Вирок

від 28.02.2025 по справі 203/6985/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/6985/24

Провадження № 1-кп/0203/865/2025

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

прокурора- ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041030003565 від 16.10.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, гр. України, офіційно не працевлаштованого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, на всій території України введено воєнний стан, та впроваджено визначені ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» заходи правового режиму воєнного стану.

15.10.2024, о 12 годині 17 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «MOYO», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, 6А, діючи, умисно, таємно, з корисливих мотивів, на підставі раптово виниклого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку мобільного телефону смартфона марки Samsung Galaxy А25 5G 8/256 GB Black, (SM-A256BZKHEUC), шляхом ривку, відірвавши його від актикрадіжної стійкі, після чого, утримуючи при собі викрадене майно з місця скоєння злочину зник, розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «НРП» матеріальну шкоду на загальну суму 10 299 гривень 00 копійок.

Окрім того, 25.10.2024 року, приблизно о 14 години 40 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в магазині «Vodafone», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Пастера, 6А, діючи, умисно, повторно, з корисливих мотивів, на підставі раптово виниклого умислу, спрямованого на відкрите заволодіння чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи те, що його дії є очевидними для працівника магазину та інших осіб, взяв з торгівельного стелажу мобільні телефони, а саме смартфон ZTE BLADE А71 3\64 GB Gray сірого кольору вартістю 3199 гривень 20 копійок та смартфон TECNO Spark Go 2024 4\128 GB Gravity Black, чорного кольору вартістю 3439 гривень 20 копійок, шляхом ривку, відірвавши їх від дротів, які були прикріплені до торгівельного стелажу, та утримуючи вищевказане майно при собі вибіг з приміщення магазину і направився в сторону виходу з торгівельного центру. В цей час дії ОСОБА_4 були помічені відвідувачами та працівниками магазину «Vodafone», після чого ОСОБА_4 , намагаючись вибігти з будівлі ТЦ, не отримавши реальної можливості розпорядитись викраденим майном, був затриманий біля виходу з торгівельного центру продавцем магазину «Vodafone». Таким чином, ОСОБА_4 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був затриманий працівниками магазину «Vodafone».

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав повністю та суду пояснив, що дійсно в середині жовтня 2024 в магазині «MOYO», що розташований на вул. Пастера м. Дніпро, вкрав мобільний телефон. Через декілька днів він намагався викрасти два мобільних телефона з магазину на вул.Пастера, але його помітили та затримали працівники магазину. В скоєному кається.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює всі обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що його характеризують, та судових витрат, визначивши відповідно до ч.3 ст.349КПК України недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до впевненого висновку що діяння, які вчинені ОСОБА_4 дійсно мали місце, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, та за ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд приймає до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, а також те, що останній раніше не притягувався кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, вину визнав повністю, щиро покаялась у скоєному.

Обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. В справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.

З таких підстав, суд, приймаючи до уваги всі вищезазначені обставини, вважає, що ОСОБА_4 слід призначати покарання відповідно до санкцій ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням статті 70 КК України, у виді позбавлення волі, вважає, що перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, при призначенні покарання за ч.2 ст. 15 ч. 4 ст.186 КК України, вважає за необхідне засотувати положення ч.3 ст.68 КК України, з огляду на те, що ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тому розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією ч.4 ст.186 КК України.

Відповідно до ст.124ч.2КПК України судові витрати на проведення судово-товарознавчої та судово-трасологічної експертизи, в загальному розмірі 6347 гривень 89 копійок, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України і призначити покарання:

-за ч.4ст.185 КК України - п`ять років позбавлення волі.

-за ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України шість років та вісім місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання, у вигляді шести років та восьми місяців позбавлення волі.

Строк покарання відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування під вартою в період з 25.10.2024 по 30.10.2024.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на проведення судових експертиз - 6347 (шість тисяч триста сорок сім) гривень 89 копійок.

Речові докази: 4 DVD-R диска з відеозаписами з камер спостереження, однулипкустрічкутадактилокартунаім`я ОСОБА_4 -зберігативматеріалах кримінального провадження.

Внесену ОСОБА_6 заставу в розмірі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок за ОСОБА_4 (квитанція Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк № 1.71352645.1 від 29.10.2024, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , провадження № 1-кс 0203/3701/2024 від 28.10.2024, справа № 203/6098/24) - повернути заставодавцю ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1