Рішення
від 27.11.2024 по справі 160/25413/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 рокуСправа №160/25413/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.08.2024р. №44952 про відповідність ТОВ «Торгівельно-промислова група «Вершина» критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити ТОВ «Торгівельно-промислова група «Вершина» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що оскаржуваним рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.08.2024р. №44952 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» (далі ТОВ «ТПГ «Вершина», позивач) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку з підстав, встановлених п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, визначених у Додатку 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі Порядок №1165), у зв`язку із встановленням інформації по операціям з придбання/реалізації товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних (код 05); постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (код 12), однак, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про зв`язок факту ознак ризиковості у контрагентів позивача та з підприємством позивача. При цьому поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, який вчинив податкове правопорушення. Водночас, щодо взаємодії з зазначеними у спірному рішенні контрагентами, то операції з цими підприємствами є цілком реальними, що підтверджується відповідними документами. Податкові накладні, які були складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН щодо господарських операцій з зазначеними у спірному рішенні контрагентами були зареєстровані в ЄРПН у встановленому законом порядку і жодних зауважень щодо таких податкових накладних з боку контролюючого органу не висувалось. ТОВ «ТПГ «Вершина» є підприємством, що діє в реальному секторі економіки, має необхідну ресурсну та виробничу спроможність, не має податкового боргу перед бюджетом, є добросовісним платником податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 року прийнято позовну заяву ТОВ «ТПГ «Вершина» до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25413/24 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 28.10.2024 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

14.10.2024 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ «ТПГ «Вершина», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 05.08.2024р. №44952, яким позивача обґрунтовано та на законних підставах визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку з підстав, встановлених п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: код 05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних: 1) реалізація автошин у кількості 6992 шт. в адресу ТОВ «Охоронна компанія «Цитадель», яке здійснює реалізацію послуг охорони об`єктів, охоронні послуги, при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; встановлено наявність у цього підприємства 57 автомобілів, автотранспорту 4 одиниці, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності; 2) реалізація автошин у кількості 5068 шт. в адресу ТОВ «АРМАТРЕЙД», яка здійснює реалізацію фарби, дверних блоків, металоконструкцій індивідуальних, профілей, систем кліматичного контролю, водогрійних систем, труб опалення; при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; не встановлено наявність у цього підприємства автомобілів, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності; 3) реалізація автошин у кількості 3351 шт. в адресу ПП «Сталь Торг Захід», яка здійснює реалізацію труб, швелерів, листів, гіпсокартону, клею, піни; при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; встановлено наявність у цього підприємства 3 автомобілів, 2 автопричепи, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності; 4) реалізація автошин у кількості 1921 шт. в адресу ТОВ «Шинник», яке здійснює реалізацію заготовок вальцьованих гумокордових, гуми вальцьованої протекторної, гтв ущільнювачів, дисків, брудознімачів гумових; при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; встановлено наявність у цього підприємства 1 автомобіля, автотранспорту 4 одиниці, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності; 5) реалізація автошин у кількості 975 шт. в адресу ТОВ «НВК «СХІДБУД», яке здійснює реалізацію послуг з будівництва фортифікаційних споруд, реконструкції ПЛ 110 кВ «Залютине-Каштанова» у частині монтажу кабельної вставки, послуг з приєднання дизель-генератора; при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; не встановлено наявність у цього підприємства автомобілів, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності; 6) реалізація автошин у кількості 363 шт. в адресу ТОВ «Буд-Пласт Плюс», яке здійснює реалізацію профнастилу, плит пінополістерольних, металопластикових конструкцій, клею, розчинників, фарби; при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; встановлено наявність у цього підприємства 1 автомобіля, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності; код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: ПП «Сталь Торг Захід» рішення від 15.03.2024р., ТОВ «ВІНБІСОПТ» рішення від 28.05.2024р., ТОВ «Буд-Пласт Плюс» рішення від 22.04.2024р., ТОВ «Норт Рітейл» рішення від 19.04.2024р., ТОВ «Агромарс Груп» рішення від 19.04.2024р. При цьому дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України. Так, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Внесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, а є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Дії контролюючого органу щодо внесення позивача до переліку ризикових не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, не породжують для позивача жодних правових наслідків та не порушують його права, оскільки розміщена в системі контролюючого органу інформація є службовою і використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій і завдань, отже, вимога позивача про виключення його з переліку ризикових платників податків є безпідставною та задоволенню не підлягає, тим більше, що задоволення такої вимоги призведе до втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу. За таких обставин, відповідач вважає спірне рішення правомірним та обґрунтованим і таким, що скасуванню не підлягає.

22.10.2024р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім висловлено позицію аналогічну викладеній у позовній заяві, та додатково наголошено, що будь-яких доказів ані у рішенні, ані у відзиві на позовну заяву на підтвердження факту того, що здійснені операції між позивачем та його контрагентами не відповідають чинному законодавству не наведено, натомість, Комісією порушено процедуру прийняття рішення. Так, зі змісту рішення слідує, що Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання підприємством податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної / розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією. Проте податкова інформація щодо проведених раніше господарських операцій, податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, не є підставою для застосування пункту 8 вищезазначених Критеріїв ризику, який говорить про «подані на реєстрацію» (тобто, які очікують реєстрації) податкові накладі, а не про вже зареєстровані податкові накладні, чи такі, що проходили реєстрацію та не прийняті. Податкове законодавство не надає контролюючому органу повноважень переглядати вже надану ним раніше оцінку успішно зареєстрованих податкових накладних чи розрахунків коригування, вчиняти дії щодо відміни їх реєстрації та порушити на цій підставі питання про ризиковість платника ПДВ.

28.10.2024 року до суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій позивач просить суд стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат за надані послуги з професійної правничої допомоги до заяви долучено наступні докази: копія договору про надання правових (юридичних) послуг № 03/08/2020 від 03.08.2020 року; копія замовлення № 17/03/08/2020 на надання правових (юридичних) послуг від 16.09.2024 року; копія рахунку на оплату № 17/03/08/2020 від 23 вересня 2024 р; копія акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №23092024/1 від 23 вересня 2024 р.; копія платіжної інструкції № 1370 від 07.10.2024 року.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» (код ЄДРПОУ 36641427) зареєстровано як юридична особа 17.09.2009р., що підтверджується записом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12241020000047463.

Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31), а також автомобільні перевезення (код КВЕД 49.41), як по України, так і за кордоном.

05.08.2024 року Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено рішення №44952, яким у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності ТОВ «ТПГ «Вершина» віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості (коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: код 05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних; код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку).

У графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено: тип операції «постачання»; періоди здійснення господарської операції з 15.02.2024 по 05.03.2024, з 16.02.2024 по 05.03.2024, з 06.03.2024 по 15.04.2024, з 26.03.2024 по 26.03.2024, з 20.03.2024 по 26.03.2024, з 23.02.2024 по 18.07.2024, з 01.05.2024 по 16.07.2024, з 15.02.2024 по 18.07.2024, з 15.04.2024 по 15.07.2024; код згідно з УКТЗЕД операцій, визначені як ризикові: 4011100090, 4011201000; податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях ТОВ «Охоронна компанія «Цитадель» (код ЄДРОПУ 39847145), ТОВ «АРМАТРЕЙД» (код ЄДРОПУ44796894), ПП «Сталь Торг Захід» (код ЄДРОПУ44503991), ТОВ «Шинник» (код ЄДРОПУ 41413599), ТОВ «НВК «СХІДБУД» (код ЄДРОПУ 31234803), ТОВ «Буд-Пласт Плюс» (код ЄДРОПУ 44347059), ТОВ «ВІНБІСОПТ» (код ЄДРОПУ 44954313), ТОВ «Норт Рітейл» (код ЄДРОПУ 45105770) та ТОВ «Агромарс Груп» (код ЄДРОПУ 43969271); та дати включення окремих платників податків, задіяних в ризикових операціях до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (ПП «Сталь Торг Захід» рішення від 15.03.2024р., ТОВ «ВІНБІСОПТ» рішення від 28.05.2024р., ТОВ «Буд-Пласт Плюс» рішення від 22.04.2024р., ТОВ «Норт Рітейл» рішення від 19.04.2024р., ТОВ «Агромарс Груп» рішення від 19.04.2024р.).

Судом також встановлено, що відповідно до аналітичної довідки щодо відповідності/невідповідності Критеріям ризиковості ТОВ «ТПГ «Вершина» від 05.08.2024р. №15772/04-36-04-07-07 податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, є:

код 05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних:

1) реалізація автошин у кількості 6992 шт. в адресу ТОВ «Охоронна компанія «Цитадель», яке здійснює реалізацію послуг охорони об`єктів, охоронні послуги, при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; встановлено наявність у цього підприємства 57 автомобілів, автотранспорту 4 одиниці, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності;

2) реалізація автошин у кількості 5068 шт. в адресу ТОВ «АРМАТРЕЙД», яка здійснює реалізацію фарби, дверних блоків, металоконструкцій індивідуальних, профілей, систем кліматичного контролю, водогрійних систем, труб опалення; при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; не встановлено наявність у цього підприємства автомобілів, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності;

3) реалізація автошин у кількості 3351 шт. в адресу ПП «Сталь Торг Захід», яка здійснює реалізацію труб, швелерів, листів, гіпсокартону, клею, піни; при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; встановлено наявність у цього підприємства 3 автомобілів, 2 автопричепи, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності;

4) реалізація автошин у кількості 1921 шт. в адресу ТОВ «Шинник», яке здійснює реалізацію заготовок вальцьованих гумокордових, гуми вальцьованої протекторної, гтв ущільнювачів, дисків, брудознімачів гумових; при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; встановлено наявність у цього підприємства 1 автомобіля, автотранспорту 4 одиниці, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності;

5) реалізація автошин у кількості 975 шт. в адресу ТОВ «НВК «СХІДБУД», яке здійснює реалізацію послуг з будівництва фортифікаційних споруд, реконструкції ПЛ 110 кВ «Залютине-Каштанова» у частині монтажу кабельної вставки, послуг з приєднання дизель-генератора; при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; не встановлено наявність у цього підприємства автомобілів, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності;

6) реалізація автошин у кількості 363 шт. в адресу ТОВ «Буд-Пласт Плюс», яке здійснює реалізацію профнастилу, плит пінополістерольних, металопластикових конструкцій, клею, розчинників, фарби; при цьому, реалізацію автошин цим підприємством не встановлено; встановлено наявність у цього підприємства 1 автомобіля, що виключає ймовірність використання придбаного товару у господарській діяльності;

код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: ПП «Сталь Торг Захід» рішення від 15.03.2024р., ТОВ «ВІНБІСОПТ» рішення від 28.05.2024р., ТОВ «Буд-Пласт Плюс» рішення від 22.04.2024р., ТОВ «Норт Рітейл» рішення від 19.04.2024р., ТОВ «Агромарс Груп» рішення від 19.04.2024р.

Також до вказаної аналітичної довідки долучено Схему руху сум ПДВ ТОВ «ТПГ «Вершина».

Згідно з протоколом засідання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №511 від 05.08.2024р., за результатами проведеного аналізу ПН, розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій структурних підрозділів ГУ ДПС, вирішено, що ТОВ «ТПГ «Вершина» відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків (коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку 05, 12).

Незгода позивача з вищевказаним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 05.08.2024р. №44952 стала підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Порядок №1165 набрав чинності з 01.02.2020р.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

При цьому Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з абзацами 1-9 пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абз.11, 13-22 пункту 6 Порядку №1165 Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Положеннями абз.37 пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 10, ст. 376), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 р. № 574.

За змістом приписів пункту 40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

За приписами п.44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до абзацу 1 пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з Додатком 4 Порядку №1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості» розшифровується, яка саме податкова інформація (зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку).

При цьому у Додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає лише той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Отже, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Водночас право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022р. у справі №640/6130/20.

Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2021 року у справі №340/1098/20 та від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20.

Як встановлено судом, у даному випадку Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість - ТОВ «ТПГ «Вершина» критеріям ризиковості платника податку прийняте на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі податкової інформації за кодами: 05 - постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних та 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

При цьому у графі «Інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості» спірного рішення зазначено про виявлення контролюючим органом операцій з постачання позивачем у різні періоди 2024 року (з 15.02.2024 по 05.03.2024, з 16.02.2024 по 05.03.2024, з 06.03.2024 по 15.04.2024, з 26.03.2024 по 26.03.2024, з 20.03.2024 по 26.03.2024, з 23.02.2024 по 18.07.2024, з 01.05.2024 по 16.07.2024, з 15.02.2024 по 18.07.2024, з 15.04.2024 по 15.07.2024) товарів таким суб`єктам господарювання: ТОВ «Охоронна компанія «Цитадель» (код ЄДРОПУ 39847145), ТОВ «АРМАТРЕЙД» (код ЄДРОПУ44796894), ПП «Сталь Торг Захід» (код ЄДРОПУ44503991), ТОВ «Шинник» (код ЄДРОПУ 41413599), ТОВ «НВК «СХІДБУД» (код ЄДРОПУ 31234803), ТОВ «Буд-Пласт Плюс» (код ЄДРОПУ 44347059), ТОВ «ВІНБІСОПТ» (код ЄДРОПУ 44954313), ТОВ «Норт Рітейл» (код ЄДРОПУ 45105770) та ТОВ «Агромарс Груп» (код ЄДРОПУ 43969271).

Водночас, в оскаржуваному рішенні відповідачем не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не вказано конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку - позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Натомість позивач у позовній заяві та у відповіді на відзив наголошує, що податкові накладні, які були складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН щодо господарських операцій з зазначеними у спірному рішенні контрагентами були зареєстровані в ЄРПН у встановленому законом порядку і жодних зауважень щодо таких податкових накладних з боку контролюючого органу не висувалось. Вказані доводи відповідачем не спростовано.

За такого формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків не можливо зрозуміти які саме господарські операції з вказаними у спірному рішенні суб`єктами господарювання стосуються прийнятого рішення (не вказано за якими саме податковими накладними проведені ці господарські операції). Отже, передбачений Порядком №1165 обов`язок щодо розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення, відповідачем у даному випадку виконано не було.

У свою чергу, такий обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п.6 Порядку №1165.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Як встановлено судом, у спірному рішенні Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податку, не було вказано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не вказано конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності рішень, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.

Надані відповідачем аналітична довідка щодо відповідності/невідповідності Критеріям ризиковості ТОВ «ТПГ «Вершина» від 05.08.2024р. №15772/04-36-04-07-07 та Схема руху сум ПДВ ТОВ «ТПГ «Вершина», а також протокол засідання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №511 від 05.08.2024р. жодним чином не усувають невизначеність підстав прийняття спірного рішення, позаяк з їх змісту неможливо чітко зрозуміти яких саме податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, реєстрація яких була зупинена, що потягло за собою проведення моніторингу платника податку (позивача) і таких податкових накладних/розрахунку коригування, що направлені для реєстрації, стосуються зроблені контролюючим органом висновки. У відзиві на позовну заяву відповідач також відповідної інформації не навів.

Отже, відповідачем не обґрунтовано та не доведено, що прийняттю спірного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків передували дії позивача щодо реєстрації у ЄРПН податкових накладних чи розрахунків коригування, реєстрація яких була зупинена, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Відтак, спірне рішення прийнято у зв`язку із наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації. Вказана обставина фактично підтверджується вищевказаними аналітичною довідкою щодо відповідності/невідповідності Критеріям ризиковості ТОВ «ТПГ «Вершина» від 05.08.2024р. №15772/04-36-04-07-07 та Схемою руху сум ПДВ ТОВ «ТПГ «Вершина», а також протоколом засідання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №511 від 05.08.2024р.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що розгляд Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість ТОВ «ТПГ «Вершина» Критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму дій контролюючого органу.

При цьому суд зауважує щодо необґрунтованості тверджень контролюючого органу про наявність ризикових операцій, оскільки у спірному рішенні відповідач не надав відповідних пояснень щодо підстав та обґрунтувань щодо власних висновків.

Водночас використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Натомість, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд критично ставиться до зазначення контролюючим органом у спірному рішенні виключно: типу операції «постачання»; періодів здійснення господарської операції(з 15.02.2024 по 05.03.2024, з 16.02.2024 по 05.03.2024, з 06.03.2024 по 15.04.2024, з 26.03.2024 по 26.03.2024, з 20.03.2024 по 26.03.2024, з 23.02.2024 по 18.07.2024, з 01.05.2024 по 16.07.2024, з 15.02.2024 по 18.07.2024, з 15.04.2024 по 15.07.2024); кодів згідно з УКТЗЕД операцій, визначені як ризикові; податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях та дати включення платників податків, задіяних в ризикових операціях до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, оскільки з такої інформації не можливо встановити фактичні обставини прийняття рішення.

Так, у рядку «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» спірного рішення не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

З огляду на викладене, спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів належними та допустимими доказами щодо наявності підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Доводи відповідача щодо можливої нереальності здійснення господарських операцій суд також вважає необґрунтованими, оскільки сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Суд критично ставиться до аналітичної довідки щодо відповідності/невідповідності Критеріям ризиковості ТОВ «ТПГ «Вершина» від 05.08.2024р. №15772/04-36-04-07-07 та Схема руху сум ПДВ ТОВ «ТПГ «Вершина» 01.02.2024-29.07.2024, наданих відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, оскільки будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Суд звертає увагу, що сама по собі податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки отримана податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією.

Крім того, суд зауважує, що отримання податковим органом податкової інформації, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного (нереального) правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Зібрана податкова інформація щодо контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що висновки контролюючого органу зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Крім того, суд вказує, що контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагентів позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 року у справі №804/1984/16 та постанові Верховного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №160/5256/19.

Суд також вважає безпідставними доводи відповідача відносно того, що спірне рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків, оскільки згідно з приписами Порядку №1165 наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника прямо визначено у затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку №1165), згідно з якою «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Посилання відповідача у відзиві на правову позицію Верховного Суду стосовно того, що рішення про визнання платника податку таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для останнього жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього юридичних наслідків, в межах розгляду цієї справи суд вважає безпідставними, оскільки правова позиція у вказаних рішенням сформульована Верховним Судом при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність (01.02.2020).

На час прийняття оскаржуваного рішення та станом на теперішній час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно з яким рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 05.01.2021р. у справі №640/11321/20.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 05.08.2024 року №44952 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до абз.31 п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, безпосередньо самим Порядком №1165 передбачено, що суд має право розглядати позови щодо виключення платника податку з переліку ризикових платників та приймати такі рішення.

З огляду на наведене, зважаючи на встановлення судом протиправності рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 05.08.2024 року №44952 про відповідність ТОВ «ТПГ «Вершина» пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та скасування цього рішення, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених вказаним рішенням відповідача прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 2422,40грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 КАС України.

Крім того, як зазначалося вище, позивачем 28.10.2024 року подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій позивач просить суд стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат за надані послуги з професійної правничої допомоги до заяви долучено наступні докази: копія договору про надання правових (юридичних) послуг № 03/08/2020 від 03.08.2020 року; копія замовлення № 17/03/08/2020 на надання правових (юридичних) послуг від 16.09.2024 року; копія рахунку на оплату № 17/03/08/2020 від 23 вересня 2024 р; копія акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №23092024/1 від 23 вересня 2024 р.; копія платіжної інструкції № 1370 від 07.10.2024 року. Згідно з наданими документами витрати на професійну правнису допомогу становлять 15000,00грн.

При вирішенні вказаної заяви позивача суд керуються наступними нормами КАС України.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу останнім надано: копія договору про надання правових (юридичних) послуг № 03/08/2020 від 03.08.2020 року; копія замовлення № 17/03/08/2020 на надання правових (юридичних) послуг від 16.09.2024 року; копія рахунку на оплату № 17/03/08/2020 від 23 вересня 2024 р; копія акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №23092024/1 від 23 вересня 2024 р.; копія платіжної інструкції № 1370 від 07.10.2024 року. Згідно з наданими документами витрати на професійну правнису допомогу становлять 15000,00грн.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закону № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Так, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16.

Як зазначалося вище, на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу останнім надано копію Договору про надання правових (юридичних) послуг №03/08/2020 від 03.08.2020 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» (Клієнт) з адвокатом Григоренком Віктором Олександровичем, відповідно до п.1 якого «Клієнт» уповноважує, а «Адвокат» приймає на себе зобов`язання представляти і захищати права та інтереси (здійснювати захист) «Клієнта» на території України перед всіма фізичними га/або юридичними особами, у всіх органах (в тому числі судових і правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, податкових органах), підприємствах, установах і організаціях з усіма правами, що передбачені чинним законодавством України, в тому числі Законом України „Про адвокатуру га адвокатську діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України (1960 р.), Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства в Україні, Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з п.2 Договору про надання правових (юридичних) послуг №03/08/2020 від 03.08.2020 року Клієнт і Адвокат можуть скласти і підписати окреме Завдання до цього Договору, в якому визначити окремі (цільові) зобов`язання Адвоката.

Пунктом 3 цього Договору передбачено, що Клієнт зобов`язується заплатити Адвокату гонорар та фактично понесені Адвокатом витрати у розмірі та в порядку, що визначені у Замовленнях до цього Договору.

Згідно із замовленням №17/03/08/2020 на надання правових (юридичних) послуг від 16 вересня 2024 року найменування та перелік правових послуг, що надаються Замовнику/Клієнту: «Оскарження у Дніпропетровському адміністративному суді рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.08.2024 р. № 44952 про відповідність ТОВ «ТПГ «Вершина» критеріям ризиковості платника податку». Загальна вартість юридичних послуг складає 15 000 гривень та включає правовий аналіз документів, складання позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву тощо.

Відповідно до Акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №23092024/1 від 23 вересня 2024 року Виконавцем за Договором про надання правових (юридичних) послуг №03/08/2020 від 03.08.2020 року були виконані наступні роботи (надані такі послуги): надання правових (юридичних) послуг згідно з п.1.1, 2.1 Замовлення №17/03/08/2020 від 16 вересня 2024 року, загальна вартість робіт (послуг) складає 15 000 гривень.

На підставі рахунку на оплату № 17/03/08/2020 від 23 вересня 2024 року та відповідно до платіжної інструкції №1370 ТОВ «ТПГ «Вершина» здійснило переказ коштів ФОП ОСОБА_1 у сумі 15 000 гривень.

Таким чином, посилаючись на вищевказані докази, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 15000,00грн.

Системний аналіз наведених вище норм КАС України дозволяє дійти висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є обставиною, яка підлягає доведенню та яку належить оцінити за формою та змістом.

За формальним критерієм, про що йдеться у ч. 3 ст. 134 КАС України, на сторону, яка заявляє про розподіл, покладається тягар надання відповідних первинних документів, які дають можливість зробити висновок про наявність договірних відносин між адвокатом та стороною у справі (1) з приводу надання останньому правничих послуг, які стосуються такої справи, (2) за результатом яких такі послуги були реально надані, а їх вартість сплачена.

Змістовий аналіз обставини понесення судових витрат полягає у наданні оцінки їх співмірності, при цьому, обов`язок доведення співмірності та неспівмірності покладається відповідно на сторону, яка заявляє про розподіл та яка заперечує щодо такого.

Про необхідність надати оцінку як формальному, так і змістовому критеріям обставини понесення судових витрат наголосив також Верховний Суд у постанові від 09.03.2021р. у справі № 200/10535/19-а. Скасовуючи судове рішення апеляційної інстанції, яким задоволено вимогу стягнути витрати на професійну правничу допомогу виключно за формальним критерієм, Верховний Суд дійшов до висновку про його ухвалення без повної та всебічної оцінки доказів, наявних у матеріалах справи.

Резюмуючи викладене, навіть за відсутності заперечень іншої сторони щодо розміру судових витрат, суд зобов`язаний повно та всебічно надати оцінку співмірності понесених витрат придбаним послугам з точки зору складності справи, витраченого часу, обсягу виконаних робіт, ціни та значення справи для сторони на підставі наявних у матеріалах справи документів.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в цій адміністративній справі, суд враховує, що ця справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності у розумінні приписів п.2 ч.6 ст.12 КАС України, яка розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тобто без проведення судового засідання, тому адвокат у судових засіданнях участі не брав, а також з огляду на наявність усталеної судової практики з вирішення цієї категорії спорів, що є сформованою тривалий час, а, отже, підготовка такої позовної заяви не повинна вимагати багато часу, тим більше, що у даному випадку оскаржувалося лише одне рішення контролюючого органу.

Водночас, адвокатом ані в акті наданих послуг, ані в замовленні на виконання таких послуг взагалі не зазначено час, витрачений на надання правової допомоги, з огляду на що не можливо стверджувати про доведеність співмірності витраченого часу та вартості таких робіт, в том числі з урахуванням категорії та складності справи, позаяк, як зазначалося вище, ця справа не викликає складності у правовому розумінні та не містить великого обсягу досліджуваних доказів, а також не потребує складання значної кількості процесуальних документів учасниками справи.

У поданих документах жодним чином не обґрунтовано вартість наданих правових послуг з урахуванням їх обсягу відповідно до умов Договору, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та, виходячи з предмету спору та характеру спірних відносин, розгляду і вирішення справи як незначної складності у спрощеному позовному провадженні, тобто без проведення судових засідань, отже заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому не можуть бути стягнуті у заявленому розмірі.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із протиправним рішенням контролюючого органу був вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, у зв`язку із чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності та задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., оскільки така вартість наданих адвокатом послуг є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що підтвердженими належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами є витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00грн.

Відтак, у стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00грн., про відшкодування якої просив позивач, слід відмовити у зв`язку із не наданням позивачем належних доказів їх співмірності та розумності, а також того, що вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При цьому, суд зазначає, що в Кодексі адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20, від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20.

Керуючись статтями 9, 73-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» (код ЄДРПОУ 36641427, місцезнаходження: вул. Гоголя, буд.2, м. Дніпро, 49000) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» (код ЄДРПОУ 36641427, місцезнаходження: вул. Гоголя, буд.2, м. Дніпро, 49000) критеріям ризиковості платника податку №44952 від 05.08.2024 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» (код ЄДРПОУ 36641427, місцезнаходження: вул. Гоголя, буд.2, м. Дніпро, 49000) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова група «Вершина» (код ЄДРПОУ 36641427, місцезнаходження: вул. Гоголя, буд.2, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

У стягненні з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.11.2024
Оприлюднено03.03.2025
Номер документу125506550
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —160/25413/24

Рішення від 27.11.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 27.09.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні