Ухвала

від 28.02.2025 по справі 522/3466/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3466/25

Провадження № 2-з/522/132/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Петрової Альони Миколаївни про забезпечення позову по цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Петровою Альоною Миколаївною до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання права власності, в якій просить:

1. Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомого майна:

- двокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м.;

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна:

- нежитлове приміщення із будівельним номером АДРЕСА_2 .

Одночасноз позовною заявою представником позивачів подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:

1. Заборонити Споживчому товариству «Сузір`я Будова» та Споживчому товариству «Сузір`я Плюс» та будь-яким третім особам здійснювати будь-які правочини щодо відчуження майнових прав на:

- двокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м.;

- нежитлове приміщення із будівельним номером АДРЕСА_2 .

2. Накласти арешт на майно:

- двокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м.;

- нежитлове приміщення із будівельним номером АДРЕСА_2 .

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що між позивачами та СТ «Сузір`я Будова» укладено договори асоційованого членства в споживчому товаристві № 4/254 від 17.04.2018 № 4/17в-К від 24.09.2018. 21 лютого 2024 року СТ «Сузір`я Будова» направило позивачам листи, в яких повідомило що Договори асоційованого членство у споживчому товаристві № 4/254 від 17.04.2018 № 4/17в-К від 24.09.2018, які було укладено на підставі Договору про спільну діяльність, який було припинено у зв`язку з неможливістю його виконання через зміну умов, що виникли із рішення суду у справі №916/1674/18 щодо збільшення частки відшкодування перед контрагентом по договору пайової участі у будівництві та неможливістю виконання Споживчим товариством «Сузір`я Будова» збільшення частки у зв`язку з тим, що Споживче товариство «Сузір`я Будова»є неприбутковою організацією, яка існує на внески членів та асоційованих членів, чого недостатньо для здійснення будівництва квартир за додатковими вимогами Міністерства оборони України. Повідомлено, що право Споживчого товариства «Сузір`я Будова» на подальше використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 скасовано як результат вищеназваної причини. Тому об`єкти (квартири, паркінги, нежитлові приміщення, комори), вказані в Договорах асоційованого членства, не можуть бути передані членам. Крім того позивачі отримали шаблони нових Договорів, що були запропоновані СТ «Сузір`я Будова» для підписання із змісту яких вбачається, що СТ «Сузір`я Будова»намагається припинити свої зобов`язання перед позивачами, щодо передачі майнових прав на квартиру і замінити себе на іншу сторону - СТ «Сузір`я Плюс». Зазначила, що фактично забудовник пропонує повторно викупити майнові права на нерухомість, але вже за новою ціною, що суттєво відрізняється від першої ціни придбання. При цьому, СТ «Сузір`я Будова» та СТ «Сузір`я Плюс», що є взаємопов`язаними особами відкрито сповіщають Пайовиків про те, що у разі не переукладання договору із СТ «Сузір`я Плюс», майнові права Позивача будуть передані третім особам.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви в межах вирішення цієї заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів заявника та інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; у імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Заявник просить суд забезпечити позов шляхом одночасної заборони Споживчому товариству «Сузір`я Будова» та Споживчому товариству «Сузір`я Плюс» та будь-яким третім особам здійснювати будь-які правочини щодо відчуження майнових прав на: двокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м. та нежитлове приміщення із будівельним номером АДРЕСА_2 , а також накладення арешту на вказане нерухоме майно.

Верховний Суд у постанові від 11.05.2022 у справі № 317/2155/21 навів наступні висновки: «Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову, однак їх одночасне застосування не відповідає вимогам закону.

Ураховуючи, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини справи, Верховний Суд вказав, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову є заборона відчуження спірного нерухомого майна, в зв`язку з чим визнав оскаржувану ухвалу апеляційного суду в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, пов`язаних з переходом права власності на спірне нерухоме майно (відчуження) законною та обґрунтованою та скасував її в частині накладення арешту на спірне майно, як таку, що не відповідає вимогам закону».

Таким чином, Верховний Суд вказав, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову є заборона вчинення дій, пов`язаних з переходом права власності на спірне нерухоме майно, а не накладення арешту на спірне майно, в разі заявлення цих двох способів забезпечення позову одночасно.

За наведених обставин, а також враховуючи підстави наведені заявником в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню шляхом заборони Споживчому товариству «Сузір`я Будова», Споживчому товариству «Сузір`я Плюс» укладати правочини щодо відчуження майнових прав на: двокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м. та нежитлове приміщення із будівельним номером АДРЕСА_2 .

Такий вид забезпечення позову узгоджується з предметом позову та є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Керуючись ст. ст.149-154,157 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Петрової Альони Миколаївни про забезпечення позову, задовольнити частково.

Заборонити Споживчому товариству «Сузір`я Будова» (м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ 40355181), Споживчому товариству «Сузір`я Плюс» (м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ 45159936) укладати правочини щодо відчуження майнових прав на:

- двокімнатну квартиру будівельний номер АДРЕСА_1 , загальною площею 69,7 кв.м.;

- нежитлове приміщення із будівельним номером АДРЕСА_2 .

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Юлія КОВТУН