Ухвала від 28.02.2025 по справі 926/2194/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м.Чернівці

28 лютого 2025 року Справа № 926/2194/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., за участю помічника судді Петровської В.С., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Снектрейд-2013 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (вх.№589 від 20.02.2025р.) у справі №926/2194/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Жирів (45312, Волинська обл., Володимирський р-н, с.Стара Лішня, вул.Шкільна, 7)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Снектрейд-2013 (58018, м.Чернівці, вул.В.Чкалова, б.34)

Про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 95390,88 грн

За участі представників сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 року, позовні вимоги ТОВ Імперія Жирів до ТОВ Снектрейд-2013 про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 95390,88 грн задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 5020,00 грн, пеню в сумі 105,91 грн, 3% річних в сумі 167,60 грн, інфляційні втрати в сумі 827,44 грн та 155,52 грн судового збору та в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Західного апеляційного Господарського суду від 21.01.2025 року рішення господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 року у справі № 926/2194/24 залишене без змін.

З набранням рішення законної сили, після повернення справи з апеляційної інстанції господарським судом 19.02.2025 року видано наказ на примусове виконання рішення.

20.02.2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Снектрейд-2013 надійшла заява про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (вх.№589), яка обґрунтована тим, що ним добровільно погашено заборгованість.

Ухвалою суду від 20.02.2025 року заяву ТОВ Снектрейд-2013 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 28.02.2025 року.

21.02.2025 року від представника відповідача надійшла заява про долучення доказів (вх.№816), а саме докази надіслання заяви (вх.№589) позивачу.

У судовому засіданні 28.02.2025 року представники сторін не з`явились, причину неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.3 ст.328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви без участі представників учасників справи.

Розглянувши заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами 1 та 2 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст.326 ГПК України)

Згідно приписів ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У відповідності до ч.3 ст.327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Відповідно до ч.2 ст.11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.4 ст.11 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі «Савіцький проти України» (№38773/05 від 26.07.2012р.) та у справі «Глоба проти України» (№15729/07 від 05.07.2012р.) вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997р., у справі «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002р., «Ясюнієне проти Литви» від 06.03.2003р.).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Згідно ч.2 ст.328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Системний аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що коло підстав, з яких наказ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов`язується саме з відсутністю у боржника обов`язку сплатити борг за таким наказом у зв`язку з тим, що його видано помилково, або у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої судової палати КЦС від 13.03.2019 року по справі №755/388/15-ц).

В межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 року, яке залишене в силі постановою Західного апеляційного Господарського суду від 21.01.2025 року, позовні вимоги ТОВ Імперія Жирів до ТОВ Снектрейд-2013 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 5020,00 грн, пеню в сумі 105,91 грн, 3% річних в сумі 167,60 грн, інфляційні втрати в сумі 827,44 грн та 155,52 грн судового збору, в решті позовних вимог відмовлено, про що з набранням рішення законної сили видано наказ про примусове його виконання.

Судом встановлено, що боржником до видачі даного судового наказу добровільно виконано рішення суду, що підтверджується платіжними інструкціями: №4384 від 30.01.2025 року на суму 155,52 грн, №4387 від 31.01.2025 року на суму 827,44 грн, №4388 від 03.02.2025 року на суму 167,60 грн, №4389 від 03.02.2025 року на суму 105,91 грн та №4394 від 06.02.2025 року на суму 5020,00 грн.

Тобто, боржник добровільно сплатив заборгованість визначену рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 року в сумі 6276,47 грн.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст.73, 77 ГПК України).

Враховуючи, що обов`язок боржника відсутній повністю, заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.232, 234, 235, 328 Господарським процесуальним кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Снектрейд-2013 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (вх.№589 від 20.02.2025р.) задовольнити.

2. Визнати наказ Господарського суду Чернівецької області від 19.02.2025 року, виданий на виконання постанови Західного апеляційного Господарського суду від 21.01.2025 року на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2024 року, яке набрало законної сили 21.01.2025 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Снектрейд-2013 (58018, м.Чернівці, вул.В.Чкалова, 34, код 38596018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Жирів (45312, Волинська обл., Володимирський р-н, с.Стара Лішня, вул.Шкільна, 7, код 35354060) 5020,00 грн суму основного боргу, пеню в сумі 105,91 грн, 3% річних в сумі 167,60 грн, інфляційні втрати в сумі 827,44 грн та 155,52 грн судового збору - таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою:http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя С.М. Гушилик