Постанова

від 24.02.2025 по справі 916/1629/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1629/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи

від Головного управління Національної поліції в Одеській області-не з`явився

від Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича, м.Одеса-не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м.Одеса-не з`явився

від Одеської обласної організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, м.Одеса-не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м.Одеса про розподіл судових витрат(вх.304/25) у справі №916/1629/24

за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року, м. Одеса, суддя Цісельський О.В. повний текст рішення складено та підписано 26.08.2024 року

у справі №916/1629/24

за позовом 1) Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича, м. Одеса;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м. Одеса

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Одеській області, м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Одеської обласної організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, м. Одеса

про зобов`язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Фізична особа-підприємець Тамбовцев Олександр Вікторович, м. Одеса та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м. Одеса звернулись до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій просили суд зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,3508 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:3068, за адресою: Одеська обл., смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 10, яка на праві власності належить Тамбовцеву О.В. із приведенням її до придатного для використання стану; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,8213 га (загальна площа 4,700 га), кадастровий номер 5123755800:01:003:4985, за адресою: Одеська обл., смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 4, яка на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс» із приведенням її до придатного для використання стану.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі №916/1629/24 (суддя Цісельський О.В. ) позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича, м. Одеса та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м. Одеса до Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено повністю; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,3508 га, кадастровий номер 5123755800:01:003:3068, розташовану за адресою: Одеська обл., смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 10, яка на праві власності належить Фізичній особі-підприємцю Тамбовцеву Олександру Вікторовичу, м. Одеса із приведенням її до придатного для використання стану; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,8213 га (загальна площа 4,700 га), кадастровий номер 5123755800:01:003:4985, розташовану за адресою: Одеська обл., смт. Таїрове, вул. Пивоварна, 4, яка на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м. Одеса із приведенням її до придатного для використання стану; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича, м. Одеса судовий збір в розмірі 3 028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м. Одеса судовий збір в розмірі 3 028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі №916/1629/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі №916/1629/24 залишено без змін.

21.01.2025 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Тамбовцева О.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Трансервіс», м. Одеса надійшло клопотання про розподіл судових витрат, у якому заявник просив суд апеляційної інстанції стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн; стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Трансервіс», м. Одеса витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Вказане клопотання позивача, зокрема, обґрунтоване тим, що представник позивачів письмово заявляв відповідне клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів (в тексті відзиву на апеляційну скаргу), а тому вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на загальні принципи справедливості та верховенства права, враховуючи категорію та складність справи, виходячи з критерію реальності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, заявник зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу, які потребують відшкодування, у загальному розмірі складають 16 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до апеляційного господарського суду було надано такі документи:

- ордер про надання правничої допомоги Фізичній особі підприємцю Тамбовцеву Олександру Вікторовичу серії ВН №1430693 на підставі договору про надання правничої допомоги від 15.08.2023 у Південно-західному апеляційному господарському суду від 07.11.2024 року;

- ордер про надання правничої допомоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс» серії ВН №1430696 на підставі договору про надання правничої допомоги від 22.01.2024 у Південно-західному апеляційному господарському суду;

-акт виконаних робіт, який укладений між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія» «Якових та Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс» від 15 січня 2025 року;

-акт виконаних робіт, який укладений між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія» «Якових та Партнери» та Фізичною особою-підприємцем Тамбовцевим Олександром Вікторовичем від 15 січня 2025 року;

- договір про надання правової допомоги від 15.08.2023, укладений між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія» «Якових та Партнери», яке діє на підставі Статуту та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №002611, та Фізичною особою-підприємцем Тамбовцевим Олександром Вікторовичем;

- договір про надання правової допомоги від 22.01.2024, укладений між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія» «Якових та Партнери», яке діє на підставі Статуту та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №002611 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс» в особі керівника Тамбовцева Дениса Олександровича;

-додаткову угоду від 11 листопада 2024 року до договору про надання правової допомоги від 15.08.2023;

-додаткову угоду від 11 листопада 2024 року до договору про надання правової допомоги від 22.01.2024

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 року у справі № 916/1629/24 призначено розгляд клопотання Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Трансервіс», м. Одеса про розподіл судових витрат в судовому засіданні на 24.02.2025 року.

05.02.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшли заперечення на клопотання позивачів (вх.№3932/24/Д4). Заперечення колегією суддів долучено до матеріалів справи .

Зокрема, відповідач в запереченні зазначає, що обсяг виконаної роботи та час, витрачений адвокатом, які зазначені в актах виконаних робіт, є частково необґрунтованими, оскільки кількість годин, яка зазначена і необхідна була адвокату для вчинення відповідних дій, на його думку, є завищеною з огляду на нескладність підготовки відзиву на апеляційну скаргу та її невеликий обсяг, підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, а також не вимагала два рази по 1 годині 30 хвилин ознайомлюватись із змістом апеляційної скарги для надання консультації клієнтам, оскільки представник є одним у обох; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин докорінно не змінювалось, також не зрозуміла заявлена оплата 2 годин у розмірі 2 000 гривень за прийняття участі у судовому засіданні, оскільки представник представляв двох позивачів одночасно.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі.

19.02.2024 року через підсистему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Якових Є.В., який діє в інтересах Фізичної особи-підприємця Тамбовцева О.В., м. Одеса та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м.Одеса надійшла заява про розгляд справи №916/1629/24 без участі позивачів та їх представника, яку прийнято та задоволено судом апеляційної інстанції.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, оскільки судом апеляційної інстанції було створено всі необхідні умови для розгляду заяви, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду клопотання про розподіл судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи №916/1629/24, явка сторін до суду ухвалою не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, строк розгляду клопотання про розподіл судових витрат є скороченим і добігає кінця, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції, враховуючи задоволення заяви представника позивачів про розгляд клопотання без його участі, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

Дослідивши доводи та вимоги, викладені у клопотанні Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Трансервіс», м. Одеса про розподіл судових витрат у справі №916/1629/24, судова колегія вважає, що таке клопотання є обґрунтованим, проте потребує часткового задоволення, враховуючи таке.

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами 1, 3 ст. 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним приписам Конституції України кореспондує ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Разом з тим, згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Виходячи з системного аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку із недоведеністю їх наявності у порядку, передбаченому положеннями ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову.

Разом з тим, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат", тому колегія суддів звертає увагу на таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно до яких суд наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення обставин виникнення судових витрат та визначення їх розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21, у додатковій постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21).

До того, ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зазначені висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Так, з матеріалів господарської справи вбачається, що Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Якових та Партнери» в особі керуючого партнера Якових Євгена Володимировича (далі "Адвокат"), який діє на підставі Статуту та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 002611, та Фізична особа-підприємець Тамбовцев Олександр Вікторович, з іншої сторони, уклали договір про надання правової допомоги від 15.08.2023 року з додатковою угодою від 11.11.2024.

Також, Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Якових та Партнери» в особі керуючого партнера Якових Євгена Володимировича (далі "Адвокат"), який діє на підставі Статуту та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 002611, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Трансервіс», в особі керівника Тамбовцева Дениса Олександровича, з іншої сторони, уклали договір про надання правової допомоги від 22.01.2024 з додатковою угодою від 11.11.2024 року.

Відповідно до п.1 договорів, клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе обов`язки надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення в усіх підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, та в тому числі, но не виключно, користуватися правами, передбаченими КАС України, ЦПК України, ГПК України та КПК України.

Пунктом 2 договорів визначено, що адвокат зобов`язується:

1) надавати правову інформацію, консультації та роз`яснення по юридичним питанням, правовий супровід діяльності;

2) складати заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру;

3) захищати права, свободи та законні інтереси клієнта;

4) представляти інтересів вказаної особи у судах за час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Згідно пункту 4 договорів клієнт бере на себе зобов`язання особисто своєчасно оплачувати адвокату вартість його послуг по виконанню цього договору про надання правових (юридичних) послуг у відповідності з додатковою угодою до договору.

Строком закінчення дії договорів є підписання сторонами Акту завершення робіт по договору, чи день підписання сторонами протоколу про неможливість рішення вказаного питання правовими діями (п.6 договорів).

З додаткових угод до договорів про надання правової допомоги, укладених між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Якових та Партнери» в особі керуючого партнера Якових Євгена Володимировича (далі "Адвокат"), який діє на підставі Статуту та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 002611, та Фізичною особою-підприємцеи Тамбовцевим Олександром Вікторовичем, а також Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Трансервіс», в особі керівника Тамбовцева Дениса Олександровича від 11 листопада 2024 року вбачається, що гонорар адвоката за представництво інтересів клієнтів в Південно-західному апеляційному господарському суді складає 8000 грн. та підлягає сплаті протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення.

Представництво клієнтів в Південно-західному апеляційному господарському суді включає в себе підготовку та подання до суду заяв по суті справи та правовий супровід справи в суді апеляційної інстанції.

З Акту виконаних робіт від 15.01.2025 року вбачається, що між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Якових та Партнери» в особі керуючого партнера Якових Євгена Володимировича (далі "Адвокат"), який діє на підставі Статуту та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 002611, та Фізичною особою-підприємцем Тамбовцевим Олександром Вікторовичем, з іншої сторони, було укладено цей акт про наступне:

ознайомлення із змістом апеляційної скарги, попередні консультації з клієнтом 1 год.30 хв. 3000 грн; підготовлено і подано до суду відзив на апеляційну скаргу (виконавець адвокат С. Якових) 2 год. 4000грн; прийнято участь у судовому засіданні від 14.01.2025 року (виконавець - адвокат АО «АК «Якових та Партнери» Т.Ткач) 1 год. 1000 грн. Загалом вартість послуги виконаних робіт складає 8000 грн.

З Акту виконаних робіт від 15.01.2025 року вбачається, що між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Якових та Партнери» в особі керуючого партнера Якових Євгена Володимировича (далі "Адвокат"), який діє на підставі Статуту та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 002611, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Трансервіс», в особі керівника Тамбовцевим Денисом Олександровичем з іншої сторони, було укладено цей акт про наступне:

ознайомлення із змістом апеляційної скарги, попередні консультації з клієнтом 1 год.30 хв. 3000 грн; підготовлено і подано до суду відзив на апеляційну скаргу (виконавець адвокат С. Якових) 2 год. 4000грн; прийнято участь у судовому засіданні від 14.01.2025 року (виконавець - адвокат АО «АК «Якових та Партнери» Т.Ткач) 1 год. 1000 грн. Загалом вартість послуги виконаних робіт складає 8000 грн.

Як вже зазначалося вище за текстом постанови, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі №916/1629/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі №916/1629/24 залишено без змін.

В подальшому, в установлений процесуальним законодавством п`ятиденний строк, 21.01.2025 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення (вх.304/25), у якій заявник просив суд апеляційної інстанції стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, а також стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНОМОРСЬК ТРАНССЕРВІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Вказане клопотання позивача, зокрема, обґрунтоване тим, що представник позивачів письмово заявляв відповідне клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів (в тексті відзиву на апеляційну скаргу), а тому вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у загальному розмірі 16 000 грн.

Як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Правовий аналіз зазначених вище норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та, зокрема, у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, покладаються за аналогією закону, на апелянта. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/1, у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №910/9544/23.

Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.

Тобто, критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 зробив висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З матеріалів справи вбачається, що відзив представника позивачів на апеляційну скаргу складається з 12 сторінок, з яких 1 сторінка - це реквізити сторін у справі, 2-7 сторінки - описова частина справи та доводів апеляційної скарги, 8-10 сторінки щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, 11-12 сторінки - прохальна частина відзиву та список додатків.

Крім того, колегія суддів також враховує, що правова позиція, викладена представником заявників, була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанціях, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Якових Є.В., в тому числі, надавав правову допомогу як Фізичній особі-підприємцю Тамбовцеву Олександру Вікторовичу, так і Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс» у суді першої інстанції, тому, відповідно, був обізнаній у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

Також, колегія суддів зазначає, що завищеним є і витрачання часу на надання підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу, кожному з позивачів окремо та враховуючи, що подані відзиви є майже ідентичні, адже усі дії адвокатом вчинялись одноразово в інтересах обох позивачів, а тому в даному випадку є завищеною заявлена сума в розмірі 8000 гривень по 4000 гривень на кожного позивача окремо.

Крім того, колегія суддів зазначає, що підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, а також не вимагала два рази по 1 годині 30 хвилин ознайомлюватись із змістом апеляційної скарги для надання консультації клієнтам, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин докорінно не змінювалось, також є необґрунтованим і недоведеним належними доказами по справі заявлена оплата 2 годин у розмірі 2 000 гривень за прийняття участі у судовому засіданні, оскільки представник представляв двох позивачів одночасно.

З огляду на вказане, судова колегія зазначає, що виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи у сукупності, розмір заявлених витрат представника Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м.Одеса на правову допомогу у вказаній сумі не відповідає критерію розумності їх розміру, є неспівмірними з ціною позовних вимог та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг, а тому мають надмірний характер. Отже, їх розмір є значно завищеним, що для Головного управління Національної поліції в Одеській області буде становити надмірний фінансовий тягар, а тому, з урахуванням наданих заявником доказів в обґрунтування понесених судових витрат на правничу допомогу, заперечень, заявлених відповідачем, судова колегія вважає, що останні підлягають зменшенню до 5000 грн. Така сума, на переконання судової колегії, є обґрунтованою, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності її розміру, є співрозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами).

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає частково обґрунтованим клопотання представника Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м.Одеса про ухвалення додаткового рішення від 05.02.2025 року (вх.3932/24) у справі №916/1629/24 про розподіл судових витрат за результатом розгляду апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року, м. Одеса у справі №916/1629/24 та таким, що потребує часткового задоволення на суму 5 000 грн. з відмовою в іншій частині.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м.Одеса від 05.02.2025 року (вх.3932/24) у справі №916/1629/24 про розподіл судових витрат за результатом розгляду апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року, м. Одеса у справі №916/1629/24 задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, № 15-А, ЄДРПОУ 40108740) на користь Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 2500 грн.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, вул. м. Одеса, Академіка Філатова, № 15-А, ЄДРПОУ 40108740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс» (65023, м.Одеса вул. Новосельського, № 78, ЄДРПОУ 40922115) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 2500 грн.

Відмовити Фізичній особі-підприємцю Тамбовцеву Олександру Вікторовичу та Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс», м.Одеса у стягненні витрат на правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року, м. Одеса у справі №916/1629/24 у в розмірі 11000 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Додаткова постанова в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 24 лютого 2025 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді С.І. Колоколов Я.Ф. Савицький