Постанова

від 18.02.2025 по справі 907/801/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 907/801/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України - Жиделяєвої Ю. Г. (самопредставництво),

Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області - Боднар М. Ю. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" - Сочки В. І. (адвоката, в режимі відеоконференції), Отенка П. В. (адвоката), Бєлоусова П. І. (адвоката),

Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" - Майстренко Н. М. (адвоката),

Закарпатської обласної державної адміністрації - не з`явилися,

Свалявської міської ради Закарпатської області - не з`явилися,

Неліпинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області - не з`явилися,

Воловецької селищної ради Воловецького району Закарпатської області - не з`явилися,

Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області - не з`явилися,

прокуратури - Сімаченко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 (колегія суддів: Малех І. Б. - головуючий, Гриців В. М., Панова І. Ю.) у справі

за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Закарпатської обласної державної адміністрації, 2) Свалявської міської ради Закарпатської області, 3) Неліпинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, 4) Воловецької селищної ради Воловецького району Закарпатської області, 5) Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області,

про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування наказів щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок загальною площею 42,2247 га вартістю 19 502 118,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.1. Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - Міндовкілля) звернувся 01.12.2020 до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" (далі - ТОВ "Атлас Воловець Енерджи"), в якій просив суд:

- визнати неправомірними дії ГУ Держгеокадастру із прийняття наказів щодо надання дозволу, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" зі зміною цільового призначення та надання в оренду земельних ділянок з номерами: 3637-сг, З636-сг, 3635-сг, 3634-сг, 3633-сг, 3632-сг, 3631-сг, З630-сг, 3629-сг, 3628-сг, 3627-сг, 3626-сг, 3625-сг, 3624-сг, 3622-сг, 3621-сг від 20.12.2017; з номерами: 109-сг, 08-сг, 107-сг, 106-сг, 105-сг, 104-сг, 103-сг, 102-сг, 101-сг, 100-сг, 99-сг, 98-сг, 97-сг, 96-сг, 95-сг, 94-сг, 93-сг, 92-сг, 91-сг від 18.01.2018; з номером: 1297-сг від 17.07.2018; з номерами: 1365-сг, 1364-сг, 1363-сг від 23.07.2018;

- визнати недійсними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру "Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки зі зміною цільового призначення" щодо земельних ділянок з номерами: 3637-сг, З636-сг, 3635-сг, 3634-сг, З633-сг, 3632-сг, 3631-сг, 3630-сг, 3629-сг, 3628-сг, 3627-сг, 3626-сг, 3625-сг, 3624-сг, 3622-сг, 3621-сг від 20.12.2017; з номерами: 109-сг, 108-сг, 107-сг, 106-сг, 105-сг, 104-сг, 103-сг, 102-сг, 101-сг, 100-сг, 99-сг, 98-сг, 97-сг, 96-сг, 95-сг, 94-сг, 93-сг, 92-сг, 91-сг від 18.01.2018; з номером 297-сг від 17.07.2018; з номерами: 1365-сг, 1364-сг, 1363-сг від 23.07.2018;

- визнати недійсними та скасувати договори оренди земельних ділянок, укладені між ГУ Держгеокадастру та ТОВ "Атлас Воловець Енерджи": від 26.12.2017 № 32/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 33/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 34/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 35/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 36/57-7-ДО, від 26.12.2017 № 37/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 38/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 39/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 40/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 41/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 42/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 43/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 44/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 45/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 46/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 47/57-17-ДО, від 31.01.2018 № 2/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 3/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 4/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 5/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 6/57-18-ДО, від 31.01.2018 №7/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 8/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 9/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 10/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 11/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 12/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 13/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 14/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 15/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 16/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 17/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 18/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 19/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 20/57-18-ДО, від 24.07.2018 № 43/57-18-ДО, від 24.07.2018 № 46/57-18-ДО, від 24.07.2018 № 44/57-18-ДО, від 24.07.2018 № 45/57-18-ДО.

1.2. Позовні вимоги Прокурора мотивовано тим, що під час опрацювання обласною прокуратурою матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді виявлено факт порушення вимог законодавства ГУ Держгеокадастру щодо прийняття наказів про надання дозволу, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" зі зміною цільового призначення та надання в оренду земельних ділянок (земель полонини Боржава). За доводами Прокурора, наказами ГУ Держгеокадастру "Про затвердження проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок зі зміною цільового призначення" надано в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" на різний строк на території Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області кілька десятків земельних ділянок загальною площею понад 40 га. Одночасно вказаними наказами затверджено проекти землеустрою, якими змінено цільове призначення земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій. На переконання Прокурора, зазначені накази ГУ Держгеокадастру, якими затверджено проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на землі енергетики, суперечать вимогам земельного, природоохоронного, містобудівного та іншого законодавства. 3 цих підстав Прокурор вважає недійсними також правочини, укладені між відповідачами, щодо цих земельних ділянок.

Прокурор наводив чотири групи доводів, якими обґрунтовував позовні вимоги: відсутність проведеної відповідно до законодавства оцінки впливу на довкілля при вирішенні питання про зміну цільового призначення земельної ділянки, що призвело до порушення порядку зміни цільового призначення землі; порушення порядку виділення земельної ділянки через її особливий правовий режим як земель іншого природоохоронного призначення; порушення містобудівного законодавства; порушення вимог законодавства, покликаного убезпечити життя і здоров`я населення від діяльності об`єктів енергетики, зокрема порушення вимог Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів".

Обґрунтовуючи відсутність проведеної відповідно до законодавства оцінки впливу на довкілля при вирішенні питання про зміну цільового призначення земельної ділянки, Прокурор вказував на те, що згідно з вимогами пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення належить хоча б до одного виду діяльності, зазначеного в частинах 2 та 3 цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель передбачає здійснення оцінки впливу на довкілля, що є обов`язковою у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Натомість, як стверджував Прокурор, державний реєстр оцінок впливу на довкілля не містить такої оцінки стосовно проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" зі зміною цільового призначення.

Зазначаючи про порушення порядку виділення земельної ділянки через її особливий правовий режим як земель іншого природоохоронного призначення, Прокурор зазначав, що територія полонини Боржава площею 4520 га утворена в листопаді 2016 року для забезпечення збереження видів флори і фауни та типів природних оселищ і включена до Смарагдової мережі з присвоєнням охоронного номера UA0000263 "Polonyna Borzhava". При цьому, за твердженням Прокурора, усі надані в оренду ТОВ " Атлас Воловець Енерджи" земельні ділянки розміщені у межах території Смарагдової мережі.

Прокурор зауважував, що системний аналіз ратифікованих Україною міжнародних договорів у взаємозв`язку з положеннями національного законодавства дають підстави стверджувати, що території (землі) в межах Смарагдової мережі та екологічної мережі Закарпатської області є землями природно-заповідного фонду або іншого природоохоронного призначення (пункт "г" частини 1 статті 150 Земельного кодексу України) з особливим правовим режимом, притаманним насамперед землям природно-заповідного фонду. На думку Прокурора, з огляду на наведене надання в оренду земельної ділянки, включеної до Смарагдової мережі "Polonyna Borzhava" та екологічної мережі Закарпатської області, зі зміною цільового призначення повинно здійснюватися в порядку, встановленому статтями 6, 20, 150, 186 Земельного кодексу України, щодо особливо цінних земель. Крім того, Прокурор, звертав увагу суду на звіт консультативної місії постійного комітету Бернської конвенції від 20- 23.09.2021 року, за висновками якої плани на забудову необхідно скасувати.

Обставини порушення містобудівного законодавства в цій справі Прокурор обґрунтовував відсутністю у схемі планування території Закарпатської області можливості будівництва вітрової електростанції чи інших енергогeнеруючих об`єктів. Крім того, Прокурор стверджував, що відповідно до Схеми планування території Закарпатської області надані в оренду земельні ділянки віднесені до територій гірсько-рекреаційного та туристичного функціонального призначення.

Обґрунтовуючи доводи щодо порушення вимог Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів", Прокурор зазначав, що відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів" межі спеціальних зон об`єктів енергетики зазначаються в документації із землеустрою з часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об`єкта та, у разі необхідності, встановлюються в натурі (на місцевості) і позначаються відповідними попереджувальними знаками. Згідно з положеннями частини 3 статті 50 Закону України "Про землеустрій" акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки) є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру (лист № 10-7-0.31-353/-23 від 10.02.2023) жоден із проектів землеустрою не містить відомостей про встановлення таких зон.

Крім того, Прокурор зауважував, що територія гірського масиву Боржава входить до території Смарагдової мережі "UA0000263" "Polonyna Borzhava". Ця територія Смарагдової мережі створена для забезпечення збереження видів флори і фауни та типів природних оселищ, зокрема, тут трапляються 12 типів природних оселищ, включених до Резолюції 4 (1996) Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), а також 14 видів птахів, 3 види ссавців, 3 види рослин і 1 вид безхребетних, включених до Резолюції 6 (1998) Бернської конвенції. У зв`язку з цим Прокурор вважав, що при плануванні або здійсненні діяльності в межах території Смарагдової мережі або за її межами, але яка може мати вплив на таку територію, потрібно враховувати необхідність забезпечення збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, що підлягають особливій охороні в Європі.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2024 у справі № 907/801/20 (суддя Ремецькі О. Ф.) у задоволенні позову Прокурора відмовлено повністю.

2.2. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог Прокурора, виходив із того, що надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення відбулося до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", тому дійшов висновку, що ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" отримало рішення про провадження планованої діяльності до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", тому дія цього Закону не поширюється на правовідносини, що склалися до набрання ним чинності.

Суд першої інстанції, проаналізувавши зміст відповідей ГУ Держгеокадастру від 17.04.2020 № 29-7-0.5-3329/2-20, Державного підприємства "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 26.02.2020 № 01-16/239, Воловецької районної державної адміністрації від 09.04.2020 № 9/4, а також Свалявської районної державної адміністрації від 14.04.2020 № 505/01-14, установив, що на земельних ділянках, наданих в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", немає об`єктів природно-заповідного фонду та земельні ділянки не належать до особливо цінних земель.

Суд першої інстанції також зазначив, що Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат не забороняє використання відновлюваних джерел енергії та енергозберігаючих технологій, до яких належить вітроенергетика, а за роз`ясненнями Бюро Бернської конвенції розвиток вітроенергетики на полонині Боржава не суперечить її визначенню. Тому суд дійшов висновку про те, що прийняття наказів про надання дозволу на затвердження проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" зі зміною цільового призначення та надання їх в оренду не порушує взятих державою міжнародних природоохоронних зобов`язань.

Суд першої інстанції встановив, що наданню земельних ділянок в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" передувало затвердження детальних планів території для розміщення вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою, тому дійшов висновку, що наведене спростовує доводи Прокурора про порушення містобудівного законодавства.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прийняття наказів ГУ Держгеокадастру про надання дозволу, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" зі зміною цільового призначення та надання в оренду земельних ділянок відбулося в межах повноважень ГУ Держгеокадастру та у спосіб, визначений чинним на той час законодавством.

Суд першої інстанції також зазначив, що оскільки не встановлено порушень при прийнятті наказів про надання дозволу, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", а матеріалами справи не підтверджено умислу сторін щодо незаконного результату укладених договорів, тому відсутні підстави для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Суд першої інстанції також звернув увагу на відсутність у позивача - Міндовкілля контрольних повноважень щодо органів Держгеокадастру у процедурі зміни цільового призначення земель чи розпорядження землями сільськогосподарського призначення, а також повноважень з усунення стверджуваних Прокурором порушень закону шляхом звернення до суду з позовними заявами про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування наказів органів Держегокадастру щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між органами Держгеокадастру та юридичними особами, в тому числі з визначених Прокурором підстав. Тому суд першої інстанції виснував, що покладені в основу обґрунтування позовних вимог обставини перебувають поза межами сфери контролю державних інтересів Міндовкілля.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20 скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2024 у справі № 907/801/20 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Прокурора задоволено.

Визнано неправомірними дії ГУ Держгеокадастру із прийняття наказів щодо надання дозволу, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" зі зміною цільового призначення та надання в оренду земельних ділянок з номерами: 3637-сг, 3636-сг, 3635-сг, 3634-сг, 3633-сг, 3632-сг, 3631-сг, 3630-сг, 3629-сг, 3628-сг, 3627-сг, 3626-сг, 3625-сг, 3624-сг, 3622-сг, 3621-сг від 20.12.2017, з номерами: 109-сг, 108-сг, 107-сг, 106-сг, 105-сг, 104-сг, 103-сг, 102-сг, 101-сг, 100-сг, 99-сг, 98-сг, 97-сг, 96-сг, 95-сг, 94-сг, 93-сг, 92-сг, 91-сг від 18.01.2018, номером: 1297-сг від 17.07.2018, з номерами: 1365-сг, 1364-сг, 1363-сг від 23.07.2018.

Визнано недійсними та скасовано накази ГУ Держгеокадастру "Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки зі зміною цільового призначення" з номерами: 3637-сг, 3636-сг, 3635-сг, 3634-сг,3633-сг, 3632-сг, 3631-сг, 3630-сг, 3629-сг, 3628-сг, 3627-сг, 3626-сг, 3625-сг, 3624-сг, 3622-сг, 3621-сг від 20.12.2017, з номерами: 109-сг, 108-сг, 107-сг, 106-сг, 105-сг, 104-сг, 103-сг, 102-сг, 101-сг, 100-сг, 99-сг, 98-сг, 97-сг, 96-сг, 95-сг, 94-сг, 93-сг, 92-сг, 91-сг від 18.01.2018, номером: 297-сг від 17.07.2018, з номерами: 1365-сг, 1364-сг, 1363-сг від 23.07.2018.

Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між ГУ Держгеокадастру та ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", а саме: від 26.12.2017 № 32/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 33/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 34/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 35/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 36/57-7-ДО, від 26.12.2017 № 37/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 38/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 39/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 40/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 41/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 42/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 43/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 44/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 45/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 46/57-17-ДО, від 26.12.2017 № 47/57-17-ДО, від 31.01.2018 № 2/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 3/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 4/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 5/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 6/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 7/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 8/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 9/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 10/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 11/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 12/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 13/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 14/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 15/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 16/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 17/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 18/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 19/57-18-ДО, від 31.01.2018 № 20/57-18-ДО, від 24.07.2018 № 43/57-18-ДО, від 24.07.2018 № 46/57-18-ДО, від 24.07.2018 № 44/57-18-ДО, від 24.07.2018 № 45/57-18-ДО.

2.4. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення статей 1, 3, 6- 8, 13, 14, 16, 41, 1311 Конституції України, частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 1, 2 Закону України "Про землеустрій", частини 1 статті 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614, зазначив, що Прокурор правильно визначив позивача у справі (орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах), тому дотримався приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо порядку звернення до суду із цим позовом.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" набрав чинності 18.06.2017 і був введений в дію 18.12.2017, дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планової діяльності до набрання чинності цим Законом. Водночас, як установив суд апеляційної інстанції, спірні накази ГУ Держгеокадастру "Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки зі зміною цільового призначення" ухвалені упродовж грудня 2017-липня 2018 років; на підставі спірних наказів ГУ Держгеокадастру укладено договори оренди земельних ділянок між ГУ Держгеокадастру та ТОВ "Атлас Воловець Енерджи". При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення не є рішенням про провадження планованої діяльності.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на вимоги Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", дійшов висновку, що як ГУ Держгеокадастру, так і суб`єкт господарювання мали достатньо часу для ознайомлення з вимогами Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" та для вжиття заходів з його виконання. Планована діяльність підлягала оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" планує встановити турбіни висотою 109 метрів з розташованою на верхівці гондолою з ротором та лопатями довжиною 69,3 м на орендованих землях для створення вітрової електростанції, проте Державний реєстр оцінок впливу на довкілля не містить жодного висновку стосовно проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" зі зміною цільового призначення. Суд апеляційної інстанції зазначив, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта; дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення не є рішенням про провадження планованої діяльності. Тому суд апеляційної інстанції виснував, що суд першої інстанції допустив неправильне тлумачення "рішення про провадження планової діяльності", підміняючи його наявністю у ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" наказів ГУ Держгеокадастру про надання дозволів на розробку проектів землеустрою.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов висновку про належність усіх спірних відведених земельних ділянок до території Смарагдової мережі. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що територія гірського масиву Боржава площею 4520 га створена у листопаді 2016 року для забезпечення збереження видів флори і фауни та типів природних оселищ, зокрема, 14 видів птахів, 3 видів ссавців, 3 видів рослин, 1 виду безхребетних, включених до Резолюції 6 (1998) Бернської конвенції, 12 типів природних оселищ, включених до Резолюції 4 (1996) Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), і включена до Смарагдової мережі (UA 0000263 "Polonіna Borzhava"); більша частина території полонини Боржава належить до основної території екомережі згідно зі схемою екологічної мережі Закарпатської області, затвердженої рішенням Закарпатської обласної ради від 10.07.2014 № 1033. Тому суд апеляційної інстанції зазначив, що належність території полонини Боржава до екологічної мережі відповідно до статті 111 Земельного кодексу України є обмеженням у використанні земель, безпосередньо встановленим законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, зокрема, регіональною схемою. Відтак суд апеляційної інстанції зазначив про необґрунтованість та безпідставність висновків суду першої інстанції про те, що земельні ділянки, надані в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", не належать до особливо цінних земель, а також про те, що прийняття спірних наказів не порушує взятих державою міжнародних природоохоронних зобов`язань. Суд апеляційної інстанції також установив, що схема планування території Закарпатської області не передбачає будівництва вітрової електростанції.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для розміщення, будівництва та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств та їх погодження вчинено ГУ Держгеокадастру з порушенням вимог статті 123 Земельного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що санітарно-захисні зони встановлюються внаслідок планування розміщення об`єктів енергетики, їх встановлення не пов`язане із фактичним станом навколишнього середовища, а межі санітарно-захисних зон зазначаються в документації із землеустрою із часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об`єкта та, у разі необхідності, встановлюються в натурі (на місцевості) і позначаються відповідними попереджувальними знаками. Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з інформацією ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", викладеною в листі від 10.02.2023 № 10-7-0.31-353/-23, жоден із проектів землеустрою не містить відомостей про встановлення таких зон. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відведення спірних земельних ділянок відбулося з порушенням вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", статей 50, 114 Закону України "Про землеустрій", статей 1, 3, 6, 7, 14, 17, 18, 24, 25 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів", статей 46, 111, 123, 150 Земельного кодексу України.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20, ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20 та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2024 у справі № 907/801/20.

3.2. ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (щодо преюдиційного значення обставин, встановлених у рішенні суду у справі № 260/771/19). ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" стверджує, що під час прийняття оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції з порушенням частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не врахував обставини, які були встановлені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі № 260/771/19.

Скаржник також зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду у від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, постановах Верховного Суду від 18.04.2024 у справі № 914/2503/22 та від 08.05.2024 у справі № 914/2635/22 (щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави). Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином підстави для здійснення Прокурором представництва Міндовкілля відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", неправильно визначив Міндовкілля як компетентний орган, якому законом надано право звертатися до суду з позовом у спірних правовідносинах, а також не врахував того, що у цій справі позивачем та відповідачем є держава Україна.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень абзацу 4 пункту 2 частини 3 статті 3, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах. ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" вважає, що зміна цільового призначення земельних ділянок у спірних правовідносинах відбулася до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", і на момент здійснення зміни цільового призначення земельних ділянок (серпень - листопад 2017 року) у нього був відсутній обов`язок отримувати висновок з оцінки впливу на довкілля. Тому, на думку скаржника, має застосовуватися принцип незворотності дії закону в часі, який відображено в частині 2 статті 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" посилається також на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 46, 111 та 150 Земельного кодексу України, частини 2 статті 25 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів" за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах. Скаржник вважає, що на етапі відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення та до набуття права користування на такі земельні ділянки, зокрема, до укладення договорів оренди, встановлення охоронних та санітарно-охоронних зон об`єктів вітрогенерації є неможливим.

Скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень Конвенції 1979 року про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), а також про безпідставність висновку суду щодо порушення взятих Україною міжнародних зобов`язань.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" посилається на недослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів, зокрема, змісту текстових матеріалів Схеми планування території Закарпатської області, Схеми електропостачання, яка є додатком № 4 до Схеми планування території Закарпатської області, висновку комплексної інженерно-екологічної, електротехнічної, інженерно-технічної, в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності експертизи від 04.06.2020 № 6359/9454/9455/9456/9457, детальних планів території для розміщення вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою, роз`яснень Міністерства розвитку громад та територій України, викладених у листі від 07.06.2021 за № 7/14.4.4/8197-21.

3.3. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу від 17.09.2024, направленому через систему "Електронний суд", та у відзиві від 18.09.2024, направленому засобами поштового зв`язку, просить касаційну скаргу ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20 залишити без змін. Прокурор зазначає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.

3.4. ГУ Держгеокадастру в письмових поясненнях на касаційну скаргу, поданих до Верховного Суду 19.09.2024 через систему "Електронний суд", просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20 та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.03.2024 у справі № 907/801/20. ГУ Держгеокадастру зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції базуються на припущеннях; Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат не забороняє, а рекомендує використання відновлювальних джерел енергії та енергозберігаючих технологій.

3.5. Міндовкілля у відзиві на касаційну скаргу, направленому 16.09.2024 засобами поштового зв`язку, просить касаційну скаргу ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20 залишити без змін. Міндовкілля зазначає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. На думку Міндовкілля, суд апеляційної інстанції з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.11.2022 у справі № 420/2218/19, від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 22.02.2019 у справі № 813/1631/14, дійшов правильного висновку про те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення не є рішенням про провадження планової діяльності, тому положення Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" поширювалися на спірні правовідносини.

3.6. Громадська організація "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА" (далі - ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА") у відзиві від 18.09.2024 на касаційну скаргу, направленому до Верховного Суду 21.09.2024 засобами поштового зв`язку, просить касаційну скаргу ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20 залишити без змін. ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА" зазначає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. За змістом відзиву, ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА" обґрунтовує причини подання відзиву поза межами строків, встановлених ухвалою Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 907/801/20, а тому Верховний Суд враховує доводи, викладені у відзиві ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА", при розгляді касаційної скарги.

3.7. ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА" подала клопотання від 18.09.2024, яке надійшло до Верховного Суду 25.09.2024 через засоби поштового зв`язку, про надання доказів надсилання відзиву учасникам справи відповідно до частини 4 статті 295 Господарського процесуального кодексу України.

3.8. ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" у письмових запереченнях на відзив на касаційну скаргу Прокурора, поданих до Верховного Суду 07.10.2024, посилається на те, що відзив підписано та подано особою, яка не мала права його підписувати, тому просить відзив на касаційну скаргу ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", поданий Прокурором, повернути заявнику без розгляду. ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" також зазначає про необґрунтованість аргументів Прокурора, викладених у відзиві на касаційну скаргу.

Колегія суддів зазначає, що доводи, наведені у письмових запереченнях ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", не є підставою для повернення без розгляду відзиву Прокурора на касаційну скаргу ТОВ "Атлас Воловець Енерджи".

3.9. ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА" подала до Верховного Суду 11.10.2024 спростування доказів неналежного надсилання відзиву громадською організацією.

3.10. ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА" подало 14.10.2024 до Верховного Суду додаткові пояснення, в яких просить суд приєднати до матеріалів справи додаткові докази щодо понесених судових витрат та вирішити питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду справи.

3.11. ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" подало 14.10.2024 додаткові пояснення відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України, в яких зазначає про процесуальні порушення при поданні відзиву ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА", відзиву Міндовкілля на касаційну скаргу, тому просить залишити ці відзиви без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що доводи, наведені у додаткових поясненнях ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", не є підставою для залишення без розгляду відзивів ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА" та Міндовкілля на касаційну скаргу ТОВ "Атлас Воловець Енерджи".

3.12. ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА" подало до Верховного Суду 11.11.2024 додаткові пояснення у справі, в яких просить приєднати до матеріалів справи додаткові докази понесення судових витрат.

3.13. ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "НООСФЕРА" подало 11.11.2024 до Верховного Суду заяву, в якій просить врахувати під час розгляду справи висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 807/1314/17.

3.14. ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" подало засобами поштового зв`язку та через систему "Електронний суд" до Великої Палати Верховного Суду заперечення проти прийняття справи до розгляду Великої Палатою Верховного Суду

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що голова Воловецької районної державної адміністрації прийняв розпорядження від 15.05.2017 № 123 "Про затвердження детального плану території для розміщення вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою на території Воловецької селищної ради".

4.2. Голова Свалявської районної державної адміністрації прийняв розпорядження від 12.06.2017 року № 154 "Про затвердження детального плану території земельної ділянки".

4.3. Згідно з розпорядженням в. о. голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 05.07.2019 № 361 "Про приведення у відповідність до вимог законодавства розпоряджень голів районних державних адміністрацій" визнано такими, що суперечать статті 5 Закону України "Про основи містобудування", статтям 2 і 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та не відповідають Схемі планування території Закарпатської області, Проекту районного планування Воловецького району, Проекту районного планування Свалявського району, розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації від 15.05.2017 № 123 та Свалявської районної державної адміністрації від 12.06.2017 № 154.

4.4. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 у справі № 260/102/20 позов ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" до Закарпатської обласної державної адміністрації задоволено, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови обласної державної адміністрації від 05.07.2019 року № 361 "Про приведення у відповідність до вимог законодавства розпоряджень голів районних державних адміністрацій".

4.5. Згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 у справі № 260/102/20 залишено без змін.

4.6. Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації 02.08.2018 оприлюднив у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомлення, отримане від ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (реєстраційна справа № 2018821379); 31.08.2018 - зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень; 04.09.2018 - зауваження та пропозиції до обсягу досліджень органу державної влади; 15.01.2019 - звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції 120 МВт та повідомлення про початок громадського обговорення звіту.

4.7. 30.01.2019 у приміщеннях Воловецької селищної ради та Березняківської сільської ради Свалявського району, 31.01.2019 у приміщеннях Тибавської, Дусинської та Неліпинської сільських рад Свалявського району Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації забезпечив громадські обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, під час яких представниками громадськості було поставлено 79 усних запитань, висловлено 8 усних та 5 письмових зауважень і пропозицій.

4.8. 04.03.2019 Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації підготував звіт про громадське обговорення планованої діяльності, який 12.03.2019 разом із висновком з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності був внесений до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також оприлюднений на офіційному вебсайті Департаменту.

4.9. Згідно з рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі № 260/771/19 задоволено адміністративний позов ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування Висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності.

4.10. Відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі № 260/771/19 скасоване.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову від 13.04.2022 у справі № 260/771/19, якою залишив без змін постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020.

4.11. Суд першої інстанції зазначив, що Висновок з оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності будівництва вітрової електростанції 120 МВт, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, є дійсним та не скасованим.

4.12. Суд першої інстанції також зазначив, що відповідно до Закону України від 29.10.1996 № 436/96-ВР "Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі" Україна приєдналася до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі із застереженнями щодо вовка та ведмедя бурого, добування дупеля, використання пасток, сіток і капканів.

Згідно із частиною 1 статті 3 Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі кожна Договірна Сторона відповідно до положень цієї Конвенції вживає заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення.

Відповідно до частини 2 статті 4 Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі договірні Сторони у своїй політиці планування забудови і розвитку територій враховують потреби охорони природних територій, що охороняються згідно із попереднім пунктом, для того, щоб уникнути будь-якої деградації таких територій або у міру можливості звести її до мінімуму.

Цією Конвенцією Україна зобов`язана вживати необхідних заходів для підтримання популяції дикої флори та фауни на такому рівні або для приведення їх до такого рівня, який відповідає, зокрема, екологічним, науковим і культурним вимогам, та враховувати при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також потреби підвидів, різновидів чи форм, що знаходяться під загрозою на місцевому рівні, враховувати у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни.

4.13. Суд першої інстанції зазначив, що згідно з Рекомендацією № 16 та резолюцією № 5 Постійного комітету Бернської конвенції запроваджено створення країнами-учасницями території особливого природоохоронного інтересу (Areas of Special Conservation Interest, АСІ) та встановлено офіційну назву - Смарагдова мережа (Emerald Network). Конвенцією також визначено, що сторони мають прийняти законодавчі або інші заходи для визначення територій мережі Емеральд (ASCI) та забезпечити їх збереження. До мережі Емеральд включаються лише території, які важливі для збереження видів і оселищ із Резолюцій № 4 та № 6 Бернської конвенції в розрізі біогеографічних регіонів.

4.14. 27.06.2014 укладено Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яку ратифіковано Україною 16.09.2014. Угода набрала чинності 01.09.2017. Відповідно до цієї Угоди Україна зобов`язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства Європейського Союзу у терміни, визначені в Додатку ХХХ до Угоди, в тому числі до 01.09.2021 має бути завершена робота із створення територій Смарагдової мережі та впровадження захисних заходів та заходів управління ними.

4.15. Суд першої інстанції зазначив, що станом на час розгляду справи відсутні законодавчі акти національного законодавства з питань функціонування (менеджменту) території Смарагдової мережі, встановлення захисних заходів та не визначено її межі як земель природоохоронного призначення.

4.16. ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" звернулося до ГУ Держгеокадастру із клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів відведення 39 земельних ділянок загальною площею 42,2247 га у довгострокове користування (оренду) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для зміни цільового призначення на землі енергетики, а саме: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою на території Воловецької селищної ради Воловецького району (за межами населеного пункту) та на територіях Дусинської, Березниківської, Тибавської, Неліпинської сільських рад (за межами населеного пункту) Свалявського району Закарпатської області.

До зазначених клопотань додано розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області від 15.05.2017 № 123 "Про затвердження детального плану території для розміщення вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою на території Воловецької селищної ради", розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області від 12.06.2017 № 154 "Про затвердження детального плану території", копію Меморандуму, включаючи календарний рік, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельних ділянок, правовстановлюючі документи.

4.17. ГУ Держгеокадастру видало накази про надання ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення загальною площею 42,2247 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергоутворюючих підприємств, установ і організацій (код цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель - 14.01), розташованих за межами населеного пункту на території за межами сіл Березники, Дусино, Неліпино та Тибава Свалявського району Закарпатської області та Воловецької селищної ради Воловецького району Закарпатської області.

4.18. На підставі зазначених наказів за замовленням ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" фізичною особою-підприємцем Соломко О. О. розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення.

4.19. Згідно з наказами ГУ Держгеокадастру "Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок зі зміною цільового призначення":

- від 20.12.2017 з номерами: 3637-сг, 3бЗб-сг, 3635-сг, 3634-сг, 3633-сг, 3632-сг, 3631-сг, 3б30-сг, 3629-сг, 3628-сг, 3627-сг, 3626-сг, 3625-сг, 3624-сг, 3622-сг, 3621-сг надано в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" 16 земельних ділянок загального площею 11,5968 га строком на 25 років зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що знаходяться за межами населеного пункту на території Воловецької селищної ради Воловецького району Закарпатської області;

- від 18.01.2018 з номерами: 109-сг, 108-ег, 107-сг, 106-сг, 105-сг, 104-сг, 103-сг, 102-сг, 101-сг, 100-сг, 99-сг, 98-сг, 97-сг, 96-сг, 95-сг, 94-сг, 93-сг, 92-сг, 91-сг надано в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" 30 земельних ділянок загальною площею 24,6711 га строком на 25 років зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що знаходяться за межами населеного пункту на території Дусинської, Березниківської, Тибавської, Неліпинської сільських рад Свалявського району Закарпатської області;

- від 17.07.2018 № 1297-сг надано в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" земельну ділянку загальною площею 0.5997 га строком на 7 років зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що знаходяться за межами населеного пункту на території Тибавської сільської ради Свалявського району Закарпатської області;

- від 23.07.2018 з номерами: 1365-сг, 1364-ег, 13б3-сг надано в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" 6 земельних ділянок загальною площею 5,3571 га строком на 7 років зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що знаходяться за межами населеного пункту на території Березниківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області.

4.20. Суди попередніх інстанцій зазначили, що відведення здійснювалося за рахунок земельних ділянок із кадастровими номерами 2121555100:09:002:0005 площею 157,5876 га, 2121555100:09:003:0003 площею 18,6814 га, 2121555100:09:003:0005, 2121555100:09:001:0009 площею 21,4822 га, 2121555100:09:001:0005 площею 10,3838 га, 2121555100:08:001:0010 площею 10,2755 га, 2121555100:08:001:0016 площею 76,0045 га, 2124080300:11:001:0017 площею 60,1045 га, 2121555100:09:001:0006, 2124080300:11:001:0016 площею 75,8551 га, 2124080300:11:001:0006 площею 26,4976 га, 2124087200:02:001:0002 площею 42,8623 га, 2124087200:02:001:0001 площею 88,9844 га, 2124083500:08:001:0001 площею 139,0204 га, 2124082300:01:003:0002 площею 80,2190 га, 2124080300:11:001:0004 площею 38,5087 га, які були сформовані в результаті інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та належать ГУ Держгеокадастру згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕТ № 932332 від 01.04.2015, реєстраційний номер 611005821215.

4.21. Згідно з відповіддю ГУ Держгеокадастру від 17.04.2020 № 29-7-0.5-3329/2-20 надані в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" земельні ділянки не належали та не належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення та/або земель рекреаційного призначення. ГУ Держгеокадастру зазначало, що у нього відсутні відомості про наявність на цих земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду та об`єктів рекреаційного призначення, про їх резервування із вказаною метою, а також про їх включення до складу екологічної мережі області.

4.22. Держане підприємство "Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у відповіді від 26.02.2020 № 01-16/239 зазначало, що на цих земельних ділянках відсутні особливо цінні ґрунти.

4.23. Згідно з відповідями Воловецької районної державної адміністрації від 09.04.2020 № 9/4, а також Свалявської районної державної адміністрації від 14.04.2020 № 505/01-14 рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення як територій рекреаційного та природо-заповідного фонду щодо земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи", районними державними адміністраціями не приймалися.

4.24. За результатами співставлення відомостей про земельні ділянки, надані в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" на підставі спірних договорів, із шаром "Природно-заповідний фонд" Публічної кадастрової карти України суд першої інстанції встановив, що жодна з них не знаходиться на землях природно-заповідного фонду України.

4.25. На виконання зазначених наказів між ГУ Держгеокадастру та ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" укладено договори оренди землі: від 26.12.2017 № 32/57-17-ДО, № 33/57-17-ДО, № 34/57-17-ДО, № 35/57-17-ДО, № 36/57-7-ДО, № 37/57-17-ДО, № 38/57-17-ДО, № 39/57-17-ДО, № 40/57-17-ДО, № 41/57-17-ДО, № 42/57-17-ДО, № 43/57-17-ДО, № 44/57-17-ДО, № 45/57-17-ДО, № 46/57-17-ДО, № 47/57-17-ДО, від 31.01.2018 № 2/57-18-ДО, № 3/57-18-ДО, № 4/57-18-ДО, № 5/57-18-ДО, № 6/57-18-ДО, № 7/57-18-ДО, № 8/57-18-ДО, № 9/57-18-ДО, № 10/57-18-ДО, № 11/57-18-ДО, № 12/57-18-ДО, № 13/57-18-ДО, № 14/57-18-ДО, № 15/57-18-ДО, № 16/57-18-ДО, № 17/57-18-ДО, № 18/57-18-ДО, № 19/57-18-ДО, № 20/57-18-ДО, від 24.07.2018 № 43/57-18-ДО, № 46/57-18-ДО, № 44/57-18-ДО, № 45/57-18-ДО.

4.26. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру щодо зміни цільового призначення земельних ділянок та надання земельних ділянок в оренду, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2024 (у складі колегії суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 08.10.2024.

Ухвалами Верховного Суду від 08.10.2024, від 15.10.2024 та від 12.11.2024 оголошено перерви у розгляді касаційної скарги ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20.

Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2024 справу № 907/801/20 разом із касаційною скаргою ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 повернуто справу № 907/801/20 колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2025 призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20 на 18.02.2025.

З урахуванням наведених обставин передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду ця справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і розгляду касаційної скарги.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, Прокурора, третьої особи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

5.4. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах Міндовкілля про визнання неправомірними дій ГУ Держгеокадастру із прийняття наказів щодо надання дозволу, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" зі зміною цільового призначення та надання в оренду земельних ділянок, визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру щодо затвердження проектів землеустрою та надання в оренду земельних ділянок зі зміною цільового призначення, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між ГУ Держгеокадастру та ТОВ "Атлас Воловець Енерджи".

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав про: відсутність проведеної відповідно до законодавства оцінки впливу на довкілля при вирішенні питання про зміну цільового призначення земельної ділянки, що призвело до порушення порядку зміни цільового призначення землі; порушення порядку виділення земельної ділянки через її особливий правовий режим як земель іншого природоохоронного призначення; порушення містобудівного законодавства; порушення вимог законодавства, покликаного убезпечити життя і здоров`я населення від діяльності об`єктів енергетики, зокрема порушення вимог Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів".

5.5. Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із прийняттям ГУ Держгеокадастру оспорюваних наказів щодо затвердження проектів землеустрою та надання цих земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення загальною площею 42,2247 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергоутворюючих підприємств, установ і організацій (код цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель - 14.01).

5.6. Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

5.7. За змістом частин 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

5.8. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

5.9. Підпунктом 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, встановлених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Отже, Держгеокадастр та його територіальні органи наділені повноваженнями зі зміни цільового призначення земельних ділянок державної власності в межах компетенції, визначеної частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України.

5.10. Суди попередніх інстанцій установили, що передача земельних ділянок в оренду і зміна їх цільового призначення відбулися на підставі наказів ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області.

5.11. Водночас за змістом частин 1, 3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах 2 та 3 цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель передбачає здійснення оцінки впливу на довкілля і є обов`язковою у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності. Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами 2 і 3 цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

За визначенням статті 1 цього Закону: вплив на довкілля - це будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів; планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

5.12. Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

5.13. За змістом частини 1 статті 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Отже, підставою для початку провадження планованої діяльності є рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження такої діяльності. Для отримання цього рішення суб`єкту господарювання слід отримати звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля.

5.14. Водночас колегія суддів зазначає, що зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається не при наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а при затвердженні проекту землеустрою, який повинен пройти погодження у відповідних органах у встановленому законодавством порядку. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 809/821/17.

При цьому рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц.

Отже, рішенням про провадження планованої діяльності (про зміну цільового призначення земельної ділянки) є рішення про затвердження проекту землеустрою, а не рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

5.15. Відповідно до статті 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" був опублікований у газеті "Голос України" (№ 110) та набрав чинності 18.06.2017, а введений в дію - 18.12.2017.

Водночас оспорювані накази ГУ щодо затвердження проектів землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок були прийняті 20.12.2017, 18.01.2018, 23.07.2018, тобто після введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Тому їх прийняттю повинна була передувати процедура оцінки впливу на довкілля планованої діяльності.

5.16. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Прокурора, виходив із того, що надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення за клопотанням ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" відбулося до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Тому суд дійшов висновку, що це виключає поширення цього Закону на правовідносини, що склалися до його вступу в дію.

5.17. Натомість суд апеляційної інстанції зазначив, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною цільового призначення не є рішенням про провадження планованої діяльності. Суд апеляційної інстанції, враховуючи положення частини 2 статті 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", дійшов висновку, що надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для розміщення, будівництва та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств та їх погодження здійснено ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області з порушенням вимог статті 123 Земельного кодексу України.

5.18. Не погодившись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/801/20, ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.19. Пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.20. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник, зокрема, посилається на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином підстав для здійснення Прокурором представництва Міндовкілля відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратури".

Скаржник також у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив Міндовкілля як компетентний орган, якому законом надано право звертатися до суду із позовом у спірних правовідносинах. На думку скаржника, у Міндовкілля немає контрольно-наглядових повноважень, визначених законодавством України, які уповноважують Міндовкілля на звернення до суду із позовом до відповідачів у цій справі, з підстав, визначених у позовній заяві Прокурора. Тому скаржник зазначає, що Прокурор, звертаючись із позовом до суду першої інстанції в інтересах держави в особі Міндовкілля, неправильно визначив орган, який уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах (неналежний позивач), що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" в касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував ту обставину, що у цій справі позивачем та відповідачем є держава Україна. Як зазначає скаржник, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Такі висновки, як зазначає скаржник, зокрема, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 справі № 922/1830/19, Верховним Судом у постановах від 18.04.2024 у справі № 914/2503/22 та від 08.05.2024 у справі № 914/2635/22.

5.21. Колегія суддів установила, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, на яку посилається скаржник, у разі, якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції.

В судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави. Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

Зазначене не відповідає частині 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

5.22. Верховний Суд у постановах від 18.04.2024 у справі № 914/2503/22 та від 08.05.2024 у справі № 914/2635/22, на які посилається скаржник, також сформулював висновки щодо неможливості збігу в одній особі позивача і відповідача у спорах за участю органів державної влади.

5.23. Колегія суддів зазначає, що Прокурор у справі № 907/801/20, що розглядається, визначив позивачем - Міндовкілля, а відповідачем - ГУ Держгеокадастру як порушника прав держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який:

- забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки;

- забезпечує формування та реалізує в межах повноважень, передбачених законом, державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства; формування державної політики, зокрема, щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до цього Положення до повноважень Міндовкілля віднесено, зокрема: здійснення управління, формування, збереження та використання національної екологічної мережі, ведення Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України; забезпечення відповідно до компетенції відображення в інтернеті геопросторових даних та метаданих, а також безперешкодний доступ користувачів до Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, у тому числі: забезпечення замовлення, створення, використання, оновлення, оприлюднення та виконання інших дій з геопросторовими даними та метаданими для територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх функціональних та охоронних зон, територій, зарезервованих з метою наступного заповідання, території Смарагдової мережі, водно-болотних угідь міжнародного значення, біосферних резерватів програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера", об`єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

5.24. У справі № 907/801/20, що розглядається, суди встановили, що територія гірського масиву Боржава площею 4520 га створена у листопаді 2016 року для забезпечення збереження видів флори і фауни та типів природних оселищ, зокрема, 14 видів птахів, 3 видів ссавців, 3 видів рослин, 1 виду безхребетних, включених до Резолюції 6 (1998) Бернської конвенції, 12 типів природних оселищ, включених до Резолюції 4 (1996) Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) і включена до Смарагдової мережі (UA 0000263 "Polonіna Borzhava"). Крім того, більша частина території полонини Боржава віднесена до основної території екомережі згідно із схемою екологічної мережі Закарпатської області, затвердженою рішенням Закарпатської обласної ради від 10.07.2014 № 1033.

5.25. Отже, у спірних правовідносинах держава в особі Міндовкілля реалізує свої права і обов`язки щодо захисту інтересу держави - інтересу більшості членів суспільства, якому вона служить, у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки. При цьому така реалізація прав можлива за встановлених судами обставин шляхом визнання недійсними спірних наказів ГУ Держгеокадастру, які не вичерпують свою дію виконанням та мають відповідні правові наслідки у вигляді зміни цільового призначення земельних ділянок.

Тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що Прокурор правильно визначив позивача у справі (орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах).

5.26. Водночас суд апеляційної інстанції, розглядаючи спір по суті, не звернув увагу на те, що спір у цій справі виник, зокрема, між державою в особі Міндовкілля та ГУ Держгеокадастру про скасування наказів ГУ Держгеокадастру щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду (які не вичерпують свою дію виконанням). Відтак позов у цій частині фактично пред`явлений державою (в особі Міндовкілля) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру), що суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 справі № 922/1830/19, від 18.04.2024 у справі № 914/2503/22 та від 08.05.2024 у справі № 914/2635/22, на які посилається скаржник.

Отже, доводи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 справі № 922/1830/19, від 18.04.2024 у справі № 914/2503/22 та від 08.05.2024 у справі № 914/2635/22, підтвердилися.

5.27. За доводами скаржника, позовна заява Прокурора в особі Міндовкілля датована 27.11.2020 з вихідним номером 15-251вих-20, проте повідомлення відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Міндовкіллю датовано також 27.11.2020 з наступним порядковим вихідним номером 15-252вих-20.

5.28. Суд апеляційної інстанції зазначив, що Прокурор зазначає органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави з питань, викладених в позові, Міндовкілля. Як зазначив суд апеляційної інстанції, Прокурор пояснював, що він попередньо повідомив уповноважений орган про виявленні порушення, однак цим органом не вжито заходів щодо поновлення інтересів держави. Крім того, як зазначив суд апеляційної інстанції, Прокурор зауважував, що в грудні 2020 спливає 3-річний строк позовної давності щодо вимог позову, зумовлений тривалою у часі бездіяльністю уповноваженого органу, що потребує невідкладного реагування з боку органів прокуратури. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Прокурором дотримано приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо порядку звернення до суду із цим позовом.

5.29. Колегія суддів зазначає, що відповідно до абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

5.30. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Встановлена цим Законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

5.31. Колегія суддів зазначає, що бездіяльність компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин. Натомість суд апеляційної інстанції не надав оцінку дотримання Прокурором у цій справі вимог абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку частково підтвердилися.

5.32. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що при вирішенні цього спору суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 73- 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому оскаржувану постанову у справі слід скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

5.33. Інші доводи касаційної скарги Верховний Суд не аналізує з огляду на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, які не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції самостійно з урахуванням повноважень, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України. При цьому колегія суддів не оцінює спосіб захисту, обраний Прокурором у спірних правовідносинах, оскільки розглядає касаційну скаргу в межах її доводів.

5.34. Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не врахував вимог матеріального та процесуального права, не надав належної оцінки доводам сторін, доказам, наявним у матеріалах справи, що були подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, а тому висновки цього суду про наявність правових підстав для відмови у задоволення позову є необґрунтованими.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. За змістом частин 3, 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

6.3. Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалену у справі постанову - скасувати із направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

6.4. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі №907/801/20 скасувати, справу № 907/801/20 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак