РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
28 лютого 2025 р. м. Рівне№460/14070/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглядаючи в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 постановлено:
«Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» (вулиця Дегтярівська, 21-А, офіс 107, місто Київ, 04119; код ЄДРПОУ 41846051) до Рівненської митниці (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43958370) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю. Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000061/2 від 01.11.2024. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» суму судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці».
17 лютого 2025 року позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 18.02.2025 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 24.02.2025 у задоволенні клопотання Рівненської митниці про залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду відмовлено.
За приписами частини третьої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
За правилами частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що вартість послуг (робіт) адвоката розмір гонорару визначається двома способами: (1) фіксований розмір гонорару, який визначається під час укладення договору та зазначається безпосередньо у тексті такого договору (у такому разі оформлення додаткових документів щодо вартості послуг розміру гонорару не потребується); (2) розмір гонорару визначається на підставі договору та розрахунку вартості послуг шляхом оформлення актів, додаткових угод тощо.
Позивач надав суду докази щодо підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката:
Договір про надання правничої допомоги від 08.11.2024 щодо представництва інтересів позивача адвокатом Н.В.Андріяш у справі про визнання протиправним та скасування рішення №UA204020/2024/000061/2 від 01.11.2024; оплата послуг за даним Договором становить 20000,00 грн (пункт 3.1 Договору);
Акт приймання-передачі виконаних робіт від 11.02.2025 20000,00 грн;
Розрахунок суми гонорару: вивчення та правовий аналіз рішення про коригування митної вартості №UA204020/2024/000061/2 від 01.11.2024, документів щодо митного оформлення товарів, норм права, що підлягають застосуванню 10000,00 грн; підготовка позовної заяви та додатків до позову 10000,00 грн.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 у справі № 560/868/21 (адміністративне провадження № К/9901/39125/21) виснував:
«Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зустріч адвоката з клієнтом, аналіз наданих матеріалів, надання первинної консультації та узгодження подальших дій щодо надання правової допомоги (750,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 08.07.2020 №42/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (750,00 грн), отримання відповіді виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13.07.2020 та ознайомлення з цієї відповіддю (375,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 21.07.2021 №45/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (500,00 грн), отримання відповіді Хмельницької міської ради від 24.07.2021 та ознайомлення з цієї відповіддю (750,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 15.12.2020 №68/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (750,00 грн), отримання відповіді Управління торгівлі Хмельницької міської ради від 24.12.2021 та ознайомлення з цієї відповіддю (750,00 грн), зустріч адвоката з замовником, консультація, ознайомлення з витребуваними доказами та документами, узгодження кінцевої позиції, надання адвокату завдання щодо необхідності підготовки позовної заяви до суду (500,00 грн), необґрунтовано вказані в якості окремих послуг, оскільки безпосередньо пов`язані з підготовкою позовної заяви і є її частиною».
Отже, заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн за окремими визначеними послугами: вивчення та правовий аналіз рішення про коригування митної вартості №UA204020/2024/000061/2 від 01.11.2024, документів щодо митного оформлення товарів, норм права, що підлягають застосуванню, не підлягає стягненню, оскільки такі послуги безпосередньо пов`язані з підготовкою позовної заяви і є її частиною.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи / послуг, складність виконуваної роботи / послуг, їх значимості, складності категорії справи тощо.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
У постанові Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20) міститься правовий висновок про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд констатує, що даний спір не належить до категорії справ значної складності, а тому суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для розумного обмеження розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 5000,00 грн.
Тому, заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає до задоволення частково.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 241, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Груп Україна» (вулиця Дегтярівська, 21-А, офіс 107, місто Київ, 04119; код ЄДРПОУ 41846051) суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 43958370).
У стягненні суми витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 лютого 2025 року
Суддя К.М. Недашківська
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2025 |
Оприлюднено | 03.03.2025 |
Номер документу | 125510264 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
К.М. Недашківська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні