Постанова

від 25.02.2025 по справі 148/865/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 148/865/24

Провадження № 22-ц/801/305/2025

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дамчук О. О.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 рокуСправа № 148/865/24м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Матківської М.В., Шемети Т.М., секретар ЛуцишинО.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2024 року, ухвалене суддею Дамчуком О.О. в м. Тульчині, повне рішення складено 19 листопада 2024 року, в цивільній справі за позовом в.о керівника Тульчинського окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради до ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною та зобов`язання повернути земельну ділянку,

встановив:

У квітні 2024 року виконувач обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради Барановський О. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:

- визнати недійсною Тимчасову угоду про добровільну сплату та фактичне користування земельною ділянкою від 2021 року, укладену між міським головою Весняним В.М. та ОСОБА_1 , щодо фактичного користування земельною ділянкою комунальної власності площею 26,6676 га з кадастровим номером: 0524383300:01:001:0801, яка розташована за межами населеного пункту с. Копіївка Тульчинського району Вінницької області;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути Тульчинській міській раді земельну ділянку площею 26,6676 га з кадастровим номером: 0524383300:01:001:0801, яка розташована за межами населеного пункту с.Копіївка Тульчинського району Вінницької області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , на підставі п. 2 наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 30 травня 2014 року №2-893/15-14-СГ надано в оренду терміном на 7 років земельну ділянку земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Копіївської сільської ради Тульчинського району загальною площею 32,9976 га, у тому числі надано земельну ділянку з кадастровим номером: 0524383300:01:001:0801 площею 26,6676 га.

У подальшому, 25 червня 2014 року між орендодавцем Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області та орендарем ОСОБА_1 було укладено договір про оренду землі № 366 на 7 років, за яким надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 26,6676 га, пасовища, кадастровий номер: 0524383300:01:001:0801 для сінокосіння та випасання худоби із земель запасу Копіївської сільської ради (за межами населеного пункту) Тульчинського району Вінницької області. Дата закінчення терміну договору 24 червня 2021 року.

02 липня 2014 року за ОСОБА_1 на підставі вищезазначеного договору оренди землі зареєстровано право оренди земельної ділянки.

У подальшому, 12 лютого 2021 року на дану земельну ділянку зареєстровано право комунальної власності Тульчинської міської ради на підставі рішення міської ради про прийняття у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності №149 від 23 грудня 2020 року, акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, серія та номер 13-ОТГ, виданого 14 грудня 2020 року та наказу про передачу земельних ділянок, серія та номер 13-ОТГ, виданого 14 грудня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області.

08 квітня та 05 липня 2021 року ОСОБА_1 звертався до Тульчинської міської ради з заявами щодо продовження строку дії вищезазначеного договору оренди та за результатами голосування на 15 сесії Тульчинської міської ради 8 скликання від 23 липня 2021 року за проект рішення «Про надання ОСОБА_1 земельної ділянки за межами с.Копіївка в оренду», рішення прийнято не було.

На засіданні постійної комісії з земельних відносин (протокол від 16 листопада 2021 року № 29) було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про продовження терміну дії договору, однак з урахуванням наявної інформації про порушення ним умов договору (використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а саме пасовище використовувалось як рілля) вирішено припинити право користування земельною ділянкою фізичною особою ОСОБА_1 площею 26,6676 га.

Також, листом від 12 травня 2022 року № 06-02-1270 міська рада повідомила ОСОБА_1 , що йому відмовлено в поновленні договору оренди землі на вищезазначену земельну ділянку на підставі протоколу постійної комісії міської ради з земельних відносин від 12 квітня 2022 року (на повторне клопотання ОСОБА_1 від 24 березня 2022 року).

Встановлено, що у подальшому 12 жовтня 2022 року державним реєстратором Бернацькою Л.B. (Шаргородська міська рада) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по даній земельній ділянці внесено зміни, а саме додано Тимчасову угоду без номера, укладену 2021 року в особі міського голови Весняного В.М. (розпорядника земель) та ОСОБА_1 та внесено зміни до змісту, характеристики іншого речового права, а саме: строк дії оренди земельної ділянки до 24 червня 2021 року змінено на строк дії оренди з 01 січня 2021 року до 01 січня 2028 року (термін 7 років).

Тобто, після закінчення договору оренди земельної ділянки 24 червня 2021 року ОСОБА_1 продовжує використовувати земельну ділянку на підставі Тимчасової угоди про добровільну сплату та фактичне користування земельною ділянкою від 2021 року, строком до 01 січня 2028 року.

Дана угода укладена в особі міського голови Весняного В.М. (розпорядника земель) та фізичної особи ОСОБА_1 (фактичний землекористувач).

Тульчинська міська рада у інформації № 05-02-1636 від 18 травня 2023 року зазначає, що заяв (клопотань) щодо укладення тимчасової угоди строком на 7 років про добровільну сплату за фактичне користування вищезазначеною земельною ділянкою, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до міської ради не надходило. Підстави та повноваження для укладення вказаної угоди у міської ради відсутні, інформація про виконавця проекту тимчасової угоди, а також про підписанта відсутня.

Законодавцем чітко передбачено, що підставою для продовження користування земельною ділянкою, щодо якої закінчився договір оренди, є саме укладення нового договору оренди землі.

Враховуючи вищезазначене, договір про оренду землі № 366 припинив свою дію 24 червня 2021 у зв`язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Приймаючи одноособово оспорюване рішення, щодо надання фактичному землекористувачу земельної ділянки комунальної власності площею 26,6676 га з кадастровим номером 0524383300:01:001:0801, міський голова ОСОБА_2 вийшов за межі правомірної поведінки, оскільки діяв з порушенням ст. 19 Конституції України, ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. ст. 116, 122, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 6, 10, 26, 42, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто реалізація земельної ділянки була проведена не у спосіб, що визначено законом, не на підставі закону, не у межах повноважень, що передбачені Конституцією України та Земельним кодексом України. Враховуючи ту обставину, що доводиться факт незаконності прийняття рішення (угоди) міським головою ОСОБА_2 , наявні правові підстави для визнання недійсним оспорюваного у цій справі правочину - Тимчасової угоди про добровільну сплату та фактичне користування земельною ділянкою від 2021 року.

А тому, враховуючи наведені вище обставини, з огляду на відсутність правової підстави для укладення оспорюваної угоди, шляхом надання в оренду даної земельної ділянки, є законні підстави, що визначені ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, для визнання вказаного правочину недійсним.

Окрім того, земельна ділянка відповідачем використовується не за цільовим призначенням, а саме пасовище використовувалось як рілля.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2024 року позов задоволено.

Визнано недійсною Тимчасову угоду про добровільну сплату та фактичне користування земельною ділянкою від 2021 року, укладену між міським головою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , щодо фактичного користування земельною ділянкою комунальної власності площею 26,6676 га з кадастровим номером: 0524383300:01:001:0801, яка розташована за межами населеного пункту с. Копіївка Тульчинського району Вінницької області.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Тульчинській міській раді земельну ділянку площею 26,6676 га з кадастровим номером: 0524383300:01:001:0801, яка розташована за межами населеного пункту с.Копіївка Тульчинського району Вінницької області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У скарзі зазначає, що тимчасова угода б/н від 2021 року по своїй суті є додатковою угодою в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», з моменту якої було завершено процедуру поновлення договору про оренду землі №366 від 25 червня 2014 року на такий же строк та на тих самих умовах відповідно до приписів ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Доводи суду щодо відсутності у міського голови ОСОБА_2 права без попереднього погодження даного питання на сесії міської ради на підписання тимчасової угоди слід сприймати критично, оскільки укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема, із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі. Обставини дотримання ним вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є більш вірогідними, ніж надані на їх спростування докази. Акт обстеження земельної ділянки від 22 лютого 2024 року є неналежним доказом, оскільки до предмету доказування відносяться обставини належного виконання орендарем своїх зобов`язань за договором оренди землі протягом строку його дії, тобто з 25 червня 2014 року по 24 червня 2021 року. Вимога про визнання тимчасової угоди недійсною мала б поєднуватися із вимогою про витребування такої земельної ділянки на підставі ст. 387 ЦК України, що відповідає висновкам, вказаним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі №522/22473/15-ц. Розгляд справи було здійснено за відсутності відповідача, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Тульчинська окружна прокуратура просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що Тульчинська міська рада за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 відмовила йому в поновленні договору оренди землі на земельну ділянку площею 26,6676 га з кадастровим номером 0524383300:01:001:0801. При цьому, 12 жовтня 2022 року державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по даній земельній ділянці внесено зміни, а саме додано Тимчасову угоду без номера, укладену 2021 року в особі міського голови Весняного В.М. та Скоробогачем В.П., якою змінено строк дії оренди. Суд дійшов висновку, що оскільки сесія Тульчинської міської ради не уповноважувала міського голову Весняного В.М. на укладення та підписання спірної угоди, такі дії останнього не можуть розцінюватись як вираження волі Тульчинської міської територіальної громади. А відтак, міський голова не мав права укладати таку угоду, у зв`язку з чим угода підлягає визнанню недійсною, а земельна ділянка поверненню.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з урахуванням обставин даної справи та ґрунтуються на нормах матеріального права у спірних правовідносинах.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі п. 2 наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.05.2014 № 2-893/15-14-СГ надано в оренду терміном на 7 років ОСОБА_1 земельну ділянку земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Копіївської сільської ради Тульчинського району загальною площею 32,9976 га, у тому числі надано земельну ділянку з кадастровим номером 0524383300:01:001:0801 площею 26,6676 га (а.с. 34-36).

25.06.2014 між орендодавцем ГУ Держземагенства у Вінницькій області (далі орендодавець), в особі першого заступника начальника Королюка О.М. з одного боку, та орендарем ОСОБА_1 (далі орендар) з другого, укладено договір оренди землі № 366 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 даного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби із земель запасу Копіївської сільської ради (за межами населеного пункту) Тульчинського району Вінницької області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 26,6676 га пасовища, кадастровий номер: 0524383300:01:001:0801 (п. 2 договору).

Договір укладено на 7 років з моменту підписання. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 24.06.2021 (п. 8 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння та випасання худоби. Цільове призначення земельної ділянки - для сінокосіння та випасання худоби (01.08) (п. п. 14, 15 договору).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 20 договору).

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність (п. 34 договору) (а.с.26-31).

Відповідно до акту передавання-приймання орендованої земельної ділянки від 25.06.2014, який являється невід`ємною частиною договору, орендодавець передає земельну ділянку з кадастровим номером 0524383300:01:001:0801, площею 26,6676 га, розташовану на території Копіївської сільської ради (за межами населеного пункту) Тульчинського району, а орендар приймає вищевказану земельну ділянку. Дана земельна ділянка знаходиться у стані придатному для використання згідно цільового призначення (а.с.32).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 332152426), 02.07.2014 за ОСОБА_1 на підставі вищезазначеного договору оренди землі зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0524383300:01:001:0801.

12.02.2021 на дану земельну ділянку зареєстровано право комунальної власності Тульчинської міської ради на підставі рішення міської ради про прийняття у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності № 149 від 23.12.2020, акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, серія та номер 13-ОТГ, виданого 14.12.2020 та наказу про передачу земельних ділянок, серія та номер 13-ОТГ, виданого 14.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (а.с.59-61).

Відповідно до заяв від 08.04.2021 та 05.07.2021, ОСОБА_1 звертався до Тульчинської міської ради щодо продовження строку дії вищезазначеного договору оренди землі (а.с.44-45).

За результатами голосування на 15 сесії Тульчинської міської ради 8 скликання від 23.07.2021 за проект рішення «Про надання ОСОБА_1 земельної ділянки за межами с. Копіївка в оренду» рішення прийнято не було (а.с.41-43).

У копії листа Тульчинської міської ради від 12 травня 2022 року на клопотання ОСОБА_1 від 24 березня 2022 року про поновлення договору оренди на згадану земельну ділянку комунальної власності повідомлено, що клопотання розглянуто 12 квітня 2022 року на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин Тульчинської міської ради, відповідно до п. 27 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року №2145-Іх, за результатами розгляду відмовлено в поновленні договору оренди на земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби за межами населеного пункту с. Копіївка (а.с.46).

У 2021році між ОСОБА_1 та міським головоюТульчинської міськоїради ВеснянимВ.М.укладено Тимчасовуугоду (безномера)про добровільнусплату зафактичне користуванняземельною ділянкою, у якій зазначено наступне:

п. 1. розпорядник земель надає, а фактичний землекористувач добровільно сплачує за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності площею 26,6676 га, кадастровий номер: 0524383300:01:001:0801, яка розташована за межами населеного пункту с. Копіївка Тульчинського району Вінницької області;

п. 3. орендна плата за 7 років становить 608 942,88 грн., що становить 12% від нормативної грошової оцінки;

п. 6. дана угода укладена на добровільних засадах, набуває чинності з моменту підписання його сторонами, діє до моменту заключення договору оренди на дану земельну ділянку та укладається строком на 7 років (з 01.01.2021 по 31.12.2027) (а.с.62).

12.10.2022 державним реєстратором Бернацькою Л.B. (Шаргородська міська рада) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по даній земельній ділянці внесено зміни, а саме: додано Тимчасову угоду без номера, укладену 2021 року в особі міського голови Весняного В.М. та ОСОБА_1 та внесено зміни до змісту, характеристики іншого речового права, а саме: строк дії оренди земельної ділянки до 24.06.2021 змінено на строк дії оренди з 01.01.2021 до 01.01.2028 (термін 7 років).

У ч. 1 ст. 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В абз. 1 ч. 1 ст. 116 ЗК України зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною першою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122цього Кодексу.

ОСОБА_1 вважає,що вінправомірно користуєтьсяземельною ділянкою,адже запереченьпісля йогозвернення зприводу продовженнятерміну діїдоговору орендисільська радане висловила,а томув силуч.6ст.33Закону України«Про орендуземлі» (вредакції,яка діялана часукладення договоруоренди)договір вважаєтьсяпоновленим натой самийстрок іна тихсамих умовах,які булипередбачені договором.У цьомувипадку укладаннядодаткової угодипро поновленнядоговору орендиземлі здійснюєтьсяіз уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності), що і було зроблено.

Дійсно, в абз. 4 Розділу IX«Перехідні положення»Закону України«Про орендуземлі» зазначено,що правила, визначеністаттею 126-1Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинностіЗаконом України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) регламентовано поновлення договору оренди землі.

Так, положеннями частин першої-шостої вказаної статті визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Тульчинської міської ради із заявою про продовження терміну дії договору оренди землі (заяву зареєстровано 08 квітня 2021 року).

23 липня 2021 року Тульчинська міська рада на засіданні 15 сесії за результатами розгляду питання щодо «надання ОСОБА_1 земельної ділянки за межами с. Копіївка в оренду» голосувала наступним чином: «за» - 9, «проти» - 1, «утрималось» - 10 (а.с.43).

У п. 21 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, у даній справі позитивне для ОСОБА_1 рішення за результатами розгляду його заяви про продовження строку дії договору прийнято не було, що свідчить про заперечення з боку міської ради щодо поновлення договору оренди з відповідачем.

Крім того, 12 квітня 2022 року відбулося засідання постійної комісії з питань земельних відносин Тульчинської міської ради (лист від 12 травня 2022 року), яка розглядала питання поновлення договору оренди землі. ОСОБА_1 листом повідомлено, що за результатами розгляду йому було відмовлено в поновленні договору оренди.

Отже, заперечення з боку міської ради були і правових підстав укладати додаткову угоду не було.

Тому твердження ОСОБА_1 про правомірність користування земельною ділянкою та відсутність необхідності приймати рішення органом місцевого самоврядування є помилковим.

Крім того, оспорювана угода по своїй суті не є додатковою угодою, а є тимчасовою угодою про добровільну сплату за фактичне користування земельною ділянкою. Тобто, фактично в такій формі було узаконено право користування ОСОБА_1 земельною ділянкою комунальної власності, за користування якої він зобов`язаний сплачувати плату.

Судами також встановлено, що Тимчасова угода від імені міської ради укладена від імені міського голови ОСОБА_2 ..

У п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Відтак спори щодо користування земельними ділянками комунальної власності безпосередньо стосуються прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади, яка в свою чергу делегувала повноваження Тульчинській міській раді щодо здійснення права власності від її імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Положеннями частин 1 і 2 статті 59 Закону України«Про місцевесамоврядування» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2024 року у справі №912/1952/23 зазначив, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення.

Тобто, вирішення питань про відведення земельної ділянки в оренду, припинення права користування земельною ділянкою, укладення та продовження договорів оренди землі належить до виключної компетенції сесії Тульчинської міської ради.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено можливості делегувати повноваження сільської, селищної, міської ради її голові в частині повноважень щодо виділення земельної ділянки у користування.

Отже, у даному випадку договір (тимчасова угода) укладений з міським головою ОСОБА_2 , який не мав права на її укладення та діяв всупереч визначених законом повноважень, а тому в силу ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України вказаний договір є недійсним.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що вимога про визнання тимчасової угоди про добровільну сплату та фактичне користування земельною ділянкою від 2021 року недійсною мала б поєднуватися із вимогою про витребування земельної ділянки.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захиститиу спосіб, який є ефективним,тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Спосіб захистуцивільного права чи інтересу має бути ефективним,тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

Задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач.

Коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

ОСОБА_1 , наводячи в апеляційній скарзі перелік постанов Верховного Суду щодо застосування ст. 387 ЦК України витребування майна із чужого незаконного володіння, не проектує викладені у них висновки на обставини даної справи і не зазначає, чому обраний позивачем спосіб захисту, як визнання угоди недійсною та повернення земельної ділянки, не є належним.

Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що розгляд справи було здійснено за його відсутності і що його не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи.

Встановлено, що інтереси ОСОБА_1 у суді першої інстанції представляв адвокат Довгань О.О. (а.с.103).

Судова повістка адвокату Довганю О.О. про виклик до суду на 14 листопада 2024 року була надіслана до його електронного кабінету 29 жовтня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.159).

У ч. 5 ст. 130 ЦПК України зазначено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Відтак, стороні відповідача було відомо про призначення справи до розгляду на 14 листопада 2024 року.

Вказане підтверджується також клопотанням, що надійшло на адресу суду від адвоката Довганя О.О. 13 листопада 2024 року, в якому представник відповідача просив справу розглянути за відсутності відповідача (а.с.161).

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367,374,375,381-384,389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 14 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2025 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді М.В. Матківська

Т.М. Шемета