Рішення

від 12.12.2024 по справі 761/31556/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31556/24

Провадження № 2/761/9175/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» (далі по тексту - позивач) звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за внески на утримання будинку та будинкової території за період з 01.11.2021 по 01.07.2024 в розмірі 46 596,59 грн., 10% штрафу у розмірі 4 659,00 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 2 715,62 грн., 3% річних за період прострочення у розмірі 1 188,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Львівський квартал» обслуговує житловий будинок АДРЕСА_1 , який знаходиться на балансі ПП «ЖБК «PIEЛ» та був переданий на управління та обслуговування ТОВ «Львівський квартал». Позивач виконує роботи із утримання, обслуговування і ремонт зазначеного будинку та прибудинкової території і при цьому несе витрати, пов?язані з утриманням житла.

04 листопада 2021 року був укладений договір №643 з фізичною особою ОСОБА_1 про надання послуг з утримання будинку №6 та прибудинкової території по АДРЕСА_1 .

Позивачем (ТОВ «Львівський квартал») виставляються рахунки але Відповідач не сплачує платежі за утримання будинку та прибудинкової території у зв?язку з чим виникла заборгованість у розмірі 46 593.95 -грн. за даними бухгалтерського обліку.

У зв`язку із викладеним позивач просить суд позов задовольнити та стягнути із відповідача суму боргу та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням, проте, відповідно до довідок відділення поштового зв`язку конверти повернулися на адресу суду «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» обслуговує житловий будинок АДРЕСА_1 , який знаходиться на балансі Приватного підприємства «Житлово будівельна компанія «PIEЛ» та був переданий на управління та обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал»», відповідно до Акту передачі-приймання.

Позивач виконує роботи із утримання, обслуговування і ремонт зазначеного будинку та прибудинкової території і при цьому несе витрати, пов`язані з утриманням житла.

04 листопада 2021 року був укладений договір № 643 з фізичною особою ОСОБА_1 про надання послуг з утримання будинку №6 та прибудинкової території по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1 предмету договору Позивач надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а Відповідач взяв на себе зобов`язання вносити своєчасно оплату відповідно до встановленого тарифу в строки та на умовах, передбаченим Договором.

Також, п.2.1 Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується виходячи із тарифу за кв.м загальної площі та зазначається в рахунках на оплату послуг.

Сторони погодили перелік та вартість послуг, відповідно до Додатку №1 до Договору та визначили тариф у розмірі 13,9 грн за 1 кв.м.

Згідно з п. 2.2 вказаного Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відшкодування споживачем витрат балансоутримувача здійснюється (платежі вносяться) не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Щомісячно, представниками Позивача до 10 числа у відповідності до п.2.4 Договору направляються рахунки шляхом розповсюдження їх у поштову скриньку відповідача про оплату коштів на утримання будинку та прибудинкової території.

Також, умовами договору передбачена відповідальність Відповідача, а саме п.4.3. Договору за прострочення грошового зобов`язання понад 30 днів стягується штраф 10 відсотків від невиплаченої суми.

Згідно п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Умовами п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

При цьому, вимогами п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Положеннями ст. 151, 162 ЖК України встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Оплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст.179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, з наступними змінами, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності з ч. 3 ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника будинку (квартири) зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім`ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, згідно з яким споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним дод укладення відповідного договору.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі 36-2951 цс 15, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №751/3 840/15-ц (провадження №14-280цс18).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Як вбачається із розрахунку позивача, заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги, які надані за адресою: АДРЕСА_3 , , станом на липень 2024 року складає: основний борг - 46 596,59 грн., 3% річних - 1 188,00 грн. та індекс інфляції - 2 715,62 грн., а також 10% штрафу - 4 659,00 грн., що загалом становить 55 159,21 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідач процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, не скористався, хоча був повідомлений про розгляд справи, та можливість подати свої заперечення стосовно позову, тому доводи позивача відповідачем не спростовано.

Оскільки судом було встановлено, що позивач здійснює господарське відання, забезпечує обслуговування та надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій зокрема будинку АДРЕСА_2 , які були надані відповідачу, що зареєстрований в кв. 643 у вказаному будинку, при цьому, останній зобов`язання щодо сплати житлово-комунальних послуг у встановлені строки не виконує, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» заборгованість за внески на утримання будинку та будинкової території за період з 01.11.2021 по 01.07.2024 в розмірі 46 596,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» 10% штрафу у розмірі 4 659,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» інфляційне збільшення боргу у розмірі 2 715,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» 3% річних за період прострочення у розмірі 1 188,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський квартал», адреса місцезнаходження -м. Київ, вул. Глибочицька, 13, код ЄДРПОУ 39797304,

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлений 12 грудня 2024 року.

Суддя: