Рішення

від 24.02.2025 по справі 344/18141/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/18141/24

Провадження № 2/344/928/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

19 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Домбровської Г.В.,

при секретарі с/з: Стефанюк Х.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ПАТ Автотранспортне підприємство 0928 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ Автотранспортне підприємство - 0928 (надалі Позивач) звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі «Відповідачі») про стягнення заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 10 146,40 грн.

Представником Позивача подано заяву про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника, просив позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Відзиву на позов до суду не надходило.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство-0928» є визначеним виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на конкурсних засадах виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на окремих територіях міста Івано-Франківська у відповідності з Протоколами засідань конкурсних комісій виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з проведення конкурсів на визначення виконавців послуг з вивезення твердих побутових відходів № 02 від 11.04.2017р. (введене в дію Рішенням виконавчого комітету № 246 від 12.04.2017р) , № 02 від 25.04.2018р. (введене в дію Рішенням виконавчого комітету № 459 від 25.04.2018р), № 02 від 19.06.2019 (введене в дію Рішенням виконавчого комітету № 714 від 20.06.2019р.), № 02 від 15.06.2022 (введене в дію Рішенням виконавчого комітету № 494 від 15.06.2022р.)

Зазначені вище рішення органу місцевого самоврядування оприлюднювались у встановлений спосіб, шляхом розміщення на сайті виконавчого комітету та публікації в засобах масової інформації.

На виконання вищезгаданих актів органу місцевого самоврядування між ПАТ «АТП-0928» та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради укладено відповідні Договори на надання послуг з вивезення побутових відходів.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.08.2019р. № 989 тариф на послуги з поводження з твердими побутовими відходами для населення м. Івано- Франківська становить: 22,54 грн./людину в місяць. Нарахування плати в такому розмірі розчато Заявником з 01.09.2019р.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 18.11.2021 р.№1576 тариф на послуги з поводження з твердими побутовими відходами для населення м.Івано -Франківська становить: 31,30 грн./особу в місяць. Нарахування плати в такому розмірі розпочато Заявником з 01.12.2021р.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.2022р. №635 вартість плати за послуги з поводження з твердими побутовими відходами для населення м. Івано-Франківська становить 37,20 грн./людину в місяць. Нарахування плати в такому розмірі розпочато Заявником з 01.08.2022р.

Як передбачено статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-УІІІ від 09.11.2017р. в редакції з 01 травня 2019 року до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги. Комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізовнаого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно п.1 та п.5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства. у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 9 Закону № 2189-VІІІ споживач здійснює оплату за спожиті житлово- комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи» № 187/98-ВР від 05.03.1998р.

(який діяв до 08.07.2023р.) громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

У частинах другій та третій статті 35-1 Закону України «Про відходи» № 187/98-ВР від 05.03.1998р. (який діяв до 08.07.2023р.) передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про управління відходами» № 2320-ІХ від 20.06.2022 року (який набув

чинності з 09.07.2023р.) в статті 1 закону введено поняття утворювач відходів, яким є фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб`єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про управління відходами» № 2320-ІХ утворювачі побутових відходів зобов`язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні) (ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про управління відходами» № 2320-ІХ).

Договір з вивезення відходів і в розумінні Закону України «Про відходи №187/ 98-ВР від 05.03.1998р. (який діяв до 08.07.2023р.), і в розумінні Закону України «Про управління відходами» № 2320-ІХ від 20.06.2022 року (який набув чинності з 09.07.2023р.) містить в собі також елементи договору приєднання (стаття 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який можу бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому . Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з побутових відходів; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17.

Отже, договір про вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта у формі конклюдентних дій та не висловив заперечень проти договору.

В даному випадку в якості пропозиції для підписання споживачами на офіційному сайті Заявника https://atp0928.if.ua в 2019 році за посиланням https://atp0928.if.ua/wp- content/uplоаds/2019/ Publichniy-dogovir- IF-2019.pdf був опублікований ПУБЛІЧНИЙ ДОГОВІР про надання послуг з поводження з побутовими відходами.

Згідно п. 1 Публічного договору 2019 року Виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами (далі послуги), а споживач зобов`язується сплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором на підставі Протоколів засідання конкурсної комісії виконавчого комітету з проведення конкурсу на визначення виконавців послуг з вивезення твердих побутових відходів № 02 від 11.04.2017-( введено в дію Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 246 від 12.04.2017), Протоколом № 02 від 25.04.2018р. (рішення викон. комітету № 459 від 25.04.2018р.), Протоколом № 02 від 19.06.2019р.(рішення викон. комітету № 714 від 20.06.2019р.) та відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затверджених Рішенням Івано-Франківської міської ради від 02.05.2018 № 106-19 «Про внесення змін у Правила благоустрою м. Івано-Франківськ».

Пунктами 15, 16, 17 Публічного договору 2023 року передбачено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 21.07.2022р. № 635 вартість плати за послуги з поводження з твердими побутовими відходами для населення м. Івано-Франківська становить 37,20 грн-людину в місяць; розрахунковим періодом є календарний місяць; у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Пунктами 28, 29 Публічного договору 2023 року встановлено, що договір укладається строком на один рік; договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Боржник є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майном.

Послуги з вивезення побутових відходів за вказаною адресою надаються Позивачем, а Відповідачем утримуються послуги додатковим підтвердженням чого є:-Шляхові листи Позивача, які підтверджують вивезення відходів з території місця Боржника.

Як випливає з Виписки з особового рахунку Боржника за період з 01.01.2022р. по 31.08.2024р. та Акту звірки розрахунків з Боржником за послуги станом на 31.12.2021р. у Боржника утворився борг за користування послугами з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 10 148,80 грн.

Деталізацію нарахувань, суми оплат, відомості про наявність пільг та іншу інформацію наведено в розрахунку та Акті звірки по особовому рахунку відповідача.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Позивач стверджує, що відповідач не надавала своєчасно ПАТ «Автотранспортне підприємство -0928» грошові кошти для погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги з вивезення побутових відходів, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази, які б спростували викладені в позовній заяві пояснення Позивача, в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідачів також підлягає судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України визначено розподіл судових витрат між сторонами та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

За результатами розгляду даної цивільної справи Позивачем заявлено до стягнення витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн.

На підтвердження факту надання правничої допомоги надано Акт наданих послуг №5п від 04.09.2024 на суму 3 000 грн.

У Постанові Верховного Суду від 01.02.2023 року у справі №160/19098/21 (адміністративне провадження № К/990/30188/22) Верховним Судом зазначено наступне:

«…згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».

Таким чином, на думку Суду, враховуючи факт задоволення позовних вимог співмірним розміром правничої допомоги, з урахуванням складності даної справи, реального часу надання правничої допомоги та обсягу необхідної до виконання роботи, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, Суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про стягнення витрат на правоу допомогу в розмірі 3 000 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 525, 610, 615, 629, 1054, Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282,288-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ПАТ Автотранспортне підприємство 0928 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Автотранспортне підприємство 0928», вул. Максимовича, буд. 11, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код юридичної особи 03345863, заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 10 146,40 грн. ( десять тисяч сто сорок шість) грн. 40 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Автотранспортне підприємство 0928», вул. Максимовича, буд. 11, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код юридичної особи 03345863, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повни йтекст рішення складено і підписано 24.02.2025 року.

Суддя Домбровська Г.В.