Рішення

від 28.02.2025 по справі 159/612/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/612/25

Провадження № 2-а/159/92/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 рокум.Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Клевецької О.М.

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідач - не з`явився,

представника третьої особи - Любохинця І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області, третя особа Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області (далі відповідач або Відділ УПП), третя особа Управління патрульної поліції у Волинській області (далі третя особа або Управління ПП) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ЕНА №3902479 від 21.01.2025 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) якою на позивача накладено штраф у розмірі 340,00 грн за перевищення швидкості руху у межах населеного пункту м. Ковель (далі оскаржувана постанова).

Позивач вважає зазначену вище постанову протиправною та просить її скасувати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що поліцейський вимірював швидкість руху його автомобіля тримаючи прилад TruCаm у руках, що є порушенням ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а також те, що у фабулі правопорушення невірно зазначено номер пристрою TruCаm ТС000698 замість вірного 000798. Зазначене на переконання позивача свідчить про порушення ст. 251 КУпАП та незаконність постанови, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Третя особа подала відзив на позовну заяву, в якому просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає що прилад TruCаm, яким проводилося вимірювання швидкості руху автомобіля, яким керував позивач, є сертифікований, його похибка складає +2 км./год при швидкості до 200 км/год, зазначений прилад може використовуватись як у ручному так і в автоматичному режимі. Позивач рухався в межах населеного пункту м.Ковель дорогою Р-15 Ковель-Володимир-Червоноград-Жовква зі швидкістю 73 км/год при дозволеній 50 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, що є адміністративним правопорушенням передбаченим ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає, що поліцейським дотримано процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та з дотриманням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова є законною.

Звертає увагу суду, що зазначення невірного номера приладу TruCаm у фабулі правопорушення є опискою, яка не може мати наслідком скасування постанови. Також звертає увагу суду, що чинна редакція ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» дозволяє поліцейським використовувати пристрої вимірювання швидкості з можливістю фото і відео фіксації у ручному режимі.

Ухвалою суду від 03.02.2025 залишено позовну заяву без руху, надано час для усунення недоліків позовної заяви, пов`язаних із зазначеною в позові інформацією про відповідача, та ненаданням доказів сплати судового збору.

07.02.2025 позивач усунув недоліки позовної заяви, суд ухвалою від 11.02.2025 відкрив провадження у справі, залучив третю особу Управління патрульної поліції у Волинській області, розгляд справи призначив на 20.02.2025.

19.02.2025 третя особа подала відзив на позовну заяву.

У судове засідання 20.02.2025 прибув позивач, відповідач не прибув, прибув представник третьої особи.

Позивач ознайомився з поданим відзивом у судовому засідання повідомив, що готовий надати свої заперечення на нього без відкладення розгляду справи. Позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові, додатково повідомив, що поліцейський екіпаж, який вимірював швидкість руху автомобілів, стояв не на рівній ділянці дороги, а за поворотом. Після зупинки, до його автомобіля підійшло двоє поліцейських, а не один. Поліцейські, які підійшли, не відразу повідомили його, що ведеться відеофіксація їхньої розмови. Під час розгляду справи поліцейський, який виносив постанову, невірно озвучив назву дороги на якій відбулося перевищення швидкості. Зазначені обставини, на переконання позивача, додатково свідчать про незаконність оскаржуваної постанови.

Представник третьої особи просив у позові відмовити повністю з підстав зазначених у поданому відзиві.

У судовому засіданні 20.02.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив присутніх, що оголошення судового рішення відбудеться у судовому засіданні 28.02.2025.

21.01.2025 інспектор 5 роти 1 батальйону Відділу Організації несення служби в м.Ковель УПП у Волинській області прийняв постанову ЕНА №3902479, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за 1 ст. 122 КУпАП за те, що він 21.01.2025, о 08.19 год, в м. Ковель, дорога Р-15 Ковель-Володимир-Червоноград-Жовква, 4 км 500 м ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 73 км/год при дозволеній 50 км/год в межах населеного пункту позначеного дорожнім знаком 5.49 (початок населеного пункту). Швидкість руху вимірювалась технічним приладом TruCаm ТС000698, похибка 2 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Накладено штраф 340,00 грн. У графі «до постанови додаються» зазначено: відео з приладу TruCаm 000798, відео ПВР 477844 та 477875.

У постанові міститься підпис позивача про ознайомлення його з правами передбаченими ст. 268 КУпАП, примірник постанови позивач отримав під підпис.

Копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 06.11.2025 №22-01/32325, підтверджується проходження повірки лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCаm ТС000798. Повірка чинна до 06.11.2025. Діапазон вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості +2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год. Пристрій можна використовувати в ручному та автоматичному режимі.

З дослідженого у судовому засіданні відео з пристрою TruCаm ТС000798 видно, що автомобіль марки Вольксваген Кадді днз НОМЕР_1 о 08.19 год 21.01.2025 рухається зі швидкістю 73 км/год. Фотознімку з приладу TruCаm міститься координати здійснення фіксації вимірювання швидкості руху вказаного автомобіля, за якими видно, що вимірювання швидкості відбулося в межах населеного пункту м. Ковель, на дорозі Р-15 Ковель-Володимир-Червоноград-Жовква, 4 км 500 м.

З відеозаписів нагрудних камер поліцейських видно, що поліцейський, вимірює швидкість приладом TruCаm, під час вимірювання стоїть на місці. Обидва поліцейських підійшли до автомобіля позивача після його зупинки, та здійснювали з ним розмову. Пліцейський, який стояв ближче до водія та перевіряв документи, після привітання з водієм та повідомлення причини зупинки (перевищення швидкості) проінформував, що їхня розмова фіксується на його нагрудну відеокамеру. Перевіривши документи, цей поліцейський повідомив, що буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення вчинене позивачем, назвав ст. КУпАП якою передбачена адміністративна відповідальність, роз`яснив позивачу права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, уточнив чи бажає він ними скористатись, на що позивач попросив швидше проводити розгляд бо поспішає, постанову оскаржить у суді. Поліцейський оголошуючи фабулу правопорушення вірно зазначив номер дороги, якою рухався позивач, Р-15 однак помилився у її назві. Поліцейський виніс оскаржувану постанову та роз`яснив позивачу порядок і строки її оскарження.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно- правовими актами. Порядок дорожнього руху на території України відповідно ДО Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (ЗІ змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Завданнями і функціями управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції є: реалізація державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, контроль за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

На підставі ст. 32 Закону «Про Національну поліцію»- поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадках, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, суд дійшов висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за результатами якого було винесено оскаржувану постанову здійснений уповноваженою на те законодавством особою.

На переконання суду зупинка поліцейським автомобіля позивача теж була підставною, оскільки з матеріалів справи видно, що поліцейські мали обґрунтовані підстави вважати, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, перевищивши дозволену швидкість руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення ПДР вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.

Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 12.4 ПДР України встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Отже, рух зі швидкістю 73 км/год у межах населеного пункту позначеного знаком 5.49 ПДР, буде перевищенням швидкості більше як на 20 кілометрів на годину і становитиме склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Щодо доводів позивача про порушення поліцейським порядку використання вимірювача швидкості, який знаходився в руках поліцейського при вимірюванні швидкості, що, ніби-то, суперечить статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон № 580-VIII), суд зазначає таке.

Пунктом 9 частини 1 статті 31 Закону № 580-VIII встановлені види превентивних поліцейських заходів, до яких належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Стаття 40 Закону № 580-VIII регулює порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, частиною першої якої в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати наоднострої,у/набезпілотних повітрянихсуднах,службових транспортнихзасобах,суднах чиінших плавучихзасобах,у томучислі тих,що немають кольорографічнихсхем,розпізнавальних знаківта написів,які свідчатьпро належністьдо поліції,а такожмонтувати/розміщуватиїх позовнішньому периметрудоріг ібудівельфото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:

1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;

2) забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

За змістом частини 2 статті 40 Закону № 580-VIIIінформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.

Суд звертає увагу, що за технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCаm відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).

Отже, на переконання суду доводи позивача про порушення співробітником поліції порядку використання вимірювача швидкості є помилковим, оскільки законодавство не містить імперативних норм стосовно стаціонарного розміщення приладу TruCam та здійснення фіксації таким приладом тільки в автоматичному режимі.

Щодо невірного зазначення у фабулі правопорушення номера TruCam, суд зазначає таке.

Справді, у фабулі правопорушення, за вчинення якого поліцейський прийняв оскаржувану постанову, невірно вказано номер пристрою за допомогою якого вимірювалась швидкість руху автомобіля - 000698, яким керував позивач. Однак у графі «до постанови додаються» зазначено вірний номер приладу TruCаm - 000798.

Аналіз наведених правових норм та обставин справи дають підстави для висновку, що зазначення у фабулі правопорушення в оскаржуваній постанові неправильного номера приладу TruCаm не спростовує порушення позивачем правил дорожнього руху, та є опискою.

Аналогічна правова позиція щодо неточностей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 (провадження №К/9901/17897/18) та постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №459/1801/17 (адміністративне провадження №К/9901/21710/18).

Щодо того, що поліцейський екіпаж, який вимірював швидкість руху автомобіля позивача перебував не на рівній ділянці дороги, а за поворотом, то суд зазначає, що з відеозаписів видно, що екіпаж знаходиться на узбіччі дороги на відкритій ділянці, автомобіль поліції не прихований природніми перешкодами, екіпаж поліції безперешкодно видно водіям дороги з обох напрямків. Законодавством не визначено, що екіпаж поліції повинен нести службу виключно на прямих ділянках дороги. У зв`язку з викладеним зазначені доводи позивача не можуть бути підставою визнання оскаржуваної постанови неправомірною.

Щодо аргументів позивача про те, що після зупинки до його автомобіля підійшло двоє поліцейських, а не один, поліцейські які підійшли не відразу повідомили його, що ведеться відеофіксація їхньої розмови, під час розгляду справи поліцейський, який виносив постанову невірно озвучив назву дороги на якій відбулося перевищення швидкості, суд зазначає таке.

Те, що обидва поліцейських підійшли до позивача жодним чином не вплинуло на встановлення всіх істотних обставин правопорушення та не потягло за собою порушення прав позивача.

Відеозаписами спростовується твердження позивача щодо несвоєчасного його повідомлення про здійснення відеозапису розмови, так із відеозаписів видно, що поліцейський після привітання та інформування позивача про причину зупинки, приблизно на 30 секунді розмови повідомив його про ведення відеофіксації.

З відеозаписів видно, що поліцейський оголошуючи фабулу правопорушення невірно зазначив її назву, проте вірно вказав її номер Р-15, крім того в оскаржуваній постанові вірно вказані і номер, і назва дороги - Р-15Ковель-Володимир-Червоноград-Жовква,4км 500м , на якій відбулося правопорушення.

Отже, зазначені доводи , на переконання суду, не можуть слугувати підставами скасування оскаржуваної постанови.

Крім того суд звертає увагу, що за приписами частини 1 статті 15 Закону № 580-VIII територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Як передбачено пунктом 11 частини 1 статті 23, пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону № 580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений наказом Національної поліції України № 73 від 06.11.2015 (у редакції наказу Національної поліції України від 03.09.2019 № 887, далі Положення № 73), Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законодавством України порядку. Департамент складається із структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних(відокремлених) підрозділів та інших підрозділів патрульної поліції.

Департамент є юридичною особою публічного права.

Департамент та його підрозділи становлять єдину систему. Підрозділи Департаменту підзвітні та підконтрольні Департаменту.

Департамент здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, віднесених до компетенції Національної поліції України (крім справ пов`язаних з корупційними правопорушеннями); приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Частиною 3 статті 288 КУпАП встановлено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП, Відділ організації несення служб в м. Ковель УПП У Волинській області діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Відтак, Відділ організації несення служб в м. Ковель УПП У Волинській області не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати такі справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, органом Національної поліції у справі, що розглядається, є Департамент патрульної поліції, від імені якого діє Відділ організації несення служб в м. Ковель УПП У Волинській області.

Статтями 25, 26, 42 Кодексу адміністративного судочинства України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Однак, клопотання про залучення Департаменту патрульної поліції, як суб`єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи як співвідповідача, позивач не заявляв, а суд самостійно не може цього зробити.

Отже, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача, тоді як належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена оскаржувана постанова.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 246 КАС України відмовляючи у позові у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зазначає мотиви, з яких він дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

Виходячи з мотивів наведених вище, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без порушень ст. 19 Конституції України та на підставі Правил дорожнього руху, з дотримання процедури і порядку встановленого КУпАП щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою на те законом особою.

Оскаржувана постанова є обґрунтованою - у ній міститься конкретна суть порушення (дата, час, місце перевищення швидкості, та сама швидкість руху автомобіля), яким законом передбачений обов`язок рухатися з відповідною швидкістю у населеному пункті, а також якою нормою передбачена адміністративна відповідальність за таке порушення; вона прийнята безсторонньо, добросовісно та розсудливо на позивача накладений штраф у розмірі безальтернативної санкції передбаченої цією нормою, що також свідчить про дотримання принципу пропорційності.

Аналізуючи долучені до матеріалів справи відеозаписи суд дійшов висновку, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувалася з дотриманням вимог чинного законодавства та принципу рівності перед законом. Зокрема, позивачу було роз`яснено права та обов`язки передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, скористатись якими на місці розгляду справи він не захотів.

Оскаржувана постанова прийнята протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є такою, що прийнята у межах повноважень та на підставі закону, тому її слід залишити без змін, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 605,60 грн, залишається за позивачем.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області про скасування постанови ТВО ЕНА №3902479 від 21.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач 1 Відділ організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області (45008, м. Ковель, вул. Драгоманова, 19; ЄДРПОУ 37788874);

Третя особа без самостійних вимог - Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Залізнична, буд. 15);

Повне судове рішення складене 28.02.2025.

Головуючий:Р. Я. Смалюх