Справа № 352/570/24
Провадження № 2/352/47/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої судді Хоминець М. М.
з участю секретаря Гундич Г. В.
представника позивача Винника Ю. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Винник Юрій Григорович, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини,
у с т а н о в и в:
Представник позивача адвокат Винник Ю. Г. у лютому 2024 р. звернувся до суду з позовом до відповідачки, третя особа служба у справах дітей Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини, в якому просив встановити факт самостійного виховання та утримання позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою від 12.02.2024 суддя відкрила провадження в справі та призначила підготовче засідання у рамках її розгляду за правилами загального позовного провадження, а також залучила до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 20.03.3024 суд залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача військову частину НОМЕР_1 , де позивач ОСОБА_1 проходить військову службу.
Ухвалою від 17.05.2024 суд зупинив провадження в справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 201/5972/22.
Ухвалою від 07.10.2024 суд поновив провадження в справі.
Ухвалою від 11.12.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Заявлені вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що позивач перебував у шлюбі з відповідачкою, в якому народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки подружнє життя сторін не склалося, рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19.12.2016 шлюб між ними розірваний. Відповідачка створила нову сім`ю з італійцем та мала намір виїхати на постійне місце проживання до Республіки Італія. Незважаючи на те, що відповідачка залишилася зареєстрованою за місцем проживання позивача з дочкою, вона протягом тривалого часу з ними не проживає, перебуває за кордоном або в Дніпропетровській області, звідки вона родом. Позивач проходив військову службу за контрактом з 28.07.2016 до 23.03.2018, з 01.09.2016 до 19.10.2016 приймав безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, має статус учасника бойових дій. З 04.03.2022 позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації в період воєнного стану, він до цього часу проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України з дислокацією окремих підрозділів частини в АДРЕСА_1 . Зі згоди командування військової частини позивач проходить військову службу за місцем проживання, щоб мати змогу виховувати та утримувати свою неповнолітню дочку, оскільки її матір ОСОБА_2 самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Позивач повністю утримує дочку, забезпечує її всім необхідним, дбає про її здоров`я та самостійно її виховує, піклується про її фізичний, духовний і моральний розвиток, цікавиться її інтересами та потребами, створює необхідні умови для її повноцінного життя. Відповідачка після розірвання шлюбу не підтримує зв`язок з дитиною, не бере участі в її вихованні та житті, матеріально не забезпечує. Після закінчення 9-го класу Поберезького ліцею Ірина з вересня 2023 р. навчається в Івано-Франківському юридичному коледжі Національного університету «Одеська юридична академія» на платній формі навчання. Витрати на навчання дочки несе позивач. Установлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини необхідне позивачу для захисту прав та інтересів дитини, а також його прав та інтересів як батька, який самостійно займається вихованням і утриманням неповнолітньої дитини.
У поданому до суду відзиві відповідачка ОСОБА_2 позов свого колишнього чоловіка визнала, покликаючись на те, що після розірвання шлюбу на підставі рішення Тисменицького районного суду від 19.12.2016, яким малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишено проживати з батьком, вона створила нову сім`ю з громадянином Республіки Італія. Через відсутність постійного заробітку та необхідність частих переїздів між Дніпропетровською областю, де вона зараз проживає, та ОСОБА_5 , де проживає її цивільний чоловік, вона не мала змоги брати участь у вихованні та утриманні дочки, навідувати її. ОСОБА_1 повністю взяв на себе витрати з утримання їх спільної дитини, одноосібно займається її вихованням, забезпечив дитині належні умови для проживання та навчання в будинку його матері ОСОБА_6 (бабусі дитини). З метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини не заперечувала щодо задоволення позову.
У поданому до суду поясненні на позовну заяву третя особа військова частина НОМЕР_1 покликалася на те, що позивач, звернувшись до суду з цим позовом про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини, обрав неналежний спосіб захисту, оскільки ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Зокрема, в цій ситуації позивач має право звернутися до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав через ухилення її від виконання обов`язків з виховання своєї дитини. Факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , може бути підтверджений рішенням суду виключно в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав. Крім того, вважає, що в цій справі взагалі відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження в справі. Крім того, оскільки позивач проходить військову службу в період воєнного стану, наявні підстави для зупинення провадження в справі на час проходження позивачем військової служби. Просив зупинити провадження у справі.
Представник позивача адвокат Винник Ю. Г. у судовому засіданні позов підтримав і просив його задоволити.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, у поданому до суді відзиві просила розгляд справи провести за її відсутності.
Представник третьої особи служби у справах дітей Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в судовому засіданні пояснила, що неповнолітня дочка сторін ОСОБА_7 проживає разом з батьком та бабусею ОСОБА_8 . Місце перебування матері ОСОБА_9 невідоме. Вихованням та матеріальним утриманням дитини займається батько. В останнє судове засідання 17.02.2025 представник третьої особи ОСОБА_10 не зявилася, просила завершувати розгляд справи без участі третьої особи.
Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, у поданому до суду клопотанні просив розглянути справу без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_5 ; покликався на те, що встановлення факту самостійного виховання позивачем неповнолітньої дитини можливе лише під час вирішення питання про позбавлення відповідачки батьківських прав.
Представник третьої особи військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві третя особа просила розглядати справу без участі свого представника та зупинити провадження в справі на час проходження позивачем військової служби.
Суд визнає необґрунтованим клопотання третьої особи про зупинення провадження в справі до припинення перебування позивача на військовій службі в ЗСУ з огляду на те, що зупинення провадження в порядку п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України має місце у разі, коли участь сторони в розгляді справи у звязку з перебуванням її на військовій службі неможлива.
Суд зазначає, що інтереси позивача належно представлені його повноважним представником адвокатом Винником Ю. Г., тому відсутня потреба в особистій участі позивача в судовому розгляді справи. Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 64 ЦПК України).
Заслухавши вступне слово представника позивача, представника третьої особи, думку неповнолітньої дочки сторін, показання свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Установлено, що в шлюбі сторін позивача ОСОБА_1 і відповідачки ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.23).
Сторони та їх неповнолітня дочка зареєстровані в житловому будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом Єзупільської селищної ради про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 20.09.2024 (а.с.136).
Указаний житловий будинок належить на праві власності матері позивача ОСОБА_6 (а.с.19 також на звороті).
Рішенням від 19.12.2016, яке набрало законної сили 30.12.2016, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області розірвав шлюб між сторонами, малолітню дочку ОСОБА_4 залишив проживати з батьком (а.с.11 також на звороті).
Суд установив, що після розірвання шлюбу відповідачка залишила сім`ю та виїхала на постійне місце проживання в с. Вишневе Криворізького району Дніпропетровської області, де народилася. При цьому вона залишилася зареєстрованою в будинку, де проживає її колишній чоловік з дочкою. Починаючи з 2016 р., відповідачка не виконує своїх обовязківщодо виховання та розвитку неповнолітньої дочки.
Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 21.12.2023 № 23, копія якого підшита на а.с.37, оригінал наданий представником позивача в судовому засіданні та підшитий на а.с.185 (також на звороті), позивач з дочкою зареєстровані та проживають у житловому будинку АДРЕСА_1 , місце перебування матері дитини ОСОБА_2 невідоме; у будинку також проживає бабуся ОСОБА_11 , яка допомагає у вихованні внучки, оскільки батько проходить військову службу; у дитини є окрема кімната, облаштована м`якими меблями, куточком школяра; взаємини ОСОБА_4 з батьком відверті, щирі, теплі, прихильні, довірливі; дівчинка говорить про батька з любов`ю; вихованням та матеріальним утриманням дитини займається батько, дитина забезпечена всім необхідним для повноцінного розвитку.
Згідно декларації № 0001-1560-77АО від 20.11.2023 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, законним представником неповнолітньої пацієнтки ОСОБА_3 є батько ОСОБА_1 (а.с.24).
Відповідно до характеристики Поберезького ліцею Єзупільської селищної ради батько ОСОБА_12 брав активну участь у її вихованні (а.с.25).
Після закінчення 9-го класу Поберезького ліцею Ірина з вересня 2023 р. навчається в Івано-Франківському фаховому коледжі Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» на платній формі навчання (а.с.138), витрати на яке несе позивач, що підтверджується договором про навчання (а.с.26-29), квитанціями про оплату позивачем навчання дочки (а.с.30, 141).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона була присутня під час проведення обстеження умов проживання неповнолітньої дочки сторін ОСОБА_4 , яка проживає з батьком і бабусею ОСОБА_14 ; відповідачка не проживає з дочкою тривалий час, близько 10 років; вихованням ОСОБА_4 займається батько, який дуже любить і дуже піклується про свою єдину дитину, повністю утримує її; дитина всім забезпечена, проживає в належних умовах.
Частина 2 ст. 171 СК України визначає, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Неповнолітня дочка сторін ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила, що в 2016 р. мама поїхала, залишивши її, не спілкується з нею та не підтримує стосунків; її вихованням займається батько, який цікавиться її потребами, інтересами, піклується про неї, утримує її, оплачує її навчання.
У рамках розгляду справи суд установив, що позивач самостійно виховує та утримує дочку, забезпечує її всім необхідним, створив належні умови для її повноцінного життя, дбає про її здоров`я, піклується про її фізичний, духовний і моральний розвиток, цікавиться її інтересами та потребами, проявляє щодо неї батьківську турботу та піклування.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991, в усіхдіях щододітей,незалежно відтого,здійснюються вонидержавними чиприватними установами,що займаютьсяпитаннями соціальногозабезпечення,судами,адміністративними чизаконодавчими органами,першочергова увагаприділяється якнайкращомузабезпеченню інтересівдитини.Держави-учасницізобов`язуються забезпечитидитині такийзахист іпіклування,які необхіднідля їїблагополуччя,беручи доуваги правай обов`язкиїї батьків,опікунів чиінших осіб,які відповідаютьза неїза законом,і зцією метоювживають всіхвідповідних законодавчихі адміністративнихзаходів.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положень ст. 18 Конвеції батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Як зазначено у п. 100 рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», яке набуло статусу остаточного 16.10.2015, при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Згідно ч.3ст.11Закону України«Про охоронудитинства» предметомосновної турботита основнимобов`язком батьківє забезпеченняінтересів своєїдитини.
У відповідності з вимогами ст. 150 СК України батьки зобов`язанівиховувати дитинув дусіповаги доправ тасвобод іншихлюдей,любові досвоєї сім`їта родини,свого народу,своєї Батьківщини;батьки зобов`язаніпіклуватися проздоров`я дитини,її фізичний,духовний таморальний розвиток; батьки зобов`язанізабезпечити здобуттядитиною повноїзагальної середньоїосвіти,готувати їїдо самостійногожиття; батьки зобов`язані поважати дитину.
Суд ураховує правову позицію, яка міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22, згідно якої доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом (п. 84). Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини (п. 85). Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини (п. 87).
Суд установив, що позивач з 04.03.2022 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації в період воєнного стану, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України з дислокацією окремих підрозділів частини в АДРЕСА_1 (а.с.140).
Установлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини необхідне позивачу для захисту прав та інтересів дитини, а також його прав та інтересів як батька, який самостійно займається вихованням і утриманням неповнолітньої дитини, серед іншого, права на звільнення з військової служби.
Обставини, які встановлені судом у рамках розгляду цієї справи на підставі досліджених у судовому засіданні належних, допустимих, достовірних і достатніх у своїй сукупності доказів, підтверджують факт самостійного виховання та утримання позивачем неповнолітньої дитини.
З урахуванням викладеного, з метою якнайкращого забезпечення інтересів неповнолітньої дитини сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
На підставінаведеного,відповідно дост.3,18,27Конвеції ООНпро правадитини від20.11.1989 (уредакції зізмінами,схваленими резолюцією50/155Генеральної АсамблеїООН від21.12.1995),ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991, ст. 150 СК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Винник Юрій Григорович, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини задоволити.
Установити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача: ОСОБА_15 , вул. Любомира Гузара, 39, офіс 5, м. Івано-Франківськ.
Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Треті особи: служба у справах дітей Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. С. Бандери, 50, селище Єзупіль Івано-Франківського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 44010607;
ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ;
військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Повне рішення складене 28.02.2025.
Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ
Суд | Тисменицький районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2025 |
Оприлюднено | 03.03.2025 |
Номер документу | 125497613 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
ХОМИНЕЦЬ М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні