Ухвала

від 28.02.2025 по справі 372/5927/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/5927/24

Провадження 2-з-12/25

ухвала

Іменем України

28 лютого 2025 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Селянське фермерське господарство «Гощівське» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками

27.02.2025 прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на земельні ділянки, які на даний час перебувають у власності: ОСОБА_1 на земельну ділянку 3223187700:10:027:0032 площею 1,7120 га та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:10:025:0060 площею 1,7120 га, які знаходяться на території (Старобезрадичівської сільської ради) на даний час Козинської територіальної громади Обухівського району Київської області.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що спірні земельні ділянки на час їх передачі у приватну власність та на цей час, частково накладаються на землі лісогосподарського призначення Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство». Отже, заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечити можливість реального виконання рішення у справі та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у випадку задоволення позову, оскільки державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_1 , та державний акт на право власності на земельну ділянку, який належить другому відповідачу ОСОБА_2 у разі відсутності забезпечення позову, дає їм право вільно ними розпоряджатись, у тому числі, відчужувати на користь третіх особам, здійснювати зміну конфігурації спірних земельних ділянок шляхом їх поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками тощо

У судове засідання сторони не викликались, у відповідності до приписів ст.153 ч.1 ЦПК України, згідно яких заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно положеньч.1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (постанова Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №331/1255/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17).

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

Тобто, необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову заявник просив суд застосувати такі види забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно спірну земельну ділянку, належну відповідачу на праві власності, та заборона відповідачу і будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботита здійснювати дії щодо державної реєстрації речових прав на спіріні земельні ділянки (їх відчуження, оренди, суборенди, поділу та об`єднання тощо).

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що фактично заявник просить вжити заходи забезпечення позову з метою можливості повернення державних земельних ділянок лісового фонду, на його думку незаконно переданої у приватну власність органом місцевого самоврядування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, забезпечення позову є необхідною мірою для гарантування виконання рішення суду в разі, якщо позивач отримає рішення суду на свою користь, але відповідач не виконає цього рішення добровільно.

Загалом заява про забезпечення позову мотивована тим, що спірні земельні ділянки належать до лісового фонду та незаконно були передані у приватну власність, змінено їх цільове призначення.

Установивши, що між сторонами у справі виник спір щодо права володіння, користування та розпорядження спірними земельними ділянками, приходжу до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позову та призвести до порушення прав і законних інтересів Київської обласної державної адміністрації.

Вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:10:027:0032площею 1,7120га та3223187700:10:025:0060площею 1,7120га є необхідним та співмірним із заявленими вимогами. Такий захід забезпечення позову забезпечить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову, а невжиття такого заходу може істотно ускладнити виконання рішення суду й ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 153, 157, 260 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову у справі № 372/5927/24 шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які на даний час перебувають у власності: ОСОБА_1 на земельну ділянку 3223187700:10:027:0032 площею 1,7120 га та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:10:025:0060 площею 1,7120 га, які знаходяться на території (Старобезрадичівської сільської ради) на даний час Козинської територіальної громади Обухівського району Київської області.

Стягувач: Київська обласна прокуратура (01601, місто Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, ЄДРПОУ 02909996).

Боржник: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Боржник: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Копію ухвали направити сторонам для відома, компетентним органам для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня підписання ухвали.

Суддя Г.В.Висоцька