Ухвала

від 27.02.2025 по справі 521/3139/25

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/3139/25

Номер провадження:1-кп/521/1322/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у колегіальному складі :

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9

захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_8 адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, в режимі відеоконференції з ДУ «Одеській слідчий ізолятор», кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №22024160000000395 від 11.09.2024 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяєве Одеської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України,

- за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

- за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України

та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Сокорове Великомихайлівського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,

- за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) №22024160000000395 від 11.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та посилаючись на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 зазначив, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, співпрацював зі слідством та відшкодував матеріальну шкоду потерпілому. Враховуючи вищевикладене, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 поклався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_11 у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_8 відшкодував матеріальні збитки потерпілому. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_12 у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_8 за місцем роботи характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи вищевикладене, просив застосувати цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_7 просив відмовити в клопотанні прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав свого захисника.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст.177, 183 зазначеного Кодексу, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований лише до підозрюваного чи обвинуваченого у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний чи обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно зі ст.ст.2,9 наведеного Кодексу, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності і в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 177 КК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Втім, ст.178 зазначеного Кодексу передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

У п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК України) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.

Зважаючи на практику ЄСПЛ, слід зазначити, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілікков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, перебуваючи на волі, обвинувачені можуть продовжити надавати невстановленим особам будь-яку інформацію з приводу перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період, а також інформацію спрямовану на підтримання російської федерації у веденні збройної агресії проти України.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Окрім викладеного, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили умисний корисливий злочин, що свідчить про їх антисоціальну поведінку, можуть продовжити свою злочинну діяльність, та тим самим завдати шкоду охоронюваним правам та інтересам суспільства, перебуваючи на волі можуть продовжити дії направлені на перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період чи дії спрямовані на підтримання російської федерації у веденні збройної агресії проти України.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

Зазначені ризики не зменшилися, що є підставою для продовження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слід врахувати наступні обставини: вагомість наявних доказів про підозру у вчинені обвинуваченим злочину; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні; ступінь та характер суспільної небезпеки від вчинення злочину.

Матеріали справи не містять відомостей про обставини, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою, або можливості зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Приймаючи до уваги викладені підстави та наведені й встановлені в судовому засіданні ризики, обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_7 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, та обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_8 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, і вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

При цьому, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Керуючись ст.ст.177-178, 183, 197, 217, 314-316, 331, 369-372, 392, 314 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим у кримінальному провадженні №22024160000000395 від 11.09.2024 року задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

Продовжити відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали становить 60 днів і обчислюється з моменту обрання, тобто з 27.02.2025 року та діє до 27.04.2025 року.

Ухвала суду щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3