Рішення

від 18.02.2025 по справі 354/410/24

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/410/24

Провадження по справі № 2/354/87/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі: головуючого - судді Єрмак Н.В., за участюсекретаря Духович А.-А. Т., представника позивача - адвоката Неште А.І., представника третьої особи - адвоката Мельника Я.Ю.,розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, третя особа ОСОБА_3 про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, рішення про затвердження документації із землеустрою, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації на земельну ділянку в ДЗК,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати недійсним та скасувати рішення Микуличинської сільської ради від 12.10.2007 року № 111-14/2007, в частині надання дозволу на виготовлення проекту відведення ОСОБА_2 , жит с. Микуличин, уч. Підстрім на земельну ділянку площею 0,7180 для ведення особистого селянського господарства на уч. Підстрім; визнати недійсним та скасувати рішення Микуличинської сільської ради від 07.10.2008 року, № 147-21/2008 в частині затвердження проекту відведення ОСОБА_2 , жит с. Микуличин, уч. Підстрім на земельну ділянку площею 0,7180 для ведення особистого селянського господарства на уч. Підстрім та передачі її у власність; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 558373 13.04.2009 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010929800153- виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,7180 га, для ведення особистого селянського господарства; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України площею 0, 7180 га, що розташована за адресою: с. Микуличин, уч. Підстрім, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області за кадастровим номером 2611091501:12:005:0096.

Ухвалою судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27.02.2024 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31.07.2024 року до участі у справі було залучено ОСОБА_3 у якості третьої особи.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Неште А.І. підтримала позов та просила його задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання надала заяву про визнання позовних вимог. Розгляд справи просить здійснювати за її відсутності.

Представник відповідача Яремчанської міської ради адвокат Захарчук Г.В. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи адвокат Мельник Я.Ю. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 - бабуся позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.03.1990 року склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Микуличинської сільської Ради народних депутатів, ОСОБА_5 , який зареєстровано за № 21. Згідно з заповітом ОСОБА_4 заповідала все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все що буде належати на день її смерті позивачу.

На день смерті спадкодавиці ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 0.60 га, яка розташована в с. Микуличин, уч. Підстрім із цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю IV-ІФ №028765 від 23.03.1998, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 392.

До моменту смерті спадкодавиці ОСОБА_4 , позивач постійно проживала разом з нею в одному будинку і за однією адресою, та після її смерті продовжувала проживати там же.

Згідно ч. 3ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори в межах 6-місячного строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК).

Строк, визначенийст. 1270 ЦК Українив такому випадку застосовується для відмови від спадщини, а не для її прийняття.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ятастатті 1268 ЦК України).

У 2023 року позивачу стало відомо щодо заповіту та оригіналу державного акту на право приватної власності на землю, виданого на її бабусю - ОСОБА_4 , після чого, позивач звернулася до Яремчанської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкового майна, а саме земельної ділянки, яку заповідала їй бабуся відповідно до заповіту.

Отримавши витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі та запит нотаріуса про надання інформації, позивач звернулася до проектної організації з метою розроблення документації із землеустрою та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці.

Після розроблення технічної документації із землеустрою, проектантом було подано заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, на яку отримано Рішення №РВ-3500055702024 від 09.02.2024 р., про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в зв`язку із розташуванням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки. Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено, що: перетин ділянок з ділянкою 2611091501:12:005:0096, площа співпадає на 88,2426%.

При встановленні власника земельної ділянки 2611091501:12:005:0096, виявлено, що відповідач оформила право власності на її земельну ділянку, шляхом безоплатної приватизації.

Рішенням Микуличинської сільської ради від 12.10.2007 року, № 111-14/2007 було надано дозвіл на виготовлення проекту відведення ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,7180 га, яка належала ОСОБА_4 , та право власності за заповітом на яку має перейти до позивача.

На замовлення ОСОБА_2 приватним підприємством «Геопростір» був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згодом, на підставі рішення Микуличинської сільської ради від 07.10.2008 року, № 147-21/2008 передано у власність відповідачу земельну ділянку площею 0,7180 га, яка розташована в с. Микуличин, уч. Підстрім Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 2611091501:12:005:0096. Право власності підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку ЯЖ №558373.

Відповідач, ОСОБА_2 , повністю визнала даний позов, подавши до суду заяву про визнання позову, згідно якої, повністю визнала заявлені у позові вимоги, їй зрозумілі наслідки визнання позовних вимог, та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155ЗК України).

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно ч.2ст.373 ЦК Україниправо власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 14 Конституції Українивизначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як передбачено ч.ч. 1, 2ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

В редакції Земельного кодексу України (чинної до 01.01.2013 р.), яка діяла на момент виникнення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, яку вона заповіла позивачці, а саме в ст. 126 зазначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 10 розд. VІІ Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням правоволодіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», встановлено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр"та цим Порядком. У пункті 57 вищезазначеного Порядку, вказано, « Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку». Частиною 3 п. 114 цього Порядку, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч.13 ст.79-1 ЗК України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно з ч. 10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його ) наявності та припинення таких прав (за їх наявності).

Враховуючи, що право власності спадкодавиці на земельну ділянку було зареєстровано у встановленому законом порядку, задовго до прийняття оскаржуваних рішень Микуличинської сільської ради, земельна ділянка не вилучалась у неї у встановленому діючим законодавством порядку, а тому, на думку суду, вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Крім того, від представника третьої особи адвоката Мельника Я.Ю. до суду було подано заяву про застосування позовної давності. Обгрунтовуючи тим, що позивач звертається з даним позовом із спливом майже 17 (сімнадцять) років, порушивши загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Суд не погоджується щодо спливу строку звернення до суду з вкзаним позовом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, відповідно до ч.ч.1,5ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки, позивачу стало відомо про порушення свого права після отримання рішення № РВ-3500055702024 від 09.02.2024р., про відмову у внесенні відомостей (змін про них) до Державного земельного кадастру у звязку з розташуванням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати іншої земельної ділянки, суд вважає, що позивач звернувся до суду в межах строку, встановленого ст. 256 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення Микуличинської сільської ради від 12.10.2007 року №111-14/2007, в частині надання дозволу на виготовлення проекту відведення ОСОБА_2 , жит с.Микуличин, уч. Підстрім на земельну ділянку площею 0,7180 для ведення особистого селянського господарства на уч. Підстрім.

Визнати недійсним та скасувати рішення Микуличинської сільської ради від 07.10.2008 року, № 147-21/2008 в частині затвердження проекту відведення ОСОБА_2 ,жит с. Микуличин, уч. Підстрім на земельну ділянку площею 0,7180 для ведення особистого селянського господарства на уч. Підстрім та передачі її у власність.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 558373 13.04.2009 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010929800153 - виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,7180 га, для ведення особистого селянського господарства.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України площею 0, 7180 га, що розташована за адресою: с. Микуличин, уч. Підстрім, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області за кадастровим номером 2611091501:12:005:0096.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Яремчанська міська рада Івано-Франківської області м. Яремче, вул. Свободи, 266, Надвірнянського району, Івано-Франківської області;

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 28.02.2025.

Суддя: Наталія ЄРМАК