Ухвала

від 26.02.2025 по справі 915/1439/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" лютого 2025 р. Справа № 915/1439/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Олкріс" (код ЄДРПОУ 34652010, 54058, м. Миколаїв, вул. Озерна (червоних Майовщиків), буд. 47, кв. 22)

до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 20992104, 65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 32)

про визнання недійсним рішення

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Анна Мокрова

в с т а н о в и в:

Позивач Приватне підприємство "Олкріс" звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовом до відповідача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2024 матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2024 справу розподілено на розгляд судді Сулімовській М.Б.

Ухвалою від 14.01.2025 позовну заяву Приватного підприємства "Олкріс" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

27.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, 28.01.2025 - клопотання про долучення доказів.

07.02.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи.

11.02.2025 від відповідача надійшло заперечення на клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 12.02.2025 клопотання Приватного підприємства "Олкріс" про призначення експертизи прийнято до розгляду, відкладено підготовче засідання у справі на 26.02.2025.

24.02.2025 позивачем подано додаткові пояснення до клопотання про призначення експертизи, в яких останній також просить провести судове засідання 26.02.2025 без його участі.

В судове засідання з`явилась представник відповідача.

Судом розглянуто клопотання Приватного підприємства "Олкріс" про призначення експертизи.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечила, надала пояснення.

Розглянувши клопотання про призначення експертизи, заслухавши представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 8 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду

За змістом частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Поряд з цим, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Аналогічний висновок зроблено у постановах ВС КГС у справах №916/2982/16 та №908/464/17.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 та від 24 січня 2018 року у справі № 917/50/17.

За визначенням статті 73 ГПК України, експертний висновок є письмовим доказом у справі. Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Аналіз положень статей 73, 99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу в спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування в справі, нарівні з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17).

Cудова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи, чи неможливо застосувати інші засоби доказування (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 910/4292/13).

Відповідно до п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, основними видами (підвидами) експертизи є: почеркознавча.

Відповідно до п. 1.1. цієї Інструкції, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Так, обґрунтовуючи клопотання позивач зазначає, що відповідачем був поданий відзив на позовну заяву з додатками, до якого, в тому числі, додано повернуте поштове повідомлення про вручення № 06 000 857 011 15, на підставі якого була отримано Вимога про надання документів, у якому зазначено дату отримання 20.02.2024.

Разом з тим позивач наполягає, що не отримував вказаного повідомлення цією датою, про що також було повідомлено відповідача у листі від 26.05.2024 за №90. За твердженням ПП "Олкріс", датою отримання Вимоги є 07.03.2024, а не 20.02.2024. Позивач переконаний, що дату на поштовому повідомленні було проставлено іншою особою, ніж Кречмером Олегом Анатолійовичем, а отже, у разі встановлення цього факту, строк для надання документів на Вимогу відповідача не буде порушений позивачем, а тому останній задля захисту свого порушеного права змушений ініціювати проведення почеркознавчої рукописної експертизи задля встановлення підтвердження факту проставлення дати іншою особою.

Зауважує, що візуально, якщо порівняти дату, яка проставлена на повернутому поштовому повідомленні про вручення № 06 000 857 011 15 із датами, які проставлені на інших документах, можливо пересвідчитись, що її було проставлено іншою особою, проте для встановлення дійсності цього факту необхідні спеціальні знання, без яких встановити точно відповідні обставини неможливо.

За наведеного, позивач просить призначити судову експертизу у справі №915/1439/24; проведення експертизи доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Чи дата отримання (20.02.2024) у рекомендованому повідомленні про вручення поштового повідомлення (Ф.119) № 06 000 857 011 15 проставлена Кречмером Олегом Анатолійовичем?

2. Чи дата (20.02.2024) отримання у рекомендованому повідомленні про вручення поштового повідомлення (Ф.119) № 06 000 857 011 15 та підпис у ньому проставлені однією особою (наприклад, однією кульковою ручкою, під одним нахилом, тощо)?

3. Чи проставлена дата (20.02.2024) на рекомендованому повідомленні про вручення поштового повідомлення (Ф.119) № 06 000 857 011 15 навмисно зміненим почерком?

4. Особою якої статі виконано рукописний текст (дата отримання 20.02.2024) на рекомендованому повідомленні про вручення поштового повідомлення (Ф.119) № 06 000 857 011 15?

5. До якої групи за віком належить виконавець, який проставив дату (20.02.2024) отримання рекомендованого повідомлення про вручення поштового повідомлення (Ф.119) № 06 000 857 011 15?

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За положеннями ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року по справі № 914/1019/16.

Разом з тим, право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У постанові ОП КГС ВС від 11 червня 2018 року у справі №922/2716/17 зазначено, що призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (рішення "Фридлендер проти Франції" [GC], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VI).

Тобто, очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи може мати наслідком затягування судового процесу та знаходження учасників судового процесу у стані невизначеності, що в свою чергу призведе до порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.06.2009 у справі "Термобетон" проти України" (заява № 22538/04) постановив, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. При цьому Суд дійшов висновку щодо наявності необґрунтованої затримки у справі заявника з огляду на те, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника, тоді як у даній справі за низку затримок (зокрема, направлення справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції, затримки, спричинені зміною питань, поставлених експертам, а також тривалим періодом процедурної бездіяльності) має відповідати Уряд.

Суд зауважує, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.

Оцінюючи обґрунтування позивача щодо потреби призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, суд доходить висновку про відмову в її задоволенні.

Судом надано сторонам можливість повідомити про всі обставини справи та надати усі докази в їх обґрунтування, а відтак дотримано принцип змагальності, який є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Представник відповідача повідомила про надання всіх доказів, необхідних для розгляду справи, не заперечила щодо закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

В межах провадження у даній справі судом були вчинені дії, передбачені ст.182 Господарського процесуального кодексу України, в ході чого підстав для подальшого відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст.183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 182, 183, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання Приватного підприємства "Олкріс" про призначення судової експертизи відмовити.

2. Закрити підготовче провадження у справі №915/1439/24.

3. Призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "12" березня 2025 р. о 13:30. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 547 (5 поверх), тел. 0(482)307-955.

4. Звернути увагу учасників провадження, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

5. Ухвалу направити сторонам.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 26.02.2025, оскарженню не підлягає.