за участі представників обох сторін, суд розпочав розгляд справи № 915/726/24 по суті, заслухавши вступні слова позивача та відповідача та дослідивши, в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими обґрунтовуються обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

За результатами проведеного засідання судом було оголошено перерву до 11 лютого 2025 року о 12:30.

10.02.2025 до суду від Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради надійшла заява б/н від 10.02.2025 (вх. № 2044/25), в якій відповідач просить суд долучити до матеріалів справи додані до клопотання докази.

11.02.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» надійшло клопотання б/н від 10.02.2025 (вх. № 2070/25) про долучення доказів, в якому позивач просить суд долучити до справи та врахувати надані документи.

В судовому засіданні 11.02.2025, проведеному за участі представників обох сторін, судом було розглянуто заявлені сторонами клопотання про залучення доказів та зауважено таке.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Приписами ч. 8 ст. 80 ГПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи, що докази долучені до клопотань сторін б/н від 10.02.2025 (вх. № 2044/25) ат б/н від 10.02.2025 (вх. № 2070/25) не були подані у встановлений процесуальним законом строк та, при цьому, позивачем та відповідачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами неможливість їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від них, такі докази до розгляду судом не приймаються на підставі ч. 8 ст. 80 ГПК України.

Після роз`яснення сторонам відповідних приписів процесуального закону, у вказаному засіданні суд завершив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, після чого в засіданні було оголошено перерву до 18 лютого 2025 року о 13:45, для надання сторонам можливості підготуватися до судових дебатів.

18.02.2025 в судове засідання з`явилися повноважні представники позивача та відповідача, які виступили із заключними словами сторін у судових дебатах.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 18.02.2025 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В

14 серпня 2020 року за результатами проведення процедури закупівлі у вигляді відкритих торгів між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Навекастрой», як Підрядником, було укладено Договір підряду № 1490 (далі - Договір), відповідно до предмету якого Підрядник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, на свій власний ризик виконати роботи з «Капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі по вул. Новозаводська від вул. Херсонське шосе до вул. Китобоїв в м. Миколаєві», а Замовник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти і оплатити такі роботи. У розумінні положень цього Договору, предмет Договору, що визначений у цьому пункті надалі може іменуватися «роботи», «об`єкт будівництва» тощо. Кількість: 1 робота та у відповідності до вимог чинного законодавства і технічного завдання. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Місце виконання робіт: Україна. Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська від вул. Херсонське шосе до вул. Китобоїв (п.п. 1.1-1.2).

Згідно умов цього Договору ціна Договору становить 32 131 000,00 грн з ПДВ. Сума договору сплачується поетапно у відповідності до плану фінансування будівництва: - на 2020 рік - 17 355 667,20 грн з ПДВ; - на 2021 рік - 14 775 332,80 грн з ПДВ (п. 2.1).

Розділом 5 Договору сторони обумовили строки виконання зобов`язань, зокрема:

- Замовник зобов`язується оплатити виконані Підрядником роботи згідно бюджетних асигнувань за умови належного фінансування. У випадку відсутності на момент завершення виконання робіт (отримання Замовником відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3) відповідного бюджетного асигнування, строки для оплати Підряднику виконаних робіт (наданих послуг) починають свій перебіг з моменту появлення такого асигнування на відповідний об`єкт (об`єкт, що є безпосереднім предметом цього Договору) (п. 5.1);

- строк дії Договору: з моменту підписання Договору Сторонами і до 31.12.2021 року, водночас до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 5.2);

- строк виконання робіт за цим Договором (з урахуванням положень п. 5.4 цього Договору): з моменту отримання всіх необхідних дозвільних документів для початку будівельних робіт (у випадку, якщо такі документи необхідно отримати відповідно до вимог діючого законодавства) і до 01.04.2021 (п. 5.3);

- Підрядник за 7 (сім) робочих днів до дати закінчення виконання робіт надає Замовнику повідомлення про готовність до здачі виконаних робіт. Після одержання повідомлення Підрядника про готовність до здачі виконаних робіт Замовник зобов`язаний розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється Актом здачі-приймання виконаних робіт. Датою прийняття виконаних робіт є дата підписання Сторонами документів, що передбачені п. 3.1. цього Договору (п. 5.4);

- Підрядник має право надавати акти виконаних робіт по мірі виконання відповідних робіт на об`єкті, але виключно в межах строків, що визначені цим Договором (п. 5.5).

В розділі 6 Договору учасники обумовили права та обов`язки сторін, з яких, зокрема, Замовник має право:

- достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань Підрядником та в інших випадках, що передбачені умовами цього Договору, повідомивши про це його у строк не менше ніж 10 діб. Датою такого повідомлення є дата, направлення на адресу Підрядника відповідного повідомлення, що підтверджується відповідним документом (наприклад направлення засобами Укрпошти рекомендованого листа із повідомленням про вручення, або засобами електронної пошти, що зазначена у реквізитах до цього Договору (у разі наявності) або електронної пошти, що зазначена на бланку Підрядної організації на листах, що направлялися Підрядником на адресу Замовника. На електронну пошту можуть направлятися скан-копії відповідних листів (повідомлень) з боку Замовника на адресу Підрядника без застосування електронного цифрового підпису) (п. 6.3.1);

- інші права: відмовитися від виконання робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх прийняття відповідно до мети, зазначеної у договорі закупівлі робіт, і не можуть бути усунені Підрядником, Замовником або третьою особою; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених Підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором закупівлі робіт. У такому разі збитки, завдані Замовнику, відшкодовуються Підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни; відмовитися від договору закупівлі робіт та вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором закупівлі робіт, стає неможливим. Під своєчасністю початку виконання робіт за цим Договором слід розуміти строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту підписання цього Договору (у випадку, якщо для початку виконання робіт необхідно отримати відповідні дозвільні документи, такий строк розпочинається з моменту отримання відповідних до тільних документів); відмовитися від договору закупівлі робіт в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши Підряднику виконану частину робіт, повідомивши про одностороннє розірвання цього Договору за 10 днів до запланованої дати розірвання; вимагати розірвання договору закупівлі робіт та відшкодування збитків за наявності істотних порушень Підрядником умов договору закупівлі робіт (п. 6.3.5).

За змістом п. 6.4.5 Договору усі права та обов`язки Підрядника визначаються, виходячи з правового регулювання конкретних видів договорів відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Умовами п. 7.1 Договору Сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Також умовами Договору встановленою, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пп. 4 абз. 2 п. 10.1).

За змістом п. 10.2 Договору Сторони погодили, що внесення змін до умов цього Договору відбувається у двосторонньому порядку, шляхом підписання відповідної додаткової угоди до Договору, крім випадків, передбачених умовами цього Договору. Сторони домовились, що Замовник має право вносити зміни до будь-яких умов цього Договору в односторонньому порядку із обов`язковим дотриманням процедури, приклад якої наведено у п. 6.3.1. цього Договору.

Відповідно до п. 12.6 Договору умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (що стосується виконання робіт).

Вказаний Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

З наданих суду доказів вбачається неодноразове укладення сторонами додаткових угод до вищенаведеного Договору.

Так, додатковою угодою №1 від 30.12.2020, сторони домовились внести зміни і доповнення у Договір, а саме, п. 2.1 викласти в новій редакції «Ціна цього Договору ціна тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі становить 32 131 000,00 грн. з ПДВ., у т.ч., з них на 2020 рік - 4 666 033,20 грн з ПДВ; на 2021 рік - 27 464 966,80 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 26.03.2021 сторони домовились внести зміни у Договір, стосовно необхідності реєстрації юридичних зобов`язань на суму коштів 2021 року, інші умови договору залишаються без змін.

Додатковою угодою № 3 від 29.03.2021 сторони домовились внести зміни у Договір, а саме, продовжити строк виконання робіт до 14.08.2021 року, строк дії договору до 31.12.2021 року, інші умови договору залишаються без змін.

Додатковою угодою № 4 від 20.04.2021 сторони домовились внести зміни у Договір, а саме, продовжити строк виконання робіт до 15.04.2022, строк дії договору до 31.12.2022. Крім того вказаною додатковою угодою сторони погодили викласти п. 2.1 Договору в новій редакції, зокрема, Ціна цього Договору становить 32 131 000,00 грн з ПДВ. Сума договору сплачується поетапно у відповідності до плану фінансування будівництва: на 2020 рік - 4 666 033,20 грн з ПДВ; на 2021 рік - 13 212 174,32 грн з ПДВ; на 2022 рік - 14 252 792,48 грн з ПДВ. Інші умови договору залишаються без змін.

Додатковою угодою № 5 від 20.07.2021 сторони домовились внести зміни у Договір, в частині зміни вимог передбачених п. 6.1.2. Інші умови договору залишилися без змін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору підряду між сторонами були оформлені та підписані Акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3), зокрема:

- Акт № 1 за вересень 2020 року на суму 1 149 747,60 грн;

- Акт № 2 за жовтень 2020 року на суму 102 469,20 грн;

- Акт № 3 за жовтень 2020 року на суму 415 156,80 грн;

- Акт № 4 за жовтень 2020 року на суму 14 744,40 грн;

- Акт № 5 за листопад 2020 року на суму 1 057 620,00 грн;

- Акт № 6 за листопад 2020 року на суму 314 791,20 грн;

- Акт № 6 за грудень 2020 року на суму 179 348,40 грн;

- Акт № 7 за грудень 2020 року на суму 1 432 155,60 грн;

- Акт № 1 за квітень 2021 року на суму 387 686,40 грн;

- Акт № 2 за квітень 2021 року на суму 6 259,20 грн;

- Акт № 3 за квітень 2021 року на суму 48 154,80 грн;

- Акт № 4 за квітень 2021 року на суму 111 838,80 грн;

- Акт № 5 за квітень 2021 року на суму 593 966,40 грн;

- Акт № 1 за серпень 2021 року на суму 50 832,00 грн;

- Акт № 2 за серпень 2021 року на суму 234 856,80 грн;

- Акт № 10 за вересень 2021 року на суму 53 008,80 грн;

- Акт № 11 за вересень 2021 року на суму 1 875 336,00 грн;

- Акт № 12 за вересень 2021 на суму 373 465,20 грн;

- Акт № 13 за жовтень 2021 року на суму 12 701,46 грн;

- Акт № 14 за жовтень 2021 року на суму 467 731,20 грн;

- Акт № 15 за листопад 2021 року на суму 552 634,80 грн;

- Акт № 16 за листопад 2021 року на суму 701 232,00 грн;

- Акт № 17 за грудень 2021 року на суму 29 055,60 грн;

- Акт № 18 за грудень 2021 року на суму 178 034,40 грн;

- Акт № 19 за грудень 2021 року на суму 1 042 222,80 грн.

Саме копії наведених актів (т. 1, а.с. 73-134, 188-192) були надані відповідачем до відзиву.

В якості доказів оплати підрядних робіт відповідач додав до відзиву рахунки та платіжні доручення. Водночас, оскільки предметом позову не виступає перевірка розрахунків за виконані будівельні роботи, суд не досліджував відповідну первинну документацію.

Інших актів приймання виконаних будівельних робіт позивачем не було надано суду.

Відповідач стверджує, що підрядником було порушено умови Договору щодо обсягу виконання робіт на суму 2021 року, що потягнуло за собою застосування відповідальності до винної сторони.

Так, відповідно до умов Договору, а саме п. 2.1 Ціна цього Договору становить 32 131 000,00 грн з ПДВ. Сума Договору сплачується поетапно у відповідності до плану фінансування будівництва:

- на 2020 рік - 4 666 033,20 грн з ПДВ (виконано на суму коштів передбачених у 2020 році у повному обсязі);

- на 2021 рік - 13 212 174,32 грн з ПДВ (виконано лише на 7 976 461,20 грн);

- на 2022 рік - 14 252 792,48 грн з ПДВ.

Вказані обставини також були викладені відповідачем у листі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» № 240/08.01.01-10/07/028/22 від 31.01.2022 «Щодо розірвання договору».

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на єдиний строк виконання робіт - це 15.04.2022, здачу робіт щомісячно або щорічно договором не передбачено.

Товариство стверджує, що Договір підряду виконувало належним чином, а документи, надані відповідачем, не підтверджують що поштовим відправленням 5400500621075 на адресу позивача направлено саме повідомлення про розірвання № 240/08.01.01-10/07/028/22 від 31.01.2022 та таке відправлення не є рекомендованим листом з повідомленням.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що предметом даного позову виступає немайнова вимога позивача до відповідача щодо визнання недійсним вчиненого останнім правочину щодо розірвання Договору підряду № 1490 від 14.08.2020, оформленого повідомленням про розірвання №240/08.01.01-10/07/028/22 від 31.01.2022.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення наявності чи відсутності обставини порушення відповідачем вимог законодавства при оформленні одностороннього правочину щодо розірвання Договору підряду № 1490 від 14.08.2020.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір підряду № 1490 від 14.08.2020 з додатками та додатковими угодами (№ 1 від 30.12.2020, № 2 від 26.03.2021, № 3 від 29.03.2021, № 4 від 20.04.2021, № 5 від 20.07.2021) до нього;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) (13 шт.);

- акти на додаткові роботи (12 шт.);

- Звіт про виконання договору про закупівлю UA-2020-07-01-000568-с (дата формування звіту 18.02.2022).

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Акти приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) (25 шт.);

- Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3) (14 шт.);

- рахунки на оплату (25 шт.);

- платіжні доручення (25 шт.);

- лист Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради № 240/08.01.01-10/07/028/22 від 31.01.2022 «Щодо розірвання договору», з доказами його направлення (копії фіскального чеку, рекомендованого повідомлення, поштового конверту, з довідкою про причини повернення);

- Експертний звіт щодо розгляду проектної документації № 737-19Д від 19.12.2019.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про будівельний підряд.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За приписами ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ст. 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

За приписами ч. 2 ст. 320 Господарського кодексу України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Тобто припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Положеннями ст. 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.04.2021 у справі №910/5206/20, від 13.12.2021 у справі №904/2780/19.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Приписами ч. 5 ст. 202 ЦК України визначено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Суд відзначає, що оформлене у визначеному відповідним договором порядку волевиявлення однієї із сторін на дострокове припинення його дії за своїми наслідками є одностороннім правочином про розірвання відповідного договору, а відтак, при його вчиненні мають бути дотриманні встановлені законодавством вимоги, необхідні для чинності такого правочину.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Загальні підстави визнання правочину недійсним і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215 та 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, підлягає встановленню наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, за результатами вирішення спору в судовому рішенні вказується в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Разом із тим, приписами ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі № 6-301цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання правовчину недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права.

В контексті вищенаведеного, суд звертає увагу на те, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (правочину), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним правочином і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і, в залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як неодноразово наголошував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 07.04.2021 у справі №910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі №904/5480/19, під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, якщо договір було розірвано неправомірно однією зі сторін, то порушені права контрагента, в залежності від встановлених судом обставин, дійсно можуть відновлюватися, у тому числі, шляхом визнання відповідного одностороннього правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

При цьому варто враховувати, що позов про визнання недійсним одностороннього правочину із розірвання договору по суті спрямований на визнання чинності (дії) такого договору і зобов`язань, що за ним виникли, спонукання до їх подальшого виконання в натурі.

Позивач просить суд визнати недійсним правочин щодо розірвання Договору підряду № 1490 від 14.08.2020, оформлений повідомленням про розірвання №240/08.01.01-10/07/028/22 від 31.01.2022.

З наведених обставин судом, вбачається, що первісним строком виконання робіт за Договором згідно п. 5.3 була дата - 01.04.2021, тобто сім місяців.

Так, згідно з п. 13 наданого відповідачем експертного звіту щодо розгляду проектної документації по робочому проекту «Капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі по вул. Новозаводська від вул. Херсонське шосе до вул. Китобоїв в м. Миколаєві» від 19.12.2019 № 737-19Д, наданого Експертною організацією ТОВ «Експертиза ЗО», тривалість будівництва становить 7 місяців.

При цьому, враховуючи додаткові угоди, які укладалися між сторонами (що, до того ж, свідчить про наявність обставин сприяння замовником підряднику у виконанні робіт), загальний строк виконання робіт вже складав один рік і вісім місяців (до 15.04.2022).

Крім того, додатковою угодою № 4 від 20.04.2021 було внесено зміни, зокрема, до п. 2.1 Договору такого змісту:

«Ціна цього Договору становить 32 131 000,00 грн. з ПДВ.

Сума договору сплачується поетапно у відповідності до плану фінансування будівництва:

- на 2020 рік - 4 666 033,20 грн з ПДВ;

- на 2021 рік - 13 212 174,32 грн з ПДВ:

- на 2022 рік - 14 252 792,48 грн з ПДВ».

Станом на дату оформлення Замовником листа про розірвання договору - 31.01.2022 за даними відповідача, не спростованими позивачем, Підрядником було виконано роботи та освоєно план фінансування будівництва в такому обсязі: у 2020 році - 4 666 033,20 грн з ПДВ (100%); у 2021 - 7 976 461,20 грн (60%), у 2022 - 0,00 грн (0%).

Тому є слушними доводи відповідача відносно того, що твердження позивача, що ним планувалося дотриматися передбачених строків виконання за Договором робіт - до 15.04.2022 видаються малоймовірними і фактично неможливими, з огляду на наступне:

1) Підрядник мав виконати за 4 місяці не лише роботи та освоїти 100% плану фінансування за 2022 рік (14 252 792,48 грн з ПДВ), а й 40% (5 235 713,10 грн з ПДВ) за попередній рік;

2) два з чотирьох місяців припадають на зимовий період, що в свою чергу зумовлює затримку та неможливість якісного виконання робіт за низьких температур, через що залишковий строк виконання скорочується.

Тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» за двохмісячний строк мало виконати роботи на суму 19 488 505,58 грн з ПДВ, що, виходячи з передбаченої вартості будівельних робіт та тенденції виконання цих робіт Підрядником не видається можливим, а, отже обґрунтованим є припущення відповідача про те, що передбачалося чергове продовження строку виконання робіт.

Таким чином, за даними відповідача, підставою для розірвання договору в односторонньому порядку стало у відповідності до ч. 2 ст. 849 ЦК України та ч. 2 ст. 320 ГК України така повільність виконання робіт підрядником, що закінчення їх у строк стало явно неможливим, виходячи з аналізу освоєння плану фінансування будівництва.

Судом враховано, що п. 6.3.1 Договору передбачено, що Замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань Підрядником та в інших випадках, що передбачені умовами цього Договору, повідомивши про це його у строк не менше ніж 10 діб. Датою такого повідомлення є дата направлення на адресу Підрядника відповідного повідомлення, що підтверджується відповідним документом (наприклад, направлення засобами Укрпошти рекомендованого листа із повідомленням про вручення, або засобами електронної пошти, що зазначена у реквізитах до цього Договору (у разі наявності), або електронної пошти, що зазначена на бланку Підрядної організації на листах, що направлялися Підрядником на адресу Замовника.

Крім того, у відповідності до п. 6.3.5 Договору Замовник має право відмовитися від договору закупівлі робіт в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши Підряднику виконану частину робіт, повідомивши про одностороннє розірвання цього Договору за 10 днів до запланованої дати розірвання.

З обґрунтувань відповідача вбачається, що у зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» умов Договору щодо обсягу виконаних робіт у 2021 році, що в свою чергу тягне за собою порушення строків, передбачених цим Договором та додатковими угодами до нього, департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на адресу Підрядника було направлено лист № 240/08.01.01-10/07/028/22 від 31.01.2022, в якому повідомлено останнього про дострокове розірвання договору № 1490 від 14.08.2020 в односторонньому порядку, згідно п.п. 6.3.1, 6.3.5 Договору.

На підтвердження факту направлення вказаного листа на адресу позивача відповідачем надано до матеріалів справи копії фіскального чеку Акціонерного товариства «Укрпошта» від 31.01.2022, в якому вказано відправку рекомендованим листом з повідомленням за номером-трекером 5400500621075.

Згідно з термінами зберігання поштових відправлень та поштових переказів у поштових відділенням Акціонерного товариства «Укрпошта», невручені прості поштові відправлення (у разі неможливості вкладання до поштової скриньки) та невручені рекомендовані поштові відправлення (крім відправлень з позначкою «Судова повістка») зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом 14 календарних днів з дня їх надходження.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» не було отримано рекомендований лист від відповідача про розірвання договору у термін, вказаний вище, що підтверджується копією поштового конверту, з довідкою про причини повернення (останній було повернуто на адресу відповідача за закінченням терміну зберігання).

Судом взято до уваги пояснення відповідача про те, що згідно з п. 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила) (у редакції від 10.01.2020 - чинній на момент відправлення листа про розірвання договору), оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. Зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 2 Правил, рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Відповідно до п. 2 Правил, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» (у редакції від 10.12.2021 - чинній на момент відправлення листа про розірвання договору) передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що належним доказом надіслання листа Товариству з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 по справі № 820/1186/17.

У фіскальному чеку, копія якого додана до відзиву, зазначається відповідна інформація:

1) номер відправлення - 5400500621075;

2) адресат - ТОВ «Навекастрой»;

3) вид внутрішнього поштового відправлення - лист рекомендований;

4) вартість відправлення - окремо за масу та за рекомендоване повідомлення.

Тому посилання позивача на те, що поштове відправлення 5400500621075 не є рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки бланк форми № 119 «Рекомендованого повідомлення про вручення» не містить обов`язкових реквізитів (номер відправлення, відбиток календарного штемпеля, підпис працівника поштового зв`язку) відхиляється судом, оскільки Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради були здійсненні всі необхідні для належної відправки листа дії.

Отже, вищевказані обставини у сукупності на переконання суду свідчать про те, що відповідач правомірно з визначених підстав скористався правом на одностороннє розірвання договору, повідомивши про це позивача належним чином.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено відсутність передбачених законодавством підстав для визнання оспорюваного одностороннього правочину відповідача про розірвання договору недійсним.

Крім того, суд зазначає, що за приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку відмову в задоволенні позову повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Навекастрой» (65114, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 62, офіс 6/1; ідентифікаційний код 38721674);

Відповідач: Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, буд. 7; ідентифікаційний код 03365707).

Повне рішення складено та підписано судом 28.02.2025.

Суддя О.Г. Смородінова