Ухвала

від 27.02.2025 по справі 161/3465/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3465/25

Провадження № 2-н/161/410/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Шестерніна В.Д., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з боржника Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:

20.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» на його користь заборгованості по заробітній платі в сумі 108 894,55 грн., компенсації за 151 день невикористаної відпустки у розмірі 142983,27, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 1342718,38 грн. та по день ухвалення судового рішення.

Покликався на те, що перебував у трудових відносинах з ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» з 08.06.2015 по 05.02.2020. Під час перебування у трудових правовідносин з ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» за період з 10.08.2019 по 05.02.2020 йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 108894,55 грн. Середній заробіток за час затримки розрахунку становить 1 342718,38 грн.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, крім іншого, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу також додаються і інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року до заяви про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Відсутність документів, що підтверджують наявність суб`єктного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб`єктного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.

Таким чином, судом видаються судові накази у разі відсутності між сторонами спору про право та за наявності документів на підтвердження перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а також документів, що вказують на розмір нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, зокрема, довідки бухгалтерії боржника, розрахункового листа чи копії платіжної відомості тощо.

При цьому, слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Слід також врахувати і той факт, що наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви.

Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами, які мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов`язків боржника; відсутність необхідності їх дослідження та аналізу. Докази, що подаються заявником, повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні.

У заяві ОСОБА_1 вказав, що йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 108894,55 грн. за період з 10.08.2019 по 05.02.2020 (а.с. 1 зворот).

На підтвердження зазначеної обставини заявник подав довідку про нараховану заробітну плату №2-д/2204-20 від 04.02.2020 (а.с. 4) та довідку про середньомісячну заробітну плату №3-д/2108-19 від 21.08.2019 (а.с. 7), підписані директором ОСОБА_1 та скріплені печаткою ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2».

Суд вважає, що вказані документи, зокрема довідка №2-д/2204-20 від 04.02.2020, не є безпірним доказом існування заборгованості по заробітній платі. Також ці документи не підтверджують тієї обставини, що станом на день звернення з заявою про видачу судового наказу з ОСОБА_1 не було проведено повного розрахунку та не виплачено нараховану заробітну плату, тобто погашено відповідну заборгованість (за умови доведення її існування).

У заяві про видачу судового наказу заявник зазначив один період - з 10.08.2019 по 05.02.2020, тоді як в довідці про нараховану заробітну плату №2-д/2204-20 від 04.02.2020 значиться інший період - з 21.08.2019 по 05.02.2020.

Крім того, суд звертає увагу, що довідка про нараховану заробітну плату №2-д/2204-20 датована 04.02.2020, тоді як заявник звернувся до суду із заявою 20.02.2025, тобто через 5 (п`ять) календарних років.

Згідно зп.1ч.1ст.165ЦПК Українисуддя відмовляєу видачісудового наказу,якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Отже, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України, а тому у видачі судового наказу слід відмовити.

Одночасно заявнику слід роз`яснити, що згідно з приписами ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 160-166 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з боржника Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складено - 27.02.2025.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.Д. Шестернін