Рішення

від 18.02.2025 по справі 130/1478/24

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/105/2025

130/1478/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Шпак А.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цепляєва С.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Воловодівського І.В.,

представника третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради Томчук О.В.,

розглянувши в судовому засіданні у м. Жмеринка в режимі відеоконференції з представником третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради Томчук О.В. та відповідачем ОСОБА_2 за загальними правилами позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Цепляєв С.В. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду із даною позовною заявою, в якій просив позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 18.02.2014 сторони зареєстрували шлюб. Від даного шлюбу у них є дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останнім часом у сторін кардинально змінилися погляди на життя та побут. Фактично шлюбні відносини між ними припинені з квітня 2023, коли відповідач поїхала до Республіки Польща та залишилася там працювати та проживати. З того часу позивач разом з дочкою проживають в м. Вінниця, позивач самостійно виховує дитину, яка перебуває на її повному утриманні. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.10.2023 шлюб між сторонами розірвано. Відповідач ОСОБА_2 тривалий час не займається утриманням та вихованням дитини. Позивач сам виховує доньку, піклується про неї, несе всі матеріальні витрати на виховання. Відповідач не приймала та не приймає будь-якої участі в житті дочки, не допомагає матеріально, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться здоров`ям, подальшим її життям, не надає допомоги, абсолютно з нею не спілкується, вона не знає, що відбувається з її дочкою, які в неї захоплення, чим вона хворіє, як і де навчається, які гуртки відвідує.

Ухвалою від 20.05.2024 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Воловодівський І.В. подав відзив, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що дійсно, в квітні 2023 року відповідач виїхала до Республіки Польща, але влітку виїхала разом з дитиною дочкою ОСОБА_3 . Оскільки дитині було важко адаптуватися в новому середовищі і вона виявила бажання повернутися на Україну та проживати разом з батьком, враховуючи інтереси дитини відповідач погодилась з цим. Рішення щодо проживання дитини з батьком було прийняте спільно з позивачем, з врахуванням інтересів та побажань дочки. Але після того, як дитина повернулась на Україну відносини між подружжям зовсім погіршились. Позивач став чинити перешкоди в спілкуванні матері і дитини, заблокував її номер телефона, настроює малолітню ОСОБА_3 проти матері, не дозволяє їй бачитися та спілкуватися з дочкою. Щодо не надання допомоги на утримання дочки відповідачка не згодна, так як вона оплачує її навчання в приватному навчальному закладі «Рівненська приватна гімназія Християнського освітнього центру «Даниїл». Вона також зареєстрована в батьківській групі класу і відстежує новини, щодо потреб дитини під час навчання. Оскільки, відповідачка дуже любить свою доньку і не хоче зайвий раз її травмувати, з`ясовуючи стосунки з її батьком позивачем по справі, то і не хотіла вирішувати питання щодо побачень з дитиною в судовому порядку, сподіваючись, що, з часом, здоровий глузд, любов до дочки та розуміння необхідності спілкування дитини з матір`ю її колишнього чоловіка ОСОБА_1 візьме вгору. Він, нарешті, зрозуміє, що дитині потрібні обидва батьки. І, особливо дівчинці, для побудови подальшого життя, вкрай необхідна материнська любов і турбота. Але після того, як Відповідач дізналась про наявність позовної заяви про позбавлення її батьківських прав, зрозуміла, що вирішити питання виховання, побачень та проведення спільного часу з дочкою мирним шляхом не можливо. Батько дитини дзвонить та пише на телефон їй з погрозами, говорить що вона більше доньку не побачить. В той же час, відповідач розуміє, що вся ця справа направлена на те, аби позивач мав можливість ухилитися від свого конституційного обов`язку захисту Батьківщини.

Ухвалою від 26.09.2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити. Пояснив, що з липня 2023 року виховує доньку ОСОБА_3 один, так як відповідач ОСОБА_2 виїхала за кордон та не бере участі у вихованні дитини. В вересні 2024 вона приїздила, сказала, що він не допускає її до дитини та викликала поліцію. За два тижні перебування відповідача на території України в школу не заходила, не поцікавилась дитиною. Дитина навчається в приватній школі «Даниїл», позивач сплачує кошти за навчання, відповідач ОСОБА_2 оплатила навчання за 2023 рік. Коли дитина з відповідачем ОСОБА_2 перебували в Польщі два тижні, відповідачка ОСОБА_2 залякувала дитину, психологічно тиснула, не дозволяла спілкуватись з ним та бабусею. Дитина кожен день дзвонила та просила забрати її. Жила ОСОБА_3 з мамою в кімнаті 3х3 м., відповідачка ОСОБА_2 випивала, дитина весь день там сиділа, поки відповідачка ОСОБА_2 перебувала на роботі. ОСОБА_2 говорила, що якщо дитина буде спілкуватися з ним, то вона забере або змінить сім-картку. Дитина записала його номер телефону на двох листках і сховала на всякий випадок. Аліменти отримує з кінця жовтня початку листопада 2024, коштів не вистачає навіть на школу. Вартість навчання у школі 2500 грн., додатково харчування, гуртки. Дитина ОСОБА_3 скаржилась на біль в грудній клітині, звернулись до лікарів, вони нічого не виявили, пішли до психолога та виявили, що це через психологічний стан, через пів року відвідування психолога дитина почала посміхатись. Відповідач ОСОБА_2 ще за час спільного проживання в шлюбі часто приходила п`яна додому о 12 год. ночі та навіть коли у дитини була температура 38 градусів. Розлучитись було бажання відповідачки ОСОБА_2 для виїзду в Польщу. Також зазначив, що позов поданий не для ухилення від мобілізації, оскільки він вже був призваний на службу, дитину на той час віддав бабусі, однак був повернутий зі служби, позов поданий у зв`язку з тим, що мати ОСОБА_2 дійсно ухиляється від виховання дитини і дитина категорично не хоче перебувати з матір`ю.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що хоче виховувати дитину, вважає, що позов поданий для отримання відстрочки від мобілізації. В Польщу поїхала в квітні 2023 сама, потім повернулась, щоб забрати дитину. Донька мала перебувати з нею постійно, однак їй було не комфортно пристосовуватись до нових обставин, не вистачало уваги, так як вона перебувала на роботі з графіком 2 дні робочих та 1 день вихідний. Зранку йшла на роботу та приходила о 19:00 год. Коли перебувала в Україні дитина ОСОБА_3 хворіла, вона їздила в школу, спілкувалась з вчителькою, приїжджала до позивача, дитина не вийшла, бо хворіла. Дарувала подарунки, купувала мозаїку, пластилін, глину, телефон, телефонувати до дитини не може, так як її номер заблокований з листопада 2023. Стосунки між нею та донькою погіршились, коли донька повернулась до позивача, позивач разом із своєю мамою переконали дитину в тому, що мати її покинула. В 2023 та 2024 приїжджала за дитиною теж, була в Україні півтора тижні, за цей час не змогла зустрітися з донькою ОСОБА_3 . В 2023 році сплачувала за навчання дитини, станом на зараз сплачує аліменти на користь позивача та з травня 2024 не сплачує за навчання. Якщо позивача заберуть на війну, то вона приїде і забере дитину до Польщі, у неї є наймане житло. Вона розуміла, що багато часу проводить на роботі, а дитина залишалась сама, просила доньку ОСОБА_3 почекати поки знайде іншу роботу. Із своєю матір`ю не спілкується, так як спілкування зводиться до вимагання мамою коштів.

Дитина ОСОБА_3 пояснила, що навчається в 5 класі. Її мама ОСОБА_2 поїхала в Польщу сама, потім забрала її з собою, перебувала там з мамою два тижні. Жили в гуртожитку, одне ліжко на двох, стіл і шафа. Холодильник та кухня спільні на всіх мешканців гуртожитку. Вона не хотіла там перебувати, тому, що мама вживала алкоголь та не проводила з нею час. Вона сама їла, шукала їжу в холодильнику. Телефонувала до батька та бабусі та просила, щоб її забрали. У мами був чоловік ОСОБА_4 , жив в іншій кімнаті, ввечері після роботи мама проводила у нього час. Через два тижні мама привезла її на кордон, звідки батько її забрав на машині. З мамою не спілкується, бо як в Україні так і в Польщі вона вживала алкоголь, не приділяла часу їй. Батько не забороняє спілкуватись з мамою, це її рішення заблокувати мами номер телефону, за мамою не сумує, не хоче спілкуватись з нею в майбутньому. Вона ходить на додаткові заняття з англійської, української мови, математики, які оплачує батько. Навіть до розлучення батько більше піклувався про неї, ніж мама. Вважає, що маму слід позбавити батьківських прав та у разі зміни поведінки та відношення мами до неї, вона може змінити свою думку.

Представник третьої особи служби Служба у справах дітей Вінницької міської ради Томчук О.В. підтримала висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , просила відмовити у задоволенні позовних вимог та попередити відповідачку ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання її дитини ОСОБА_3 .

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи таке.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.17).

Відповідно до копії рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.10.2023 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 15 зі звороту 16).

Відповідно до копії довідки КНП « Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» від 02.05.2024 ОСОБА_1 на лікуванні не перебуває та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався (а.с. 8).

Відповідно до копії довідки КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР від 01.05.2024 ОСОБА_1 на диспансерному обліку не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-нарколога не звертався (а.с. 12).

Відповідно до копії довідки від 03.05.2024 №271 ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 та до складу його сім`ї входить дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

Відповідно до копії характеристики від 03.05.2024 ГО ВМ ДЖО «Вінницькі Хутори №1» ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, від мешканців масиву скарги не надходили (а.с. 20)

Відповідно до копії свідоцтва на нерухоме майно від 05.06.2013 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 зареєстровано будинок з прибудовами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18. 19).

Відповідно до копії характеристики Приватного закладу «Рівненська приватна гімназія Християнського освітнього центру «Даниїл» від 01.05.2024 №159 ОСОБА_3 навчається в закладі з 2022 року. За час навчання в школі зарекомендувала себе як здібна, розумна дитина. Має достатні та високі досягнення у навчанні, бере активну участь у житті класу. Дружня, добра, відповідальна дитина, по-товариськи відноситься до усіх дітей в класі. Мати ОСОБА_2 з сім`єю на даний момент момент не проживає, але постійно здійснює оплату за навчання дитини в школі. З класним керівником на зв`язок не виходила з початку навчального року, не цікавиться життям дитини в класі, на батьківські збори не приходила, з дитиною не спілкується. Батько ОСОБА_1 завжди цікавиться шкільним життям дитини, забезпечує високий рівень її навчання, відвідує батьківські збори, організовує правильне проведення вільного часу для дитини, бере активну участь у житті класу (а.с. 21).

Відповідно до копії консультативного висновку від 06.12.2023 відносно ОСОБА_3 . Висновок спеціаліста: скарга на закритість, думки про те, що вона повна, відсутність бажання спілкуватись з мамою. Дівчинка на всіх заняттях в присутності з батьком. Контакт встановлює легко, на запитання відповідає розгорнуто, мова емоційно забарвлена, емоції диференціює, в поведінці спокійна. Звернену мову розуміє, завдання виконує, сторонньої допомоги в виконанні завдань не потребує, дівчинка самостійна, на заняттях зацікавлена. Агресивних тенденцій не спостерігається. Рекомендації: регулярні заняття з психологом (а.с. 24).

Відповідно до копії платіжних інструкцій за період вересень 2023, листопад - грудень 2023, січень червень 2024 ОСОБА_2 здійснювала оплату за навчання ОСОБА_3 по 1700 грн. за місяць (а.с. 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 64, 65).

Відповідно до копії довідки ОСОБА_2 працює в Слупській агенції праці із 12.05.2024 і надалі на посаді оператор машини для лиття під тиском (а.с. 62 зі звороту).

Згідно копії договору 1/2024 оренди житлового приміщення ОСОБА_2 винаймає квартиру у м. Слупськ, Польща (а.с. 63).

Згідно копії консультативного висновку хворого від 25.06.2024 на всіх прийомах, ОСОБА_3 супроводжує батько. Об`єктивно виражене м`язове напруження, періодично на фоні високої тривожності помітні нервові тіки, контакт встановлює легко. На всіх заняттях проявляє ініціативу, підтримує активно бесіду, відверто розповідає про свої хвилювання (а.с. 76).

Відповідно до копії виписки із медичної карти хворого від 05.08.2024 ОСОБА_3 знаходиться на «Д» обліку, постійно спостерігається сімейним лікарем, психологом, невропатологом. На всіх прийомах, проведенні реабілітаційного лікування дитину супроводжує батько. Об`єктивно виражене м`язове напруження, періодично на фоні високої тривожності помітні нервові тіки, контакт встановлює легко. На всіх заняттях проявляє ініціативу, підтримує активно бесіду, відверто розповідає про свої хвилювання (а.с. 75).

Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 18.06.2024 ОСОБА_2 10.04.2023 перетнула кордон в напрямку виїзду, 01.04.2023 в напрямку в`їзду, 04.07.2023 в напрямку виїзду, 22.07.2023 о 11:18 год. в напрямку в`їзду та 22.07.2023 о 11:39 год. в напрямку виїзду (а.с. 77).

Відповідно до копії висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради від 13.09.2024 орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за недоцільне позбавлення матері ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 92-93)

Відповідно до копії платіжної інструкції від 03.09.2024 ОСОБА_1 здійснив оплату за навчання ОСОБА_3 в сумі 2500 грн. (а.с. 106).

Відповідно до копії звіту щодо лікування ОСОБА_3 витрати на лікування становлять 10070 грн. (а.с. 107).

Згідно копії рахунку №115 від 03.06.2024 ОСОБА_1 сплатив за денний пришкільний табір 1500 грн. та 3500 грн. (а.с. 108).

Відповідно до копії постанови від 03.09.2024 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу, виданого 08.08.2024 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 заробітку (а.с. 110).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів заборгованість ОСОБА_2 станом на 24.09.2024 становить 17880 грн. (а.с. 111).

Згідно копії рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2024 у задоволенні позову ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовлено 9а.с. 137-138).

Відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.09.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини відмовлено (а.с. 147-155).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості про стягнення аліментів з ОСОБА_2 (без дати) заборгованість по аліментах відсутня.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Пунктами 1, 3 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18 (провадження № 61-19550св19), від 24 грудня 2020 року у справі № 676/3740/19 (провадження № 61-8098св20), від 28 липня 2021 року у справі № 225/134/20 (провадження № 61-18248св20).

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Суд приймає думку дитини ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав її матері ОСОБА_2 в даній справі, так як її думка обгрунтована та підтверджується встановленими судом обставинами. Мати ОСОБА_2 забравши дитину в Польщу свідомо знехтувала своїми обов`язками і дитина два тижні прожила в кімнаті гуртожитку без материнського піклування. Відповідач ОСОБА_2 більшість часу була на роботі, вільний час проводила з іншим чоловіком, вживала алкоголь. Така поведінка матері не сприяє засвоєнню дитиною загальновизначених норм моралі та завдала дитині душевного болю та такої образи, яку до цього часу дитина не може пробачити мамі. Після повернення дитини ОСОБА_3 в Україну відповідачка ОСОБА_2 свідомо нехтувала своїми батьківськими обов`язками, не піклувалась про дитину та не спілкувалась з нею. Відповідач ОСОБА_2 після показів дитини не заперечила пояснень дитини та не намагалась знайти контакт з дитиною в судовому засіданні, а саме попросити вибачення та проявити свою любов, свою повагу, хоча дитина ОСОБА_3 пояснила, що вона б змінила свою думку, якби мама ОСОБА_2 змінила своє відношення до неї.

Суд не бере до уваги, пояснення відповідачки ОСОБА_2 про те, що вона один раз за весь час приходила до школи та один раз спілкувалася з вчителькою, оскільки навіть ці одноразові дії були вчинені нею у вересні 2024, після подання позивачем позову про позбавлення батьківських прав була подана до суду 15.05.2024 та не підтверджується будь-якими доказами, наданими відповідачем, та спростовується копією довідки Приватного закладу «Рівненська приватна гімназія Християнського освітнього центру «Даниїл» від 09.09.2024 №500, наданої позивачем, згідно якої ОСОБА_3 навчається в закладі з 2022 року. За час навчання в школі зарекомендувала себе як здібна, розумна дитина. Має достатні та високі досягнення у навчанні, бере активну участь у житті класу. Дружня, добра, відповідальна дитина, по-товариськи відноситься до усіх дітей в класі. Мати ОСОБА_2 з сім`єю на даний момент момент не проживає, але постійно здійснює оплату за навчання дитини в школі. З класним керівником на зв`язок не виходила з початку навчального року, не цікавиться життям дитини в класі, на батьківські збори не приходила, з дитиною не спілкується. Батько ОСОБА_1 завжди цікавиться шкільним життям дитини, забезпечує високий рівень її навчання, відвідує батьківські збори, організовує правильне проведення вільного часу для дитини, бере активну участь у житті класу (а.с. 112).

Суд не приймає доводи відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Воловодівського І.В. про те, що вона належним чином виконувала батьківські обов`язки, так як відповідач здійснювала оплату за навчання дитини ОСОБА_3 за період вересень 2023, листопад - грудень 2023, січень червень 2024, сплачує аліменти, заборгованість по їх сплаті відсутня, оскільки відповідно до ст.180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття та навіть особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, що передбачено ч. 2 ст. 166 СК України.

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, за відсутності перешкод у спілкуванні з дитиною. Будь-яких доказів щодо звернення відповідачки ОСОБА_2 до органу опіки та піклування про наявність перешкод у спілкуванні з дитиною матеріали справи не містять.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок виконавчого комітету Вінницької міської ради від 13.09.2024, згідно якого орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 статті 19 СК України).

Суд не погоджується з цим висновком, так як він є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_2 не приділяє належної уваги догляду та розвитку своєї дитини, не турбується про її життя та здоров`я, фізичний та духовний розвиток, не створює необхідних умов для життя та розвитку, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не забезпечує продуктами харчування, одягом та взуттям відповідно до сезону, практично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

Судом встановлено, що позивачем та відповідачем не створено штучні умови конфлікту для звернення з позовом до суду, для подальшого ухилення позивача від мобілізації, а дійсно існує реальний конфлікт щодо захисту прав дитини.

Досліджені докази та з`ясовані обставини даної справи, на думку суду дають підстави вважати про свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками відповідача, що дає підстави для застосування до неї такої крайньої і суворої міри відповідальності, як позбавлення батьківських прав відносно її малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , тому наявні підстави для задоволення заявлених вимог.

Окремо, суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідач має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК України (ст.169).

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211 грн 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 27.02.2025.

Суддя