Рішення

від 25.02.2025 по справі 926/195/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року Справа № 926/195/25За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТРІН ФК

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ненсі фарм плюс

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 106 128,44 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Гончар А.В.

Представники сторін: не з`явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю АМЕТРІН ФК звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ненсі фарм плюс про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 106 128,44 грн.

Позов обґрунтований тим, що між ТОВ Аметрін ФК та ТОВ Ненсі фарм плюс було укладено Договір купівлі-продажу № 52635/м-ос від 01.01.2024 року, протягом дії якого відповідно до накладних ТОВ Аметрін ФК поставлено у власність Відповідача товар фармацевтичні засоби на загальну суму 215 817,48 грн. Позивачем від Відповідача отримано оплату на суму 143 403,36 грн.

При цьому, оплата за частину поставленого та прийнятого Відповідачем товару не була здійснена, вартість неоплаченого Відповідачем товару за Договором складає 72 414,12 грн. З огляду на прострочення оплати, позивачем нараховано штрафні санкції.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 106 128,44 грн, з яких: 72 414,12 грн. - сума боргу, 11 990,08 - відсотки за користування чужими коштами, 21 724,24 - сума штрафу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2025 року, судову справу № 926/195/25 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання по суті призначено на 12 лютого 2025 року.

Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року судове засідання по справі № 926/195/25 відкладено на 25 лютого 2025 року.

Сторони явку належних представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлялись про час, дату та місце судового засідання.

При цьому, у заяві від 12 лютого 2025 року позивач просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Крім цього, судом надсилались ухвали суду на юридичну адресу відповідача та розміщувалось оголошення про виклик до суду відповідача на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

Так, в матеріалах справи наявний конверт з ухвалою суду та довідкою поштової служби про причини повернення, а саме: адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Вищевказані ухвали Господарського суду Чернівецької області були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 липня 2020 року у справі № 904/2584/19.

Крім того, суд зауважує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б.

Згідно частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку

Крім цього, суд зауважує, що відповідач не виконав свій обов`язок визначений частиною 6 статті 6 ГПК України, щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до змісту частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, вступну та резолютивну частину рішення у даній справі проголошено у судовому засіданні 25 лютого 2025 року за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Так, 01 січня 2024 року між ТОВ Аметрін ФК (далі - ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ Ненсі фарм плюс (далі - ПОКУПЕЦЬ) було укладено Договір купівлі-продажу № 52635/М-ОС (далі - Договір).

Згідно до частини 1 статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, ПРОДАВЕЦЬ передає, а ПОКУПЕЦЬ приймає окремими партіями і оплачує лікарські препарати, хімічні реактиви, дезінфекційні засоби, вироби медичного призначення і витратні матеріали, що іменуються надалі "Товар", номенклатура, кількість, і ціна якого визначаються на підставі письмової заявки або заявки по телефону ПОКУПЦЯ на кожну конкретну партію Товару і відображаються в накладній на дану партію.

Згідно пункту 2.1. Договору, загальна кількість Товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, типами остаточно узгоджуються у видатково-прибуткових накладних, складених та підписаних уповноваженими представниками Сторін на підтвердження факту приймання - передачі Товарів, та скріплених печатками Сторін. Сторони розглядають зазначені накладні, як невід`ємну частину цього Договору.

Пунктами 3.1. 3.3. Договору, ціна Товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у накладній на поставку партії Товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни Товару після його поставки Покупцю не допускається. Ціна, вказана в накладній на конкретну партію Товару, є твердою для даної партії і не розповсюджується на подальші партії Товару, що постачається. Загальна сума договору складає сумарну вартість всіх партій Товару, поставленого ПРОДАВЦЕМ і прийнятої ПОКУПЦЕМ протягом терміну дії цього договору, на підставі накладних.

Як вбачається з видаткових накладних: № 2802057 від 28 травня 2024 року; № 300252 від 06 червня 2024 року; № 300253 від 06 червня 2024 року; № 80461 від 23 лютого 2024 року; № 80462 від 13 лютого 2024 року; № 116949 від 29 лютого 2024 року; № 101043 від 22 лютого 2024 року; № 101044 від 22 лютого 2024 року; № 158473 від 22 березня 2024 року; № 158474 від 22 березня 2024 року; № 305747 від 10 червня 2024 року; № 154205 від 20 березня 2024 року; № 172253 від 28 березня 2024 року; № 285224 від 30 травня 2024 року; № 46885 від 25 січня 2024 року; № 46886 від 25 січня 2024 року; № 318851 від 17 червня 2024 року; № 74342 від 08 лютого 2024 року; № 116769 від 29 лютого 2024 року; № 102938 від 22 лютого 2024 року; № 305879 від 10 червня 2024 року; № 286942 від 30 травня 2024 року; № 285223 травня 2024 року; № 292844 від 04 червня 2024 року; № 318901 від 17 червня 2024 року, які підписані та скріплені печатками Сторін, позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 215 817,48 грн.

При цьому, позивач зазначає, що оплата за частину поставленого Товару за видатковими накладними: № 300252 від 06 червня 2024 року на суму 9 127,67 грн; № 300253 від 06 червня 2024 року на суму 1 508,15 грн; № 305879 від 10 червня 2024 року на суму 18 975,33 грн; № 305747 від 10 червня 2024 року на суму 2 739,76 грн; № 2802057 від 28 травня 2024 року на суму 12 600,00 грн; № 285223 від 30 травня 2024 року на суму 18 807,93 грн; № 285224 від 30 травня 2024 року на суму 1 260,00 грн; № 318851 від 17 червня 2024 року на суму 1 252,83 грн; № 318901 від 17 червня 2024 року на суму 6 142,45 грн. прийнятого Відповідачем не була здійснена. Так, вартість неоплаченого Відповідачем товару за Договором складає 72 414,12 грн.

Згідно пунктів 5.2., 5.3. Договору, оплата за поставлений Товар здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок ПРОДАВЦЯ. За згодою сторін оплата частково або в повному обсязі може здійснюватися в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України. Оплата здійснюється Покупцем на підставі цього договору. При здійсненні платежу Покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору.

Відповідно до пункту 5.1. Договору, ПОКУПЕЦЬ проводить оплату кожної партії Товару на розрахунковий рахунок ПРОДАВЦЯ у строк 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту постачання Товару, який вказується у накладній та визначається відповідаю до п. 6.6 цього Договору.

Так, в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем Товару на суму 72 414,12 грн.

Пунктами 5.4. 5.5. Договору, в разі порушення ПОКУПЦЕМ умов цього Договору щодо оплати за поставлений Товар, ПОКУПЕЦЬ зобов`язаний, за вибором ПРОДАВЦЯ, або сплатити йому суму заборгованості, або повернути неоплачений Товар чи надати ПРОДАВЦЮ аналогічний Товар, а за згодою ПРОДАВЦЯ - інший Товар, відповідної кількості і якості, загальна вартість якого дорівнює сумі заборгованості ПОКУПЦЯ. Виконання зобов`язань, передбачених цим пунктом Договору, в натурі не звільняє ПОКУПЦЯ від сплати штрафних санкцій, передбачених Договором. При виникненні у ПОКУПЦЯ заборгованості за Товар по декільком накладним, одержані від ПОКУПЦЯ грошові кошти зараховуватимуться як погашення заборгованості за раніше одержаний ним Товар, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні (у призначенні платежу вказувати номер договору і дату його підписання).

Відповідно до пункту 4.4 Договору, у разі порушення ПОКУПЦЕМ термінів розрахунку за поставлений ПРОДАВЦЕМ Товар відповідно до п.5.1. цього Договору, ПОКУПЕЦЬ сплачує ПРОДАВЦЕВІ відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов`язань.

Пунктом 4.5. Договору визначено, що у випадку прострочення оплати партії Товару більше ніж на 30 календарних днів, ПОКУПЕЦЬ крім відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно п.4.4. зобов`язаний сплатити ПРОДАВЦЕВІ штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 11.1. Договору, це договір набуває чинності з моменту його підписання повноваженими представниками обох Сторін і діє до 31 грудня 2025 року, за винятком, якщо до закінчення дії договору не проведений остаточний взаєморозрахунок Сторін. В цьому випадку дія договору продовжується до остаточного взаєморозрахунку Сторін.

Згідно пунктів 4.7, 4.8 Договору, оплата ПОКУПЦЕМ пені не звільняє його від виконання своїх зобов`язань за даною угодою. Сторони домовилися встановити термін позовної давності для стягнення неустойки (штраф, пеня) - три роки.

З огляду на прострочення оплату товару на суму 72 414,12 грн, позивачем на основі пунктів 4.4.,4.5. Договору нараховану відповідачу 11 990,08 грн - відсотків за користування чужими коштами та 21 724,24 грн - штрафу.

Відповідно пункту 9.1. Договору, всі суперечки і розбіжності, що виникають між Сторонами, розв`язуються шляхом переговорів, а у випадку не досягнення згоди підлягають розгляду в Господарському суді відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 10.1. Договору унормовано, що Сторони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 526, 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 3 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в сумі 35 022,19 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зауважував, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. До того ж він не визначає обов`язку суду вважати доведеною і встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги вагоміших доказів, тобто коли висновок про наявність стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18 та від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в розмірі 72 414,12 грн, відсотків за користування чужими коштами в сумі 11 990,08 грн та штрафу у розмірі 21 724,24 грн підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2025 року статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 219, 222, 232, 233, 236 - 240 господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю НЕНСІ ФАРМ ПЛЮС (58001, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 119, код ЄДРПОУ 36697540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕТРІН ФК (01033, м. Київ, вул. Гайдара, буд. 27, кв. 26, код ЄДРПОУ 38218086) заборгованість в сумі 106 128,44 грн (з яких: основна заборгованості у розмірі 72 414,12 грн.; відсотки за користування чужими коштами в сумі 11 990,08 грн. та штраф у розмірі 21 724,24 грн.) та 3 028,00 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 27 лютого 2025 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк