Ухвала

від 27.02.2025 по справі 359/552/25

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/552/25

Провадження № 2-ві/359/1590/2025

УХВАЛА

27 лютого 2025 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюта О.Ю., вивчивши заяву представника приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» Халимона Станіслава Володимировича про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

1. Суть процесуального питання, що розглядається суддею.

24 лютого 2025 року представник відповідача Халимон С.В. подав вказану заяву та посилався на те, що позивачем у цивільній справі №359/552/25 є ОСОБА_2 , який тривалий час виконував обв`язки присяжного Бориспільського міськрайонного суду. Вказана обставина була підставою для подання іншим суддею Бориспільського міськрайонного суду Яковлєвою Л.В. заяви про самовідвід в цивільній справі №359/10546/23. З єдиного реєстру судових рішень встановлено, що в період часу з 2019 року до 2023 року ОСОБА_1 як присяжний брав участь у судових засіданнях у п`яти справах під головуванням судді Муранової-Лесів І.В. Системний аналіз справ за участю сторін у даній справі (в т.ч. АТ «К.Енерго»), які відбулися під головуванням вказаного судді, свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства із подальшим скасуванням чи зміною цих рішень судом апеляційної інстанції. Ці обставини свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 та суддя Бориспільського міськрайонного суду Муранова-Лесів І.В. перебували у трудових відносинах, пов`язаних зі здійсненням правосуддя у вказаному суді. Відтак існують обґрунтовані сумніви у неупередженості судді Бориспільського міськрайонного суду Муранової-Лесів І.В. при вирішенні спору у цивільній справі №359/552/25. Тому представник відповідача Халимон С.В. просить відвести суддю Бориспільського міськрайонного суду Муранову-Лесів І.В. від розгляду цивільної справи №359/552/25.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 лютого 2025 року заява про відвід була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.

Відповідно до вимог ч.8 ст.40 ЦПК України суддя вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Процесуальні правовідносини регулюються главою 3 «Склад суду. Відводи» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.

2. Норми процесуального права, якими керується суддя при розгляді заяви.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст. 9 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.2, ч.3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2, ч.4 ст.10ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12). У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

3. Мотиви, якими керується суддя при розгляді заяви.

В порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2025 року (а.с.43) цивільна справа за позовом, пред`явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Мурановій-Лесів І.В. Ця обставина свідчить про те, що суддя Муранова-Лесів І.В. у цивільній справі №359/552/25 є «судом, встановленим законом» в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Як роз`яснила Рада суддів в рішенні №40 від 5 липня 2019 року, у судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу. Дійсно, ОСОБА_1 певний час був залучений до здійснення правосуддя у Бориспільському міськрайонному суді як присяжний. Однак, його участь у цивільних справах під головуванням судді Муранової-Лесів І.В. в якості присяжного жодним чином не впливає на можливість розгляду суддею інших справ, в яких ОСОБА_1 брав або бере участь в якості сторони. В матеріалах цивільної справи відсутні жодні докази на підтвердження наявності у судді Муранової-Лесів І.В. приватного інтересу при розгляді справ, в яких стороною є ОСОБА_1 , зокрема і в цивільній справі №359/552/25. Крім того, з 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 навіть не виконує обов`язки присяжного. Наявність судових рішень в інших справах, постановлених суддею Мурановою-Лесів І.В., а також їх скасування чи зміна судом апеляційної інстанції при їх оскарженні, не може свідчити про те, що розгляд цивільної справи №359/552/25 буде відбуватися упереджено, не об`єктивно, та не дає підстав сумніватися у безсторонності судді. Відсутні також докази на підтвердження того, що суддя Муранова-Лесів І.В. прямо чи побічно особисто заінтересована у результаті розгляду вказаної цивільної справи.

З огляду на це суддя висновує про відсутність підстав для відводу судді Бориспільського міськрайонного суду Муранової-Лесів І.В. від подальшого розгляду цивільної справи №359/552/25. Тому у задоволенні заяви представника відповідача Халимона С.В. належить відмовити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.258, ст.ст.260 ЦПК України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви представника приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» Халимона Станіслава Володимировича про відвід судді відмовити.

Цивільну справу №359/552/25 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення матеріальної та моральної шкоди повернути до канцелярії суду для передачі раніше визначеному складу суду для продовження судового розгляду.

Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Ю. Семенюта