Рішення
від 27.02.2025 по справі 752/22857/24
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/22857/24

Провадження №2/752/3107/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Всеукраїнській державний науково-виробничий Центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» про стягнення моральної шкоди,-

встановив:

Адвокат Мазуренко Тетяна Сергіївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Всеукраїнській державний науково-виробничий Центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.10.2021 о 7 год. 30 хв. молодший науковий співробітник науково-виробничого відділу стандартних зразків складу газових, рідких та твердих середовищ (далі-НВВ-44) ОСОБА_1 прийшов на роботу в ДП «Укрметртестстандарт» та зайшовши в приміщення НВВ-44, яке знаходиться в корпусі № 4/2 будівлі №4, розписався в журналі виходу на роботу, після чого переодягнувся у спецодяг (халат) та зайшов до приміщення з атестації повірочних газових сумішей.

Приблизно о 08 год. 20 хв. ОСОБА_1 закінчив оформлення документації, після чого отримавши о 08 год. 30 хв. завдання від свого безпосереднього керівника - начальника лабораторії ОСОБА_2 , приступив до підготовки робочого місця № 1 до роботи, а саме увімкнув хроматограф газовий марки НР 6890 № DE00021288 і запустив програму робочого методу.

О 9 год. 30 хв. після входу хроматографу в робочий режим ОСОБА_1 узяв пересувний візок для переміщення малих балонів високого тиску, пішов до приміщення складу зберігання повірочних газових сумішей, де також взяв для виконання завдання заповненні балони з газовими сумішами різної місткості і відвіз їх до лабораторії.

Приблизно о 10 год. 10 хв. ОСОБА_1 взяв у руки сталевий балон високого тиску місткістю 2л № 1983 з метою приєднання до вентиля балону вентиля тонкого регулювання. Після приєднання вентиля тонкого регулювання до вентилю балону ОСОБА_1 почав поступово відкривати вентиль балону і в цю мить балон розірвало у нього в руках.

Внаслідок ударної хвилі ОСОБА_1 впав на підлогу біля робочого столу на живіт, головою до вхідних дверей.

На місце події прибула машина швидкої допомоги, співробітники патрульної поліції, працівники ДСНС. Після чого лікар швидкої допомоги прийняв рішення транспортувати ОСОБА_1 до травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №4».

Згідно із заключенням про тяжкість виробничої травми КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4» від 05.11.2021 № 0849, виданого на запит ДП «Укрметртестстандарт», поставлений діагноз: «Неповна травматична ампутація лівого стегна на рівні верхньої третини S 78.1. Відкритий уламковий перелом лівої стегнової кістки S.72.3. Геморагічний шок 2 ступеню Т.79.4..».

Згідно «Схеми визначення тяжкості виробничих травм» затвердженого наказом МОЗ України від 07.08.2007 № 370 вказане пошкодження відноситься до числа важких виробничих травм.

При цьому відповідно до результатів лабораторних досліджень КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» №3265 етанолу та наркотичних засобів і лікарських речовин у ОСОБА_1 не виявлено.

У 2023 році комісією, яка утворена на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 01.08.2023 №564/Ц (зі змінами від 11.08.2023) проведено спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 21.10.2023 о 10:20.

Як зазначено в п. 3 Акту спеціальною комісією вбачається що, встановлені під час розслідування порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з причиною вибуху сталевого балону високого тиску №1983 місткістю 2 літра із ПГС.

Таким чином, порушення вимог законодавства з охорони праці призвели до травмування ОСОБА_1 , що ніяким чином не можна вилікувати чи відновити.

Внаслідок отриманням позивачем тяжкої травми (втрата кінцівки) у молодому віці, останньому завдана моральна шкода, яка полягає в постійно психологічно-емоційних відчуттях страждання, самотності, депресії, неможливістю вести активний спосіб життя, що свідчить про втрату нормальних життєвих зв`язків, пов`язаних із отриманням травми у молодому віці.

Враховуючи характер немайнових втрат позивача, глибину його фізичних та душевних страждань, ОСОБА_1 оцінює розмір компенсації моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, на рівні 700 000 грн.

Просив стягнути з Державного підприємства «Всеукраїнській державний науково-виробничий Центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 700 000 грн.

20.11.2024 представник відповідача Никончук І.В. надала відзив на позову заяву, в якому просила відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Зазначила, що відповідач не заперечує, що 21.10.2021 на території ДП «Укрметртестстандарт» стався нещасний випадок з молодшим науковим співробітником науково-виробничого відділу стандартних зразків складу газових, рідких та твердих середовищ ДП «Укрметртестстандарт» ОСОБА_1 .

В Акті спеціального розслідування, відсутні та не наведені прямі докази того, що причинно-наслідковий зв`язок прямо пов`язаний між організаційними порушеннями та отриманням тілесних ушкоджень з причин, які б залежали, як на думку Комісії, від організаційних порушень.

В провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві на стадії досудового розслідування знаходиться кримінальне провадження № 42021102010000232 від 21.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 272 Кримінального кодексу України, в межах якого було проведено експертизу та надано висновок експерта № СЕ-19-21/38257-РМ Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, відповідно до якого причиною виникнення наскрізного пошкодження суцільнолитого газового балону є збільшення тиску внаслідок швидкоплинного фізичного процесу, що відбувся із виділенням енергії (фізичного вибуху), що суттєво послабив несучі спроможності неоднорідного металу суцільнолитого корпусу балону в зонах осередку руйнування і зменшення механічних властивостей металу корпусу балона.

При цьому тонкий переріз та неоднорідність металу стінок суцільнолитого газового балону була в причинно наслідковому зв`язку з ослабленням поверхні верхньої (горлова частина) та нижньої півсфери стінки конструкції балону задовго до події. В наслідок цього, відбулася руйнація з розділенням на фрагменти після первинного наскрізного пошкодження, яке було спровоковане завдяки звичайному експлуатаційному внутрішньому тиску (про що свідчать спрямовані назовні берега наскрізної тріщини) і як наслідок відбувся щільний потужний одномоментний контакт (ковзання) берегів первинної руйнівної тріщини при розділенні, що і призвело до фізичного процесу з виділенням енергії.

Виявити вказані дефекти заводського (виробничого) походження при візуальному огляді виявити неможливо.

Дефектів експлуатаційного походження, які могли бути у причинно-наслідковому зв`язку у подальшій руйнації суцільнолитого газового балону не виявлено.

Висновок експерта повністю спростовує висновки комісії, викладені в Акті спеціального розслідування щодо причин настання нещасного випадку.

Таким чином, прямої вини між організаційними заходами щодо порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та отриманими тілесними ушкодженням ОСОБА_1 немає, причинно-наслідковий зв`язок відсутній.

Наявність шкоди не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, оскільки необхідно довести наявність усіх складових цивільно-правової відповідальності, правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності. Матеріали

справи не містять доказів протиправності дій або бездіяльності відповідача, внаслідок

яких позивачу заподіяно моральну шкоду у зв`язку з настанням нещасного випадку .

04.11.2024 судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви, відкрито провадження у цивільній справі і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 в період з 29.05.2018 по 22.08.2022 працював на посаді молодшого наукового співробітника науково-виробничого відділу стандартних зразків складу газових, рідких та твердих середовищ в ДП «Укрметртестстандарт», що підтверджується записами у трудовій книжці серії серії НОМЕР_2 .

21.10.2021, приблизно о 10 год. 10 хв. після приєднання вентиля тонкого регулювання до вентилю балону, в руках молодшого наукового співробітника науково-виробничого відділу стандартних зразків складу газових, рідких та твердих середовищ ОСОБА_1 розірвало вищезазначений балон.

Внаслідок вищезазначених подій, позивач отримав травми та був доставлений до травматологічного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня №4».

Відповідно до Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 21.10.2021 о 10:20 год. на (в) Державному підприємстві «Всеукраїнській державний науково-виробничий Центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 11.08.2023, складеного комісією, як утворена наказом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 01.08.2023 №564/Ц, зі змінами 11.08.2023 наказ №571/Ц складено висновок комісії, згідно з яким нещасний випадок, з молодшим науковим співробітником науково-виробничого відділу стандартних зразків складу газових, рідких та твердих середовищ в ДП «Укрметртестстандарт» ОСОБА_1 , визнано пов`язаним з виробництвом, як такий, що підпадає під дію пункту 1 п. 52 Порядку стався під час виконання трудових обов`язків і відповідно до вимог визнається пов`язаним з виробництвом.

Згідно із заключенням про тяжкість виробничої травми КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4» від 05.11.2021 № 0849 ОСОБА_1 поставлений діагноз: «Неповна травматична ампутація лівого стегна на рівні верхньої третини S 78.1. Відкритий уламковий перелом лівої стегнової кістки S.72.3. Геморагічний шок 2 ступеню Т.79.4..».

Відповідно до результатів лабораторних досліджень КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» №3265 етанолу та наркотичних засобів і лікарських речовин у ОСОБА_1 не виявлено.

В провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві на стадії досудового розслідування знаходиться кримінальне провадження № 42021102010000232 від 21.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 272 КК України.

Відповідно до довідки щодо нарахованих, утриманих та виплачених грошових коштів ДП «Укрметртестстандарт» здійснено остаточну виплату по лікарняним листкам непрацездатності.

У 2020-2021 роках ОСОБА_1 проходив навчання згідно вимог інструкції в межах виконуваних робіт та згідно вимог НПАОП 0.00-1.81-18 Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працюють під тиском.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до ч.1-4 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. При використанні праці домашніх працівників створення належних, безпечних і здорових умов праці покладається на сторони трудового договору. Домашній працівник має право відмовитися від виконання важких робіт, робіт із шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Роботодавець повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників.

Статтею 159 КЗпП України встановлено, що працівник зобов`язаний:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

додержувати зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;

проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

співробітничати з роботодавцем у справі організації безпечних та нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров`ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або посадову особу.

Відповідно до ч. 1 статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (стаття 237-1 КЗпП України).

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2023 року у справі № 703/3207/17 за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя та здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно зі статтею 237-1 КЗпП України, є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Виходячи з загальних підстав цивільно-правової відповідальності при вирішенні цього спору про відшкодування моральної шкоди, суд відзначає, що дійсно позивачу внаслідок виробничої травми, яка сталась 21.10.2021 з вини Державного підприємства «Всеукраїнській державний науково-виробничий Центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», з яким на момент отримання травми позивач перебував у трудових відносинах, було спричинено шкоду здоров`ю у вигляді втрати кінцівки. Зазаначена шкода настала з вини відповідача, що підтверджується Актом спеціального розслідування нещасного випадку.

Так, в Акті зазначено, що основною причиною настання нещасного випадку є незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці, відсутність або неякісне проведення медичного обстеження, допуск до роботи відбувся без навчання та перевірки знань з охорони праці, порушено вимоги ст. 13, 17, 18 Закону України "Про охорону праці". Також нещасний випадок, з молодшим науковим співробітником науково-виробничого відділу стандартних зразків складу газових, рідких та твердих середовищ в ДП «Укрметртестстандарт» ОСОБА_1 , визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Доказів на підтвердження проилежного суду не надано. Висновок експертизи, нявний в матеріалах кримінального провадежння, не спростовує висновків, викладених в Акті спеціального розслідування нещасного випадку.

Наведене свідчить у наявності вини відповідача в спричиненні позивачу моральної шкоди, оскільки саме відповідач, який є роботодавцем, не виконав свого обов`язку та не створив на робочому місці позивача умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також не забезпечив додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, не забезпечив позивачу безпечні і нешкідливі умови праці, що прямо передбачено ст.13 Закону України «Про охорону праці» та ст.153 КЗпП України.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду, яка була спричинена останньому у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отриманої ним виробничої травми.

Судом встановлено, що внаслідок виробничої травми, яка кваліфікована як тяжка і яка сталась з вини відповідача, позивач втратив кінцівку. Втратою кінцівки у віці 31 років позивачу завдана моральна шкода, яка полягає уморальних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв`язків і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження доводів, якими він обгрунтував заявлені вимоги.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує тривалість моральних стаждань, тяжкість спричиненої травми, її невідворотні наслідки, вимушеність негативних змін у житті позивача і вважає можливим стягнути на його корсить 700000 грн. Відшкодування моральної шкоди в зазначеному розмірі є справедливим з урахуванням стану здоров`я позивача та тієї якості та способу життя, який він веде внаслідок отримання ним виробничої травми.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позову, а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 7000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Всеукраїнській державний науково-виробничий Центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 700000 (сімсот тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Всеукраїнській державний науково-виробничий Центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на користь держави судовий збір у розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Державне підприємство «Всеукраїнській державний науково-виробничий Центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 4, код ЄДРПОУ 02568182.

Рішення складене 27.02.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова

СудГолосіївський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення27.02.2025
Оприлюднено03.03.2025
Номер документу125501615
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Судовий реєстр по справі —752/22857/24

Ухвала від 09.04.2025

Цивільне

Київський апеляційний суд

Таргоній Дар'я Олександрівна

Рішення від 27.02.2025

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кордюкова Ж. І.

Ухвала від 04.11.2024

Цивільне

Голосіївський районний суд міста Києва

Кордюкова Ж. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні