Постанова

від 28.02.2025 по справі 480/10119/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 р. Справа № 480/10119/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2024, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, м. Суми, по справі № 480/10119/23

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні періоди: з 30 травня до 31 травня(включно) 2022 року; з 01 червня до 30 червня (включно) 2022 року; з 01 липня до 23 липня та з 30 липня по 30 липня (включно) 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні періоди: з 30 травня до 31 травня(включно) 2022 року; з 01 червня до 30 червня (включно) 2022 року; з 01 липня до 23 липня та з 30 липня по 30 липня (включно) 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі № 480/10119/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні періоди: з 30 травня до 31 травня(включно) 2022 року; з 01 червня до 30 червня (включно) 2022 року; з 01 липня до 23 липня та з 30 липня по 30 липня (включно) 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні періоди: з 30 травня до 31 травня(включно) 2022 року; з 01 червня до 30 червня (включно) 2022 року; з 01 липня до 23 липня та з 30 липня по 30 липня (включно) 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі № 480/10119/23 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, може бути здійснена за наявності інформації про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, яка повинна бути відображена у її сукупності в усіх документах, а саме, і в бойовому розпорядженні, і в журналі бойових дій та у рапорті командира підрозділу.

Однак, доказів, які б підтверджували безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, що досліджувались судом першої інстанції, позивач не надав, а довідку Військової частини №528 від 03.08.2022 відповідач вважає недостатньою підставою для набуття позивачем відповідного права.

Позивачем на апеляційну скаргу подано письмовий відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, який відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на норми частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №91 від 01.05.2022 солдата ОСОБА_1 , зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків. (а.с.17 том 1).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №118 від 26.05.2022 солдата ОСОБА_1 , вважати таким, що вибули у відрядження до ВЧ НОМЕР_1 . (а.с.17 зворото.стор. том 1).

Відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_4 " №125 від 09.06.2022 позивача ОСОБА_1 , вважати таким, що прибув з 30.05.2022 на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 30.05.2022 №132. (а.с.15 том 1).

Згідно витягу з наказу №212 від 24.08.2022 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач повернувся із відрядження із ВЧ НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , 24.08.2022 та зараховано з 25.08.2022 на котлове забезпечення. (а.с.18 том 1).

Військовою частиною НОМЕР_2 видана довідка №528 від 03.08.2022 про те, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях, або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 30.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 23.07.2022, з 30.07.2022 по 30.07.2022 (включно).

Вищевказана довідка видана на підставі: наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.06.2022 № 157, бойового розпорядження командира НОМЕР_3 ОМПБ від 04.05.2022 №300, бойового розпорядження командира НОМЕР_4 ОМПБ від 27.05.2022 №180, від 27.06.2022 №230, 10.07.2022 №241/243, 13.07.2022 №245, 14.07.2022 №250, донесення командира механізованої роти ВЧ НОМЕР_2 від 01.06.2022, 01.07.2022, 01.08.2022. (а.с.23)

Позивач через представника звернувся до відповідача з довідкою №528 від 03.08.2022 щодо нарахування та виплати додаткової щомісячної винагороди, в розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях, проте відповідачем листом від 12.12.2022 №5/1179 повідомлено, що додаткову винагороду позивачу не було нараховано в зв`язку з відсутністю витягів з наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 .(а.с.11)

Листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.12.2022 №5/1964 повідомлено, що солдат ОСОБА_1 не був включений до наказу на виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень на місяць пропорційно дням участі з 30 травня 2022 року по 30 липня 2022 року в зв`язку з тим, що не було надано довідку встановленого зразка, яка надає право на виплату підвищеної додаткової винагороди. Роз`яснено позивачу, що надана довідка видана з порушенням вимог окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29, на підставі видачі довідки відсутні рапорти командирів про участь у бойових діях за період з 30.05.2022 по 30.06.2022 (а.с.16 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання спірної додаткової винагороди у збільшеному розмірі, визначеному Постановою № 168 у вказані періоди із розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період з 30.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 23.07.2022, з 30.07.2022 по 30.07.2022 (включно).

Колегія суддів з приведеними висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

За приписами частини першої статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XІІ), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2011-XІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 Закону № 2011-XІІ).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався та триває по нині.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.

Постановою № 168 (в редакції, чинній у спірний період з 30.05.2022 по 30.07.2022) встановлено, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000 грн.

Таким чином, з 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року №1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі Закон №1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).

Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 06.06.2018 № 260 (далі Порядок №260) шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України було надіслано (адресовано) військовому командуванню Збройних Сил України телеграму №248/1298 від 25.03.2022.

Пунктом 1 вказаної телеграми визначено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України,тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об??єкти, що охороняються, звільнення таких об?єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Також у пункті 3 телеграми №248/1298 від 25.03.2022 було закріплено, що про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовці у бойових діях або у заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Тобто щодо відряджених військовослужбовці для підтвердження їх участі у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії необхідно було подати довідку командира військової частини, до якої був відряджений військовослужбовець.

В подальшому задля врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України було видано Окреме доручення № 912/з/29 від 23.06.2022, яке підлягає застосуванню з 01.06.2022.

Відповідно до п. 13 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 вважаються такими, що не застосовуються з 01.06.2022 телеграми Міністра оборони України від 02.03.2022 №248/1196 (крім пункту 5), від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529.

Пунктом 1 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 встановлено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

-бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

-бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

-бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

-бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

-завдання з ведення руху оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

-бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

-бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

-виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

-виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

-здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

-здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

-виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Пунктом 2 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

- 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

- 30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Згідно з п. 3 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 райони ведення бойових дій слід визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави -відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України слід визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

-бойовий наказ (бойове розпорядження);

-журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

-рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Отже, військовослужбовець Збройних Сил набуває право на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

При цьому, обов`язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, що здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.

Водночас для відряджених військовослужбовців таким доказом є довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу 3 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №91 від 01.05.2022 (а.с.17 том 1).

На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №118 від 26.05.2022 ОСОБА_1 вибув у відрядження до Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 93,98 том 1).

Відповідно до наказу командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_4 " №125 від 09.06.2022 (а.с. 14-15 том 1) ОСОБА_1 вважався таким, що прибув з 30.05.2022 до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_4 », які залучаються та беруть безпосередню участь в угрупованні об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань, на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2022 №132 (а.с.15 том 1).

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №212 від 24.08.2022 (а.с. 18, 94, 99 том 1) ОСОБА_1 повернувся із відрядження із Військової частини НОМЕР_2 .

Тобто з приведеного вбачається, що солдат ОСОБА_1 , який з 01.05.2022 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 , в період з 26.05.2022 по 24.08.2022 перебував у відрядженні у Військових частинах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Разом з тим, 03.08.2022 Військовою частиною НОМЕР_2 видана довідка №528 про те, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у районах ведення бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 30.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 23.07.2022, з 30.07.2022 по 30.07.2022 (включно) (а.с. 23).

Вищевказана довідка видана на підставі: наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.06.2022 № 157, бойового розпорядження командира НОМЕР_3 ОМПБ від 04.05.2022 №300, бойового розпорядження командира НОМЕР_4 ОМПБ від 27.05.2022 №180, від 27.06.2022 №230, 10.07.2022 №241/243, 13.07.2022 №245, 14.07.2022 №250, донесення командира механізованої роти військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2022, 01.07.2022, 01.08.2022.

З приведеного вбачається, що ОСОБА_1 в період відрядження до Військової частини НОМЕР_2 приймав безпосередню участь у районах ведення бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, про що було відповідно видано довідку Військовою частиною НОМЕР_2 .

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в довідці №528 від 03.08.2022 відсутня інформація про участь позивача у бойових діях чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки, колегія суддів вважає безпідставними, адже у вказаній довідці міститься посилання на документи, які стали підставою для її видачі, зокрема: бойове розпорядження командира НОМЕР_3 ОМПБ від 04.05.2022 №300, бойове розпорядження командира НОМЕР_4 ОМПБ від 27.05.2022 №180, від 27.06.2022 №230, від 10.07.2022 №241/243, від 13.07.2022 №245, від 14.07.2022 №250, донесення командира механізованої роти військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2022, 01.07.2022, 01.08.2022.

Задля всебічного та повного дослідження всіх обставин справи, колегією суддів ухвалою від 16.01.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) належним чином завірені копії документів, які стали підставою для видачі довідки №526 від 03.08.2022 солдату ОСОБА_1 про те, що він в період з 30.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 23.07.2022 та 30.07.2022 брав безпосередню участь в районах ведення бойових дій та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, зокрема: бойове розпорядження командира НОМЕР_3 ОМПБ від 04.05.2022 №300, бойове розпорядження командира НОМЕР_4 ОМПБ від 27.05.2022 №180, від 27.06.2022 №230, від 10.07.2022 №241/243, від 13.07.2022 №245, від 14.07.2022 №250, донесення командира механізованої роти військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2022, 01.07.2022, 01.08.2022.

На виконання даної ухвали з Військової частини НОМЕР_2 до суду надійшли письмові пояснення (а.с. 106-107 том 1) та копії бойових розпорядження командира НОМЕР_4 ОМПБ від 27.05.2022 №180, від 27.06.2022 №230, від 10.07.2022 №241, від 10.07.2022 №242, від 10.07.2022 №243, від 13.07.2022 №245, від 14.07.2022 №250 (а.с. 108-114 том 1).

Зміст вказаних розпоряджень свідчить про те, що військовослужбовцям були надані бойові завдання, зокрема, не допустити прориву противника, перейти до оборони району, не допустити просування противника, зайняти та утримати опорний пункт.

Також в письмових поясненнях Військової частини НОМЕР_2 зазначено, що інші документи витребувані на підставі ухвали суду відсутні, в тому числі з огляду на те, що архівну документацію було знищено внаслідок ворожого бомбового удару 01.03.2024 по пункту дислокації Військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 .

Окрім того, вказані пояснення містять зауваження про те, що за результатами проведеної звірки наявної документації, які були підставою для видачі довідки №528 від 03.08.2022 з`ясувалось, що відсутні підтверджуючи документи для її видачі, а тому Військова частина НОМЕР_2 вирішує питання про визнання вказаної довідки такою, що не є чинною та виданою помилково.

На приведені зауваження колегія суддів вказує, що на підтвердження ініціювання питання про визнання довідки №528 від 03.08.2022 не чинною чи виданою помилково, Військовою частиною НОМЕР_2 до суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу, у зв`язку з чим не беруться до уваги при розгляді даної справи.

В той же час, Військовою частиною НОМЕР_2 не обґрунтовано, які саме докази були відсутні, чому зазначені у довідці №528 від 03.08.2022 документи не є підставою для її видачі та не свідчать про участь позивача у бойових діях або заходах заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

При цьому, відповідач у наведених письмових поясненнях підтвердив, що позивач перебував в зоні ведення бойових дій у спірний період, надав бойові розпорядження, але заперечуючи щодо обставин участі позивача у бойових діях, не вказав, які завдання позивач у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час.

Аналогічна правова позиція приведена у постанові Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №520/16481/23.

Таким чином, з отриманих на виконання ухвали від 16.01.2025 документів у суду апеляційної інстанції немає підстав вважати, що відряджений до Військової частини НОМЕР_2 позивач не виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень, а отже брав безпосередню участь в районах ведення бойових дій та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

Відтак, досліджені у справі докази в сукупності, зокрема, довідка Військової частини НОМЕР_2 №528 від 03.08.2022 та витяги з бойових розпоряджень командира 16 ОМПБ від 27.05.2022 №180, від 27.06.2022 №230, від 10.07.2022 №241, від 10.07.2022 №242, від 10.07.2022 №243, від 13.07.2022 №245, від 14.07.2022 №250, вказують на наявність підстав для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168, у зв`язку із чим, позивач має право на отримання такої винагороди у період з 30.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 23.07.2022 та 30.07.2022 із розрахунку пропорційно часу участі позивача у виконанні бойових завдань.

Доводи апеляційної скарги заявника про те, що наявні у справі докази не дають підстав вважати, що позивач брав безпосередню участь заходах, які дають право на отримання додаткової грошової допомоги у розмірі 100000 грн, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи із даних довідки Військової частини НОМЕР_2 №528 від 03.08.2022 та витягів з бойових розпоряджень командира 16 ОМПБ від 27.05.2022 №180, від 27.06.2022 №230, від 10.07.2022 №241, від 10.07.2022 №242, від 10.07.2022 №243, від 13.07.2022 №245, від 14.07.2022 №250, які свідчать про те, що в період з 30.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 23.07.2022 та 30.07.2022 позивач виконував бойові розпорядження.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Інші доводи заявника апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 по справі № 480/10119/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич