Рішення

від 28.02.2025 по справі 128/4825/24

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/4825/24

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2025 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі Гавліцькій А.Р.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи власні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Вказує, що за життя ОСОБА_3 прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на 1/2 частку земельної ділянки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського ТОВ «Некрасове» с. Некрасове Вінницького району Вінницької області, розміром 3,30 га в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Проте не оформив свої спадкові права. Власником іншої 1/2 частки земельної ділянки є ОСОБА_2 згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 20.03.2017 року, справа № 128/4252/16-ц. Позивачка зазначає, що спадкоємцями ОСОБА_3 були вона донька спадкодавця та його син - ОСОБА_5 .

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.10.2019 року № 1985/02-31, - відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського ТОВ «Некрасове» с. Некрасове Вінницького району Вінницької області, розміром 3,30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належить ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прийняв спадщину, але не оформив свої спадкові права. Постанова мотивована тим, що спадкоємці у встановлений законом строк не подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно. Позивач пояснює, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а вона залишилася одна спадкоємницею.

Вказує, що строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин.

З 2009 року позивачка здійснювала постійний догляд за тіткою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Водночас на її утриманні та догляді перебувало троє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також на її утриманні перебуває мама - ОСОБА_10 , 1942 р.н. Зазначає, що вона сама одна, розлучилась з чоловіком в 1982 році. А, відтак, не мала об`єктивно можливості звернутися до нотаріуса про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк.

У зв`язку із вищевказаним, з метою подальшої реалізації своїх спадкових прав позивачка змушена звернутись до суду із даним позовом та просити суд встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті померлого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання сторони не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Позивачка ОСОБА_1 подала суду заяву за якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі, змін та доповнень не має та просить вимоги задоволити. Судовий розгляд просять провести у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву, якою не заперечує проти задоволення позовної заяви, заявлені позовні вимоги визнає у повному обсязі, а також справу просить розглянути у його відсутність.

Представник третьої особи Вінницької районноїдержавної нотаріальноїконтори надалисуду заявупро розглядсправи уїх відсутність,при вирішенні судового спору покладаються на розсуд суду.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно зч.4ст.223ЦПК Україниу разіповторної неявкив судовезасідання відповідача,повідомленого належнимчином,суд вирішуєсправу напідставі наявниху нійданих чидоказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27.06.2010 року, виданим виконавчим комітетом Некрасівської сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с.5).

Факт родинних відносин між померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як між батьком та дочкою підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.02.1974 року, виданим міським відділом РАЦС м. Вінниця (а.с.6).

За життя ОСОБА_3 прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на частку земельної ділянки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського ТОВ «Некрасове» с. Некрасове Вінницького району Вінницької області, розміром 3,30 га в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), проте не оформив свої спадкові права.

Власником іншої частки земельної ділянки є - ОСОБА_2 згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 20.03.2017 року, справа № 128/4252/16-ц (а.с.7-8); відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 , виданого 29.11.2023 року відділом ДРАЦС у м. Вінниці ЦМУ МЮ (м.Київ), прізвище « ОСОБА_11 » змінено на « ОСОБА_12 » (а.с.9).

Спадкоємцями ОСОБА_3 були: донька спадкодавця ОСОБА_1 та син - ОСОБА_5 .

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.10.2019 року № 1985/02-31, - відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 (одну другу) частку земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського ТОВ «Некрасове» с. Некрасове Вінницького району Вінницької області, розміром 3,30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належить ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прийняв спадщину, але не оформив свої спадкові права. Постанова мотивована тим, що спадкоємці у встановлений законом строк не подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно (а.с.11).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14.06.2023 року, виданим відділом ДРАЦС у м. Вінниці ЦМУ MЮ (м.Київ) (а.с. 12).

ОСОБА_1 з 2009 року здійснювала постійний догляд за тіткою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13).

Водночас на утриманні та догляді ОСОБА_1 перебувало троє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також на утриманні перебуває мама - ОСОБА_10 , 1942 р.н. (а.с.14-17). Відтак, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України,Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на території України по даний час.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Постановою КМУ від 06.03.2022 року №209 «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164» внесено зміни до постанови КМУ від 28.02.2022 року №164, а саме, доповнено постанову п.3 такого змісту: «Установити, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється».

Постановою КМУ від 24.06.2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» внесено зміни до постанови КМУ від 28.02.2022 року №164, а саме, у першому реченні п.3 слова «на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється» замінити словами «перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці».

19 червня 2023 року набрав чинності підпункт 2 пункту 3постанови КМУ від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено п. 3постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», відповідно до якого перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Частиною 1 ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 4 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-497цс17.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7роз`яснено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від14 листопада 2018 року у справі № 636/2510/17.

Крім того, суд враховує ст.17Закону Українивід 23лютого 2006року №3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» згідно з якою практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

Так, право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, ЄСПЛ тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing possessions).

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд вважає, що пропуск строку позивачем для прийняття спадщини, яке складається із нерухомого майна, на яке інші особи, окрім позивача, не претендують, пов`язане із правом володіти і користуватися майном, а тому є перешкодою для позивача у користуванні власністю, що входить до складу спадщини, що в свою чергу є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Устатті 1233 ЦК Українизазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням обставин справи та наданих позивачем доказів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 поважними, а тому ОСОБА_1 необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1264, 1266, 1268, 1270,1272, 1276 ЦК України, ст.ст. 2,11,12,13,206,247,263,264,265,355 ЦПК України, суд.-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк у три місяці, після набрання законної сили рішенням по даній справі, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Некрасове Вінницького району Вінницької області.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк наапеляційне оскарженняможе бутитакож поновленийв разіпропуску зінших поважнихпричин.

учасники судового провадження:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа - Вінницька районнадержавна нотаріальнаконтора,адреса:м.Вінниця,вул.Винниченка,29.

Повний текстсудового рішенняскладено 28.02.2025.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО