Ухвала

від 28.02.2025 по справі 916/722/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"28" лютого 2025 р. Справа № 916/722/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.

розглянувши матеріали заяви за вх.№2-269/25 від 26.02.2025р. про вжиття заходів забезпечення

за позовом: Керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, код ЄДРПОУ 38296363)

в інтересах держави, в особі: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022); Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району (67701, м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, 1А, код ЄДРПОУ 08124865)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопосточальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410)

ВСТАНОВИВ:

Керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави, в особі Міністерство оборони України; Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову прокурора шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопосточальна компанія» в розмірі 4993476,34грн., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Відповідача.

В обгрунтування поданої заяви Керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону зазначає, що звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення разом з позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору від 19.04.2021р. №94 про закупівлю електричної енергії, укладеними між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району, стягнення безпідставно отриманих коштів на суму 4993476,34грн., а можливість Відповідачем, у якого статутний капітал 1000 000грн., а нерухомого майна немає, в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках нічим не обмежена, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення.

28.02.2025р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопосточальна компанія» до суду надійшли заперечення на заяву про вжиття заходів забезпечення, в яких зазначено, що сам по собі факт відсутності у відповідача нерухомого майна не свідчить про намір відповідача ухилитись від виконання рішення суду, пред`явлення грошових вимог прокурора до відповідача не свідчить про потенційну можливість ухилення відповідача від сплати спірних коштів, а є свідченням про наявність спору між учасниками справи, відносно ТОВ «ООЕК» вже порушувались аналогічні справи за позовами прокуратури і ТОВ «ООЕК» виконувало рішення суду в добровільному порядку, ТОВ «ООЕК» є єдиним постачальником універсальних послуг на території Одеської області, від якого залежить надійне та якісне забезпечення електричною енергію населення всього регіону, ТОВ «ООЕК» визнано критично важливим підприємством, ТОВ «ООЕК» здійснює господарську діяльність в сфері постачання електричної енергії не лише як ліцензіат, а ще і як постачальник універсальних послуг, належним чином виконує свої зобов`язання зі сплати податків та зборів, виконує свої зобов`язання з виплати заробітної плати, а отже є добросовісним суб`єктом господарської діяльності, для відповідача критично важливим є наявність грошових коштів на розрахункових рахунках та наявність можливості ними розпоряджатися, оскільки відповідач щогодинно здійснює закупівлю електричної енергії задля задоволення потреб споживачів, в тому числі населення всього регіону.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, заява про забезпечення позову, в порушення вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття, заявником не зазначено та не доведено які саме існують ризики.

Фактично міркування заявника про можливість ускладнення виконання рішення суду є лише припущеннями заявника, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. Суд зазначає, що ризики відчуження коштів з грошових рахунків товариством, яке функціонує, не доведено, тому немає підстав вважати що забезпечення позову може вплинути на виконання рішення суду.

Так, суд враховує практику Верховного Суду, на яку посилається прокурор, викладену у Постанові від 03.03.2023р. по справі №905/448/22: у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Натомість, в даному відсутні ризики невиконання в майбутньому рішення суду.

Так, як встановлено, Господарським судом Одеської області відносно ТОВ «ООЕК» вже порушувались аналогічні справи за позовами прокуратури щодо визнання недійсними угод та стягнення, які було задоволено і ТОВ «ООЕК» виконувало рішення суду добровільно, зокрема, по таким справам №916/2093/22, 916/3711/22, 916/185/23, 916/1055/23, 916/3015/23. Крім того, судом не встановлено випадків ухилення ТОВ «ООЕК» від виконання рішень суду, які набрали законної сили, а тому відсутні підстави вважати, що існують ризики невиконання в майбутньому рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви Керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону за вх.№2-269/25 від 26.02.2025р. про забезпечення позову.

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону за вх.№2-269/25 від 26.02.2025р. про забезпечення позову відмовити.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Ухвала набрала законної сили негайно після її проголошення згідно ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів згідно ст. 256 ГПК України.

Суддя В.Д. Найфлейш