Ухвала

від 25.02.2025 по справі 927/993/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 лютого 2025 року м. Чернігівсправа № 927/993/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області (код ВП 44094124) про визнання кредиторських вимог до боржника по справі за заявою КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (код 34863309) 30068, с. Крупець Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області, вул. Богдана Хмельницького, 43БОРЖНИК: Фермерське господарство «САПФІР-М.М.» (код 35274787) 15122, с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області, вул. Гагаріна, 24про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участі представників учасників у справі про банкрутство:

від кредиторів: Протченко О.М. предст. ГУ ДПС у Чернігівській області (в порядку самопредставництва)

від боржника: не з`явився

Ухвала постановляється після перерви, оголошеної в судовому засіданні 25.02.2025 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.02.2025, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочену ухвалу.

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (надалі кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» (надалі боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2022 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2022, зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Відповідне повідомлення було оприлюднено на офіційному веб порталі Судової влади України 21 грудня 2022 року за № 69768.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2023 припинено процедуру розпорядження майном Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» та повноваження розпорядника майна боржника Сиволобова М.М.; визнано банкрутом Фермерське господарство «САПФІР-М.М.»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

За змістом ч. 3 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Частиною 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Відповідне повідомлення було оприлюднено на офіційному веб-порталі Судової влади України 15.11.2023 за № 71867.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 постановлено, зокрема, відсторонити арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича від виконання повноважень ліквідатора Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; ліквідатором Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» призначити арбітражного керуючого Забаріна Антона Федоровича.

28 січня 2025 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 24.01.2025 № 408/5/25-01-13-04-03-2 Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 25 693,62 грн та 6 056,00 грн судового збору.

В обґрунтування заявлених грошових вимог заявник посилається на невиконання боржником зобов`язань по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2025 постановлено:

заяву від 24.01.2025 № 408/5/25-01-13-04-03-2 Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника прийняти та приєднати до матеріалів справи;

призначити розгляд заяви кредитора в судовому засіданні на 25 лютого 2025 року;

викликати для участі в судовому засіданні, зокрема ліквідатора Забаріна А.Ф. Повідомити арбітражного керуючого Забаріна А.Ф., що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду заяви податкового органу про визнання кредиторських вимог до боржника.

Ухвала суду від 03.02.2025 направлена арбітражному керуючому Забаріну А.Ф. до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 03.02.2025 13:42.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 03.02.2025 є такою, що отримана адресатом 03.02.2025.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 25.02.2025 судовому засіданні арбітражний керуючий Забарін А.Ф. не скористався.

18.02.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 18.02.2025 з повідомленням арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. про розгляд вимог кредитора.

Зі змісту даної заяви вбачається, що ліквідатором Забаріним А.Ф. визнаються грошові вимоги податкового органу в сумі 21 271,62 грн; решта грошових вимог (4 422,00 грн) арбітражним керуючим відхиляється з огляду на положення ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

Одночасно арбітражний керуючий Забарін А.Ф. просить призначене на 25.02.2025 судове засідання провести за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області заявлено грошові вимоги в сумі 25 693,62 грн зобов`язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яке виникло на підставі податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, а саме:

за 1-ий квартал 2023 року (дата подання 02.05.2023) на суму 14 766,31 грн (з урахуванням переплати в сумі 6 496,69 грн розмір зобов`язання становить 8 269,62 грн, терміном сплати 10.05.2023),

за 2-ий квартал 2023 року (дата подання 20.07.2023) на суму 8 580,00 грн (термін сплати 09.08.2023),

за 3-ий квартал 2023 року (дата подання 27.10.2023) на суму 4 422,00 грн (термін сплати 09.11.2023),

за 4-ий квартал 2023 року (дата подання 03.01.2024) на суму 4 422,00 грн (термін сплати 09.02.2024).

У відповідності з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області в сумі 23 482,62 грн (заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2023 по 14.11.2023 включно) ґрунтуються на нормах матеріального права та підтверджуються поданими доказами і розрахунками: вищезгаданими податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1-ий 4-ий квартали 2023 року; розрахунком податкового боргу; вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ю-6 від 21.03.2024 та доказами її отримання боржником (повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 009 017 193 11).

Грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області в сумі 2 211,00 грн заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.11.2023 по 31.12.2023, визначена згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4-ий квартал 2023 року судом відхиляються, виходячи з наступного:

стаття 1 КУзПБ визначає, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 45 КУзПБ). Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (частина четверта статті 45 КУзПБ).

З моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом (частина чотирнадцята статті 39 Кодексу).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

При цьому заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Наслідки визнання боржника банкрутом визначені положеннями статті 59 КУзПБ, відповідно до частини першої якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Суд враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, відповідно до якого боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Характеристика очікувань боржника як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, та обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 59 КУзПБ), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені дії з подання звітності до податкового органу.

Водночас, поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

З урахуванням наведеного, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які були нараховані за період після визнання боржника банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 59 КУзПБ, передбачено підставу для припинення обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Самостійне подання звітності до податкового органу не є винятком з цього правила (п.10.1 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №916/4181/14).

За висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, наведеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16, подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Цей висновок підтримано судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.02.2023 у справі № 904/5722/14.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже було вказано вище постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2023, зокрема, визнано банкрутом Фермерське господарство «САПФІР-М.М.»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Зі змісту заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області та доданих до неї доказів вбачається, що зобов`язання Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 4-ий квартал 2023 року, а саме за період з 15.11.2023 по 31.12.2023 в сумі 2 211,00 грн виникло на підставі податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за відповідний період (дата подання 03.01.2024, термін сплати 09.02.2024), тобто є таким, що виникло після 15.11.2023, тобто після прийняття вищевказаної постанови, що, з огляду на відповідні висновки Верховного Суду, суперечить ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому, докази, які би свідчили про наявність підстав для віднесення відповідного зобов`язання у визначеній сумі до витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, заява Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 1, 2, 59, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11; код ВП 44094124) в розмірі 23 482,62 грн та 6 056,00 грн судового збору.

Відхилити грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області в розмірі 2 211,00 грн.

Копії цієї ухвали надіслати Головному управлінню ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11) та ліквідатору Забаріну А.Ф. (01054, м. Київ, а/с 214).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повна ухвала складена 28.02.2025.

Дата набрання ухвалою законної сили 25.02.2025.

Суддя А.С.Сидоренко